Рішення

від 28.03.2023 по справі 617/1717/21

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 617/1717/21

Номер провадження 2/948/390/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого судді Косик С.М.

за участю секретаря Ткач Н.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача -2 Яковенко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Фермерського господарства «Світайло», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вовчанська міська рада Харківської області, ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області «Про надання в оренду земельної ділянки» від 20.07.2016 № 6479-СГ, визнання недійсним договору оренди та скасування його державної реєстрації,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 28.03.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-

в с т а н о в и в :

у жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Вовчанського районного суду Харківської області зі вказаним позовом, посилаючись на те, що розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації від 17.09.2007 року № 616 йому та іншим громадянам (загалом 59 осіб) надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 112,55 га для передачі їх безоплатно у власність, які розташовані за межами населених пунктів на території Пільнянської сілсьької ради Вовчанського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства. Було погоджено та затверджено список громадян, яким надаються безкоштовно в приватну власність земельні ділянки розміром до 2-х га ріллі для ведення особистого селянського господарства, серед якиє є позивач.

17.06.2021 року він звернувся до Вовчанської міської ради з клоопотанням про затвердження проєкту землеустрою та передачу земельної ділянки у власність, проте у серпні 2021 року отримав відмову у зв`язку з тим, що запроєктована земельна ділянка знаходится в масиві земельної ділянки з кадастровим номером 6321686000:02:002:0121, яка на даний час перебуває в оренді фермерського господарства «Світайло».

З даних Державного земельного кадастру йому стало відомо, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області наказом № 6479-СГ від 20.07.2016 року надало вказану земельну ділянку площею 93,8792 га в оренду ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства та 27.07.2016 року уклало зі ОСОБА_3 договір оренди землі, 16.08.2016 року додаткову угоду, якою змінено орендаря на ФГ «Світайло».

Позивач уважає що вказані вище наказ та договір оренди між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_3 є незаконним та недійсним, окільки розпорядження землями сільськогосподарського призначення мало бути погоджено з місцевою радою та оскільки встановлено обмеження та обтяження у вигляді заборони на зміну цільового використання земельної ділянки; ОСОБА_3 отримала земельну ділянку як громадянин для розширення нею фермерського господарства поза процедурою земельних торгів; ОСОБА_3 при зверненні із заявами про надання земель не підтверджено наявності необхідної матеріально-технічної бази та відповідної аграрної освіти, порушено порядок надання земельних ділянок у користування фермерському господарству.

У зв`язку з наведеним позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області «Про надання в оренду земельної ділянки» від 20.07.2016 № 6479-СГ; визнати недійсним договір оренди землі від 27.07.2016 року, що укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_3 (новий орендар ФГ «Світайло») щодо земельної ділянки площею 93,8792 га, кадастровий номер 6321686000:02:002:0121, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.07.2016 за № 15644227 та скасувати його державну реєстрацію; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою від 25.10.2021 Вовчанський районний суд Харківської області відкрив провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.55-58 т.1).

У відзиві на позов представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечує та покликається на те, що позивачем належним чином не підтверджено наявність юридичного спору, що виник між ним та відповідачами, ним додано до позову відмову в погодженні меж земельної ділянки іншій особі, листом від 26.02.2016 року № 18-20-14-5776/0/19-16 ГУ Держгеокадастру у Харківській області просило Попільнянську раду письмово висловити позицію щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою спірної земельної ділянки; позивач помилково ототожнює наявність дозволу на розробку документації із землеустрою з правом власності на земельну ділянку, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сам зволікав з його розробкою та поданням на затвердження, законодавство не передбачає відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з наданням такого дозволу іншій особі. Також зазначає, що ОСОБА_3 одержала дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки до 03.04.2016 року, а відповідно до ч.2 розділу ІІ Прикінцевих і Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Земельного Кодексу щодо проведення земельних торгів» від 18.02.2016 року фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом одержали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, мають право на отримання таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. До заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою від 02.02.2016 року було додано графічні матеріали, на яких зазначено розташування земельної ділянки, копії паспорту та коду, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяності фермерського господарства, виписка з трудової книги, довідка ЄДРПОУ, згідно ст.122 ЗК України вимагати інші документи не дозволяється, а тому доводи позивача щодо незаконності передачі земельної ділянки ОСОБА_3 є надуманими. Після отримання ОСОБА_3 у встановленому ЗК порядку, в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства, 29.07.2016 року останньою разом зі ОСОБА_4 засновано ФГ «Світайло», після чого обов`язки орендаря виконує ФГ, на мормент подання позову, розпорядником земельної ділянки площею 93,8792 га, що розташована на території Пільнянської сільської ради Вовчанського району Харківської області за межами населених пунктів є Вовчанська міська рада, а не ГУ Держгеокадастру в Харківській області. Просить врахувати, що наказ ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 20.07.2016 року № 6479-СГ`Про надання в оренду земельної ділянки», як акт індивідуальної дії було реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права, а вимога про сскаування державної реєстрації договору оренди пред`явлена до неналежних осіб (а.с.65-71 т.1).

Такі ж пояснення надано відповідачем-1 в заяві свідка (а.с.76 т.1).

У відповіді на візив від 26.11.221 року представник позивача наполягає на задоволенні позову, посилаючись на те, що належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано, а тому позивачем правильно визначено склад учасників (а.с.106,107 т.1).

Своєю ухвалою від 31.01.2022 Вовчанський районний суд Харківської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с.142-144 т.1).

У жовтні 2022 року вказана цивільна справа надійшла з Вовчанського районного суду Харківської області до Машівського районного суду Полтавської області, як до суду, якому розпорядженням Голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 визначена підсудність Вовчанського районного суду та ухвалою від 31.10.2022 року Машівський районний суд прийняв справу до провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с.161,162 т.1).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, шо спірна земельна ділянка розподілена між фізичними особами, в тому числі позивачу, для ведення особистого селянського господарства, натомість з порушенням процедури, а саме поза аукціоном, передана відповідачу ОСОБА_3 . В 2016 році спірна земельна ділянка була в розпорядженні РДА, а тому сільська рада ніякого відношення до ділянки не мала.

Представник відповідача-2 проти задвоолення позову заперечувала, покликаючись на те, що права позивача не порушені, він має можливість звернутися до ФГ «Світайло» за виділом у власність земельної ділянки, право на яку він має, з доводами щодо порушення процедури не погодилася.

Від представника відповідача -1 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності з урахуванням відзиву на позов (а.с.223-229 т.1).

Треті особи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду спарви повідомлені належним чином та завчасно, про що свідчать довідки про доставку електронного листа Вовчанській міській раді Харківської області та рекомендоване повідомлення про відсутність за місцем проживання ОСОБА_3 (а.с.242-247 т.1,

Суд, заслухавши сторони та дослідивши письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що розпорядженням Вовчанської районної державної адміністрації від 17.09.2007 року № 616 позивачу ОСОБА_2 та іншим громадянам (загалом 59 осіб) надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 112,55 га для передачі їх безоплатно у власність, які розташовані за межами населених пунктів на території Пільнянської сілсьької ради Вовчанського району Харківської області для ведення особистого селянського господарства. Було погоджено та затверджено список громадян, яким надаються безкоштовно в приватну власність земельні ділянки розміром до 2-х га ріллі для ведення особистого селянського господарства, серед яких є позивач (а.с.21-28 т.1).

20.07.2016 року наказом № 6479-СГ Головне управління Держгеокадастру у Харківській області затвердило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Пільнянської сільської ради Вовчанського району Харківської області; надало ОСОБА_3 в оренду земельну ділянку площею 93,8792 га, в тому числі рілля площею 93,8792 га (кадастровий номер 6321686000:02:002:0121) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населених пунктів на території Пільнянської сільської ради Вовчанського районуХарківської області строком на 21 рік (а.с.13 т.1).

На виконання вищевказаного наказу 27.07.2016 року Головне управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_3 уклали договір оренди землі на 21 рік щодо земельної ділянки площею 93,8792 га, кадастровий номер 6321686000:02:002:0121, що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.07.2016 за № 15644227 та 16.08.2016 року додаткову угоду до цього договору, за яким внесено зміни до договору оренди землі в частині орендаря новим орендарем стало Фермерське господарство «Світайло», яке згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань створено 29.07.2016 року (а.с.14-20 т.1).

В подальшому, 03.08.2021 року Вовчанська міська рада Харківської області на звернення позивача ОСОБА_2 щодо погодження меж земельної ділянки відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відмовила та при цьому повідомила, що поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблявся за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6321686000:02:002:0121), яка знаходиться на території Вовчанської міської ради Харківської області (на території колишньої Пільнянської сільської ради Вовчанського району Харківської області) за межами населених пунктів і на цей час перебуває в оренді ФГ «Світайло», поданий проект не містить матеріалів погодження землекористувача в особі ФГ «Світайло» (а.с.12, 110 т.1).

Звертаючись до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу, визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, позивач посилався на те, що відповідачами по справі не було дотримано встановленого законом порядку отримання земельних ділянок, ОСОБА_3 отримала земельну ділянку не для ведення фермерського господарства, а для іншої підприємницької діяльності, в порушення вимог чинного законодавства, отримала земельну ділянку на позаконкурентній основі.

Відповідно до статті 13 Конституції України,земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з частиною другою статті 4 ЗК України,земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

За змістом частини першої статті 22 ЗК України,землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до частин першої, другої статті 93 ЗК України,право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

За змістом частин першої-третьої статті 124 ЗК України,передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною другоюстатті 134 ЗК України,не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частини друга, третястатті 123 ЗК України).

Отже,стаття 123 ЗК Україниврегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати інші, ніж установлені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, крімЗК України,Законом України «Про фермерське господарство`та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України «Про фермерське господарство`є спеціальним нормативно-правовим актом, а ЗК України- загальним.

Закон України «Про фермерське господарство`визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України, до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини першої, другої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство`фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону. Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про фермерське господарство`в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, для отримання для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону.

Таким чином, спеціальний Закон України «Про фермерське господарство`визначає обов`язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, у заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає у створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання й охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України «Про фермерське господарство»).

Отже, при вирішенні вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону України «Про фермерське господарство», як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

Таким чином, за змістом статей1,7,8 Закону України «Про фермерське господарство»,заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених частиною першою статті 7 цього Закону вимог та умов.

У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на розгляд суду спору - суд) повинен надати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Відповідно до вимог статей7,12 Закону України «Про фермерське господарство`та статей116,118,121,123,134 ЗК України, право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь в торгах.

Викладене узгоджується із правовими висновками, висловленими у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 525/1225/15-ц, провадження № 14-6цс19.

Частина друга статті 134 ЗК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачала можливість передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства поза процедурою земельних торгів.

Так, відповідно п. 15 ч.2 ст. 134 ЗК України визначено, що не підлягають продажу (передачі в оренду) на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Таким чином, законодавством України, на час виникнення спірних відносин, було передбачено, що фізичні особи мають право отримувати земельні ділянки для ведення фермерського господарства без проведення земельних торгів, у порядку, передбаченому ч. 2 ст.123 Земельного кодексу України.

Як убачається із матеріалів справи, 02 лютого 2016 року ОСОБА_3 звернулася до ГУ Держземагенства у Харківській області із заявою про можливість надання дозволу на розробку документації із землеустрою, відповідно до ст.25 Закону України «Про землеустрій», для відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами належного пункту на території Пільнянської сільської ради (а.с.77-89 т.1).

При цьому заява подана у відповідності до вимог чинного законодавства на момент звернення, з огляду на наступне.

ОСОБА_3 до заяви, яка стала підставою для винесення оскаржуваного наказу, було долучено: графічні матеріали, на яких зазначено розташування земельної ділянки, копія паспорту та коду, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, виписка з трудової книжки, довідка з ЄДРПОУ (документи, які підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі). У складі проекту міститься обґрунтування, текст якого містить наявність підстав для одержання земельної ділянки у порядку ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» та у відповідності до ст.123 Земельного кодексу України із зазначенням досвіду роботи у сільському господарстві та перспектив діяльності.

Отже, суд доходить висновку про, що заява ОСОБА_3 , яка була подана 02 лютого 2016 року до Головного управління Держземагенства в Харківській області, має обґрунтування бажаних для отримання площ земельних ділянок, які розташовані на території Вовчанського району, враховані також перспективи діяльності створюваного в майбутньому фермерського господарства, яке буде вести спільно зі членами своєї родини та які безпосередньо є членами фермерського господарства, тобто заявником вказані відомості та інформація, які, в даному випадку, не є порушенням встановленої процедури набуття права оренди на землю для створення та ведення фермерського господарства, що повнінстю узгоджується з вимогами ст. 123 ЗК України та Закону України «Про фермерське господарство», у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Суд зауважує, що ЗК України та Законом України «Про фермерське господарство», чинними на момент виникнення спірних правовідносин, не було передбачено обов`язковість наявності фермерського господарства для отримання фізичною особою відповідної земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства, натомість,відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про фермерське господарство», можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

При цьому слід зауважити, що відповідач ФГ «Світайло» не набуло право власності на спірну земельну ділянку, а лише право користування нею протягом певного часу.

У відповідності з вимогами ст.141 ЦПК України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Фермерського господарства «Світайло», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вовчанська міська рада Харківської області, ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області «Про надання в оренду земельної ділянки» від 20.07.2016 № 6479-СГ, визнання недійсним договору оренди та скасування його державної реєстрації відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст Рішення складений 04.04.2023 року.

Суддя С. М. Косик