Рішення

від 22.03.2023 по справі 202/685/17

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/685/17

Провадження № 2/202/85/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Різниченко Я.М., представника третьої особи Гущиної М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дніпровська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

30 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТВІН ЛТД» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначило, що між товариством та ОСОБА_1 було укладено усну домовленість, згідно якої ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання щодо оформлення документів на приватизацію пункту заправки автомобілів зрідженим газом, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з основними показниками: операторська літери А-1, основна площа 10,9 кв.м., загальна площа 12,5 кв.м.; ганок літ. А, площею забудови 1,3 кв.м.; гараж літ Б, площею забудови 23,9 кв.м., вбиральня літ. Д, площею забудови 1,0 кв.м.; навіс літ. Е, площею забудови 23,9 кв.м.; навіс літ. Ж, площею забудови 174,2 кв.м., у власність ТОВ «ТВІН ЛТД».

Відповідач зобов`язання не виконав, оригінал технічного паспорта, правовстановлюючі документи не повернув.

За цих підстав ТОВ «ТВІН ЛТД», посилаючись на положення ч. 1 ст. 120 ЗК України, ст. 316, 319 ЦК України, просить зобов`язати ОСОБА_1 повернути правовстановлюючі документи та оригінал технічного паспорта на пункт заправки автомобілів зрідженим газом за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнати за ТОВ «ТВІН ЛТД» право власності на пункт заправки автомобілів зрідженим газом, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з основними показниками: операторська літери А-1, основна площа 10,9 кв.м., загальна площа 12,5 кв.м.; ганок літ. А, площею забудови 1,3 кв.м.; гараж літ Б, площею забудови 23,9 кв.м., вбиральня літ. Д, площею забудови 1,0 кв.м.; навіс літ. Е, площею забудови 23,9 кв.м.; навіс літ. Ж, площею забудови 174,2 кв.м.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2017 року під головуванням судді Мороза В.П. позовні вимоги ТОВ «ТВІН ЛТД» були задоволені частково: визнано за ТОВ «ТВІН ЛТД» право власності на пункт заправки автомобілів зрідженим газом за адресою: АДРЕСА_1 з основними показниками: операторська літери А-1, основна площа 10,9 кв.м., загальна площа 12,5 кв.м.; ганок літ. А, площею забудови 1,3 кв.м.; гараж літ Б, площею забудови 23,9 кв.м., вбиральня літ. Д, площею забудови 1,0 кв.м.; навіс літ. Е, площею забудови 9,3 кв.м.; навіс літ. Ж, площею забудови 174,2 кв.м., без введення в експлуатацію. Зобов`язано ТОВ «ТВІН ЛТД» сплатити згідно договору дольової участі 24559,08 грн. на розвиток інфраструктури міста.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 вересня 2017 року заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2017 року було скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2017 року позову заяву ТОВ «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності було залишено без розгляду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року ухвалу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2017 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У зв`язку зі звільненням 24.04.2018 року рішенням Вищої ради правосуддя судді Мороза В.П. відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями зазначену цивільну справу було передано в провадження судді Марченко Н.Ю.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 жовтня 2021 року позивачу був установлений строк для сплати судового збору в розмірі 1600 грн. в частині вимог немайнового характеру та в розмірі 5000 грн., попередньо визначеному судом, у частині вимог майнового характеру.

Після сплати позивачем судового збору ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2021 року у справі було призначено підготовче засідання.

Цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дніпровську міську раду.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2022 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач ТОВ «ТВІН ЛТД» явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Представником позивача адвокатом Мовчаном О.В. була подана заява про відкладення судового розгляду.

Однак з урахуванням тривалості судового розгляду, неодноразової неявки представника позивача, а також того, що справа переглядається після скасування заочного рішення, суд вважав, що неявка представника позивача не перешкоджає судовому розгляду, а тому, виходячи з положень статті 223 ЦПК України, справу розглянуто у відсутність представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , який не має зареєстрованого місця проживання та згідно з відміткою «Укрпошта» відсутній за адресою, зазначеною у позовній заяві та заяві про перегляд заочного рішення, в судове засідання викликався шляхом розміщення оголошення на веб-порталі «Судова влада», в судове засідання не з`явився, про причину неявки не повідомив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Дніпровської міської ради Гущина М.С. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що власником земельної ділянки, на якій розміщено пункт заправки, є територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, на даний час у позивача немає права користування цією земельною ділянкою, дозвіл на виконання будівельних робіт не надавався, пункт заправки не було введено в експлуатацію.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає за наступних підстав:

Судом установлено, щовідповідно до рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.01.1995 року № 76 фірмі «ТВІН» була надана в тимчасове короткострокове користування для проектування та будівництва пункту заправки зрідженим газом земельна ділянка площею 0,9 га на АДРЕСА_1 .

Згідно з цим рішенням 25.11.1996 року між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та ТОВ «ТВІН» був укладений договір на право тимчасового користування на умовах оренди ділянкою землі по вул. Донецьке шосе на строк три роки.

Рішеннями Дніпропетровської міської ради від 25.02.1999 року № 269, від 21.09.2000 № 2296 було продовжено строк дії рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.01.1995 року № 76.

Відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт № 450/2000 від 14.12.2000 року, ТОВ «ТВІН ЛТД» надано дозвіл на виконання будівельних робіт пункту заправки автомобілів зрідженим газом по Донецькому шосе, строком до 30.06.2001 року.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30.07.2003 року № 159/11 «Про передачу ТОВ «ТВІН ЛТД» земельної ділянки в районі буд. АДРЕСА_1 в оренду для завершення будівництва пункту заправки зрідженим газом» затверджено проект відведення земельної ділянки, прощею 0,1326 га (кадастровий номер 1210100000:04:207:0045) і передано її ТОВ «ТВІН ЛТД» в оренду на один рік.

Відповідно до договору оренди від 02 жовтня 2003 року Дніпропетровська міська рада на підставі рішення від 30.07.2003 № 159/11 передала ТОВ «ТВІН ЛТД» строком до 30.07.2004 року в оренду земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для завершення будівництва пункту заправки зрідженим газом, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за номером 1210100000:04:207:0045.

Також судом установлено, що на час розгляду справи власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на якій побудовано пункт заправки зрідженим газом, є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Заявляючи позовні вимоги про зобов?язання ОСОБА_1 повернути правовстановлюючі документи та оригінал технічного паспорта на пункт заправки автомобілів зрідженим газом за адресою: АДРЕСА_1 , а також визнання за ТОВ «ТВІН ЛТД» права власності на цей пункт, ТОВ «ТВІН ЛТД» посилається на те, що між товариством і ОСОБА_1 була досягнута усна домовленість про оформлення ОСОБА_1 документів на приватизацію товариством пункту заправки автомобілів зрідженим газом, але ОСОБА_1 зобов`язання не виконав, оригінал технічного паспорта та правовстановлюючі документи не повернув.

Такі позовні вимоги ТОВ «ТВІН ЛТД» суд вважає необґрунтованими.

Суд виходитьз того,що відповіднодо статті15ЦК Україникожна особамає правона захистсвого цивільногоправа уразі йогопорушення,невизнання абооспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В частині 1 статті 4 ЦПК України також визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

В силу частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно достатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Між тим, заявивши позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути правовстановлюючі документи та оригінал технічного паспорта на пункт заправки автомобілів зрідженим газом, позивач не надав належних та допустимих доказів передання відповідачу таких документів, що належать товариству, та їх утримання відповідачем.

Також, пред`явивши до ОСОБА_1 позов про визнання свого права власності на пункт заправки автомобілів зрідженим газом за адресою: АДРЕСА_1 , позивач не навів законних підстав для набуття права власності на це майно.

Суд звертає увагу, що за змістом статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Крім того,статтею 376ЦК Українипередбачено,що житловийбудинок,будівля,споруда,інше нерухомемайно вважаютьсясамочинним будівництвом,якщо вонизбудовані абобудуються наземельній ділянці,що небула відведенадля цієїмети,або безвідповідного документа,який даєправо виконуватибудівельні роботичи належнозатвердженого проекту,або зістотними порушеннямибудівельних нормі правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власностіна самочиннозбудоване нерухомемайно можебути зарішенням судувизнане заособою,яка здійсниласамочинне будівництвона земельнійділянці,що небула їйвідведена дляцієї мети,за умовинадання земельноїділянки увстановленому порядкуособі підуже збудованенерухоме майно.Якщо власник(користувач)земельної ділянкизаперечує противизнання прававласності нанерухоме майноза особою,яка здійснила(здійснює)самочинне будівництвона йогоземельній ділянці,або якщоце порушуєправа іншихосіб,майно підлягаєзнесенню особою,яка здійснила(здійснює)самочинне будівництво,або заїї рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як установлено в судовому засіданні, власником земельної ділянки, на якій розташований спірний пункт заправки автомобілів зрідженим газом, є територіальна громада в особі Дніпровської міської ради.

Відтак, ОСОБА_1 , до якого ТОВ «ТВІН ЛТД» заявлено вимогу про визнання права власності на це майно, є неналежним відповідачем.

У даному випадку спір про визнання за ТОВ «ТВІН ЛТД» права власності на пункт заправки автомобілів зрідженим газом стосується прав та інтересів територіальної громади в особі відповідного органу місцевого самоврядування- Дніпровської міської ради, які остання як третя особа позбавлена можливості захищати у спосіб, визначений для відповідача статтями43,49 ЦПК України, а клопотань про залучення Дніпровської міської ради до участі у справі як відповідача чи співвідповідача позивач не заявляв.

Враховуючи вищенаведене, в задоволенні позову ТОВ «ТВІН ЛТД» необхідно відмовити повністю.

При цьому суд не робить інших висновків щодо обставин справи, які стосуються прав ТОВ «ТВІН ЛТД» на пункт заправки автомобілів зрідженим газом та непов`язані з встановленням належності відповідача.

У зв`язку з відмовою в позові відповідно до статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст.258-259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІН ЛТД» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Дніпровська міська рада, про зобов`язання вчинити певні дії та визнання права власності відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Ю. Марченко