Постанова

від 14.06.2023 по справі 420/16828/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/16828/22

Перша інстанція: суддя Юхтенко Л.Р.,

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області за участю третьої особи Комунальне підприємство «Сількомунгосп» Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 14.01.2022 року № 150 «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради».

В обґрунтування позову зазначалось, що позивач згідно з договором № 200 від 01.03.2021 року є споживачем послуг з централізованого водопостачання, які надаються виконавцем комунальних послуг - КП «Сількомунгосп». 14.01.2022 року відповідачем було прийнято рішення № 150 «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради». Вказаним рішенням затверджено КП «Сількомунгосп» економічно-обґрунтовані тарифи на послуги з центрального водопостачання. На думку позивача, вказане рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства і є таким, що підлягає визнанню нечинним.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Одеса, позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Курісовська сільська рада Березівського району Одеської області надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що при розгляді справи не було залучено ні в якості відповідача, ні в якості зацікавленої особи Курісовську сільську раду Березівського району Одеської області, код ЄДРПОУ якої було використано як ідентифікатор виконавчого комітету сільської ради, який не є юридичною особою та немає коду ЄДРПОУ. Посилаючись на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», апелянт вказує, що саме орган місцевого самоврядування, який є юридичною особою, може бути стороною в судових справах.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Відповідно до договору № 200 про надання населенню послуг з центрального водопостачання від 01.03.2021 року позивач є споживачем послуг з водопостачання, що надає КП «Сількомунгосп» (а.с. 25-26).

Так, судом встановлено, що 14 грудня 2021 року XVI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області було прийнято рішення №315-VIII «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради (а.с.11).

Відповідно до вказаного рішення затверджено розрахунок економічно-обґрунтованих планових витрат на водопостачання (додаток № 1), встановлено КП «Сількомунгосп» тарифи на послуги з центрального водопостачання на рівні собівартості, зокрема, тариф для населення по оплаті водокористування в розмірі 28,00 грн за 1 м.куб. води, без лічильника - 100 грн з особи (при нормі споживання 3,6 м.куб.) з 01.01.2022 року.

Позивач не погодившись із прийнятим рішення оскаржив його до Одеського окружного адміністративного суду та рішенням суду від 09 листопада 2022 року по справі №420/7953/22 позов ОСОБА_1 до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення XVI сесії VIII скликання Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області від 14 грудня 2021 року № 315-УІІІ "Про встановлення тарифів на послуги КП "Сількомунгосп" на території Курісовської сільської ради". (а.с.13-23)

Судом встановлено, що вказане рішення суду не було оскаржено з боку відповідача та набрало законної сили 12 грудня 2022 року.

Також, судом встановлено, що КП «Сількомунгосп» за вхід. № СР-11-2461 від 10.12.2021 року до Курісовської сільської ради було подано клопотання про затвердження тарифів на водопостачання при наявності лічильника обліку води в сумі 28,00 грн за 1 м.куб., без лічильника обліку води 100,00 грн на 1 особу (при нормі води на 1 людину 3,6 м.куб) та додано калькуляцію економічно-обґрунтованого розрахунку на водопостачання за 2021 рік. (а.с.48-50)

14.01.2022 року виконавчим комітетом Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області прийнято рішення № 150 «Про встановлення тарифів на послуги КП «Сількомунгосп» на території Курісовської сільської ради», відповідно до якого затверджено КП «Сількомунгосп» економічно-обґрунтовані тарифи на послуги з центрального водопостачання: встановлено тариф для населення по оплаті за водокористування в розмірі 28,00 грн за 1 м. куб. води без лічильника - 100 грн, з особи (при нормі споживання 3,6 м.куб.) з 01 січня 2022 року. (а.с.10)

Відповідно до наданої роздруківки з офіційного сайту Курісовської сільської ради, вказане рішення опубліковано 21.01.2022 року (а.с.27-30).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України від 09.11.2017 року № 2189 «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII).

Згідно з пункту 2 частини 3 статті 4 Закону №2189-VIII до повноважень органів місцевого самоврядування належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Відповідно до пп. 2 п. «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Відповідно до статті 5 Закону №2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга та комунальні послуги, в тому числі з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

Особливості доступу споживачів до інформації про встановлення цін/тарифів, заходи з енергозбереження, формування та виконання інвестиційних програм у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення визначає Закон України від 10.12.2015 № 887-VIII «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» (далі - Закон № 887-VIII).

Відповідно до п.6 ст.1 Закону №887 споживачам у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації, у тому числі шляхом розміщення розпорядниками (володільцями) у відкритому доступі в мережі Інтернет, про: прогнози зміни цін/тарифів та обґрунтування необхідності таких змін відповідно до заяви суб`єкта господарювання, що надається для встановлення тарифів на товари, послуги, та згідно з ч.3 ст.1 це стосується й водопостачання.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України №887 державні органи та органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів на товари, послуги суб`єктів природних монополій у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, визначають порядок оприлюднення інформації, зазначеної у пункті 2 частини першої статті 1 цього Закону, та проведення відкритих слухань щодо цієї інформації за місцем надання споживачам послуг суб`єктами природних монополій та суміжних ринків.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про доступ до публічної інформації» громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо.

Згідно з ст.4 Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» органи місцевого самоврядування, до повноважень яких віднесено встановлення цін/тарифів у сферах теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення, забезпечують доступ споживачів до видів інформації, зазначених у пунктах 1, 2, 6-8, 12, 14 частини першої статті 1 цього Закону, шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності), на своїх інформаційних стендах, у засобах масової інформації.

Відповідно до п.11 ч.2 ст.8 Закону України №2189 виконавець комунальної послуги зобов`язаний інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства.

Згідно з ч.4 ст.10 Закону України №2189 інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства

Порядок інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №130 від 05.06.2018 р. (далі- Порядок № 130), визначає механізм інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) з обґрунтуванням такої необхідності виконавцями комунальних послуг, тарифи для яких встановлюються органами місцевого самоврядування (далі - орган, уповноважений встановлювати тарифи).

Згідно з пункту 1 розділу ІІ Порядку №130 виконавці комунальних послуг здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) комунальних послуг і подають їх для встановлення тарифів органам, уповноваженим встановлювати тарифи.

Згідно з пункту 2 розділу ІІ Порядку №130 протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, виконавці комунальних послуг інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи) у спосіб, визначений цим Порядком, та доводять до відома споживачів інформацію, передбачену цим Порядком.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється виконавцем комунальних послуг, але він не може бути меншим за 7 календарних днів та більшим ніж 14 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на комунальні послуги (або встановити тарифи).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №130 виконавцями комунальних послуг, що надають послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, до відома споживачів доводиться така інформація: загальний розмір планованого тарифу, поданого до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, та його структура (плановані витрати за елементами, прибуток, податок на додану вартість); обґрунтування причин зміни тарифу (зазначення розміру діючого тарифу та відсотка відшкодування затвердженим тарифом собівартості, планованого економічно обґрунтованого тарифу, дати, коли тариф востаннє переглядався, причин перегляду тарифу із визначенням форми (способу) його зміни, відсотка зміни основних складових тарифу (заробітної плати, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів), визначення відсотка зміни тарифу тощо); обґрунтування необхідності встановлення тарифу (у випадку, якщо тариф встановлюється вперше); інша додаткова інформація, визначена виконавцем комунальних послуг (за необхідності); адреса, за якою приймаються зауваження і пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань (місцезнаходження виконавця комунальної послуги та органу, уповноваженого встановлювати тарифи), а також строк приймання таких зауважень і пропозицій.

За змістом пункту 5 розділу ІІ Порядку №130 інформація, зазначена у пунктах 3, 4 цього розділу, доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті виконавця комунальних послуг (за наявності), на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування в населених пунктах, де споживачі отримують відповідні послуги.

Виконавець комунальних послуг може обрати один із вище перелічених способів доведення інформації (крім розміщення на інформаційних стендах в абонентських відділах виконавців комунальних послуг та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування) як основний для розміщення всього масиву необхідної інформації, визначеної цим Порядком. За допомогою інших способів, передбачених в абзаці першому цього пункту, а також шляхом обов`язкового розміщення інформаційного повідомлення у платіжному документі, що застосовується для оплати спожитих послуг, виконавець комунальних послуг повідомляє споживачів про намір зміни тарифів (або встановлення нових тарифів) на комунальні послуги та обов`язково зазначає джерело розміщення всієї необхідної інформації, з якою без перешкод може ознайомитися споживач.

Виконавець комунальних послуг за власним бажанням може додатково також доводити до відома споживачів інформацію про намір зміни тарифів за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку встановлено, що способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються передбаченими цим Порядком. Інформація має бути достовірною, точною, повною.

Згідно з п.8-10 цього Порядку у процесі доведення до відома споживачів інформації усі зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань підлягають реєстрації та обов`язковому розгляду виконавцем комунальних послуг.

Зауваження і пропозиції, які отримані органом, уповноваженим встановлювати тарифи, надсилаються для розгляду відповідному виконавцеві комунальних послуг. За результатами такого розгляду виконавець комунальних послуг приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

Виконавець комунальних послуг в установленому законодавством порядку повідомляє споживача, який протягом встановленого строку надав свої пропозиції та зауваження, про їх урахування або відхилення. При цьому у разі відхилення пропозицій і зауважень виконавцем комунальних послуг споживачеві надається відповідь з обґрунтуванням причин їх неврахування.

У разі врахування зауважень і пропозицій виконавець комунальних послуг здійснює перерахунок тарифу та передає його органу, уповноваженому встановлювати тарифи, листом з висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями.

У такому випадку процедура доведення до відома споживачів інформації повторно виконавцем комунальних послуг не здійснюється.

Системний аналіз наведених норм права свідчить, що зміна цін/тарифів на комунальні послуги потребують дотримання чітких вимог, до яких відносяться: здійснення виконавцем комунальних послуг розрахунку економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) комунальних послуг; інформування виконавцем комунальних послуг комунальних послуг протягом 5 робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу, уповноваженого встановлювати тарифи, споживачів про намір здійснити зміну тарифів (або встановити тарифи); встановлення виконавцем комунальних послуг строку для прийняття зауважень і пропозицій; доведення до відома споживачів про зміну та причини зміни тарифів із відповідним обґрунтуванням.

Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що в порушення пункту 2 та 5 розділу ІІ Порядку №130 виконавцями комунальних послуг не було належним чином повідомлено споживачів про намір підвищення тарифів на водопостачання з 01.01.2022 року, а відповідачем не надано суду доказів повідомлення споживачів про зміну тарифів на водопостачання іншими способами, передбаченими Порядком №130.

Також судом першої інстанції вірно встановлено відсутність розрахунку економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) цих комунальних послуг.

Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано докази того, що перед прийняттям оскаржуваного рішення були дотримані вимоги Порядку №130 щодо встановлення виконавцем комунальних послуг строку для прийняття зауважень і пропозицій. Слід зазначити, що зазначене позбавляє споживачів можливості подати свої зауваження і пропозиції щодо зміни тарифів, що порушує права осіб на участь у прийнятті такого акту, врахуванні громадської думки при його прийнятті.

Також, відповідачем не надано жодного доказу дотримання вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Враховуючи викладені та встановлені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не дотримано процедуру зміни тарифів на водопостачання з прийняттям оскаржуваного рішення, що позбавило можливості споживачів послуги надати свої пропозиції та зауваження та бути проінформованими про зміну тарифів у спосіб встановлений законом.

З огляду на те, що зазначені порушення мають істотне значення для обґрунтованого визначення тарифів на водопостачання у Курісовській територіальної громаді, колегія суддів зазначає про наявність підставам для визнання оскаржуваного акту протиправним та нечинним.

При цьому, звертаючись до суду з апеляційною скаргою апелянт Курісовська сільська рада не наводить жодних доводів на спростування висновків суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі Курісовська сільська рада лише зазначає, що Виконавчий комітет Курісовської сільської ради не є юридичною особою, а тому не може бути належним відповідачем у справі.

Щодо вищевикладених доводів апелянта, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч.4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету.

Частиною 6 статті 59 цього ж Закону передбачено, що Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради..

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Отже, виконавчий комітет міської ради наділений повноваженнями по встановленню тарифів на комунальні послуги (окрім тих, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Таким чином, в розумінні п.7 ч.1 ст. 4 КАС України, Виконавчий комітет Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій є суб`єктом владних повноважень, та його керівництво здійснює сільський голова, а тому може бути відповідачем по справі, а тому доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі є безпідставними.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2023 року - залишити без змін.

Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Суддя-доповідач: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька