Рішення

від 20.03.2023 по справі 911/2866/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2023 р. Справа № 911/2866/20

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Вест Файненс енд Кредит Банк»

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Білкові інгредієнти та технології»;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Асго Інтернешинал»;

3) приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області

про визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки, припинення права суборенди земельної ділянки, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора

за участю представників

позивача: Москвічов А.С. адвокат за довіреністю № 47 від 06.12.2022; Рибак І.В. адвокат, ордер серії АА № 1224680 від 29.07.2022;

відповідач 1: Коренчук Т.О. адвокат, ордер серії АА № 1230949 від 26.08.2022;

відповідачі 2, 3: не з`явилися;

третя особа: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2020 року Акціонерне товариство «Вест Файненс енд Кредит Банк» (далі позивач, банк, АТ «КредитВест Банк») звернулося до Господарського суду Київської області із позовною заявою № 838 від 30.09.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білкові інгредієнти та технології» (далі відповідач 1, ТОВ «Білкові інгредієнти та технології»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Асго Інтернешинал» (далі відповідач 2, ТОВ «Асго Інтернешинал») та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича (далі відповідач 3, приватний нотаріус), у якій просило суд: визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, укладений 31.10.2019 між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» і ТОВ «Асго Інтернешинал», зареєстрований приватним нотаріусом за № 4783; припинити право суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за ТОВ «Асго Інтернешинал»; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, індексний номер 49455626 від 31.10.2019, прийняте приватним нотаріусом, а також скасувати внесений на його підставі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за № 33941456 від 31.10.2019 про державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за ТОВ «Асго Інтернешинал».

Позовні вимоги аргументовані тим, що станом на час укладення між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» і ТОВ «Асго Інтернешинал» договору суборенди земельної ділянки площею 1 га, право користування ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» земельною ділянкою з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 було припинено на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018, укладеного між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» і АТ «КредитВест Банк», відповідно до умов якого позивач набув право власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, та право користування усією цією земельною ділянкою площею 2 га, як новий власник нерухомості за договором оренди земельної ділянки від 12.05.2005, укладеним між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» і Дмитрівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області.

Господарський суд Київської області ухвалою від 26.10.2020 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Дмитрівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області (далі третя особа, Дмитрівська сільська рада).

У відзиві від 24.11.2020 ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» заперечувало проти позовних вимог, зокрема, з тих підстав, що виникнення права власності на об`єкти нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного укладення угоди щодо земельної ділянки, натомість такою підставою є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про передачу земельної ділянки у користування. У АТ «КредитВест Банк» відсутнє позитивне рішення Дмитрівської сільської ради про надання в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004.

Також, на думку відповідача 1, у АТ «КредитВест Банк» право оренди на земельну ділянку не виникло, адже не була проведена відповідна державна реєстрація.

ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» наполягало на тому, що зміст договору суборенди не суперечить вимогам чинного законодавства, в ньому наявні всі істотні умови, які визначені статтею 15 Закону України «Про оренду землі», і такий договір укладено за погодженням власника земельної ділянки Дмитрівської сільської ради.

Крім того відповідач 1 звертав увагу на те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2 га розташовані також і інші приміщення, зокрема будівля, яка належить на праві власності ТОВ «Асго Інтернешинал».

Приватний нотаріус у своєму відзиві від 20.01.2021 на позовну заяву також заперечував проти позову з тих мотивів, що ним, як нотаріусом і державним реєстратором, виходячи із наданих йому документів виконано всі вимоги законодавства при вчиненні спірної державної реєстрації. Натомість позивач, на думку відповідача 3, в установленому чинним законодавством порядку не провів процедуру державної реєстрації з метою засвідчення факту права оренди земельної ділянки.

У відповіді за вих. № 130 від 11.02.2021 на відзив відповідача 1 АТ «КредитВест Банк» зауважувало на те, що норми статті 377 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України «Про іпотеку» свідчать про безумовний перехід права користування земельною ділянкою з тим самим кадастровим номером та в тому ж розмірі до позивача з моменту набуття права власності на нерухоме майно згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (з 27.06.2018).

АТ «КредитВест Банк» також звертало увагу на те, що відсутність реєстрації права оренди земельної ділянки не свідчить про відсутність у позивача законного права користування нею на правах оренди, оскільки, в силу імперативної норми статті 37 Закону України «Про іпотеку», договір про задоволення вимог іпотекодержателя є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до АТ «КредитВест Банк» як нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Крім того, за доводами позивача, на земельній ділянці площею 2,0000 га з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 та з цільовим призначенням під розміщення виробничої бази, користувачем якої є АТ «КредитВест Банк» на підставі статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, знаходиться нежитлова будівля загальною площею 356 кв. м (1990 року побудови) позначена на плані літерою «А». Позивач стверджує, що ця будівля є незаконною та самочинним будівництвом.

У запереченнях від 03.03.2021 на відповідь на відзив ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» зазначило про недоведеність позивачем порушення його прав чи інтересів саме внаслідок укладення між відповідачами договору суборенди.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022, відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Верховного Суду від 25.10.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2022 і рішення Господарського суду Київської області 28.07.2021 у справі № 911/2866/20 скасовано, справу № 911/2866/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2022 справу № 911/2866/20 передано на розгляд судді Щоткіну О.В.

Господарський суд Київської області ухвалою від 08.11.2022 прийняв справу № 911/2866/20 до провадження та призначив підготовче засідання на 05.12.2022.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.12.2022 відклав підготовче засідання на 09.01.2023.

Через канцелярію суду 04.01.2023 від АТ «КредитВест Банк» надійшло клопотання від 04.01.2023 про долучення додаткових доказів.

Обгрунтовуючи клопотання, позивач зазначає, що 06.12.2021 (після розгляду справи у суді першої інстанції та відкриття апеляційного провадження) Броварське РУП Головного управління Національної поліції в Київській області відкрило кримінальне провадження № 12021111130002394 по факту неправомірної реєстрації права власності на будівлю площею 356 кв. м, що розташована в с. Мила, вул. Комарова, 23 к/1. Зазначені докази, за твердженнями позивача, надані на виконання вимог пункту 44 постанови Верховного Суду від 25.10.2022 у цій справі.

Через канцелярію суду 09.01.2023 від ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» надійшли письмові пояснення від 04.01.2023 із додатковими доказами у додатку, у яких відповідач 1 наполягає на необґрунтованості позовних вимог з тих же підстав, які наведено у відзиві на позовну заяву.

Крім того відповідач 1 також звертає увагу на те, що на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 розташоване офісне приміщення, яке на праві власності належить іншій юридичній особі, яка також має право на цю земельну ділянку.

На думку відповідача 1, доводячи суду, в рамках розгляду цієї справи, нібито незаконність нежитлової будівлі, яка розташована на спірній земельній ділянці, позивач виходить за межі позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.01.2023.

Через канцелярію суду 26.01.2023 АТ «КредитВест Банк» подало заяву від 26.01.2023 про забезпечення позову, у якій просило суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в тому числі нотаріусам та приватним і державним виконавцям), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, Міністерству юстиції України та його територіальним органам і будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (в тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям) вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, а також внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записів про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі, загальною площею 356 кв. м, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Мила, вулиця Комарова, будинок 23к/1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1880694032224, та яка знаходиться на земельній ділянці площею 2,000 га з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004.

Через канцелярію суду 27.01.2023 АТ «КредитВест Банк» подало пояснення від 26.01.2023, у яких банк виклав позицію щодо долучених відповідачем 1 додаткових доказів до своїх письмових пояснень від 04.01.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 30.01.2023 відмовив АТ «КредитВест Банк» у задоволенні заяви від 26.01.2023 про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 30.01.2023 розгляд справи відкладено на 20.02.2023.

У судовому засіданні 20.02.2023 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників учасників справи щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову, після чого постановив ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 13.03.2023.

Ухвалою суду від 13.03.2023 розгляд справи по суті відкладено на 20.03.2023.

У судовому засіданні 20.03.2023, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 20.03.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до інформаційної довідки № 202538789 від 02.03.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, земельна ділянка з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 загальною площею 2,0000 га передана на праві оренди ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» на підставі договору оренди земельної ділянки № 2933 від 12.05.2005, укладеного між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» та Дмитрівською сільською радою, строком на 49 років, з правом пролонгації, під розміщення виробничої бази.

У матеріалах справи міститься копія договору оренди земельної ділянки, укладеного 12.05.2005 між Дмитрівською сільською радою (орендодавець) і ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» (орендар), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець, згідно з рішенням 15 сесії 4 скликання Дмитрівської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області від 26.11.2004, надає в оренду, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 2,0000 га, розташовану на території Дмитрівської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту, за адресою: село Мила, Дмитрівської сільської ради. Кадастровий номер вказаної земельної ділянки 3222484400:11:003:0004. Цільове призначення під розміщення виробничої бази.

У пункті 1.2 договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 зазначено, що термін дії цього договору 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Пунктом 6.3 договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 передбачено, що орендована земельна ділянка чи її частина може передаватись у суборенду за згодою орендодавця.

Згідно з пунктом 6.4 договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 цей договір припиняється у випадках, передбачених Законом України «Про оренду землі» (статті 31 та 32), визначених Земельним кодексом України (статті 141, 143), а також в інших випадках, визначених законодавством.

Між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» (іпотекодавець) і АТ «КредитВест Банк» (іпотекодержатель) 27.06.2018 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до пункту 1.1 якого, у зв`язку з невиконання боржником Товариством з обмеженою відповідальністю «Баукс Інжиніринг Ком» своїх зобов`язань щодо повернення кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 162-5368/16-КЮ, укладеного між іпотекодержателем та боржником 04.11.2016 (далі за текстом основний договір), включаючи всі додаткові угоди до нього, сторони цього договору вирішили здійснити, відповідно до статті 36 Закону України «Про іпотеку» та пункту 6.2 договору іпотеки № 162-5368/16-ІЮ, укладеного 08.11.2016 між іпотекодержателем та іпотекодавцем, посвідченого Лахно Ю.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 2200 (далі за текстом договір іпотеки), позасудове врегулювання, згідно з окремим договором між іпотекодержателем та іпотекодавцем про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок повного виконання основного зобов`язання за основним договором.

Іпотекодержатель задовольняє забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, отже, іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає у власність належне іпотекодавцю нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 1437,5 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Мила, вулиця Комарова, будинок 23К (двадцять три, літера «К»), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 38772332224.

Згідно з пунктом 1.2 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018 предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, площею 2,0000 га, кадастровий номер: 3222484400:11:003:0004, цільове призначення під розміщення виробничої бази, якою іпотекодавець користується на праві оренди, на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 12.05.2005 Федотовою О.В., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 2933.

За умовами пункту 5.3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018, відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» цей договір: є правовою підставою для державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки; є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до іпотекодержателя і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1098.

Факт набуття АТ «КредитВест Банк» права власності на предмет іпотеки нежитлову будівлю, загальною площею 1437,5 кв. м, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Мила, вулиця Комарова, будинок 23К, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 129224126 від 27.06.2018.

Між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» (орендар) і ТОВ «Асго Інтернешинал» (суборендар) 31.10.2019 укладено договір суборенди земельної ділянки (далі договір суборенди), відповідно до пункту 1 якого орендар передав у строкове платне користування суборендарю, а суборендар прийняв у строкове платне користування від орендаря земельну ділянку площею 1,0000 (один) га, розташовану за адресою: село Мила, Дмитрівської сільської ради, Києво-Святошинський район, Київська область, кадастровий номер 3222484400:11:003:0004, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Згідно з пунктом 2 договору суборенди зазначена земельна ділянка площею 1,0000 (один) га, перебуває у комунальній власності та входить до складу земельної ділянки загальною площею 2,0000 (два) га, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту за адресою: село Мила, Дмитрівської сільської ради та передана в оренду орендарю за договором оренди земельної ділянки, посвідченого Федотовою О.В. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області 12.05.2005 за реєстровим номером № 2933, зареєстрованого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 07.06.2005 за № 253.

Відповідно до пункту 4 договору суборенди орендар свідчить, що на виконання пункту 6.3 договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005, зареєстрованого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 07.06.2005 за № 253, отримав згоду орендодавця на передання земельної ділянки в суборенду (рішення Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 02.04.2019).

За умовами пункту 6 договору суборенди, останній укладено строком на 15 років, з моменту державної реєстрації права суборенди, але в будь-якому разі не довше строку дії договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005, зареєстрованого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 07.06.2005 за № 253.

Даний Договір набирає чинності після його підписання Сторонами та нотаріального посвідчення. Право суборенди земельної ділянки за даним договором виникає з дня державної реєстрації даного права у відповідності до норм чинного законодавства (пункт 12 договору суборенди).

Договір суборенди посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І. та зареєстровано в реєстрі за № 4783.

На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 49455626 від 31.10.2019, приватний нотаріус вніс запис № 33941456 про право суборенди земельної ділянки площею 1,0000 га під розміщення виробничої бази за ТОВ «Асго Інтернешинал», кадастровий номер 3222484400:11:003:0004.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що на підставі статті 141 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України «Про оренду землі» та частини сьомої статті 37 Закону України «Про іпотеку» договір оренди ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» припинив свою дію і право користування земельною ділянкою перейшло банку з дати, коли останній став власником нерухомості з 27.06.2018.

На думку позивача, укладення оспорюваного договору суборенди земельної ділянки є незаконним, оскільки на дату укладення цього договору ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» вже не мало права користуватися землею, а договір оренди землі припинився на підставі частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» ще у 2018 році.

З цих же підстав позивач вважає незаконною державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за ТОВ «Асго Інтернешинал».

ТОВ «Білкові інгредієнти та технології», заперечуючи проти позову, посилалось на те, що виникнення права власності на об`єкти нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного укладення угоди щодо земельної ділянки. На думку відповідача 1, за відсутності позитивного рішення сесії Дмитрівської сільської ради про надання АТ «КредитВест Банк» в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 і державної реєстрації права оренди, відповідне право у позивача не виникло.

Також відповідач 1 звертав увагу на те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га розташована також будівля, яка належить на праві власності ТОВ «Асго Інтернешинал».

Направляючи цю справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 25.10.2022 зазначив, зокрема таке:

- суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставини справи на предмет набуття позивачем права власності на всю виробничу базу, для розміщення якої надана в оренду земельна ділянка кадастровий номер: 3222484400:11:003:0004, площею 2,0000 га, чи її частини, а відтак дійшли передчасних висновків про недоведення позивачем порушення його прав, аргументованих переходом до нього прав і обов`язків землекористувача в обсязі та на умовах, що належали попередньому власнику нерухомого майна відповідачу-1;

- суди не дослідили обставин наявності інших власників нерухомого майна на земельній ділянці кадастровий номер: 3222484400:11:003:0004, не надали оцінки доводам позивача, викладеним у відповіді на відзив на позовну заяву, щодо правового режиму відповідного майна та обставин набуття його у власність іншими особами;

- суди не встановили обставин щодо поділу спірної земельної ділянки на частини/виділу земельної ділянки в розмірі, необхідному для обслуговування нерухомого майна, що передувало набуттям Банком права власності на предмет іпотеки, та належним чином не врахували наведені висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України (пункт 40 цієї постанови) до правовідносин, пов`язаних із переходом до нового власника нерухомого майна права оренди в тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника, посиланням на які позивач обґрунтував наявність підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Згідно із частиною першою статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Статтею 120 Земельного кодексу України та статтею 377 Цивільного кодексу України врегульовано питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній.

Так, відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно із частиною другою статті 377 Цивільного кодексу України розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Частиною першою статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).

Згідно із частиною шостою статті 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Норми статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України кореспондуються з нормою частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відтак за загальним правилом, закріпленим у статті 120 Земельного кодексу України і в частині третій статті 7 Закону України «Про оренду землі», особа, яка набула право власності на будівлю чи споруду, набуває такі ж самі права на земельну ділянку, на яких вона належала попередньому власнику (землекористувачу) на час відчуження будівлі або споруди.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17.

Отже, у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 Земельного кодексу України.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/510/19.

Крім того частиною четвертою статті 6 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на будівлі (споруди) їх новий власник набуває права і обов`язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що до особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом «е» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

За умовами пункту 5.3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018, укладеного між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» (іпотекодавець) та АТ «КредитВест Банк» (іпотекодержатель), відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» цей договір: є правовою підставою для державної реєстрації права власності Іпотекодержателя на предмет іпотеки; є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до Іпотекодержателя і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Наведене вище в сукупності свідчить про те, що до особи, яка набула право власності на будівлю, переходить на підставі статті 120 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України «Про оренду землі» право користування (оренди) саме тією земельною ділянкою, як об`єктом цивільних прав, кадастровий номер якої зазначено в договорі, що передбачає набуття права власності на будівлю, незалежно від її цільового призначення, але не частиною такої земельної ділянки.

Для переходу (передачі орендарем) права, в тому числі оренди, на частину земельної ділянки обов`язковим є попереднє виділення такої частини в окрему земельну ділянку з присвоєнням їй окремого кадастрового номера (частина шоста статті 120 Земельного кодексу України), тобто, після набуття такою частиною земельної ділянки статусу об`єкта цивільних прав (стаття 79-1 Земельного кодексу України).

Матеріали справи не містять доказів того, що до 27.06.2018 відбувся поділ/виділ частини земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га.

Отже, з моменту набуття АТ «КредитВест Банк» права власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га, а саме з 27.06.2018 (згідно з витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 129224126 від 27.06.2018), в силу частини третьої статті 7 Закону України «Про оренду землі» припинилось право ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» користування цією земельною ділянкою, яке належало йому на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005.

Таким чином, з 27.06.2018 АТ «КредитВест Банк» набуло право користування земельною ділянкою 3222484400:11:003:0004 у тому самому обсязі та на умовах, які були у ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» за договором оренди земельної ділянки, укладеним 12.05.2005 між Дмитрівською сільською радою і ТОВ «Білкові інгредієнти та технології», зокрема, право користування (оренди) цією земельною ділянкою загальною площею 2,0000 га, а не її частиною.

При цьому суд визнає необгрунтованими доводи відповідача 1 про необхідність отримання позивачем позитивного рішення Дмитрівської сільської ради про надання йому в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, оскільки у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17.

Водночас ТОВ «Білкові інгредієнти та технології», заперечуючи проти позовних вимог, посилалось на те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га розташована також будівля, яка належить на праві власності ТОВ «Асго Інтернешинал».

Відповідач у письмових поясненнях, наданих суду під час нового розгляду справи, зазначив, що ця будівля є офісним приміщенням.

Так, із долученої до відзиву ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» інформаційної довідки № 234029142 від 25.11.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна суд установив, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га розташований об`єкт нерухомого майна нежитлова будівля загальною площею 356 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1880694032224), яка зареєстрована на праві власності за ТОВ «Асго Інтернешинал» 20.09.2019 відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 48776383.

Зазначена інформаційна довідка свідчить про те, що підставами для державної реєстрації права власності за ТОВ «Асго Інтернешинал» на вказаний об`єкт нерухомого є: акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Асго Інтернешинал», серія та номер б/н, виданий 10.09.2019, видавник учасник ТОВ «Асго Інтернешинал» ОСОБА_1 та директор ТОВ «Асго Інтернешинал» ОСОБА_2 ; протокол загальних зборів учасників ТОВ «Асго Інтернешинал», серія та номер 15, виданий 09.09.2019, видавник учасники ТОВ «Асго Інтернешинал»: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Попереднім власником нежитлової будівлі загальною площею 356 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1880694032224) був ОСОБА_1 , за яким право власності на цю будівлю було зареєстровано 26.07.2019 (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: 47957613) на підставі довідки «Про показники об`єкта нерухомого майна» № 170719 від 17.07.2019, а також технічного паспорту від 17.07.2019, які видані ТОВ «Бюро технічної інвентаризації оформлення землі та нерухомості». Це підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 175233732 від 26.07.2019, яка долучена позивачем до відповіді на відзив, та в якій зазначено, що ця будівля 1990 року побудови.

Доказів існування у ОСОБА_1 та у ТОВ «Асго Інтернешинал» права користування земельною ділянкою, на якій розміщена нежитлова будівля загальною площею 356 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1880694032224), на момент набуття ними права власності на цю будівлю матеріали справи не містять.

Наразі право власності на нежитлову будівлю загальною площею 356 кв. м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1880694032224) зареєстровано за ТОВ «МІЛА ІНВЕСТ» (індексний номер рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 62317735 від 15.12.2021) на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 15.12.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тоцькою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1143, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 320341672 від 17.01.2023).

Надаючи оцінку твердженням позивача про незаконність реєстрації будівлі площею 356 кв. м, суд зазначає, що такі обставини не входять до предмета доказування у цій справі. Доказів визнання недійсними підстав набуття права власності зазначеними особами на нежитлову будівлю загальною площею 356 кв. м матеріали справи не містять, а правочини, на підставі яких набуто право власності на цей об`єкт нерухомості, не є предметом спору у цій справі.

Водночас, аналізуючи зазначені вище обставини в їх сукупності, суд установив, що на момент набуття банком права власності (27.06.2018) на нежитлову будівлю загальною площею 1437,5 кв. м на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га розміщена безпосередньо будівля, набута у власність позивачем, а також нежитлова будівля загальною площею 356 кв. м 1990 року побудови. При цьому станом на 27.06.2018 ця будівля (площею 356 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1880694032224) зареєстрованих у встановленому законом порядку власників не мала, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Наявність інших об`єктів нерухомості, крім зазначених вище, на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, зареєстрованих на праві власності в установленому законом порядку як на момент набуття банком права власності на будівлю площею 1437,5 кв. м, так і на момент вирішення спору, суд під час розгляду справи не встановив.

Таким чином, з 27.06.2018 банк став єдиним законним користувачем всієї земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га на умовах, які були встановлені для попереднього користувача ТОВ «Білкові інгредієнти та технології», визначених договором оренди земельної ділянки від 12.05.2005.

Однак ТОВ «Білкові інгредієнти та технології», право користування спірною земельною ділянкою якого припинилось з 27.06.2018, передав ТОВ «Асго Інтернешинал» в суборенду земельну ділянку площею 1,0000 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га.

Відповідно до частини шостої статті 93 Земельного кодексу України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця, крім випадків, визначених законом, передаватися орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

За приписами статті 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що право на передачу в суборенду земельної ділянки або її частини має виключно орендар.

Предметом позовних вимог у цій справі є, зокрема, визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, укладеного 31.10.2019 між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» і ТОВ «Асго Інтернешинал», зареєстрованого приватним нотаріусом за № 4783. Підставою заявлених вимог є відсутність у ТОВ «Білкові інгредієнти та технології», на дату укладення спірного правочину, права користування вказаною земельною ділянкою.

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою та другою 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, але на час розгляду справи судом має право власності чи інше речове право на предмет правочину та/або претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи також може полягати в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 916/2406/20, від 17.08.2021 у справі № 909/387/16, від 09.08.2021 у справі № 910/3372/19).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваних правочинів враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Суд установив, що на момент укладення договору суборенди від 31.10.2019 у відповідача 1 були відсутні майнові права на передачу в суборенду відповідачу 2 частини земельної ділянки площею 1,0000 га, що є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 площею 2,0000 га, оскільки права ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» на вказану земельну ділянку припинились в момент переходу права власності на нерухоме майно до позивача.

Отже договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, укладений 31.10.2019 між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» і ТОВ «Асго Інтернешинал», зареєстрований приватним нотаріусом за № 4783, слід визнати недійсним, оскільки такий договір був укладений між сторонами з порушенням норм частини другої статті 203 Цивільного кодексу України, а саме вчинений ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» без наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності на його укладення.

Водночас слід зазначити, що факт реєстрації 26.07.2019 за ОСОБА_1 (за три місяці до укладення спірного договору суборенди) та у подальшому за ТОВ «Асго Інтернешинал» права власності на нежитлову будівлю загальною площею 356 кв. м, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, не спростовує висновків суду про визнання договору суборенди земельної ділянки від 31.10.2019 недійсним.

Як вже було зазначено, докази існування у відповідних осіб права користування земельною ділянкою, на якій розміщена нежитлова будівля загальною площею 356 кв. м, на момент набуття ними права власності на цю будівлю у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи зазначені обставини, суд зазначає, що для оформлення у встановленому порядку свого права користування на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташоване нерухоме майно (нежитлова будівля загальною площею 356 кв. м) та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, особа, якій ця будівля належить на праві власності, має право на звернення до Дмитрівської сільської ради (власник земельної ділянки), зокрема, щодо розмежування вказаної земельної ділянки та/або її виділення для подальшого надання у користування в загальному порядку.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку поясненням відповідача 1 (письмові пояснення від 04.01.2023) про те, що складська будівля, на яку набуто право власності позивачем, є лише частиною цілого комплексу будівель та споруд, що планується до будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004.

На підтвердження цих доводів відповідач 1 долучив до матеріалів справи копії таких документів: чергового кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за 2012 рік; містобудівних умов і обмеження забудови земельної ділянки № 23, виданих 22.02.2012 відділом містобудування і архітектури Києво-Святошинської райдержадміністрації; містобудівного розрахунку за 2012 рік, виконавцем якого є Приватне підприємство «Архітектурна лінія»; викопіювання зі схеми планування території Дмитрівської сільської ради; викопіювання з плану формування Дмитрівської сільської ради; обгрунтування необхідної території місця розміщення та умов будівництва; схеми генерального плану виробничої бази за 2012 рік; рішення Дмитрівської сільської ради від 12.10.2020 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо розподілу земельної ділянки комунальної власності Дмитрівської сільської ради в с Мила по вул. Комарова, 23-к».

Зміст цих документів, крім рішення Дмитрівської сільської ради від 12.10.2020, свідчить про те, що вони були видані (виготовлені) до укладення 27.06.2018 між банком і ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» договору про задоволення вимог іпотекодержавтеля. Із зазначених документів неможливо достеменно установити, що будівля, на яку набув право власності позивач, є лише частиною виробничої бази.

У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя також не зазначено, що будівля площею 1437,5 кв. м є частиною виробничої бази, яка планується до будівництва ТОВ «Білкові інгредієнти та технології».

Крім того суд зазначає, що відповідач 1, перед укладенням договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає, в тому числі перехід права оренди спірної земельної ділянки до банку, не ініціював виділення частини земельної ділянки, на якій, за твердженнями відповідача 1, планується будівництво виробничої бази, в окрему земельну ділянку, як це передбачено частиною шостою статті 120 Земельного кодексу України. Водночас договір від 27.06.2018 про задоволення вимог іпотекодержателя не свідчить про перехід до нового власника права лише на частину земельної ділянки.

Отже надані ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» пояснення жодним чином не спростовують аргументів позивача.

Що ж стосується позовних вимог про припинення права суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за ТОВ «Асго Інтернешинал» і визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень індексний номер 49455626 від 31.10.2019, прийняте приватним нотаріусом, а також скасування внесеного на його підставі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право за № 33941456 від 31.10.2019 про державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за ТОВ «Асго Інтернешинал», слід зазначити таке.

За приписами статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1 ) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

На підставі наведених норм та у зв`язку із визнанням недійсним судом оскаржуваного договору суборенди земельної ділянки від 31.10.2019, на підставі якого 31.10.2019 проведено державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за ТОВ «Асго Інтернешинал», підлягає скасуванню рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за ТОВ «Асго Інтернешинал» та припинення такого права.

Водночас позивач заявив вимоги до нотаріуса, який діяв як державний реєстратор.

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах про те, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Належним відповідачем у такому спорі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 12.12.2018 у справі № 372/51/16-ц, від 23.11.2019 у справі № 911/1681/18.

Зміст і характер відносин між учасниками справи свідчать, що спір виник саме між банком та ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» і ТОВ «Асго Інтернешинал» з приводу порушення права позивача на користування спірною земельною ділянкою внаслідок дій щодо укладення оспрюваного договору суборенди і реєстрації за відповідачем 2 такого права.

Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статті 45 ГПК України сторонами у судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачем у судовому процесі є особа, якій пред`явлено позовну вимогу.

Отже належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі належному відповідачеві.

Так, належним відповідачем є особа, яка дійсно є суб`єктом відповідного матеріального правовідношення (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № Б-39/02-09).

Тож визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ГПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, постановах Верховного суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18, від 31.08.2021 у справі № 921/273/20).

Водночас суд зауважує, що державний реєстратор зобов`язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, щодо скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав незалежно від того, чи був цей реєстратор/нотаріус залучений до участі у справі співвідповідачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шаповаленко А.І. не є належним відповідачем у цій справі, тому у задоволенні позову, пред`явленого до приватного нотаріуса, слід відмовити із наведених вище підстав.

Беручи до уваги викладене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, а також те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково із визначенням у рішенні ефективного способу захисту, який не суперечить закону, а саме шляхом: визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, укладеного 31.10.2019 між ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» і ТОВ «Асго Інтернешинал», зареєстрований приватним нотаріусом в реєстрі за № 4783; припинення права суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за ТОВ «Асго Інтернешинал»; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, індексний номер 49455626 від 31.10.2019, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком А.І., і скасування внесеного на його підставі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про інше речове право за № 33941456 від 31.10.2019 про державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за ТОВ «Асго Інтернешинал». Позовні вимоги, спрямовані до приватного нотаріуса, задоволенню не підлягають з наведених вище підстав.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд виходить із такого.

Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки за результатами нового розгляду справи позовні вимоги АТ «КредитВест Банк» задоволені частково (в частині вимог, пред`явлених до ТОВ «Білкові інгредієнти та технології» і ТОВ «Асго Інтернешинал»), суд вважає за необхідне здійснити, відповідно до вимог статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, понесених позивачем у цій справі, поклавши їх на відповідача 1 та відповідача 2 порівну, зокрема: 6306,00 грн судового збору за подання позовної заяви по 3153,00 грн на кожного; 9459,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги по 4729,50 грн на кожного; 12612,00 грн судового збору за подання касаційної скарги по 6306,00 грн на кожного.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов частково.

2. Визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004, укладений 31.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Білкові інгредієнти та технології» (08128, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Мила, вул. Комарова, буд. 23К; код ЄДРПОУ 32295118) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Асго Інтернешинал» (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 4; код ЄДРПОУ 38260185), зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком Анатолієм Івановичем в реєстрі за № 4783.

3. Припинити право суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Асго Інтернешинал» (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 4; код ЄДРПОУ 38260185).

4. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, індексний номер 49455626 від 31.10.2019, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шаповаленком Анатолієм Івановичем, і скасувати внесений на його підставі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за № 33941456 від 31.10.2019 про державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 3222484400:11:003:0004 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Асго Інтернешинал» (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 4; код ЄДРПОУ 38260185).

5. Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Вест Файненс енд Кредит Банк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Білкові інгредієнти та технології» (08128, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Мила, вул. Комарова, буд. 23К; код ЄДРПОУ 32295118) на користь Акціонерного товариства «Вест Файненс енд Кредит Банк» (01054, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 4, літера А, А1; код ЄДРПОУ 34575675) 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви, 4729 (чотири тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 6306 (шість тисяч триста шість) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Асго Інтернешинал» (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс 4; код ЄДРПОУ 38260185) на користь Акціонерного товариства «Вест Файненс енд Кредит Банк» (01054, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 4, літера А, А1; код ЄДРПОУ 34575675) 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп. судового збору за подання позовної заяви, 4729 (чотири тисячі сімсот двадцять дев`ять) грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги та 6306 (шість тисяч триста шість) грн 00 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.04.2023.

Суддя О.В. Щоткін