Рішення

від 03.04.2023 по справі 910/13745/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.04.2023Справа № 910/13745/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Кроткова Антона Олексійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігл Роут"

про стягнення 292465,37 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Кротков Антон Олексійович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігл Роут" про стягнення за договором про надання послуг у сфері інформатизації від 01.11.2017 № 01/11 основного боргу в розмірі 163828 грн., пені в розмірі 78637,37 грн. та моральної шкоди в розмірі 50000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

26.12.2022 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на юридичну адресу, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення.

Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 відмовлено в задоволенні заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 226 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2017 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг у сфері інформатизації № 01/11, за умовами пункту 1.1 якого Виконавець, за завданням Замовника, зобов`язується особисто (крім випадків, які узгоджені Сторонами у п. 3.1. цього Договору), надати послуги у сфері інформатизації у тому числі, але не обмежуючись: послуги з комп`ютерного програмування розробка нової та розширення існуючої функціональності сайту a2b.direct на серверної стороні, використовуючи мову програмування Java, виправлення помилок в програмному забезпеченні; Платформа сайту a2b.direct є засобом для 1) пошуку вантажовласниками вантажоодержувачів без участі посередників та навпаки; 2) для одержання вантажовласниками та вантажоодержувачами Сервісів в галузі транспортної логістики та суміжних сферах; 3) оцінки окремого користувача Платформи; та 4) розміщення власних пропозицій Клієнтом Платформи; послуги з розроблення стандартного програмного забезпечення; інші послуги у сфері розроблення програмного забезпечення; консультування з питань інформатизації; робота з базами даних розширення існуючої бази даних відповідно до вимог; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах та веб-порталах, і пов`язана з ними діяльність; інші послуги (роботи) в сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем, необхідні Замовнику, відповідно до його статутної діяльності, за узгодженням із Замовником.

Згідно з пунктом 2.2 договору вартість послуг (робіт) Виконавця визначається виходячи з кількості годин, витрачених Виконавцем на надання послуг за даним Договором, що включає вартість майнових прав на об`єкти інтелектуальної власності, створені Виконавцем при наданні послуг Виконавцем Замовникові в рамках даного Договору. Одна година Виконавця, витрачена на надання послуг (виконання робіт), коштує: 600 грн. 00 коп. без ПДВ.

У пункті 2.3 договору передбачено, що Замовник здійснює оплату за даним Договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання Сторонами відповідного Акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), якщо інший порядок не визначено у відповідному Технічному завданні. Фактична вартість послуг (робіт), що підлягає оплаті за відповідним Актом прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт), визначається Сторонами в цьому Акті.

Відповідно до пункту 3.3 договору з метою підтвердження факту надання послуг Виконавцем в цілому або виконання конкретного етапу на певну дату Сторони складають відповідний Акт прийому-передачі наданих послуг, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з Виконавцем.

Пунктами 3.4, 3.5 договору встановлено, що Виконавець надає Замовникові два екземпляри підписаного Акту прийому-передачі наданий послуг протягом 5 (п`яти) календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний звітний період (календарний місяць). Замовник зобов`язується підписати надані Виконавцем два екземпляри Акту прийому-передачі наданих послуг (не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту надання їх оригіналів Замовникові Виконавцем і у вищезазначений строк надати один підписаний екземпляр Акту прийому-передачі наданих послуг виконавцеві або надати у вищезазначений строк мотивовану відмову від підписання цього Акту. У випадку мотивованої відмови Замовника Сторони в строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати одержання виконавцем мотивованої відмови Замовника підписують протокол, який містить перелік істотних недоліків і строки їх усунення. Виконавець зобов`язаний за власний рахунок усунути такі недоліки у вказаний Замовником строк. Прийняття послуг та підписання відповідного Акту прийому-передачі наданих послуг Замовником здійснюється після усунення всіх недоліків.

Згідно з пунктом 10.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, але не раніше повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

19.12.2019 сторонами укладено Додаткову угоду № 19/12 до договору, відповідно до якої сторони шляхом переговорів дійшли згоди про продовження строку договору 01/11 про надання послуг у сфері інформатизації від 01 листопада 2017 року, та у зв`язку з цим погодили викласти п.10.1 договору у наступній редакції «Договір набирає чинності з дня його укладення Сторонами та діє до 31 грудня 2020 року включно. Якщо за 30 днів до дати, що зазначено в цьому пункті, жодна із Сторін не заявила про припинення цього Договору. Договір продовжується на кожен наступний календарний рік на умовах, визначених цим Договором, без складання додаткової угоди».

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги (роботи) на суму 84428 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31.08.2020 року.

Також до матеріалів справи надано акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 30.09.2020 на суму 84900 грн., який зі сторони відповідача не підписаний.

Разом із цим, відповідач сплатив за виконані послуги за Договором № 01/11 від 01.11.2017 грошові кошти в сумі 5500 грн. згідно з платіжним дорученням № 4040 від 07.10.2020 року.

Оскільки відповідач у повному обсязі оплату наданих позивачем послуг не здійснив, останній звернувся до відповідача з претензією від 08.11.2022, що отримана відповідачем 23.11.2022 відповідно до відомостей з веб-сайту АТ «Укрпошта» за ідентифікатором № 0408403303584. До вказаної претензії позивачем також долучено копії актів прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31.08.2020 та від 30.09.2020 року.

Проте, відповідач відповіді або грошових коштів на претензію не надав, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 06.06.2021 № 06/06/21 купівлі-продажу путівок та надання послуг санаторно-курортних закладів містить елементи договору про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору від 01.11.2017 № 01/11 позивач надав відповідачу послуги (роботи) згідно з підписаним обома сторонами актом прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 31.08.2020 на суму 84428 грн.

Також позивачем направлено відповідачу засобами поштового зв`язку акт прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 30.09.2020 на суму 84900 грн., який зі сторони відповідача залишився не підписаним.

При цьому, матеріали справи не містять доказів надання відповідачем мотивованої відмови від підписання акту від 30.09.2020 на суму 84900 грн. чи зауважень щодо якості й обсягу наданих позивачем послуг, як це передбачено пунктами 3.4-3.5 договору.

Утім, відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг виконані частково, на суму 5500 грн. згідно з платіжним дорученням № 4040 від 07.10.2020, з огляду на що за відповідачем утворився борг у розмірі 163828 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 163828 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем за несвоєчасну сплату послуг нарахована пеня в розмірі 78637,37 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Поряд із цим, за положеннями статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Відповідно до пункту 5.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання обов`язків, передбачених цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України, якщо інше не зазначено у відповідних додаткових угодах до цього договору.

Отже, як убачається із умов договору від 01.11.2017 № 01/11 із додатковою угодою, сторонами нарахування пені за невиконання відповідачем грошового зобов`язання не передбачено.

Таким чином, оскільки сторонами за порушення обов`язку зі своєчасної оплати наданих послуг (робіт) не погоджено нарахування пені та законом відповідне забезпечення зобов`язання також не передбачене, вимога позивача про стягнення вказаної штрафної санкції з відповідача задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

Щодо заявленої до стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн., суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом частини четвертої статті 23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди, насамперед першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широкий діапазон розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Обов`язковими підставами відшкодування моральної шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

На обґрунтування завдання позивачу моральної шкоди, останній вказав, що у зв`язку з не сплатою грошових коштів відповідачем позивачем перенесено сильні переживання, стрес, відчуття невизначеності, що призвело до погіршення стану здоров`я. Відтак, позивачу діагностовано гіпертонічну хворобу 2 ступеню, серцеву недостатність 1 ступеню, внаслідок чого позивач перебував на амбулаторному лікуванні у КДЦ Подільського району з 11.12.2020 та проходив лікування на денному стаціонарі з 20.01.2021 по 08.02.2021, що підтверджується медичною довідкою від 10.01.2022 року.

У той же час, позивачем не доведено, що саме несплата відповідачем грошових коштів за надані послуги в серпні та вересня 2020 року призвела до погіршення стану здоров`я позивача в грудні 2020 року, та до інших негативних наслідків морального характеру.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 50 000 грн. моральної шкоди відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000 грн., то суд наразі відповідний розподіл даних судових витрат за відсутності передбачених частиною 2 статті 126, частиною 8 статті 129 ГПК України доказів не здійснює.

У той же час, суд зауважує, що за положеннями частини 8 статті 129 ГПК України докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження).

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Кроткова Антона Олексійовича задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ігл Роут" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 41; ідентифікаційний код 40705316) на користь фізичної особи-підприємця Кроткова Антона Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 163828 (сто шістдесят три тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. заборгованості, а також 2457 (дві тисячі чотириста п`ятдесят сім) грн. 42 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова