Постанова

від 04.04.2023 по справі 910/18845/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2023 р. Справа№ 910/18845/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши в письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Ткаченко Ольги Петрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022

у справі №910/18845/21 ( суддя - Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок художника 2017»

до Фізичної особи-підприємця Ткаченко Ольги Петрівни

про відшкодування збитків 183 596,94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок художника2017» (далі - ТОВ Будинок художника 2017, позивач) з вимогою стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткаченко Ольги Петрівни (далі - ФОП Ткаченко Ольга Петрівна, відповідач, скаржник) борг та санкції за договором найму нежитлового приміщення №798/501 від 05.08.2020, разом у сумі, що дорівнює 183 596,94 грн.,

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити оренду приміщення та супутні витрати передбачені умовами відповідного договору.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі № 910/18845/21 позов задоволено частково, стягнуто 136 649 грн. 21 коп. заборгованості по орендній платі, 13 993 грн. 79 коп. пені, 2860 грн. 10 коп. 3% річних, 9 622 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 2 446 грн. 88 коп. судового збору.

В обґрунтування ухваленого рішення суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження обставин щодо його звільнення від сплати орендних платежів, як і не подано доказів щодо сплати існуючої заборгованості, у зв`язку з чим суд першої інстанції визнав, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості в сумі 136649,21 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, ФОП Ткаченко Ольга Іванівна подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі № 910/18845/21 в частині задоволення позовних вимог та ухвалите нове рішення про відмову в позові повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апелянта зводяться до того, що при вирішенні спору судом першої інстанції було проігноровано докази подані відповідачем, не з`ясовано всіх обставин справи та не надано відповіді на аргументи відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2023 у справі № 910/18845/21 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ткаченко Ольги Петрівни передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Ткаченко Б.О., суддів - Шапран В.В., Буральов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 витребувано справу №910/18845/21 у Господарського суду міста Києва.

18.01.2023 справа №910/18845/21 надійшла на адресу Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/18845/21 за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Ткаченко Ольги Петрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено учасникам справ строк для подання пояснень, клопотань, заперечень протягом 7 днів з дня вручення ухвали.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05.08.2020 між позивачем (наймодавець) та відповідачем (наймач) було укладено Договір найму нежитлового приміщення №798/501 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 Договору наймодавець передає, а наймач приймає в користування без права викупу нежитлове приміщення (кімната №501), яке є колективною власністю Національної спілки художників України, корисною площею 105,60 м2, загальною площею 110,67 м2, балансовою вартістю найманого майна 639847,30 грн, у складі 1 кімнати, необхідного для статутної діяльності наймача, розташоване за адресою: Україна, 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5.

Відповідно до п. 1.3 Договору передача найнятого приміщення оформлюється приймально-здавальним Актом де вказується дата, з якої Договір набуває чинності (Додаток №1). Без Акту приймання-передачі приміщення цей договір вважається недійсним.

Згідно з п. 1.5 Договору наймане приміщення надається для здійснення статутної діяльності, розміщення офісу.

Пунктом 1.7 Договору визначено, що за наймання приміщення по цьому Договору визначена розрахунком вартості найму приміщення (Додаток №2) і складає суму 37847 грн без урахування ПДВ. Розрахунком вартості найму приміщення (Додаток №2) враховані комунальні послуги, крім послуг теплопостачання та обслуговування інженерних мереж. Послуги теплопостачання наймач сплачує додатково в опалювальний сезон пропорційно займаній площі за централізовано встановленими тарифами.

Відповідно до п. 1.9 Договору наймач компенсує витрати по електроенергії згідно з показниками лічильників наймодавцю. У разі відсутності лічильника вартість витрат визначається по потужності електроприладів, що використовуються та частки загальних витрат на освітлення.

Згідно із п. 2.1.1 Договору наймодавець зобов`язаний передати найняте приміщення для використання його наймачем за призначенням не пізніше 10 днів з моменту укладення Договору. Даний строк може бути змінено по узгодженню сторін з позначкою фактичного строку в Акті приймання-передачі приміщення (Додаток 1).

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 Договору визначено, що наймач зобов`язаний підписати складений і віддрукований Договір найму нежитлового приміщення і Акт приймання-передачі приміщення та передати один екземпляр наймодавцю протягом 10 календарних днів. Якщо наймач не підписав документи на найм нежитлового приміщення і не передав один екземпляр наймодавцю у зазначений строк, наймач втрачає право на користування приміщенням і Договір найму нежитлового приміщення вважається недійсним. Сплачувати належні Наймодавцю суми (в тому числі суми неустойки та штрафи) протягом 5 банківських днів з моменту отримання від Наймодавця письмової вимоги про таку сплату.

Відповідно до п. 3.2 Договору плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в п. 1.7 цього Договору, сплачується наймачем протягом 5 банківських днів після отримання рахунку від наймодавця, але не пізніше 10 числа поточного місяця.

Пунктом 3.5 Договору визначено, що розмір плати за кожний поточний місяць визначається наймодавцем шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції, з урахуванням положень п. 1.11 цього Договору.

Згідно з п. 3.6 Договору підставою для плати за найм нежитлового приміщення наймачем є рахунок, що виставляється наймодавцем.

У п. 3.7 Договору вартість опалювання сплачується по факту нарахування теплопостачальної організації по виставленим окремим рахункам в опалювальний сезон щомісяця, пропорційно зайнятій площі.

Відповідно до п. 3.10 Договору після закінчення строку дії Договору, або у випадку відмови наймача від найму приміщення, плата за найм та інші платежі, передбачені даним Договором, сплачуються по день фактичної здачі приміщення наймодавцю згідно з Актом приймання-передачі, крім випадків, якщо приймання-передача приміщення не відбудеться з вини або затримки наймодавця.

Згідно з п. 4.13 Договору у разі неможливості розрахунків по Договору наймач, за погодженням з наймодавцем, залишає своє майно наймодавцю на суму боргу.

Договір може бути достроково розірваний за взаємною письмовою згодою сторін. (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 5.6 Договору при достроковому розірванні даного договору сторони підписують угоду про розірвання даного Договору, яка регулює остаточні фінансові та майнові умови взаємовідносин між сторонами.

Відповідно до п. 8.11 Договору зміни і доповнення або розірвання даного Договору допускається за взаємної згоди сторін, крім випадків, передбачених цим Договором. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом 10 календарних днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Додатком №1 до Договору (Акт приймання-здачі нежитлового приміщення) від 01.09.2020 підтверджується факт передачі позивачем відповідачу в тимчасове користування нежитлове приміщення №501 у складі 1 кімнати на 5 поверсі Центрального будинку художника Національної Спілки художників України, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5, корисною площею 105,6 м2. Загальною площа передається в найм 110,67 м2.

Пунктом 6 Додатку №1 до Договору визначено, що проведені наймачем покращення залишаються у власності наймодавця. По закінченню терміну дії договору наймач претензій мати не буди.

17.06.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду про розірвання Договору №798/501 найму нежитлового приміщення від 05.08.2020 (далі - Додаткова угода) відповідно до якої сторони дійшли згоди, що з 17 червня 2021 року Договір вважається розірваним та втрачає свою чинність.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди сторони претензій одна до одної не мають.

Актом приймання-здачі нежитлового приміщення до Договору №798/501 найму нежитлового приміщення від 05.08.2020 підтверджується прийняття позивачем з тимчасового користування нежитлового приміщення (кімната №501), яке є колективною власністю Національної спілки художників України, корисною площею 105,6 м2, загальною площею 110,67 м2, балансовою вартістю найманого майна 639847,30 грн, у складі 1 кімнати, необхідної для статутної діяльності відповідача, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1-5.

З залучених до матеріалів справи копій актів наданих послуг та рахунків на оплату слідує, що позивачем впродовж дії Договору було виставлено відповідачу для оплати рахунки по орендній платі та за спожиті комунальні послуги на загальну суму 372 313,53 грн.

Позивач зазначає, що впродовж дії договору відповідач орендні платежі та комунальні послуги оплачував вибірково та не у повному обсязі, таким чином внаслідок неналежного виконання останнім своїх зобов`язання за Договором в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг в нього виникла заборгованість.

Відповідачем не було подано жодних заперечень щодо нарахованої йому суми боргу за оренду та комунальні послуги.

Спір у даній справі виник, у зв`язку з неналежним виконання відповідачем Договору.

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Положеннями ст.ст. 759, 760 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 526 Цивільного кодексу України Загальні умови виконання зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо відсутності зобов`язань перед позивачем з огляду на проведення ним значного поліпшення приміщення та встановлення техніки, яка за результатами домовленості між сторонами не була демонтована відповідачем, а позивачем в свою чергу було прощено суму заборгованості, з огляду на наступне.

Згідно з п. 2.2.20, 2.2.21 Договору наймач зобов`язаний по закінченню терміну дії цього Договору, а також при достроковому припиненні Договірних зобов`язань за ініціативою наймача, або з причин, передбачених розділом 5 цього Договору, проведені наймачем покращення найнятого майна, відшкодуванню не підлягають і переходить у власність наймодавця безоплатно. По закінченню терміну дії цього Договору, якщо немає згоди про його продовження на новий термін, а також при достроковому його припиненні наймач зобов`язаний виконати поточний ремонт найнятого приміщення, якщо таки ремонт не проводився при заселенні приміщення, чи сплатити вартість відповідно до кошторису, погодженого з наймодавцем і у 15-денний термін передати наймодавцю приміщення з отриманим від нього інвентарем та майном, зі зробленими в ньому покращеннями та проведенням ремонту найнятого приміщення на момент передачі за Актом, а також оплатою всіх платежів на дату фактичного звільнення приміщення.

Відповідно до п. 7.7 Договору визначено, що усі зміни, доповнення, пристосування й удосконалення найманого приміщення зроблені за рахунок наймача і з письмового дозволу наймодавця, які неможливо відокремити від найманого приміщення без завдання йому шкоди, переходять у власність наймодавця без компенсації їх вартості наймачу.

Як вірно зазначено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не було подано жодних доказів на підтвердження здійснення поліпшення приміщення та встановлення техніки на суму 200 000 грн.,

Окрім того, враховуючи вищезазначені умови договору та відсутність будь-яких доказів укладення між сторонами угоди про прощення боргу, колегія суддів вважає, що дані заперечення скаржника є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також те, що відповідачем під час розгляду справи не було подано жодних доказів на підтвердження обставин щодо його звільнення від сплати орендних платежів, як і не подано доказів щодо сплати існуючої заборгованості, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості в сумі 136 649,21 грн., підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Також позивачем заявлено стягнення з відповідача нарахування пені у сумі 27 323,88 грн., 3% річних у сумі 2860,10 грн., інфляційні втрати на суму 16763,76 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання в вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 13 993,79 грн., 3% річних у сумі 2860,10 грн., та інфляційні втрати у сумі 9 622,26 грн., у решті заявлених сум пені та інфляційних втрат судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі стосовно того, що Договір №798/501 найму нежитлового приміщення який був укладений 05.08.2020 та обставини які виникли після, а саме встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширення на території України гостро респіраторної хвороби COVID-19, які повністю унеможливили використання орендованого приміщення у господарській діяльності відповідача колегією суддів оцінюються критично з огляду на те, що Договір №798/501 був укладено вже під час дії обмежувальних карантинних заходів, тому колегія суддів констатує, що відповідач виявив своє волевиявлення, шляхом укладання відповідного договору та прийняття на себе договірних зобов`язань.

У відповідності до п. 1 ст. 42. Підприємництво як вид господарської діяльності Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 136 649 грн. заборгованості по оренді, платі, 13 993 грн. 79 коп. пені, 2 860 грн. 10 коп. 3% річних, 9 622 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 2446 грн. 88 коп. судового збору.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі № 910/18845/21, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Ткаченко Ольги Петрівни на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі № 910/18845/21 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 у справі № 910/18845/21 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Фізичною особою-підприємцем Ткаченко Ольгою Петрівною.

4. Матеріали справи № 910/18845/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов