Ухвала

від 04.04.2023 по справі 906/473/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"04" квітня 2023 р. Справа № 906/473/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Коломис В.В.

судді Миханюк М.В.

перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2023 (повний текст - 17.02.2023) у справі №906/473/22 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест"

до ОСОБА_1

про стягнення 26084,26 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.02.2023 у справі №906/473/22 задоволено позов Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" до ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Фарлеп-Інвест" 26084,26 грн заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, а також 2481,00 грн сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Листом від 23.03.2023 матеріали справи №906/473/22 витребувано з господарського суду Житомирської області.

29.03.2023 матеріали справи №906/473/22 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Як передбачено ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Апелянт звертаючись до суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення мав сплатити судовий збір в розмірі 3721,50 грн

Однак документів, що підтверджують сплату судового збору, до апеляційної скарги не додано.

Натомість ОСОБА_1 просить суд звільнити її від сплати судового збору або зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги, наголошуючи, що вона є членом багатодітної родини, матір`ю 3 дітей, а сума судового збору є значною.

До апеляційної скарги скарги додано копії документів: паспорт, посвідчення батьків багатодітної сім`ї, свідоцтва про народження.

Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати або зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Колегія суддів звертає увагу, що норми статті 8 Закону України "Про судовий збір" стосуються саме позивачів - членів багатодітної сім`ї, однак апеляційну скаргу подано відповідачам у справі.

Також, ОСОБА_1 не надано жодних доказів, що сплата судового збору будь-яким чином впливає на її майновий стан.

Відтак, апелянт не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", а твердження про те, що сума судового збору є значною для заявника не доведено жодними доказами.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов`язані з труднощами фінансування, відсутністю коштів на рахунку, призначених для сплати судового збору та запровадженням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022, №64/2022 не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2022 у справі №920/737/21.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати або зменшення судового збору за подання апеляційної скарги.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги процесуального законодавства, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.

З огляду на залишення апеляційної скарги без руху, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження наразі не розглядається.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати або змешнення розміру судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2023 у справі №906/473/22.

2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2023 у справі №906/473/22 - залишити без руху.

3. Запропонувати скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати докази сплати судового збору в розмірі 3721,50 грн.

4. Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.