Постанова

від 30.03.2023 по справі 626/901/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2023 року

м. Харків

справа № 626/901/21

провадження № 22-ц/818/66/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П.

секретаря судового засідання Гармаш К.В.

сторони справи:

позивач- ОСОБА_1

відповідачі - Наталинська сільська рада Красноградського району Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 10 серпня 2021 року ухваленого у складі судді Дудченка В.О.,-

УСТАНОВИВ:

В квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом провизнання частково недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки в якому просив: визнати частково недійсним Наказ №955-СГ від 26.02.2018 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в частині передачі із державної власності у комунальну власність Наталинської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204; у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером №1481872663233, скасувати та вилучити номер запису про право власності №26450452 від 29.05.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, яка належить в цілому на праві комунальної власності Наталинській сільській раді, код ЄДРПОУ:24288081; скасувати та вилучити запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2.6641 га з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, з цільовим призначенням землі запасу, власником якої на підставі Наказу №955-СГ від 26.02.2018 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області є Наталинська сільська рада, код ЄДРПОУ: 24288081.

В обґрунтування позову посилався на те, що 06.06.2018 Приватним підприємством «Земстройпроект» ОСОБА_1 було виготовлено Технічну документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства на території Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області, площею 1.6000 га, яка належить ОСОБА_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю (серія Р3 №767641), що виданий відповідно до Розпорядження Красноградської РДА №28 від 05.02.2003 та зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №181 від 08.04.2003. Виготовлена на замовлення ОСОБА_1 ПП «Земстройпроект» технічна документація має кадастровий план земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1.6000 га з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097, підписаний 10.04.2018 землевласником ОСОБА_1 , представником Відділу у Красноградському районі Головного управління Дерргеокадастру у Харківській області, акт погодження меж земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1.6000 га на території Наталинської сільської ради, власником якої є ОСОБА_1 ..

23.03.2021 ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою №ЗВ-9703434952021 про внесення змін про державну реєстрацію земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1.6000 га з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097, для ведення особистого селянського господарства на території Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області, право власності на яку підтверджується належному ОСОБА_1 державним актом на право приватної власності на землю (серія Р3 №767641), що виданий відповідно до Розпорядження Красноградської РДА №28 від 05.02.2003 та зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №181 від 08.04.2003, звернувся до Державного кадастрового реєстратора Алібекгаджієва Шаміля Хасангаджиевича. Рішенням №РВ-6302676182021 від 23.03.2021 Державного кадастрового реєстратора Алібекгаджієва Шаміля Хасангаджиевича, відмовлено ОСОБА_1 у внесенні змін про державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1.6000 га з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097, для ведення особистого селянського господарства на території Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області, право власності на яку підтверджується належному ОСОБА_1 державним актом на право приватної власності на землю (серія Р3 №767641), що виданий відповідно до Розпорядження Красноградської РДА №28 від 05.02.2003 та зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №181 від 08.04.2003, оскільки в наявності є перетин з ділянкою 6323385700:07:000:0204, площа співпадає на 94.86%. Власником земельної ділянки з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, площею 2.6641 га, є Наталинська сільська рада, код ЄДРПОУ: 24288081, дата державної реєстрації права в державному реєстрі 29.05.2018, номер запису про право в державному реєстрі прав 26450452, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Інформаційна довідка №250280468 від 29.03.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, підтверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1481872663233, площею 2.6641 га, з цільовим призначення землі запасу, належить в цілому на праві приватної власності Наталинській сільській раді, код ЄДРПОУ:24288081, номер запису про право власності 26450452, на підставі Наказу №955-СГ від 26.02.2018 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Тобто, власником земельної ділянки з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, площею 2.6641 га, з 29.05.2018 є Наталинська сільська рада, код ЄДРПОУ: 24288081.

Часткова недійсність Наказу №955-СГ від 26.02.2018 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в частині передачі із державної власності у комунальну власність Наталинської сільської ради земельної ділянки з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, площею 2.6641 га, та подальша реєстрація переданої земельної ділянки з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, площею 2.6641 га, у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, та запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2.6641 га з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, з цільовим призначенням землі запасу, власником якої на підставі Наказу №955-СГ від 26.02.2018 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області є Наталинська сільська рада, код ЄДРПОУ: 24288081, підтверджується фактами, що мають юридичні наслідки, та створюють перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні належної йому на праві приватної власності земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1.6000 га з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097, для ведення особистого селянського господарства на території Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області, право власності на яку підтверджується належному ОСОБА_1 державним актом на право приватної власності на землю (серія Р3 №767641), що виданий відповідно до Розпорядження Красноградської РДА №28 від 05.02.2003 року та зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №181 від 08.04.2003, а саме: Рішенням Попівської сільської ради від 17.05.2002 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок», було передано у приватну власність громадян земельну ділянку площею 36.3 га на території Попівської сільської ради, Красноградського району, Харківської області, в тому числі і земельну ділянку площею 1.6 га передано ОСОБА_1 , що підтверджується наявністю ОСОБА_1 у відповідному списку про надання земельних ділянок у приватну власність під номером 3.

15.07.2002 Красноградською районною державною адміністрацією Харківської області надано Дозвіл землевпорядній організації на розробку проекту відведення земельних ділянок для передачі у власність громадянам, в тому числі і ОСОБА_1 площею 1.60 га, який знаходиться у відповідному списку під номером 4. У відповідності до документів розробленого проекту Схеми поділу земельних ділянок, у приватну власність ОСОБА_1 відведено земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1.6000 га. Розпорядженням №28 від 05.02.2003 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області було затверджено проект відведення земельних ділянок та надано в приватну власність громадянам земельні ділянки, в тому числі і ОСОБА_1 площею 1.60 га, який знаходиться у відповідному списку під номером №4. Кадастровий план земельної ділянки № НОМЕР_1 з площею 1.6000га, кадастровий номер 6323385700:07:000:0097, із відповідними координатами, та документи із проекту відведення земельних ділянок, підтверджують, що ОСОБА_1 отримав у приватну власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1.6000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Попівської сільської ради з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097, номер 24 у відповідному списку, з оформленням акту на право приватної власності серії РЗ №767641.

08.04.2003 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером №181 здійснено реєстрацію належного ОСОБА_1 Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №767641, у відповідності до якого ОСОБА_1 став власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 1.6000 га, з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097, для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради, Красноградського району, Харківської області. Таким чином, з дати реєстрації 08.04.2003 в Книзі записів державних актів на право приватної власності №181, ОСОБА_1 є на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №767641, власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 1.6000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради, Красноградського району, Харківської області, з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано частково недійсним Наказ №955-СГ від 26.02.2018 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в частині передачі із державної власності у комунальну власність Наталинської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером №1481872663233, скасовано та вилучено номер запису про право власності №26450452 від 29.05.2018 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, яка належить в цілому на праві комунальної власності Наталинській сільській раді, код ЄДРПОУ:24288081. Скасовано та вилучено запис у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки площею 2.6641 га з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, з цільовим призначенням землі запасу, власником якої на підставі Наказу №955-СГ від 26.02.2018 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області є Наталинська сільська рада, код ЄДРПОУ: 24288081.

Рішення мотивовано тим, що з дати реєстрації 08.04.2003 в Книзі записів державних актів на право приватної власності №181, ОСОБА_1 є на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №767641, власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 1.6000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради, Красноградського району, Харківської області, з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097.

Не погодившись з рішенням суду Головне управління Держгеокадастру у Харківській області подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що окрім перетину земельних ділянок з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204 та 6323385700:07:000:0097, були й інші зауваження від Державного кадастрового реєстратора, що означає, що зазначений перетин не є єдиною підставою, що заважає Позивачу зареєструвати земельну ділянку. Скаржник зазначив, що оскільки виготовлена документація не відповідає вимогам закону ,то це означає, що вона була виконана розробником неякісно, а тому має бути допрацьована, після чого Позивач матиме можливість звернутися для повторного розгляду документації. Позивачем не надано жодних доказів щодо, того що перелічені у рішенні №РВ -6302676182021 зауваження були усунуті, а перетин земельних ділянок є єдиною підставою яка перешкоджає йому в реалізації права зареєструвати вказану ділянку.

Апелянт зауважив, що вчинення дій щодо скасування та вилучення запису у Державному земельному кадастрі про державну реєстрацію земельної ділянки не належить до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, оскільки віднесені до повноважень спеціального суб`єкта (державний кадастровий реєстратор).

Також апелянт зауважив, що позовні вимоги стосуються адміністративної юрисдикції, оскільки Позивач оскаржує рішення Державного кадастрового реєстратора про відмову внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно дост.376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до вимогст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно дост.264 ЦПК Українисудове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі..

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 06.06.2018 Приватним підприємством «Земстройпроект» ОСОБА_1 було виготовлено Технічну документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства на території Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області, площею 1.6000 га, яка належить ОСОБА_1 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю (серія Р3 №767641), що виданий відповідно до Розпорядження Красноградської РДА №28 від 05.02.2003 та зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №181 від 08.04.2003 року. (а.с. 13-17)

Виготовлена на замовлення ОСОБА_1 ПП «Земстройпроект» технічна документація має кадастровий план земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1.6000 га з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097, підписаний 10.04.2018 землевласником ОСОБА_1 , представником Відділу у Красноградському районі Головного управління Дерргеокадастру у Харківській області, акт погодження меж земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1.6000 га на території Наталинської сільської ради, власником якої є ОСОБА_1 .(а.с. 17)

23.03.2021 ОСОБА_1 , звернувся до Державного кадастрового реєстратора Алібекгаджієва Шаміля Хасангаджиевича із письмовою заявою №ЗВ-9703434952021 про внесення змін про державну реєстрацію земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1.6000 га з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097. (а.с. 18).

Рішенням №РВ-6302676182021 від 23.03.2021 Державного кадастрового реєстратора Алібекгаджієва Шаміля Хасангаджиевича, відмовлено ОСОБА_1 у внесення змін про державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1.6000 га з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097 оскільки в наявності є перетин з ділянкою 6323385700:07:000:0204, площа співпадає на 94.86%. (а.с. 20).

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, площею 2.6641 га, є Наталинська сільська рада, код ЄДРПОУ: 24288081, дата державної реєстрації права в державному реєстрі 29.05.2018, номер запису про право в державному реєстрі прав 26450452, що підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.(а.с. 21-22).

Інформаційна довідка №250280468 від 29.03.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, підтверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1481872663233, площею 2.6641 га, з цільовим призначення землі запасу, належить в цілому на праві приватної власності Наталинській сільській раді, код ЄДРПОУ:24288081, номер запису про право власності 26450452, на підставі Наказу №955-СГ від 26.02.2018 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. (а.с.23-24).

Рішенням Попівської сільської ради від 17.05.2002 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок», було передано у приватну власність громадян земельну ділянку площею 36.3 га на території Попівської сільської ради, Красноградського району, Харківської області, в тому числі і земельну ділянку площею 1.6 га передано ОСОБА_1 , що підтверджується наявністю ОСОБА_1 у відповідному списку про надання земельних ділянок у приватну власність під номером 3.(а.с.25)

15.07.2002 року Красноградською районною державною адміністрацією Харківської області надано Дозвіл землевпорядній організації на розробку проекту відведення земельних ділянок для передачі у власність громадянам, в тому числі і ОСОБА_1 площею 1.60 га, який знаходиться у відповідному списку під номером 4.(а.с 27)

У відповідності до документів розробленого проекту Схеми поділу земельних ділянок, у приватну власність ОСОБА_1 відведено земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1.6000 га. (а.с. 29-37)

Розпорядженням №28 від 05.02.2003 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області було затверджено проект відведення земельних ділянок та надано в приватну власність громадянам земельні ділянки, в тому числі і ОСОБА_1 площею 1.60 га, який знаходиться у відповідному списку під номером №4. (а.с.38)

Кадастровий план земельної ділянки № НОМЕР_1 з площею 1.6000га, кадастровий номер 6323385700:07:000:0097, із відповідними координатами, та документи із проекту відведення земельних ділянок, підтверджують, що ОСОБА_1 отримав у приватну власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 1.6000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель запасу Попівської сільської ради з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097, номер 24 у відповідному списку, з оформленням акту на право приватної власності серії РЗ №767641.(а.с. 39-44).

08.04.2003 в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за номером №181 здійснено реєстрацію належного ОСОБА_1 Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №767641, у відповідності до якого ОСОБА_1 став власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 1.6000 га, з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097, для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради, Красноградського району, Харківської області.(а.с.45-46)

Частиною четвертою статті 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (стаття 41).

Відповідно до частини першої статті 78 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно із статтею 79 ЗК України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За частиною другою статті 79-1 ЗК України формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно із вимогами статей 125, 126 ЗК України (в редакції, чинній на час видачі оскаржуваного державного акту ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частина шоста статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлює як одну з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих цим збитків.

У частині третій статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно із частиною першої статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до статті 155 ЗК України у разі видання акту, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Стаття 158 ЗК України передбачає, що суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Крім того, відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною першою статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи встановлено, що з дати реєстрації 08.04.2003 в Книзі записів державних актів на право приватної власності №181, ОСОБА_1 є на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №767641, власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 1.6000 га, для ведення особистого селянського господарства на території Попівської сільської ради, Красноградського району, Харківської області, з кадастровим номером 6323385700:07:000:0097. А тому суд першої інстанції правомірно визнав частково недійсним Наказ №955-СГ від 26.02.2018 Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в частині передачі із державної власності у комунальну власність Наталинської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204 оскільки остання перетинається з земельною ділянкою 6323385700:07:000:0097,яка знаходиться у власності ОСОБА_1 з 2003 року. Відповідно до рішенням №РВ-6302676182021від 23.03.2021Державного кадастровогореєстратора АлібекгаджієваШаміля Хасангаджиевича площа співпадає на 94.86%.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для захисту належного позивачу права власності, але не може повністю погодитися з висновком суду про скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, вилучення та скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952-IV від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV (тут і далі в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону № 1952-IV).

В абзаці третьому частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, зокрема, встановлювалося, що ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зазначене положення закону обумовлено тим, що суд вирішує спір про право. Скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право. Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності.

При розгляді справи цієї категорії суд визначає: (а)неправомірність дій особи, яка зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник (адже саме ці дії призвели до внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майноцих відомостей); (б) тим самим суд констатує, що ці дії не були здатні призвести до набуття права власності особою, яка позначена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як власник, а тому (в) в цієї особи відсутнє право власності, а отже (г) право власності належить позивачеві (якщо позивач доведе всі наведені вище обставини).

Положення Закону № 1952-IV регламентуютьпроцедуру внесення державним реєстратором відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, державний реєстратор повинен керуватися положеннями Закону № 1952-IV, чинними на момент вчинення ним дій на підставі такого судового рішення.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у чинній нині редакції) передбачено, що якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав.

Чинна нині редакція абзацу другого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV встановлює, що у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

Положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV.

Отже, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.

Обов`язок суду скасовувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав (обтяжень) слід розуміти як обов`язок суду вирішити наявний спір про право.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи та положень абзаців другого та третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності може призвести до відновлення порушених прав особи без застосування додаткових способів захисту, таких як поновлення права власності (за умови, якщо суд, задовольнивши таку позовну вимогу, вирішить тим самим спір про право, наявний між сторонами).

До таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21).

З вищезазначеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції повинен був скасувати рішення про державну реєстрацію, а не скасовувати записи про проведену державну реєстрацію.

Щодо доводівапелянта стосовно того, що позовні вимоги стосуються адміністративної юрисдикції то колегія суддів зазначає, що між сторонами у справі виник спір з приводу захисту права власності на земельну ділянку. Земельні відносини, суб`єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об`єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК України, статті 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб`єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Інші доводи апеляційної скарги не спростують висновків суду.

Оскільки суд першої інстанції помилково скасував та вилучив запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та в Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204, замість того щоб скасувати рішення державного реєстратора щодо реєстрації зазначеної земельної ділянки та Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровими номерами 6323385700:07:000:0204 площею 2.6641 га, а тому абзац 3 та 4 рішення належить викласти в іншій редакції .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374,376, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 10 серпня 2021 року - змінити.

Викласти абзац третій та четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції «Скасувати рішення державного реєстратора Красноградської районної державної адміністрації Харківської області Литвиненко Людмили Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексний номер 41423523 від 04.06.20018 про державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6323385700:07:000:0204 , яка належить в цілому на праві комунальної власності Наталинській сільській раді, код ЄДРПОУ:24288081.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровими номерами 6323385700:07:000:0204 площею 2.6641 га."

В іншій частині рішення Красноградського районного суду Харківської області від 10 серпня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду, у порядку передбаченомуст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2023 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В.Маміна

Н.П.Пилипчук