Рішення

від 27.03.2023 по справі 914/3151/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2023 Справа № 914/3151/22

Господарський суд Львівської області в складі судді Горецької З.В., за участю секретаря судового засідання Пришляк М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діжле Україна»,

до відповідача: Управління житлово - комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради,

про стягнення заборгованості,

представники сторін

від позивача: Іваницький Я.О.;

від відповідача: ОСОБА_1 ;

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діжле Україна» до Управління житлово - комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради про стягнення заборгованості.

Ухвалою від 21.12.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження. Рух справи викладено в ухвалах, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи та прийняття рішення, в судовому засіданні 27.03.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач не виконав рішення у справі №914/2630/20 та не оплатив 303 314,09 грн заборгованості, 4 549,71 грн судового збору та 34 322,00 грн витрат на оплату вартості судової будівельно технічної експертизи. Даний факт зумовив необхідність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що роботи прийняті не були, так як здійснені з суттєвими порушеннями. Крім того дата виникнення зобов`язання не може вважатись 27.07.2020, так як судове рішення по справі №914/3151/22 набрало законної сили 09.08.2022. Обов`язок сплати за виконані роботи виник 09.08.2022, а тому період можливого нарахування інфляційних втрат та 3 % річних необхідно обчислювати з 09.08.2022.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА РІШЕННЯ

05 липня 2018 року між Управлінням житлово комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради (надалі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діжле Україна» (надалі - Підрядник, Позивач) було укладено Договір №1в/18 на виконання робіт (надалі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати роботи - Капітальний ремонт на вул. Володимира Великого в м. Борислав від перехрестя із дорогою на вул. Героїв ОУН-УПА до перехрестя із дорогою на вул. Ковалівка в частині відновлення проїзної частини дороги в м. Бориславі Львівської області (надалі - Роботи).

Згідно з п. 1.2. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах передбачених цим Договором.

П. 2.1. Договору передбачено, що ціна Договору складає 1 104 651,60 грн. в т.ч. ПДВ - 20%: 184 108,60 грн.

Відповідно до пунктів 4.1.4., 4.2. Договору, Замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплатити виконані роботи відповідно до п. 5.1., 5.2. та 5.3. Договору; забезпечити своєчасне фінансування робіт та розрахунки із Підрядником, за виконані роботи.

Згідно з п. 5.1.-5.3. Договору, розрахунки між Сторонами здійснюються шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Підрядника вказаний у Договорі. Відповідно до Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1764 Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% від договірної ціни, що дорівнює 331 395,48 грн. Підрядник зобов`язується у термін 90 календарних днів відзвітуватися актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3). По закінченню 3-х місячного терміну не використані суми авансу повертаються Замовнику. У разі затримки бюджетного фінансування та/або здійснення платежів не з вини Замовника, оплата за виконані роботи здійснюється протягом 5-ти робочих днів з дати отримання Замовником відповідного бюджетного фінансування та/або можливості здійснити платежі.

П. 5.4. передбачено, що Замовник бере на себе зобов`язання та відповідальність за цим Договором, в тому числі у частині оплати за виконані роботи після наявності у нього відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень, які необхідні для здійснення розрахунків за даним Договором.

14 серпня 2018 року між Позивачем та Відповідачем було підписано додаткову угоду №1 до Договору №1в/18 від 05.07.2018 (надалі - Додаткова угода), згідно з положеннями якої суму договору збільшено на 293 949,60 грн.

Таким чином, після підписання Додаткової угоди загальна ціна Договору склала 1 398 601,20 грн.

На виконання замовлення Управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради, передбаченого Договором №1в/18 на виконання робіт від 05 липня 2018 року, ТзОВ «Діжле Україна» було виконано низку робіт по капітальному ремонту на вул. Володимира Великого в м. Борислав.

Частина виконаних робіт на загальну суму 1 091 987,11 грн була прийнята та оплачена Відповідачем, а інша частина, у розмірі 303 314,09 грн не була оплачена (в подальшому це знайшло своє підтвердження у рішенні Господарського суду Львівської області від 23.03.2022 у справі №914/2630/20, що залишено без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.08.2022).

15.07.2020 Позивач направив Відповідачу вимогу №2 від 13.07.2020 щодо:

- підписання відповідних акта приймання виконаних будівельних робіт за листопад

2018 року (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (форма КБ-3) на загальну суму 303 314,09 грн.

- оплати виконаних робіт на загальну суму 303314,09 грн.

У відповідь на цю вимогу Відповідач направив Позивачу лист Управління житлово- комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради від 20.07.2020 №01-10/248 «Вимога №2 про усунення дефектів та якості виконання робіт та бруківки які були виявлені при перевірці робіт згідно наданих актів виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року», де зазначає, про отримання вимоги Позивача.

Таким чином, станом на 20.07.2020 у Відповідача уже була наявна вимога Позивача від 13.07.2020.

В подальшому, у зв`язку із неоплатою Відповідачем 303 314,09 грн, Позивач звернувся до суду і рішенням Господарського суду Львівської області від 23.03.2022 у справі №914/2630/20, що залишене без змін Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.08.2022, позовні вимоги було задоволено у повному обсязі та вирішено стягнути з Управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діжле Україна» 303 314,09 грн заборгованості, 4 549,71 грн судового збору та 34 322,00 грн витрат на оплату вартості судової будівельно-технічної експертизи.

Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять, що спонукало Позивача звернутися до суду із вимогами про стягнення із Відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГКУ, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Поряд з цим, відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» (надалі - Постанова), інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також п. 7.1 Постанови передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2. ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи вищевикладене, а також враховуючи те, що:

-положеннями Договору №1в/18 на виконання робіт від 05 липня 2018 року не було визначено чіткого строку оплати виконаних робіт;

-вимога Позивача №2 від 13.07.2020 про оплату виконаних робіт на загальну суму 303 314,09 грн, станом на 20.07.2020 була уже наявна у Відповідача, що підтверджується його листом від 20.07.2020 №01-10/248, - тому Відповідач зобов`язаний був оплатити Позивачу відповідну суму (303 314,09 грн), до 27.07.2020 включно. Таким чином 28.07.2020 є датою виникнення заборгованості по оплаті Відповідачем Позивачу основної заборгованості у розмірі 303 314,09 грн.

Враховуючи окреслене, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 20 980,30 грн за період з 28.07.2020 (перший день заборгованості) по 30.11.2022. Вказана сума 3 % річних перераховано судом.

Також, відповідно до п. 1 Роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999 року № 02-5/223 «Про деякі питання, пов`язані з застосуванням індексу інфляції», відповідні індекси розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті "Урядовий кур`єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватись для визначення розміру завданих збитків.

Згідно з абз. 3 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

З огляду на викладене, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 128 056,18 грн за період з серпня 2020 по жовтень 2022.

Доводи Відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не підтверджені належними доказами.

За наведених обставин позовні вимог підлягаю до часткового задоволення.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 9 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. 4, 74, 76 - 80, 123, 129, 236 - 242, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління житлово - комунального господарства та енергозбереження Бориславської міської ради (82300, Львівська обл., місто Борислав, вулиця Шевченка, будинок 42; ідентифікаційний код юридичної особи: 26412705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діжле Україна» (81600, Львівська обл., Миколаївський район, місто Миколаїв, вулиця Володимира Великого, будинок 6; ідентифікаційний код юридичної особи: 41286423) заборгованість у розмірі 149 036,48 грн., з яких: 20 980,30 грн - 3% річних; 128 056,18 грн - інфляційні втрати та судовий збір 2 481,00 грн.

3. Призначити на 03.04.2023 о 15:15 год. судове засідання для вирішення питання відшкодування витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяГорецька З.В.