Постанова

від 03.04.2023 по справі 681/194/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 681/194/23

Провадження № 22-ц/4820/737/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Цугель А. О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року (суддя Горщар А. Г.) про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Агротерра Інвестмент» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротерра Інвестмент», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , Управління (центр) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання припиненими трудових відносин.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У лютому 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що 10.03.2021 рішенням одноособового засновника ДП «АГРОС-2» ТОВ «АГРОС-2» ОСОБА_2 його було призначено директором ДП «АГРОС-2» (після зміни найменування ДП «Агротерра Інвестмент» ТОВ «Агротерра Інвестмент»). Оскільки він не має повноважень скликання зборів товариства для вирішення питання про його звільнення, заява про звільнення 14.11.2022 і 19.12.2022 була направлена одноособовому засновнику дочірнього підприємства ОСОБА_2 . Зважаючи на те, що питання про звільнення не вирішено, просив визнати припиненими трудові відносини з ДП «Агротерра Інвестмент» з 01.02.2023 у зв`язку із звільненням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України та виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як керівника ДП «Агротерра Інвестмент» ТОВ «Агротерра Інвестмент».

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року у відкритті провадження у справі відмовлено на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Посилається на незаконність судового рішення. Не погоджується з висновком суду, що спір між сторонами є корпоративним, оскільки в позові не йдеться про припинення виконання обов`язків директора товариства на підставі частини 3 статті 99 ЦК України. Вважає, що позиції Верховного Суду в інших справах, на які посилався суд першої інстанції, не підлягають врахуванню, оскільки у зазначених справах позивачами були учасники товариства, тобто носії корпоративних прав, на відмінну від нього. Крім того, ним не оспорюється законність рішення органу управління юридичної особи з питань відсторонення або звільнення його з посади. Позов стосується виключно питання його звільнення на підставі статті 38 КЗпП України. Він звернувся за захистом порушених трудових права, а тому спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 та Управління ЦНАП Печерської районної в місті Києві державної адміністрації подали заяви про слухання справи за їх відсутності.

У зв`язку з чим відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктами 3 і 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішення про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (частина 1 статті 21 КЗпП України).

Згідно з частиною 4 статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

У пункті 4 частини 1 статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39).

Відповідно до частини 1 статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

З огляду на викладені норми права, керівник (директор) дочірнього підприємства, як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора дочірнього підприємства полягає в тому, що воно відбувається за рішенням власника (ТОВ «Агротерра Інвестмент»).

Необхідно розмежовувати припинення корпоративних відносин із керівником як виконавчим органом товариства і припинення трудових відносин із керівником як працівником підприємства.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 подав позов до ДП «Агротерра Інвестмент» ТОВ «Агротерра Інвестмент» про визнання припиненими трудових відносин між ним, як директором підприємства, та самим підприємством. Позивач просить визнати його звільненим з посади директора, оскільки вирішення питання про звільнення директора належить до компетенції засновника, який ухиляється від вирішення цього питання.

Пред`явлення такого позову спрямоване на вирішення спору, який виник з приводу трудових, а не корпоративних правовідносин, оскільки ОСОБА_1 не є учасником чи засновником підприємства (товариства), який реалізує корпоративні права на участь у його управлінні.

Позивач звернувся до суду за захистом трудових прав як посадової особи підприємства з метою припинення трудових відносин на підставі статті 38 КЗпП України. Спір не стосується припинення повноважень виконавчого органу відповідно до статті 99 ЦК України.

З огляду на викладене помилковим є висновок суду першої інстанції, що спір підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 заслуговують на увагу.

Ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 374, 379, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 21 лютого 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 квітня 2023 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта