Постанова

від 22.03.2023 по справі 31/101

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2023 р. Справа№ 31/101

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Линник А.М.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021

у справі № 31/101 (головуючий суддя П.І.Паламар, судді: І.І.Борисенко, Р.Б.Сташків)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Акціонерне товариство "Укртрансгаз"

за участю Київської міської прокуратури

про визнання договору укладеним, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Вівдиченко О.І.;

від позивача: Когутенко М.Г.;

від відповідача: Перепелиця А.В.;

від третьої особи: Ербелідзе А.О., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - ПАТ "Укрнафта", відповідач) про зобов`язання укласти договір поставки природного газу (далі - договір) у редакції, наведеній позивачем у прохальній частині позовної заяви та зобов`язання вчинити дії щодо поставки природного газу власного видобутку, видобутого у 2010 році, у обсязі 1 670 210 018 куб. метрів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом", у ПАТ "Укрнафта" наявний обов`язок реалізувати НАК "Нафтогаз України" для потреб населення природний газ, видобутий ПАТ "Укрнафта" за ціною відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 27.07.2010 № 889. Позивачем у лютому 2011 року листом надсилався підписаний ним зі своєї сторони проект договору поставки природного газу власного видобутку, видобутого у 2010 році, з визначеним обсягом та ціною за 1000 куб.м, у двох екземплярах, однак відповідач, не вчинив дій, у відповідності до вимог частин 3 та 4 статті 181 Господарського кодексу України, запропоновані умови договору не погодив, підписаного примірника договору поставки або протоколу розбіжностей до договору не надіслав.

17.03.2021 позивач подав до Господарського суду міста Києва заяву про зміну предмету позову, в якій просив визнати укладеним між позивачем та відповідачем договір поставки у редакції, поданій АТ "НАК "Нафтогаз України" для підписання листом від 08.02.2011 №6-692/1.2-11.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 заяву АТ "НАК "Нафтогаз України" про зміну предмету позову прийнято до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №31/101 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано нормами статей 180, 181, 187, 179, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 11, 16, 622, 626, 638, 649, 655, 656, 665, 691, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та обґрунтоване тим, що між сторонами не було узгоджено такої істотної умови договору як його ціна, оскільки в проекті договору ціна газу була визначена у відповідності до постанови Національної комісії регулювання енергетики України від 27.07.2010 №889, яку визнано протиправною та скасовано з дати її прийняття постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2014 у справі №2а-10541/12/2670. Враховуючи ту обставину, що сторони договір не уклали, підстави для передачі відповідачем природного газу на запропонованих позивачем умовах продажу відсутні, відтак суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позивачем заявлених вимог.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" 30.12.2021, а Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 04.01.2022 звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, прийняття рішення з порушенням норм процесуального та з неправильним застосуванням норм матеріального права, просили рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №31/101 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційні скарги, скаржники зазначають, що укладення договору поставки природного газу є обов`язковим в силу положень закону, а ціна у проекті договору поставки не знаходиться у залежності від постанови Національної комісії регулювання енергетики України від 27.07.2010 №889, і не поставлена у залежність з чинністю чи нечинністю останньої; при цьому, в пункті 4.2 проекту Договору передбачено, що ціна на газ, яка вказана в пункті 4.1. Договору, визначена на день його підписання і може бути змінена у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів та у разі зміни ціни сторони оформляють додаткову угоду до Договору, за необхідності здійснюють перерахунок за отриманий природний газ за новими цінами; висновок суду про відмову у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю такої істотної умови як ціна, є неправильним, адже між сторонами у справі протягом 2010 року виникло та існувало господарське зобов`язання на умовах (предмет, ціна та строк дії договору), визначених законом, відтак рішення прийняте судом без урахування доводів та доказів, наданих позивачем та третьою особою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №31/101, а вирішення питання щодо прийняття апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №31/101 відкладено до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №31/101 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

19.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 31/101 та передані головуючому судді.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №31/101 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Куксова В.В., Яковлєва М.Л., Чорногуза М.Г., відкрито апеляційне провадження для спільного розгляду апеляційних скарг, призначено справу до розгляду на 10.03.2022.

06.04.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника АТ «Укртрансгаз» про відкладення розгляду справи до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю, та безпеці представників сторін у справі в умовах військової агресії.

Також 06.04.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника ПАТ «Укрнафта» надійшло клопотання про встановлення нового процесуального строку для подання відзивів на апеляційні скарги, визнавши поважними причини неможливості подання відзивів у строк, встановлений судом, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 у зв`язку перебуванням судді Чорногуза М.Г. у відпустці, який не є головуючим суддею, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №31/101.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2022 для розгляду справи №31/101 сформовано судову колегію у складі: головуючого судді Куксова В.В., суддів Шаптали Є.Ю., Яковлєва М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2022 апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №31/101 прийнято до провадження у вищевизначеному складі суддів. Призначено справу до розгляду на 20.07.2022.

01.06.2022 через відділ забезпечення документообігу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому ПАТ «Укрнафта» просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач наголошує на відсутності у проекті договору такої істотної умови договору як ціна, оскільки вказана в пункті 4.1. ціна газу за 1000 куб. м у розмірі 549,60 грн разом з ПДВ визначена незаконно - на підставі протиправно прийнятого акта законодавства; скасування постанови Національної комісії регулювання енергетики України від 27.07.2010 № 889 судом з дати її прийняття вказує на те, що така постанова не була діючою, відповідно підстави для визнання договору поставки природного газу укладеним на умовах, визначених у проекті договору відсутні; крім того, задоволення позову на умовах про поставку газу видобутку 2010 року та за умови чинності договору поставки лише до 31 грудня 2011 року носитиме обтяжливий характер, оскільки на дату набуття законної сили рішенням суду відповідач буде вважатись таким, що прострочив виконання зобов`язання з поставки газу та не зможе забезпечити належну його передачу.

19.07.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від представника ПАТ «Укрнафта» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на діючий режим воєнного стану та вимушеного перебування повноважного представника відповідача поза межами міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про відкладення розгляду справи відмовлено. Відкладено розгляд апеляційних скарг Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №31/101 на 27.07.2022.

27.07.2022 через відділ забезпечення документообігу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №910/3660/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення безпідставно набутого майна.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 клопотання Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зупинення провадження у справі №31/101 задоволено, провадження у справі №31/101 зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №910/3660/18.

На підставі розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/16/23 від 17.01.2023, у зв`язку із рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 31/101.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2023 апеляційні скарги у справі № 31/101 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Чорногуза М.Г., Агрикової О.В.

23.01.2023 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 31/101 прийнято до провадження вищевказаним складом колегії суддів.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.12.2022 касаційні скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерного товариства "Укртрансгаз" задоволено; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2022 про зупинення провадження у справі № 31/101 скасовано.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2023 провадження у справі №31/101 поновлено, справу призначено до розгляду на 22.02.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.03.2023.

В судовому засіданні 22.03.2023 представники скаржників підтримали доводи поданих апеляційних скарг, просили оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти вимог апеляційних скарг заперечив, вказуючи на їх безпідставність та необгрунтованість, судове рішення просив залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Прокурор доводи апеляційних скарг підтримав, рішення суду першої інстанції просив скасувати та постановити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

22.03.2023 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" висловило Відкритому акціонерному товариству "Укрнафта" пропозицію укласти договір поставки природного газу, надіславши на адресу останнього 08.02.2011 листа за вих. №6-692/1.2-11 з проектом договору поставки, видобутого у 2010 році природного газу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

Вказаний договір містить посилання на чинні на час здійснення позивачем оферти законодавчі акти, зокрема Закон України "Про засади функціонування ринку природного газу", Закон України «Про нафту і газ», Закон України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", Закон України про від 28.01.2011 №2900-VI «Про внесення змін до ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель щодо закупівель товарів та послуг у сфері природних монополій та суміжних ринків, постанову Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1729 "Про забезпечення споживачів природним газом" із змінами та доповненнями, «Правилами подачі та використання природного газу в народному господарстві України», наказ Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2001 №677 «Про затвердження нормативних актів з питань складання балансів та внутрішніх закупівель енергоресурсів».

За умовами пункту 1.1. проекту договору, Постачальник зобов`язується передати Покупцеві з ресурсів 2010 року у власність природний газ власного видобутку (далі-газ) для потреб населення, а Покупець - приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

У пункті 2.1 проекту договору зазначено, що Постачальник передає Покупцеві з ресурсів 2010 року природний газ в обсязі до 1 672 500 00 куб. м.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. проекту договору, ціна газу за 1 000 куб. м відповідно до постанови Національної комісії регулювання енергетики України від 27.07.2010 № 889 становить: 458,00 грн (чотириста п`ятдесят вісім грн.. 00 коп.) без ПДВ, крім того ПДВ - 91,60 грн (дев`яносто одна грн. 60 коп.), разом з ПДВ - 549,60 грн (п`ятсот сорок дев`ять грн. 60 коп.). Сторони домовились, що ціна на газ, що вказана в п. 4.1. цього договору, визначена на день його підписання і може бути змінена у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни, Сторони оформляють додаткову угоду до цього Договору і в разі необхідності здійснюють перерахунок за отриманий природний газ за новими цінами.

Договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2011 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного завершення Покупцем. (пункт 10.1. договору).

Водночас, пунктами 6.1 та 6.2 договору визначено, що сторони домовилися, що вони докладатимуть усіх зусиль з метою належного виконання договірних зобов`язань. У разі невиконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у порядку та в розмірах, передбачених цим договором ти чинним законодавством.

У випадку порушення термінів поставки/недопоставки місячного обсягу газу Постачальник сплачує на користь Покупця пеню у розмірі 0.1 відсотка вартості недопоставленого протягом місяця обсягу газу, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% (семи відсотків) вказаної вартості.

Матеріали справи свідчать, що 10.02.2011 представнику Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" за довіреністю вручено поштове відправлення з проектом договору поставки природного газу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач без достатніх правових підстав ухиляється від укладення з ним вказаного договору. На переконання позивача, з огляду на приписи статей 10, 22 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 "Про забезпечення споживачів природним газом", укладання договору для сторін у справі є обов`язковим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційних скарг вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Примусовий порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 648 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Отже законодавець визначає переддоговірним такий спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.

Згідно зі статтею 10 Господарського процесуального кодексу України у редакції, чинній станом на дату ухвалення судом оскаржуваного рішення, спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

Таким чином, спір, який виник між сторонами у справі щодо укладення договору, та укладення якого є обов`язковим на підставі закону, є переддоговірним спором, оскільки відповідач ухиляється від укладення такого договору, спір підлягає розгляду господарським судом.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підприємства, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісяця здійснюють продаж усього товарного природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб`єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб`єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб`єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.

Згідно зі статтею 1 вищевказаного Закону, газодобувне підприємство - суб`єкт господарювання, що відповідно до спеціального дозволу на користування надрами видобуває природний газ на території України і в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 22 цього Закону газодобувні підприємства зобов`язані подавати Національній комісії регулювання електроенергетики України інформацію про заплановані на наступний календарний рік показники повної собівартості видобутого природного газу, рентної плати, а також прогнозованих обсягів видобування природного газу для формування, розрахунку та встановлення закупівельних цін на природний газ для суб`єктів господарювання, що здійснюють його видобування, відповідно до Порядку, затвердженого Національною комісією регулювання електроенергетики України, а у випадках, визначених статтею 10 цього Закону,-укладати угоди з реалізації природного газу за закупівельними цінами.

Уповноваженим суб`єктом з формування і розпорядження ресурсами природного газу, що використовується для потреб населення, згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27 грудня 2001 р. "Про забезпечення споживачів природним газом" є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Крім того, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом" № 1729 від 27.12.2001 було встановлено, що потреба населення, релігійних організацій, установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (в межах обсягів природного газу, що використовуються як пальне для забезпечення горіння Вічного вогню) в природному газі задовольняється з ресурсу природного газу, який формується за рахунок продажу підприємствами, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарськими товариствами, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніми підприємствами, представництвами та філіями таких підприємств і товариств, учасниками договорів про спільну діяльність, укладених за участю зазначених підприємств і товариств, та/або уповноваженими такими договорами особами Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" всього обсягу природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку, який здійснюється на підставі спеціальних дозволів на користування надрами (за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами відповідно до напрямів, визначених прогнозним річним балансом находження та розподілу природного газу по Україні, що затверджений Кабінетом Міністрів України), а у разі нестачі - за рахунок інших ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Підприємства, зазначені в абзаці першому цього підпункту, а також учасники договорів про спільну діяльність, відповідно до яких розмір внеску підприємств, частка держави у статутному фонді яких становить 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутних фондах інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств перевищує 50 відсотків загального розміру внесків учасників договорів про спільну діяльність, реалізують видобутий природний газ (за винятком обсягів газу, що використовується видобувними підприємствами відповідно до напрямів, визначених прогнозним річним балансом надходження та розподілу природного газу по Україні, що затверджений Кабінетом Міністрів України) виключно Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" за ціною, затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики для кожного суб`єкта господарювання, визначеного в цьому абзаці.

Як свідчить довідка АБ №157779 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за КВЕД, є зокрема, Добування нафти (11.10.1), Добування природного газу (11.10.2).

Метою діяльності Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", згідно п.2.1. Статуту, є, зокрема видобуток нафти й газу, забезпечення споживачів продуктами переробки нафти та газу.

Відтак, відповідач являється газодобувним підприємством, тобто є суб`єктом правовідносин, що виникли на ринку природного газу і регулювались, зокрема, Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, про те що укладення договору, предметом якого є поставка природного газу, власного видобутку, видобутого у 2010 році, для потреб населення, станом на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі було обов`язковим в силу вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу".

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, Типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Однак, типова форма договору поставки природного газу, умови якого були б обов`язковими для його сторін в силу статті 184 ГК України, відсутня, у зв`язку з чим суд першої інстанції під час вирішення спору у цій справі та дослідження умов спірного правочину обґрунтовано виходив та враховував загальні правила цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями частин 1-3 статті 180 ГПК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до частини 6 ст. 526 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відтак, перелік істотних та обов`язкових умов договору поставки (купівлі-продажу) визначено у главі 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з положеннями статей 655, 656, 691, 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет (товар, майно або майнові права), ціна товару та строки його передачі.

Відповідно до частини 5 статті 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

В силу приписів частини 1 статтті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а також згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729, які були чинними на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин, поставка природного газу, видобутого оператором за договором про спільну інвестиційну діяльність, здійснюється газодобувним підприємство НАК «Нафтогаз України» за закупівельними цінами, які для кожного суб`єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються НКРЕ згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб`єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що правовідносини в частині визначення ціни природного газу між сторонами спірного правочину зазнають імперативного регулюючого впливу держави шляхом затвердження її розміру постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України, тобто постанова НКРЕ є правовою підставою для застосування ціни газу.

Як вже зазначалось вище у постанові, до позовної заяви, НАК "Нафтогаз України" долучено проект договору поставки природного газу на умовах, передбачених Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу" № 2467-VI у редакції, наведеній позивачем.

В пункті 4.1. запропонованого позивачем проекту спірного договору зазначено, що ціна газу за 1000 куб. м визначена відповідно до постанови НКРЕ України № 889 від 27.07.2010 «Про встановлення ціни на товарний природний газ для ВАТ «Укрнафта», яка становить 549,60 грн з ПДВ.

Разом з тим, суд першої інстанції, надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами у справі, правомірно врахував ту обставину, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2014 у справі № 2а-10541/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2014, визнано протиправною та скасовано з дати прийняття постанову НКРЕ № 889 від 27.07.2010 «Про встановлення ціни на товарний природний газ для ВАТ «Укрнафта».

Інших постанов, якими б встановлювалась ціна на газ, видобутий у 2010 році, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики, не приймала.

За приписами статті 75 ГПК України, обставини, встанвлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністравній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що правова підстава для застосування визначеного позивачем у проекті договору розміру ціни газу відсутня, а ціна, як істотна умова спірного правочину, є неузгодженою, враховуючи визнання постанови НКРЕ № 889 від 27.07.2010 в судовому порядку незаконною та скасування такої з дати її прийняття.

Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 655, 656, 691, 712 ЦК України були викладені Верховним Судом у постановах від 25.05.2018 у справі №61/341, від 14.03.2018 у справі №35/223, від 18.07.2018 у справі №5011-69/9686-2012, від 11.11.2020 у справі №5/77.

Доводи апеляційних скарг стосовно того, що ціна на газ була визначена на момент підписання спірного проекту договору та може бути змінена у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів, як про це наведено позивачем у запропонованому ним проекті договору поставки газу, а саме в п. 4.2., колегія суддів відхиляє як необґрунтовані, з огляду на наступне.

Так, згідно з пп. 7 п. 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, Комісія відповідно до покладених на неї завдань установлює, зокрема, ціни на товарний природний газ власного видобутку для суб`єктів, визначених законом.

Разом з тим, жодним чинним законодавчим актом України наразі не передбачено повноваження Комісії встановлювати ціни продажу природного газу ПАТ "Укрнафта" на користь НАК "Нафтогаз України".

Відповідно до преамбули Закону України "Про ринок природного газу", вказаний Закон визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Отже, принцип державного регулювання цін на газ, що використовувався до набрання чинності Законом України "Про ринок природного газу", припинив дію з означеної події.

Разом з тим, у пункті 1.1. проекту спірного договору передбачено, що його предметом є передача Покупцеві Постачальником природного газу власного видобутку для потреб населення з ресурсів 2010 року, а відповідно до пункту 10.1. проекту договору строк договору в частині поставки газу діє з 01.01.2011 до 31.12.2011, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного завершення покупцем.

Водночас, розділом 6 спірного проекту договору встановлена відповідальність сторін.

Так, у випадку порушення термінів поставки/непоставки місячного обсягу газу постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого протягом місяця обсягу газу, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (п. 6.2. проекту договору).

Тобто, умовами спірного проекту договору на Постачальника, відповідача у справі, покладений обов`язок здійснити поставку природного газу протягом визначеного строку, а саме - протягом 2011 року. При цьому, за порушення строку виконання вказаного обов`язку встановлена відповідальність постачальника у вигляді сплати неустойки, а відтак, у разі задоволення позову спірний договір поставки природного газу фактично буде укладений після спливу строку, наданого постачальнику для виконання обов`язку щодо поставки товару, що позбавить його можливості виконати умови договору належним чином та може мати несприятливі економічні наслідки для постачальника у вигляді застосування до нього господарських санкцій, а отже - порушить його права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сторонами не було погоджено всіх істотних умов договору у редакції, запропонованій позивачем, зокрема щодо ціни та строків.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше ( ч. 2 ст. 187 ГК України).

З позовних вимог вбачається, що ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просить суд визнати договір поставки природного газу укладеним з 01.01.2011.

Приписами ч. 3 ст. 631 ЦК України сторонам договору надано право встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Разом з тим, суд зазначає, що за змістом вказаної норми застосування умов договору на період до його укладення можливе лише у випадку, коли між сторонами вже існували правовідносини до моменту укладення договору.

Матеріали справи свідчать, що сторони даного спору не надали суду доказів на підтвердження поставки природного газу та його оплати, тобто не довели виникнення між ними відповідних правовідносин.

А отже, виключається застосування умов спірного договору на період до його укладення.

З огляду на вищевикладене, посилання скаржників в апеляційних скаргах на порушення їх прав, колегією суддів відхиляються.

Відповідно до частини 8 статті 181 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Враховуючи ту обставину, що така істотна умова проекту договору як ціна є невизначеною та такою, що базується на скасованій постанові НКРЕ № 889 від 27.07.2010, суд апеляційної інстанції поділяє правову позицію суду першої інстанції про те, що сторонами не було погоджено всіх істотних умов спірного договору в редакції, запропонованій позивачем, у зв`язку з чим правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.

З огляду на те, що договір поставки природного газу власного видобутку, видобутого у 2010 році для потреб населення, між сторонами не укладений, підстави для передачі відповідачем на запропонованих позивачем умовах продажу природного газу у обсязі 1 670 210 018 куб.м. відсутні, відтак судова колегія вважає правильним висновок суду щодо відмови у задоволенні позову в частині, що стосується передачі природного газу відповідно до статей 16, 622, 665 ЦК України.

За приписами ч.ч. 1, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 31/101 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" мають бути залишені без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційних скарг, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржників.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 31/101 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 31/101 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 31/101 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.04.2023.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз