Рішення
від 22.03.2023 по справі 938/196/21
ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№938/196/21

Провадження № 2/938/8/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судових засідань Мартищук Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до

відповідача №1 Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області

відповідача №2 ОСОБА_2

про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та Договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку, та скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень земельної ділянки,

та

за зустрічним позовом ОСОБА_2

до відповідача ОСОБА_1

про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою,

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , Рашковська Л.О. - представник;

від відповідача №1: Мотуз Л.В. - представник;

від відповідача №2: ОСОБА_2., Бельмега М.В. - представник;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача №1 Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, відповідача №2 ОСОБА_2 про: визнання недійсним рішення Кривопільської сільської ради від 20.08.2021 про передачу ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби; визнання недійсним договору оренди від 07.09.2020 укладеного між Кривопільською сільською радою та ОСОБА_2 ; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422, державна реєстрація права оренди земельної ділянки в державному реєстрі прав здійснена 11.09.2020, індексний номер (номер запису про право) 38194665, орган, що здійснив реєстрацію права- Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області на ім`я ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 12.04.2021 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, та призначив розгляд справи на 06.05.2021.

За клопотанням позивача, у зв`язку із неявкою його представника, розгляд справи в підготовчому засіданні 06.05.2021 було відкладено на 14.06.2021.

11.06.2021 представником позивача було подано через канцелярію суду уточнену позовну заяву, в якій позивачем конкретизовано позовні вимоги, згідно якої позивач просить:

- визнати недійсним рішення Кривопільської сільської ради від 20.08.2020, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, що знаходиться в с.Кривопілля присілок Середній Ходак з наданням в оренду на 49 років ОСОБА_2 та передано в оренду земельну ділянку, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться в селі Кривопілля за рахунок земель комунальної власності в межах населеного пункту села Кривопілля ОСОБА_2 ,

- визнати недійсним Договір оренди від 07.09.2020 укладений між Кривопільською сільською радою та ОСОБА_2 про оренду земельної ділянки, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, що знаходиться в с. Кривопілля присілок Середній Ходак на термін 49 років,

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422, державна реєстрація права оренди земельної ділянки в державному реєстрі прав здійснена 11.09.2020, індексний номер (номер запису про право) 38194343, орган що здійснив реєстрацію права - Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області на ім`я ОСОБА_2 ,

- скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422, державна реєстрація права оренди земельної ділянки в державному реєстрі прав здійснена 11.09.2020, індексний номер (номер запису про право) 38194343, орган що здійснив реєстрацію права - Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області на ім`я ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 14.06.2021 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено підготовче засідання на 01.07.2021 на підставі заявленого представником позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 01.07.2021 за клопотанням представника позивача замінено у справі відповідача №1 Кривопільську сільську раду Верховинського району Івано-Франківської області на правонаступника - Верховинську селищну раду Верховинського району Івано-Франківської області. У зв`язку із заміною відповідача в справі, підготовче засідання було відкладено на 15.07.2021.

У зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи в підготовчому засіданні було відкладено на 04.08.2021.

Розгляд справи у підготовчому засіданні 04.08.2021 не відбувся у зв`язку із неявкою сторони позивача та представника відповідача №1 Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, розгляд справи відкладено на 17.08.2021.

Ухвалою суду від 17.08.2021 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Розгляд справи відкладено на 14.09.2021.

Відповідач №2 ОСОБА_2 13.09.2021 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою суду від 14.09.2021 зустрічну позовну заяву було залишено без руху. В підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.10.2021 у зв`язку з витребуванням доказів.

В підготовчому засіданні 05.10.2021 за клопотанням представника відповідача №2 ОСОБА_2 - адвоката Бельмеги М.В. оголошено перерву до 07.10.2021.

Ухвалою суду від 06.10.2021 суд прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, вимоги за якою об`єднав в одне провадження з первісним позовом.

В підготовчому засіданні 07.10.2021 судом було зроблено перерву у зв`язку з об`єднанням позовів до 27.10.2021.

Підготовче засідання 27.10.2021, судом було відкладено на 15.11.2021 у зв`язку із задоволенням клопотання представника відповідача №2 ОСОБА_2 - адвоката Бельмеги М.В. про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.11.2021 задоволено клопотання представника позивача за первісним позовом та призначено по справі земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Худаку Миколі Ярославовичу, на час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 17.08.2022, у зв`язку із завершенням проведення експертизи та надходження на адресу суду висновку експерта, суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 20.09.2022.

За клопотанням представника відповідача №2 Бельмеги М.В., для надання йому можливості узгодити із своїм довірителем правову позицію із врахуванням висновку експерта, в підготовчому засіданні було оголошено перерву до 29.09.2022

У зв`язку з неявкою в підготовче засідання 29.09.2022 відповідачів по справі, наявність клопотання представника відповідача №1 про відкладення підготовчого засідання, судом відкладено підготовче засідання на 10.10.2022.

Проте, у зв`язку з тим, що 10.10.2022 у період з 07год 27хв. до 12год 11хв. у Івано-Франківській області тривала повітряна тривога, судове засідання у визначений час не відбулося. Після сигналу «відбій повітряної тривоги» учасники справи до суду не з`явились, а тому наступне підготовче засідання відкладено на 27.10.2022.

У зв`язку з неявкою позивача та його представника, а також представника відповідача №2 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 17.11.2022.

Ухвалою від 17.11.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 05.12.2022.

У зв`язку із знеструмленням електромережі Верховинського районного суду судове засідання 05.12.2022 було відкладено на 22.12.2022.

В судовому засіданні 22.12.2022 судом було допитано частину свідків, які були викликані судом за клопотанням сторін та відкладено розгляд справи з метою виклику свідків, які не з`явились.

В судовому засіданні 24.01.2022 судом завершено допит свідків у справі та досліджено письмові докази у справі. За клопотанням сторін в судовому засіданні було оголошено перерву до 16.02.2023.

В судових засіданнях 16.02.2023, 02.03.2023 оголошувалась перерва враховуючи спільне клопотання сторін у справі, для надання їм можливості укласти мирову угоду.

Також 02.03.2023 представником позивача було подано заяву про виправлення описки в позовній заяві згідно якої він зазначає, що у прохальній частині позовної заяви було зазначено:

Зазначає, що у вказаних вимогах вірно вказано кадастровий номер земельної ділянки, дату здійснення державної реєстрації права, індексний номер та орган, що здійснив реєстрацію, однак допущено описку в назві речового права та власника такого права.

Представник посилається на те, що згідно витягу із державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державним реєстратором було здійснено реєстрацію права комунальної власності за Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області.

Просить виправити описку в п.3 та п.4, прохальної частини позовної заяви, замість «державна реєстрація права оренди земельної ділянки в державному реєстрі прав здійснена 11.09.2020» читати «державна реєстрація права комунальної власності в державному реєстрі прав здійснена 11.09.2020».

В судове засідання 06.03.2023 з`явився позивач та його представник, відповідач №2 та його представник.

Відповідач №1 в судове засідання не з`явився, від селищного голови Верховинської селищної ради на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший день, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання.

Позивач та його представник повідомили суд, що сторонам не вдалось дійти згоди щодо мирного врегулювання спору, просили продовжити розгляд справи по суті.

Відповідач №2 та його представник зазначили, що вони згідні на укладення мирової угоди на тих умовах, які були погоджені сторонами, однак позивач не погоджується.

Представник відповідача №2 просив суд відкласти розгляд справи для надання йому та його довірителю можливості підготуватись до судових дебатів, оскільки вони розраховували на завершення розгляду справи шляхом мирного врегулювання спору, однак позивач в останній момент відмовився. Також вважає, що завершення розгляду справи без участі представника відповідача №1 буде порушувати його права.

Позивач та його представник не заперечили проти відкладення розгляду справи.

Відтак в судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.03.2023.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи в судове засідання 13.03.2023 та подачею представником позивача клопотання про відкладення розгляду справи, суд відклав розгляд справи на 22.03.2023.

В судовому засіданні 22.03.2023 представник позивача адвокат Рашковська Л.О. подала заяву в якій відмовилась від частини позовних вимог а саме щодо скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень земельної ділянки з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422 (п.4 прохальної частини уточненої позовної заяви), оскільки вважає, що у відповідності до положень ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», скасування самого рішення державного реєстратора про державну реєстрацію, є підставою для державної реєстрації припинення речових прав.

Позивач підтримав вказану заяву та просив суд її врахувати при розгляді справи.

Відповідачі не заперечили проти прийняття вказаної заяви позивача до розгляду, звернувши увагу на те, що позивач вправі відмовитися від частини позовних вимог на будь-якій стадії судового процесу.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Рашковська Л.О. підтримали позовні вимоги у повному обсязі із врахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог, просили суд їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та матеріалах справи. Проти задоволення зустрічного позову заперечили.

Представник відповідача №1 Мотуз Л.В. заперечила проти задоволення позову.

Відповідач №2 та його представник просили суд відмовити у задоволенні первісного позову в повному обсязі, вимоги за зустрічним позовом підтримали та просять їх задовольнити.

Суд звертає увагу на те, що відкладаючи неодноразово розгляд справи, керувався одним із основних принципів цивільного судочинства, який передбачає розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до ч.2 ст.121 ЦПК України, строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Судом також взято до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, застосовується українськими судами як джерело права.

Зокрема, згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства»).

Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення «Бараона проти Португалії», 1987 рік, «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Як вбачається із матеріалів справи, саме у зв`язку із неодноразовою неявкою того чи іншого учасника справи в судове засідання та подачею ними клопотання про відкладення розгляду справи, заміною відповідача, витребування доказів, проведенням судової експертизи, неявкою свідків, наданням сторонам можливості врегулювати спір мирним шляхом, судом продовжувався строк підготовчого провадження, а розгляд справи неодноразово відкладався.

Таким чином, суд відкладаючи розгляд справи, врахував обставини справи, поведінку сторін, та застосував принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу, принципів рівності та змагальності сторін.

В судовому засіданні 13.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він являється власником земельної ділянки площею 0,85 га в присілку Ходак с. Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія ІV-ІФ №014328, який виданий 28.08.2002. У жовтні 2020 року він звернувся до ПП «Кедр» із заявою про проведення обмірів його земельної ділянки та відновлення меж, оскільки мав на меті зареєструвати право власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з присвоєнням останній кадастрового номера. Однак, йому стало відомо, що на підставі рішення Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 частина належної йому земельної ділянки, а саме площею 0,595 га передана у користування на підставі Договору оренди від 07.09.2020 ОСОБА_2 . Вважає, що рішення Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 та Договір оренди від 07.09.2020 про передачу в оренду частини належної йому земельної ділянки, та подальшому реєстрація такого договору державним реєстратором є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки його добровільної відмови від права власності або рішення про відчуження частини належної йому на праві власності земельної ділянки, як того вимагають положення ст.140 Земельного кодексу України, не має. Крім того, про те, що дана земельна ділянка знаходиться у його власності відповідачам було відомо, оскільки така передана йому рішенням Кривопільської сільської ради від 15.11.1993, а тому Кривопільська сільська рада не мала права вирішувати питання про передачу в оренду земельної ділянки, що не відноситься до земель комунальної власності.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги з аналогічних підстав, просить позов задовольнити у повному обсязі, а судові витрати стягнути солідарно з відповідачів.

Щодо зустрічного позову, то вважає такий безпідставним та просить в його задоволенні відмовити, оскільки ОСОБА_2 незаконно користується належною йому на праві власності земельною ділянкою площею 0,595га та водозбірним басейном, що розташований на даній земельній ділянці. При цьому, саме ОСОБА_2 перешкоджає йому користуватися даним басейном, маючи аналогічний на своїй земельній ділянці біля житлового будинку. Спір з приводу користування басейном в них триває вже довгий час задовго до укладення Договору оренди.

Представник позивача, адвокат Рашковська Л.О. підтримала заявлені позовні вимоги за первісним позовом з підстав наведених в позові, просить їх задовольнити. Вимоги за зустрічним позовом заперечила, вважає їх безпідставними та недоведеними жодними доказами.

Правова позиція відповідача №1.

Представником відповідача подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач №1 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечення мотивовані тим, що рішення Кривопільської сільської ради від 20.08.2020, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, що знаходиться в с.Кривопілля присілок Середній Ходак з наданням в оренду на 49 років ОСОБА_2 прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягає. Зазначив, що як вбачається з інформації з Державного земельного кадастру, наданої Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо права власності та речові права на спірну земельну ділянку, така належить Кривопільській сільській раді Верховинського району Івано-Франківської області на праві комунальної власності, а тому сільська рада у відповідності до вимог ч.1 ст.122 Земельного кодексу України мала право вирішувати питання про передачу спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 .

При цьому, як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-ІФ №014328, який виданий 28.08.2002, а саме плану зовнішніх меж, на земельній ділянці яка належить позивачу графічно виділено частину земельної ділянки, яка йому не належить, а залишена в землях запасу Кривопільської сільської ради.

В судовому засіданні, представник відповідача №1 підтримала заперечення викладені у відзиві на позов. Просить в задоволенні позову відмовити.

Правова позиція відповідача №2.

Відповідач №2 подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив в повному обсязі. Посилається на те, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ІФ № 014328, на підставі рішення Кривопільської сільської ради від 15 листопада 1993 року ОСОБА_5 передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,8500 га для будівництва, обслуговування будівель та ведення підсобного господарства. В розділі акту «План зовнішніх меж земельної ділянки» графічно виділено частину земельної ділянки, яка не входить до складу приватизованої ОСОБА_1 земельної ділянки, а залишено в землях запасу Кривопільської сільської ради.

Цю частину земельної ділянки не передано в приватну власність позивачу тому, що на ній розташований водогін, який облаштований ним ще у 80-х роках минулого століття за згодою всіх сусідів і водою з нього користується він та ще троє сусідів.

Звертає увагу на те, що на протязі багатьох років він та його сусіди безперешкодно користувалися спірною земельною ділянкою і використовували та ремонтували облаштований водогін, однак останнім часом позивач ОСОБА_1 почав чинити їм в цьому перешкоди, що змусило його звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому цієї земельної ділянки в оренду.

З рішення Кривопільської сільської ради від 12 листопада 2019 року видно, що радою надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду на 49 років жителю села Кривопілля Верховинського району ОСОБА_2 в селі Кривопілля присілок Середній Ходак орієнтовною площею 0.0595га за рахунок земель комунальної власності.

Рішенням Кривопільської сільської ради від 20 серпня 2020 року йому затверджено проект землеустрою та передано в оренду земельну Ділянку площею 0,0595 газ кадастровим номером 2620885001:01:003:0422 за рахунок земель комунальної власності.

З висновку державної експертизи про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.03.2020 року № 6428/82-20 видно, що земельна Ділянка передана йому в оренду згідно укладеного договору відноситься до земель комунальної власності.

В судовому засіданні відповідач №2 та його представник надали усні пояснення в яких позовні вимоги заперечили повністю. Додатково пояснили, що рішенням Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, що знаходиться в с. Кривопілля присілок Середній Ходак та передано йому в оренду на 49 років за рахунок земель комунальної власності. На підставі даного рішення ним укладено з Кривопільською сільською радою Договір оренди за яким земельна ділянка, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422 була передана йому в оренду на строк 49 років. В подальшому в державного реєстратора ним було зареєстровано речове право, а саме право оренди земельної ділянки в Державному реєстрі прав. Важає, що сільська рада розпорядилася земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, а тому право власності позивача не порушено.

Також вказав, що на спірній земельній ділянці, розташований водозбірний басейн, який був облаштований ним та сусідами ще 1986 року зі згоди колишнього власника ОСОБА_8 . Однак після того, як така земельна ділянка 2002 року була передана у власність позивача, він почав чинити перешкоди у користуванні таким басейном, пошкоджував водогін та випускав воду із басейну. З приводу даних обставин він неодноразово звертався до Кривопільської сільської ради та поліції. Кривопільська сільська рада з метою вирішення даного конфлікту та з урахуванням того, що у фактичному користуванні позивача знаходиться більша площа земельної ділянки, ніж та на яку в нього мається державний акт, частину земельної ділянки, яка була передана ОСОБА_1 та по якій проходить водогін залишила в комунальній власності та в подальшому передала йому в оренду.

Однак ОСОБА_1 продовжує чинити йому перешкоди у користуванні водогоном, що вже знаходиться в межах орендованої ним земельної ділянки, випускає воду з басейну, внаслідок чого його господарство залишається без води, а тому, він змушений звернутися із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Просить вимоги за зустрічним позовом задовольнити та стягнути на його користь судові витрат.

Фактичні обставини встановлені судом.

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-ІФ №014328, виданого 28.08.2002 на підставі рішення Кривопільської сільської Ради народних депутатів від 15.11.1993, ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,8500га на території с.Кривопілля Кривопільської сільської ради для будівництва, обслуговування будівель та ведення підсобного господарства. Акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2509 (а.с.8 том.1).

Відповідачем №2 ОСОБА_2 на підставі рішення 22 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 12.11.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду на 49 років» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби, яка розташована в с.Кривопілля, присілок Середній Ходак, Кривопільської сільської ради, Верховинського району Івано-Франківської області (а.с.129-149 том 1).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0595 га, кадастровий номер земельної ділянки 2620885001:01:003:0422 для сінокосіння та випасання худоби, форма власності комунальна, проведено 14.04.2020 Відділом у Верховинському районі Головного управління Держгеокадастру Івано-Франківської області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 27.11.2019 (а.с.215 том 1).

Рішенням 29 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду на 49 років площею 0,0595 га ОСОБА_2 . Земельна ділянка знаходиться в с. Кривопілля присілок Середній Ходак, кадастровий номер земельної ділянки 2620885001:01:003:0422. Передано в оренду земельну ділянку площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться в с.Кривопілля за рахунок земель комунальної власності в межах населеного пункту села Кривопілля ОСОБА_2 (а.с.55 том 1).

Згідно договору оренди земельної ділянки від 07.09.2020, укладеного між Кривопільською сільською радою Івано-Франківської області в особі сільського голови Стефурака Ю.Ю., який діяв на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар), згідно якого Орендодавець на підставі рішення 29 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду» надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться в с. Кривопілля присілок Середній Ходак. Договір укладено на термін 49 років і починається з дати його державної реєстрації, кадастровий номер земельної ділянки 2620885001:01:003:0422 (а.с.62-63 том 1).

Рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №54075807 від 16.09.2020 державного реєстратора прав на нерухоме майно Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області Кривнюка Я.Д. проведено державну реєстрацію права власності, форма власності комунальна та іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2620885001:01:003:0422 за суб`єктом ОСОБА_2 , Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області Реєстрація проведена за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.176 том 1).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №224155016 від 16.09.2020, державна реєстрація права власності, а саме комунальної форми власності, на земельну ділянку, площею 0,0595 га з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422, здійснена державним реєстратором прав на нерухоме майно Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області Кривнюком Я.Д. 11.09.2020 (номер запису про право власності/ довірчої власності 38194343) за Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області на підставі рішення Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду» від 20.08.2020 (а.с.177 том 2).

Також, як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №224155447 від 16.09.2020, 11.09.2020 (номер запису про інше речове право 38194665) державним реєстратором здійснено державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, площею 0,0595 га з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422, за орендарем ОСОБА_2 на підставі рішення Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду» від 20.08.2020, договору оренди земельної ділянки, серія та номер б/н, виданий 07.09.2020 Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області (Ю.Ю. Стефурак), ОСОБА_2 (а.с.178 том 1).

Відповідно до висновку судового експерта Худака Миколи Ярославовича від 22.08.2022 №11/08/22, складеного за результатами проведеної земельно технічної експертизи призначеної ухвалою суду від 15.11.2021 (а.с. 7-18, том 2), експертом встановлено наступне:

- площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 відповідно до фактичного користування (у межах існуючої огорожі) становить 1,0783 га (10783 кв.м.);

- оскільки фактична площа ділянки ОСОБА_1 , більша за площу, що вказана в Державному акті на право приватної власності на землю серія ІV-ІФ №014328, виданого 28.08.2002, експертом проведено зіставлення конфігурації ділянки за двома варіантами, а саме: Варіант №1, відносно меж: від В до Г - землі запасу; від Г до А - ліс; від А до Б - ОСОБА_9 , та Варіант №2, відносно меж від А до Б - ОСОБА_9 ; від В до Г - землі запасу, що вказані в Державному акті від 28.08.2002. Конфігурація та розташування земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до фактичного користування співпадає із конфігурацією та розташуванням ділянки, що зображена у Державному акті на право приватної власності на землю серії IV - ІФ №014328 від 28.08.2002, однак наявні невідповідності, що полягають у лінійних промірах земельної ділянки;

- дорога і ділянка для сінокосіння та випасання худоби, що умовно позначені на землевпорядному проектуванні земельної ділянки (а.с.165 том 1) - проходять в межах земельної ділянки ОСОБА_1 .

У Додатку №3 до висновку графічно зображено межі земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до фактичного користування (в межах існуючої огорожі), а саме: червона штриховка - конфігурація земельної ділянки згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV - ІФ №014328 від 28.08.2002, жовта штриховка - фактичне розташування дороги, що проходить в межах ділянки ОСОБА_1 площею 0,0444 га (444 м.кв.), зелена лінія - розташування земельної ділянки з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422, площею 0,0595 га.

- графічне позначення дороги, що вказана в Державному акті на право приватної власності на землю серія ІV-ІФ №014328 від 28.08.2002 не співпадає із ділянкою для сінокосіння і випасання худоби. Графічне позначення дороги, що вказана в Державному акті на право приватної власності на землю серія ІV-ІФ №014328 від 28.08.2002 частково співпадає із дорогою в натурі (на місцевості).

Земельна ділянка із кадастровим номером 2620885001:01:003:0422, площею 0,0595 га накладається на земельну ділянку якою фактично користується ОСОБА_1 (площею 1,0783 га). Площа накладення становить 0,0575 га (575 кв.м.). Додаток №3 зелена штриховка.

За варіантом №1 зіставлення фактичної конфігурації ділянки із конфігурацією що вказана у Державному акті від 28.08.2002, площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422 становить 0,0422 га (422 кв.м.). Додаток №3 в праву сторону червона штриховка.

За варіантом №2 зіставлення фактичної конфігурації ділянки із конфігурацією що вказана у Державному акті від 28.08.2002, площа накладення земельної ділянки з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422 становить 0,0530 га (530 кв.м.). Додаток №3 в ліву сторону червона штриховка.

Оцінка суду.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права уразі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається із первісного позову, позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та Договору оренди, а також скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку, оскільки вважає, що такі порушують його право власності на земельну ділянку.

Також, як вбачається із зустрічної позовної заяви, позивач звернувся із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, оскільки вважає, що відповідач порушує його право на вільне користування орендованою ним земельною ділянкою.

З наведеного вбачається, що між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та земельного законодавства.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб`єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.

У відповідності до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно ст.79, ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно п. б ч.1 ст.81 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на 28.08.2002) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з ст.126 Земельного кодексу України (в редакції чинній станом на 28.08.2002) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом або іншої, визначеної законом особи. Державна реєстрація таких земельних ділянок може бути здійснена також без подання заяв зазначених осіб центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. У разі відсутності у зазначеного органу документації із землеустрою з визначенням координат поворотних точок меж земельних ділянок цей орган забезпечує організацію проведення робіт з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок і здійснення державної реєстрації таких земельних ділянок.

Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Згідно з ст.140 Земельного кодексу України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

В силу статті 41 Конституції України, ст.90 ЗК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Власники земельних ділянок мають право продавати, іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, самостійно господарювати на своїй землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у постанові № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Усунення будь-яких порушень прав особи на землю може бути застосовано судом у разі встановлення, що таке порушення мало місце, в чому саме полягає таке порушення та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Також, згідно ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно із ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Державна реєстрація припинення права оренди здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, системний аналіз ст. 125 ЗК України та ч. 4 ст. 334 ЦК України свідчить, що право оренди за договором оренди землі набувається з дня проведення його державної реєстрації.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до абзацу другого частини 3 статті 26 Закону України «Про державу реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Одночасно, у відповідності до положень ст.76 ЦПК України доказування у цивільних справах здійснюється за допомогою визначених засобів доказування, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

За змістом положень ЦПК України:

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.ч.3і 4 ст.12 ЦПК України);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 13 ЦПК України);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позиція суду щодо первісного позову.

Так, судом в судовому засіданні безспірно встановлено, що ОСОБА_1 , згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії IV - ІФ №014328 від 28.08.2002 виданого на підставі рішення Кривопільської сільської Ради народних депутатів від 15.11.1993 являється власником земельної ділянки, загальною площею 0,8500 га для будівництва, обслуговування будівель та ведення підсобного господарства (а.с.8 том 1).

Звертаючись з позовом до суду, позивач посилається на те, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії IV - ІФ №014328 від 28.08.2002 він замовив у ПП «Кедр» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) з метою присвоєння останній кадастрового номерата здійснення її державної реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Однак, при здійсненні обмірів належної йому земельної ділянки ПП «Кедр» було встановлено, що в межах належної йому земельної ділянки наявна інша земельна ділянка, що передана в користування за Договором оренди, про що йому було надано землевпорядне проектування земельної ділянки.

Дійсно, як вбачається з листа Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області від 18.03.2021 №Т-17 (а.с.16-17 том 1), згідно публічної кадастрової карти на земельній ділянці, яка згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії IV - ІФ №014328 від 28.08.2002 належить ОСОБА_1 зареєстровано електронний файл земельної ділянки площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби кадастровий номер 2620885001:01:003:0422. Державну реєстрацію даної земельної ділянки здійснено 11.09.2020 на підставі прийнятого рішення сесією Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 про передачу земельної ділянки в оренду та укладеного договору оренди від 07.09.2020 між Кривопільською сільською радою, як «Орендодавцем» і ОСОБА_2 - «Орендарем». В Державному реєстрі речових прав дану земельну ділянку зареєстровано №38194343 як право власності Кривопільської сільської ради.

Також судом встановлено, що рішенням 29 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду на 49 років площею 0,0595 га ОСОБА_2 . Земельна ділянка знаходиться в с.Кривопілля присілок Середній Ходак, кадастровий номер земельної ділянки 2620885001:01:003:0422. Земельну ділянку передано за рахунок земель комунальної власності в межах населеного пункту села Кривопілля (а.с.55 том 1).

Згідно договору оренди земельної ділянки від 07.09.2020, укладеного між Кривопільською сільською радою Івано-Франківської області в особі сільського голови Стефурака Ю.Ю., який діяв на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар), Орендодавець на підставі рішення 29 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду» надав, а Орендар приймив в строкове платне користування земельну ділянку, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться в с.Кривопілля присілок Середній Ходак. Договір укладено на термін 49 років і починається з дати його державної реєстрації, кадастровий номер земельної ділянки 2620885001:01:003:0422 (а.с.62-63 том 1).

Відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна (а.с.176 том 1).

Також, цього ж дня, 11.09.2020 (номер запису про інше речове право 38194665) державним реєстратором здійснено державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, площею 0,0595 га з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422 за орендарем ОСОБА_2 на підставі рішення Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду» від 20.08.2020, Договору оренди земельної ділянки, серія та номер б/н, виданого 07.09.2020 Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області (Ю.Ю. Стефурак), ОСОБА_2 (а.с.178 том 1).

Також, як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №11/08/22 від 11.08.2022, площа земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_1 відповідно до фактичного користування (у межах існуючої огорожі) становить 1,0783 га (10783 кв.м.). Конфігурація та розташування земельної ділянки ОСОБА_1 відповідно до фактичного користування співпадає із конфігурацією та розташуванням ділянки, що зображена у Державному акті на право приватної власності на землю серії IV - ІФ №014328 від 28.08.2002, однак наявні невідповідності, що полягають у лінійних промірах земельної ділянки.

Дорога і ділянка для сінокосіння та випасання худоби, що умовно позначені на землевпорядному проектуванні земельної ділянки (а.с.165 том 1) - проходять в межах земельної ділянки ОСОБА_1 .

З наведеного вбачається, що дійсно має місце накладення земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні на підставі Договору оренди у відповідача №2, з ділянкою, яка на праві власності належить ОСОБА_1 .

Підстав припинення права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку із кадастровим номером 2620885001:01:003:0422, що передбачені ст.140 Земельного кодексу України, під час розгляду справи судом не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , якому на праві власності, що виникло до 2004 року, належить земельна ділянка, загальною площею 0,8500 га і яка згідно Закону України "Про Державний земельний кадастр" вважається сформованою незалежно від присвоєння їй кадастрового номера, позбавлений права на виготовлення у встановленому законом порядку землевпорядної документації та здійснення в подальшому реєстрації такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі та здійсненні державної реєстрації прав на земельну ділянку внаслідок перебування в межах земельної ділянки, спірної земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області та в користуванні на підставі Договору оренди від 07.09.2020 відповідача ОСОБА_3 .

Посилання Відповідача №2 на те, що спірна земельна ділянка не являється частиною земельної ділянки, що належить позивачу, оскільки він фактично користується земельною ділянкою більшого розміру і у Державному акті на право приватної власності на землю серія ІV-ІФ №014328 від 28.08.2002 графічно виділено частину земельної ділянки, яка йому не належить і така залишена в землях запасу Кривопільської сільської ради, суд оцінює критично враховуючи наступне.

Дійсно, як вже було встановлено судом, та що не заперечується сторонами по справі, у фактичному користуванні позивача перебуває земельна ділянка, площею 1,0783 га (10783 кв.м.), в той час як згідно державного акта йому належить 0,8500 га. Також, як вбачається з Державного акта на право приватної власності на землю серія ІV-ІФ №014328 від 28.08.2002, а саме плану зовнішніх меж земельної ділянки, такий містить графічно позначену частину земельної ділянки, що проходить через усю земельну ділянку від сторони БВ до сторони ГА.

Однак, висновком експерта №11/08/22 від 11.08.2022 встановлено, що графічне позначення дороги, що вказана в Державному акті на право приватної власності на землю серія ІV-ІФ №014328 від 28.08.2002 не співпадає із ділянкою для сінокосіння і випасання худоби. Графічне позначення дороги, що вказана в Державному акті на право приватної власності на землю серія ІV-ІФ №014328 від 28.08.2002 частково співпадає із дорогою в натурі (на місцевості).

Таким чином, з наведеного вбачається, що спірна земельна ділянка,кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, площею 0,0595 га не проходить в межах графічного позначення, що мається на державному акті, а навпаки розташована в межах земельної ділянки, яка на праві власності належить позивачу.

При цьому, допитаний в судовому засіданні свідок Стефурак Ю.Ю. , який являється старостою Кривопільського старостинського округу, суду пояснив, що відповідач ОСОБА_3 звернувся із заявою до сільської ради для виділення йому земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби. А тому, оскільки позивач ОСОБА_1 користується значно більшою площею земельної ділянки ніж та, що йому належить згідно державного акта, сільською радою було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 із земельної ділянки, якою користується позивач. При цьому, при виготовленні технічної документації межові знаки встановлювалися лише щодо земельної ділянки по якій проходить водопровід та знаходиться водозабірний басейн, межі земельної ділянки ОСОБА_1 не встановлювалися.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами, що представлені позивачем, судом встановлено, що дійсно має місце накладення земельної ділянки, яка на праві власності належить відповідачу №1 та на праві користування на підставі Договору оренди Відповідачу №2, з ділянкою, яка належить позивачу ОСОБА_1 .

Отже, позивач набув право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку ще 2002 році і припинення його права власності в порядку, визначеному законом не здійснювалося і він не може у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію такої земельної ділянки в Державному земельному кадастріта в подальшому її державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки в межах такої земельної ділянки розміщена земельна ділянка, що перебуває у власності Відповідача №1 та користуванні на підставі договору оренди Відповідача №2, а тому слід визнати недійсним рішення 29 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду».

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним Договору оренди від 07.09.2020 укладеного між Кривопільською сільською радою та ОСОБА_2 про оренду спірної земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті 215 ЦК України свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 11.09.2019 у справі № 522/11532/15-ц.

Як вбачається з Договору оренди земельної ділянки від 07.09.2020 сторонами даного договору являються Кривопільська сільська рада Івано-Франківської області в особі сільського голови Стефурака Ю.Ю., який діяв на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар).

Об`єктом договору оренди є земельна ділянка, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, яка знаходиться в с.Кривопілля присілок Середній Ходак, яку Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне на термін 49 років, який починається з дати державної реєстрації договору.

Підставою укладення спірного договору являється рішення 29 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду».

Оскільки судом встановлено, що рішення 29 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду», що стало підставою для укладення Договору оренди спірної земельної ділянки, є недійсним з підстав встановлення факту накладення спірної земельної ділянки, яка на праві власності належить відповідачу №1 та на праві користування на підставі Договору оренди Відповідачу №2, на ділянку, що належить позивачу ОСОБА_1 , а тому суд приходить до висновку, що укладений на підставі такого рішення спірний договір порушує право власності заінтересованої особи, яка не являється стороною договору, а саме позивача ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи, що позивач не являється стороною оспорюваного Договору оренди від 07.09.2020, однак ним, на підставі достатніх та належних доказів доведено перед судом порушення його законних прав та інтересів, а тому такі підлягають судовому захисту, зокрема і шляхом визнання недійсним Договору оренди від 07.09.2020 укладеного між Кривопільською сільською радою та ОСОБА_2 про оренду земельної ділянки, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, що знаходиться в с. Кривопілля присілок Середній Ходак на термін 49 років.

Як вже було встановлено судом, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №54075807 від 16.09.2020 державного реєстратора прав на нерухоме майно Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області Кривнюка Я.Д. проведено державну реєстрацію права власності, форма власності комунальна та іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2620885001:01:003:0422 за суб`єктом ОСОБА_2 , Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області.

Відповідно до абзацу другого частини 3 статті 26 Закону України «Про державу реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У розумінні положень наведеної норми права, належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є зокрема скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав. Про що також зазначено у постанові КЦС ВС від 17.08.2022 №450/441/19.

При цьому, спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна.

Позивач фактично обґрунтовує позовні вимоги наявністю у нього права власності на спірну земельну ділянку та протиправністю дій відповідачів щодо позбавлення його такого права.

Оскільки порушення права власності позивача відбулось зокрема і у результаті державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку за відповідачем №1 та права оренди на спірну земельну ділянку за відповідачем №2, заявлені позивачем позовні вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 16.09.2019 матимуть наслідком відновлення становища, яке існувало до порушення.

Таким чином, оскільки судом визнано недійсними рішенням 29 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду» та Договір оренди від 07.09.2020, укладений між Кривопільською сільською радою та ОСОБА_2 про оренду земельної ділянки, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, що знаходиться в с. Кривопілля присілок Середній Ходак, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, а саме Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області права власності, форма власності комунальна та ОСОБА_2 іншого речового права, права оренди земельної ділянки, рішення державного про державну реєстрацію прав від 16.09.2019 підлягає скасуванню.

Позиція суду щодо зустрічного позову.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Заявляючи зустрічний позов, ОСОБА_2 мотивує його тим, що рішенням Кривопільської сільської ради 20.08.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, що знаходиться в с. Кривопілля присілок Середній Ходак та передано йому в оренду на 49 років за рахунок земель комунальної власності, на якій знаходиться водогін. На підставі якого ним в подальшому укладено з Кривопільською сільською радою договір оренди та здійснено державну реєстрацію речового права, а саме права оренди земельної ділянки. На орендованій ним земельній ділянці знаходиться водозабірний басейн та водогін, який забезпечує його господарство водою вже багато років, а саме з 1986 року. Однак, ОСОБА_1 чинить йому перешкоди у користуванні водогоном, що знаходиться в межах орендованої ним земельної ділянки, а тому, він змушений звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

На підтвердження наведених в зустрічній позовній заяві обставин, зокрема тих, що підтверджують правомірність набуття ним у користування земельної ділянки, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, позивачем за зустрічним позовом представлено суду:

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, площею 0,0595 га, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422 для сінокосіння та випасання худоби, форма власності комунальна, державну реєстрацію якої проведено 14.04.2020 Відділом у Верховинському районі Головного управління Держгеокадастру Івано-Франківської області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 27.11.2019 (а.с.215 том 1);

- рішення 29 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0595 га, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422 для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду на 49 років, ОСОБА_2 (а.с.213 том 1);

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №224155447 від 16.09.2020, 11.09.2020 (номер запису про інше речове право 38194665) державним реєстратором здійснено державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, площею 0,0595 га з кадастровим номером 2620885001:01:003:0422, за орендарем ОСОБА_2 на підставі рішення Кривопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду» від 20.08.2020, договору оренди земельної ділянки, серія та номер б/н, виданий 07.09.2020 Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області (Ю.Ю. Стефурак), ОСОБА_2 (а.с.214 том 1);

- лист від 02.08.2021 №3650/108/54/01-2021 Верховинського районного відділення поліції ГУНП в Івано-Франківській області, адресований адвокату Бельмезі М.В., з якого вбачається, щодо Верховинського РВП в період з 2019 по даний час надійшло 3 звернення, за результатами розгляду яких, матеріали списано в справу за спрощеним порядком.

Однак, представлені позивачем докази, судом не можуть бути взяті до уваги, як такі що у встановленому законом порядку підтверджують законність набуття ОСОБА_2 в користування, земельної ділянки, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, що знаходиться в с. Кривопілля присілок Середній Ходак, оскільки судом задоволено первісний позов та визнано недійсними первинні документи, на підставі яких у ОСОБА_2 виникло інше речове право, а саме право оренди спірної земельної ділянки.

А тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.

При цьому, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд оцінює покази свідків сторони відповідача №2 допитаних в судовому засіданні, та приходить до висновку, що такі не містять відомостей про предмет доказування.

Судові витрати.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, встановлено, що при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №38 від 29.03.2021. Відтак, оскільки первісний позов задоволено, такі витрати підлягають стягненню в рівних частинах з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданій вище постанові Верховного Суду зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

В підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу, позивачем долучено до справи Договір про надання професійної правничої допомоги №014/21 від 14.06.2021, Витяг з Договору про надання професійної правничої допомоги №7/21 від 06.05.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги, складений на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №7/21 від 06.05.2021, ордер на надання правничої (правової) допомоги, складений на підставі договору про надання професійної правничої допомоги №014/21 від 14.06.2021, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №601, квитанції про оплату послуг адвоката Нечай І.І. від 21.10.2020 та 14.06.2021 на загальну суму 1620 грн, квитанції про оплату послуг адвоката Рашковської Л.О. на загальну суму 7700 грн, акт виконаних послуг станом на 06.10.2022 адвокатом Рашковською Л.О.

Як вбачається з долученого акту виконаних послуг станом на 06.10.2022, адвокат Рашковська Л.О. (виконавець) надала наступні правничі послуги загальна вартість яких склала 12100 грн, з них ОСОБА_1 частково проведена оплата на суму 7700 грн., що підтверджується долученими до справи квитанціями. При цьому, на правничі послуги нею витрачено 20 год 10 хв часу, де 1 год становить 10% мінімальної заробітної плати в грн.

Акт підписаний замовником та виконавцем і містить запис про те, що послуги надані належним чином та претензій у замовника до виконавця немає.

Повноваження Рашковської Л.О., як адвоката підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги, складеним на підставі договору про надання правовї допомоги від 06.05.2021.

Також, позивачем долучено квитанції про оплату послуг адвоката Нечай І.І. на загальну суму 1620 грн, а саме №0.0.2160417602.1 від 14.06.2021 на суму 1250 грн та №0.0.1879505284.1 від 21.10.2020 на суму 370 грн.

Повноваження Нечай І.І., як адвоката підтверджені ордером на надання правничої (правової) допомоги, складеним на підставі договору про надання правової допомоги від 14.06.2021.

Разом з тим, такі не можуть вважатись належним доказом понесення позивачем витрат на оплату послуг вказаного адвоката в межах даної справи.

Зокрема позивачем не долучено детального опису наданих послуг адвокатом Нечай І.І. із якого вбачалася б, які саме послуги були надані адвокатом позивачу. Більше того, згідно клопотання від 17.10.2022 позивачем як доказ понесення витрат на оплату послуг адвоката Нечай І.І. долучено копію адвокатського запиту здійсненого адвокатом Нечай І.І. до Верховинської селищної ради, однак аналіз такого запиту не дає підстав стверджувати, що він був поданий в межах даної справи.

Суд звертає увагу на те, що критерії співмірності визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, позивач не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 12 100,00 грн, в рівних частинах із відповідачів.

Відповідно до ч. 3,4, 6-9 ст.139 ЦПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов`язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених позивачем ОСОБА_1 судових витрат в розмірі 9000 грн. на проведення земельно-технічної експертизи, ним представлено суду квитанцію №110822 від 11.08.2022. Клопотань від відповідачів щодо зменшення розміру витрат понесених позивачем на проведення експертизи, до суду не надходило.

З наведеного вбачається, що позивачем у встановленому законом порядку, підтверджено понесення ним судових витрат по справі на проведення земельно-технічної експертизи на суму 9000,00 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача в рівних частинах із відповідачів.

Оскільки судом відмовлено в задоволенні зустрічного позову, понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, суд покладає на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 10-13, 49, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до відповідача №1 Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області, відповідача №2 ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та Договору оренди, скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку -задовільнити.

Визнати недійсним рішенням 29 сесії 7 демократичного скликання Кривопільської сільської ради від 20.08.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби з наданням в оренду».

Визнати недійсним Договір оренди від 07.09.2020, укладений між Кривопільською сільською радою та ОСОБА_2 про оренду земельної ділянки, площею 0,0595 га для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2620885001:01:003:0422, що знаходиться в с. Кривопілля присілок Середній Ходак.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Верховинської селищної ради Верховинського району Івано-Франківської області Кривнюка Ярослава Дмитровича №54075807 від 16.09.2020 про проведення державної реєстрації права власності, форма власності комунальна та іншого речового права, права оренди земельної ділянки на земельну ділянку, що розташована в Івано-Франківській області, Верховинського району, с. Кривопілля, присілок Середній Ходак, кадастровий номер земельної ділянки 2620885001:01:003:0422 за суб`єктом ОСОБА_2 , Кривопільською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області.

Стягнути в рівних частинах з відповідача №1 Верховинської селищної ради Верховинського району Івано Франківської області, відповідача №2 ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12100,00 грн., витрати пов`язані з проведенням експертизи в сумі 9000,00грн,

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 про зобов`язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

відповідач №1: Верховинська селищна рада Верховинського району Івано-Франківської області, юридична адреса: 78701, селище Верховина, вул. І.Франка,3, Верховинського району Івано-Франківської області; ЄДРПОУ 04357294;

відповідач №2: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Повне рішення складено 03.04.2023.

Суддя Роман ДЖУС


Суд	Верховинський районний суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення	22.03.2023
Оприлюднено	06.04.2023
Номер документу	109987313
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: щодо визнання незаконним акта, що порушує право власності

Джус Р. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 22.03.2023 по справі 938/196/21ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —938/196/21

Рішення від 22.03.2023

Рішення
від 22.03.2023 по справі 938/196/21
ВЕРХОВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ