Рішення

від 30.03.2023 по справі 930/2439/22

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/2439/22

Провадження №2/930/169/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2023 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Царапори О.П.

за участю секретаря судових засідань Цицака А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Воловодівка», третя особа Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання особи такою, що безпідставно не включено до списку членів КСП,

В С Т А Н О В И В :

Виклад позиції позивача.

14.12.2022 року ОСОБА_1 звернулася до Немирівського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ПрАТ «Воловодівка», третя особа Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання особи такою, що безпідставно не включено до списку членів КСП, яка мотивована тим, що вона, у період з 31.12.1978 року по 01.05.1994 року працювала в колгоспі «40-річчя Жовтня» с. Воловодівка та в КСП «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області.

31.12.1979 року на її ім`я в колгоспі «40-річчя Жовтня» Воловодівської сільської ради Немирівського району Вінницької області було виписано трудову книжку колгоспника № НОМЕР_1 , в якій зазначено 1979 рік - рік її вступу в члени колгоспу (колгоспний облік № 58).

У 1992 році колгосп «40-річчя Жовтня» с. Воловодівка реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області (протокол №3 загальних зборів колгоспників від 27.11.1992).

У 1997 році КСП «Сібок» с. Воловодівка реорганізовано в сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Воловодівка» с. Воловодівка (протокол №1 загальних зборів членів КСП «Сібок» від 15.02.1997), що підтверджується довідкою Архівного відділу Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області від 13.03.2020 №01-18-49.

У 1992 році, її було включено до Списку пайовиків КСП «Сібок» с. Воловодівка (під №163), в процесі реорганізації колгоспу «40-річчя Жовтня» с. Воловодівка в КСП «Сібок» с. Воловодівка і прийнятого Положення про паювання та пайовий фонд КСП «Сібок» с. Воловодівка, затвердженими загальними зборами колгоспників колгоспу «40-річчя Жовтня» с. Воловодівка (протокол №3 від 27.11.1992 ).

01.05.1994 року її було звільнено з роботи в КСП «Сібок» за власним бажанням наказ №5 від 15.05.1994 року (так зазначено в трудовій книжці колгоспника).

25.12.1996 року загальними зборами уповноважених членів КСП «Сібок» с. Воловодівка (протокол № 3 від 25.12.1996) було уточнено та затверджено списки членів КСП «Сібок» с. Воловодівка, які є власниками майнових паїв в майні підприємства та затверджено списки № 1, № 2, № 3 та № 4 членів КСП «Сібок» с. Воловодівка, які мають право на майновий пай.

Так, її, як члена колективного сільскогосподарського підприємства, було включено до Списку № 4 пайовиків, що вибули з КСП «Сібок» на роботу в інші підприємства і організації с. Воловодівка, під № 2.

Таким чином, факт її перебування в членах колгоспу «40-річчя Жовтня» с. Воловодівка у період з 31.12.1978 року по 27.11.1992 року та факт її перебування в членах КСП «Сібок» с. Воловодівка у період з 27.11.1992 року по 15.02.1997 року, підтверджують вищезазначені трудова книжка колгоспника, що видана на її ім`я, Протокол №3 від 27.11.1992 року загальних зборів колгоспників колгоспу «40-річчя Жовтня» с. Воловодівка та Протокол № 3 від 25.12.1996 року загальних зборів уповноважених членів КСП «Сібок» с. Воловодівка, копії яких засвідчені Архівним відділом Немирівської районної державної адміністрації Вінницької області.

06 липня 1995 року КСП «Сібок» с. Воловодівка був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ВН № 0016 зареєстрований за №16, що підтверджується листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.08.2021 та Відділу у Немирівському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 12.02.2020.

На момент видачі 06.07.1995 року державного акта КСП «Сібок» с. Воловодівка, позивач була членом цього підприємства.

З членів КСП «Сібок» її не виключали, заяви про вихід з його членів вона особисто не подавала, рішень загальних зборів сільськогосподарського підприємства про виключення її з членів не приймалось.

Однак, при розпаюванні земель КСП «Сібок» с. Воловодівка, з невідомих їй причин, її не було включено до списку осіб, які мають право на одержання земельної частки паю, що долучався до державного акта на право колективної власності на землю, у зв`язку з чим в подальшому їй не було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) та державний акт.

Внаслідок цього просить:

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , проживаючою за адресою: с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, в членах КСП «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області в період з 27.11.1992 року по 15.02.1997 року.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , проживаючою за адресою: с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, такою, що як члена КСП «Сібок» с. Воловодівка, при розпаюванні земель КСП «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, безпідставно (помилково) не було включено до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Сібок» с. Воловодівка, які мають право на земельну частку (пай), та списку громадян с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області членів КСП «Сібок» с. Воловодівка, які мають право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), затвердженого рішенням зборів уповноважених членів КСП «Сібок» від 26.12.1995 року, які долучались до Державного акта на право колективної власності на землю серії ВН №0016 від 06.07.1995 виданого КСП «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 16.

Виклад позиції відповідача.

20.03.2023 року від представника відповідача, адвоката Богословського С.В. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Воловодівка», третя особа Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання особи такою, що безпідставно не включено до списку членів КСП та зазначає, що позивач пропустила встановлений в ст. 257 ЦК України строк позовної давності.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ПрАТ «Воловодівка» отримало ухвалу про відкриття провадження у справі та позовну заяву з доданими до не матеріалами 03.02.2023 року.

В ухвалі про відкриття провадження у справі, суддею встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, який складає п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Зважаючи на те, що позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі 03.02.2023 року.

Отже, відповідачем пропущений встановлений законом строк на подання відзиву на позов.

За нормою частини 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно частин 1, 4 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

При цьому, представником відповідача заява про поновлення пропущеного процесуального строку не подавалась та зі змісту відзиву з додатками не вбачається наявності поважності причин пропуску встановленого законом процесуального строку, жодних обґрунтувань неможливості подання відзиву на позов у визначений законом строк з причин, що не залежали від відповідача, представник останнього не зазначає.

Частиною 2 ст. 126 ЦПК України визначено, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи, що відповідачем пропущений строк для подання відзиву на позов, відсутнє будь яке обґрунтування поважності причин пропуску відповідного процесуального строку, тому у відповідності до положень ст. 126 ЦПК України поданий відзив у межах цивільної справи № 930/2439/22 слід залишити без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки, відповідач у відзиві зазначає що позивач пропустила встановлений в ст. 257 ЦК України строк позовної давності, проте відзив на позовну заяву вирішено судом залишити без розгляду, тому суд, у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України не вправі самостійно застосувати позовну давність у вказаній справі.

Заяви, клопотання позивача, відповідача

14.12.2022 року від позивача, разом із позовною заявою, на адресу суду надійшло клопотання про витребування доказів та виклик свідків.

14.03.2023 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив та клопотання про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

14.03.2023 року від представника відповідача, адвоката Богословського С.В. на адресу суду надійшла заява, про проведення підготовчого судового засідання у його відсутність.

14.03.2023 року від представника позивача, адвоката Ускової С.Е. на адресу суду надійшла заява про вирішення питання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у її відсутність.

20.03.2023 року від представника відповідача, адвоката Богословського С.В. на адресу суду надійшла заява, про проведення підготовчого судового засідання у його відсутність та детальний опис за договором про надання професійної правничої допомоги.

27.03.2023 від представника відповідача, адвоката Богословського С.В. на адресу суду надійшла заява про проведення судового засідання у його відсутність, просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

29.03.2023 року від представника третьої особи на адресу суду надійшла заява, у якій представник просить здійснити розгляд справи у його відсутність, при вирішення справи покладається на розсуд суду.

30.03.2023 року від позивача на адресу суду надійшла заява про відшкодування судових витрат, в тому числі на професійну правничу допомогу. Позивач просила вирішити вказане питання після ухвалення рішення по суті справи.

30.03.2023 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про виправлення описки у позовній заяві, у які просила вважати вірною дату «січень 2020 року», замість дати , зазначеної у восьмому абзаці сторінки 6 позовної заяви.

30.03.2023 року від позивача та її представника, адвоката Ускової С.Е. на адресу суду надійшли заява, відповідно до яких останні просять проводити розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 19.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою судді від 19.12.2022 року клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

Ухвалою суду від 14.03.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляді по суті у відкритому судовому засіданні.

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.

ОСОБА_1 , у період з 31.12.1978 року по 01.05.1994 року працювала в колгоспі «40-річчя Жовтня» с. Воловодівка та в КСП «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, про що свідчать записи в її трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 та довідками, виданими ПрАТ «Воловодівка» від 19.04.2021 та 07.07.2021 року.

Також у цих документах, містяться відомості про те, що кількість фактично відпрацьованих вихододнів ОСОБА_1 становить: у 1978 році - 1; у 1979 р. - 220 вихододнів; у 1980 р. - 216 вихододнів; у 1981 р. - 185 вихододнів; у 1982 р. - 180 вихододнів; у 1983 р. - 233 вихододнів; у 1984 р. - 203 вихододні; у 1985 р. - 52 вихододні; у 1986 р. - 22 вихододні; у 1987 р. - 255 вихододнів; у 1988 р. - 310 вихододнів; у 1989 р. - 297 вихододнів; у 1990 р. - 292 вихододні; у 1991 р. - 295 вихододнів; у 1992 р. - 305 вихододнів; у 1993 р. - 322 вихододні; у 1994 р. - 31 вихододні; у 1995 р. - 4 вихододні.

У вересні 1995 року ОСОБА_1 фактично відпрацювала в КСП «Сібок» 4 дні (а.с.13-15, 18-20)

Згідно довідки ПрАТ «Воловодівка» від 27.05.2021 №41, рішенням загальних зборів колгоспників (протокол № 3 від 27.11.1992 року) на базі колгоспу «40-річчя Жовтня» було створено колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Сібок» с. Воловодівка.

Рішенням загальних зборів членів КСП «Сібок» (протокол № 1 від 15 лютого 1997 року) проведено реорганізацію КСП «Сібок» в сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Воловодівка», с. Воловодівка.

Рішенням загальних зборів акціонерів СЗАТ «Воловодівка» (протокол №1 від 31.05.2008), СЗАТ «Воловодівка» перейменовано в закрите акціонерне товариство «Воловодівка» с. Воловодівка, та у 2012 році рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ «Воловодівка» (протокол №1 від 28.09.2012) останній перейменовано в приватне акціонерне товариство «Воловодівка» (а.с.17)

Протоколом № 3 від 27.11.1992 року загальних зборів колгоспників колгоспу «40-річчя Жовтня», останнього було реорганізовано в КСП «Сібок» та було затверджено положення про пайовий фонд колективного с/г підприємства «Сібок» (а.с.21-25)

Положенням про пайовий фонд колективу с/г підприємства «Сібок» від 27.11.1992 року передбачено механізм створення і використання пайового фонду членів колективу, порядок визначення паю/частки кожного члена колективу у майні, що використовується спільно, одержання і використання паю у випадках виходу із колективу і ліквідації його, порядок визначення і використання дивідендів (а.с.26-30)

ОСОБА_1 було включено до Списку пайовиків КСП «Сібок» с. Воловодівка (під №163), що підтверджується списком пайовиків (а.с.31-33)

08 вересня 1995 року в КСП «Сібок» затверджено склад комісії по паюванню земель колективної власності, що підтверджується витягом 13 протоколу зборів уповноважених осіб КСП «Сібок» (а.с.95-96)

26 грудня 1995 року Рішенням зборів уповноважених членів КСП «Сібок» затверджено списки громадян с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, членів КСП «Сібок», які мають право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.97-109)

До цього списку ОСОБА_1 включена не була.

Протоколом № 3 зборів уповноважених членів в КСП «Сібок» від 25 грудня 1996 року затверджено список колгоспників, що вибули з КСП «Сібок» на роботу в інші підприємства і організації в с. Воловодівка (а.с.34-36)

Відповідно до списку № 4 пайовиків, ОСОБА_1 вибула з КСП «Сібок» на роботу в інші підприємства і організації в с. Воловодівка (а.с.37)

Відповідно до відомостей, виданих архівним відділом Немирівської районної державної адміністрації від 13.03.2020 року, загальними зборами членів колективного сільськогосподарського підприємства «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області за 1995-1996 року не приймалося рішення про виключення з членів КСП ОСОБА_1 (а.с.38)

Відповідно до розпорядження Немирівської районної державної адміністрації від 18 березня 1996 року № 82 вирішено видати сертифікат на право на земельну частку (пай) громадянам, співвласникам колективної власності на землю в кількості 345 чоловік згідно списку, затвердженого зборами повноважених колективного сільськогосподарського підприємства «Сібок» 26 грудня 1995 року (а.с.110 із зворотної сторони)

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на запит від 06.02.2020 року, державний акт на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області було видано 06.07.1995 року.

Згідно списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що додається до державного акту, на право колективної власності «Сібок» с. Воловодівка, прізвище ОСОБА_1 не включене.

Відомості що виготовлення сертифікату на право на земельну частку (пай) на вищевказане прізвище відсутні.

Середній розмір земельної ділянки під час розпаювання КСП «Сібок», с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області становить 5,24 в умовних кадастрових гектарах (а.с.40)

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на адвокатський запит від 10.08.2021 року, колективному сільськогосподарському підприємству «Сібок» с. Воловодівка був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ВН 0016 від 06.07.1995 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності за №16.

У додатку до Державного акту на право колективної власності на землю серії ВН 0016 від 06.07.1995 року, виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Сібок» с. Воловодівка, списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Сібок» с. Воловодівка та списку громадян с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області членів КСП «Сібок», які мають право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), затвердженого рішенням зборів уповноважених членів КСП «Сібок» від 26.12.1995 року прізвище ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відсутні (а.с.41)

Рішенням № 990 16 сесії VIII скликання Вороновицької селищної ради від 16 вересня 2021 року відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки площею 5,24 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в зв`язку із відсутністю вільної земельної ділянки зазначеної категорії на території Вороновицької селищної ради (а.с.45)

Як вбачається із заяви свідка ОСОБА_3 від 30.03.2023 року, ОСОБА_1 з грудня 1986 року по 01 травня 1994 року працювала в колгоспі «40 річчя Жовтня» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області та в КСП «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, спочатку різноробочою, а потім на посаді няні колгоспного дитячого садка. ОСОБА_1 була членом колгоспу «40 річчя Жовтня» та членом КСП «Сібок» с. Воловодівка. Свідку відомо, що при звільненні з роботи 01.05.1994 року, ОСОБА_1 не подавала заяви про вихід з членів КСП «Сібок» с. Воловодівка.

Як вбачається із заяви свідка ОСОБА_4 від 30.03.2023 року, ОСОБА_1 з грудня 1978 року по 01 травня 1994 року працювала в колгоспі «40 річчя Жовтня» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області та в КСП «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, спочатку різноробочою, а потім на посаді няні колгоспного дитячого садка. ОСОБА_1 була членом колгоспу «40 річчя Жовтня» та членом КСП «Сібок» с. Воловодівка. Свідку відомо, що при звільненні з роботи ОСОБА_1 не подавала заяви про вихід з членів КСП «Сібок» с. Воловодівка.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч.1 ст.77, ч.2 ст.78, ч.1 ст.80 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст.14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Порядок паювання земель) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі, створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) згідно з пунктом 2 Порядку паювання земель мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, у тому числі, пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

У частині 9 ст.5 Земельного кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.22 Земельного Кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

У частині 2 ст.23 Земельного Кодексу України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Отже, право особи на земельну частку (пай) виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на право колективної власності на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю.

Крім того, позови громадян, пов`язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі.

Зверненню до суду з указаним позовом має передувати вирішення питання про невключення позивача до списку громадян - членів КСП, які мають право на земельну частку (пай). Таких вимог позивач у пред`явленому позові не заявляла.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Отже, громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатка до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, визначені Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 № 899-IV ).

Згідно приписів статей 1, 2 Закону від 05.06.2003 року№899-ІV - право на земельну частку (пай) мають, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай), трудова книжка члена колективного сільськогосподарського підприємства або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно із ч.ч.2, 3 ст. 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу зі складу його членів.

Згідно приписів ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" члену підприємства, який побажав вийти з його складу для організації селянського (фермерського) господарства, земельна ділянка надається із земель запасу, а в разі їх відсутності - із земель підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена колективу.

Відповідно до п. 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 № 310 «Про трудові книжки колгоспників» установлено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу, в тому числі на членів риболовецьких колгоспів, з моменту прийняття їх в члени колгоспу.

У колгоспному праві при характеристиці права членства зверталася особлива увага на принцип безперервності (збереження членства у визначених випадках). Так, членство зберігалося за особами, які тимчасово вибували з колгоспу, зокрема, у випадках проходження дійсної строкової служби; вступу на навчання з відривом від виробництва, тощо. Таким чином, тимчасове вибуття з колгоспу тягнуло за собою припинення певних відносин - трудових, але членство зберігалося. Це, у свою чергу, означало, що колгоспник продовжував користуватися усіма правами, гарантованими для членів колгоспу і тільки з припиненням відносин членства припиняли свою дію і всі внутрішньоколгоспні відносини.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема фактів: родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні, реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення тощо. Згідно з ч. 2 цієї статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Висновки суду

26 грудня 1995 року Рішенням зборів уповноважених членів КСП «Сібок» затверджено списки громадян с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, членів КСП «Сібок», які мають право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай). До цього списку ОСОБА_1 включена не була.

Проте після цього, протоколом № 3 зборів уповноважених членів в КСП «Сібок» від 25 грудня 1996 року вибула з КСП «Сібок» на роботу в інші підприємства і організації в с. Воловодівка.

ОСОБА_1 , 06.07.1995 року, на час видачі державного акту на право колективної власності на землю колективного сільськогосподарського підприємства «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області була членом вказаного сільськогосподарського підприємства.

Внаслідок цього, позивачка мала право на внесення до списку осіб на розпаювання землі, однак не була включена до такого списку з невідомих причин.

Оскільки позивачка була членом КСП «Сібок», яке рішенням загальних зборів членів КСП «Сібок» (протокол № 1 від 15 лютого 1997 року) проведено реорганізацію» в сільськогосподарське закрите акціонерне товариство «Воловодівка», с. Воловодівка та не була виключена в установленому законом порядку із членів КСП, підлягає встановленню факт її перебування в членах КСП «Сібок» в період з 27.11.1992 року по 15.02.1997 року.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Оскільки, представник позивача подала заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, шляхом ухвалення додаткового рішення, тому у цьому рішення суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14, 41 Конституції України, ст. 5, 22, 23 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), ст. 3, 15, 317 ЦК України, ст.4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Воловодівка», третя особа Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання особи такою, що безпідставно не включено до списку членів КСП - задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , проживаючою за адресою: с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, в членах КСП «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області в період з 27.11.1992 року по 15.02.1997 року.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , проживаючою за адресою: с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, такою, що як члена КСП «Сібок» с. Воловодівка, при розпаюванні земель КСП «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області, безпідставно (помилково) не було включено до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Сібок» с. Воловодівка, які мають право на земельну частку (пай), та списку громадян с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області членів КСП «Сібок» с. Воловодівка, які мають право на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), затвердженого рішенням зборів уповноважених членів КСП «Сібок» від 26.12.1995 року, які долучались до Державного акта на право колективної власності на землю серії ВН №0016 від 06.07.1995 виданого КСП «Сібок» с. Воловодівка Немирівського району Вінницької області зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності за № 16.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/fair/ на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Воловодівка», Код ЄДРПОУ: 03730816, місцезнаходження: 22810, с. Воловодівка, Немирівський район Вінницька

Третя особа: Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ: 04326069, місцезнаходження: 23252, смт. Вороновиця, вул. Козацький Шлях, 60, Вінницький район Вінницька область

Суддя О.П. Царапора