Рішення

від 22.03.2023 по справі 916/1746/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1746/22

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Дюльгер С.В.,

розглянувши справу № 916/1746/22

за позовом Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" (65101, Одеська обл., м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 2; код ЄДРПОУ 38721585)

до відповідача: Державного підприємства спеціального зв`язку (01032, м. Київ, площа Вокзальна, 3; код ЄДРПОУ 24366929) в особі Одеського обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку (65012, Одеська обл., площа Старосінна, 1; код ЄДРПОУ ВП 01186679)

про стягнення 367 123,98 грн,

представники сторін:

від позивача Досковський В.Г.,

від відповідача Козинець Ю.С. (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Повне товариство "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства спеціального зв`язку в особі Одеського обласного вузлу спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку, в якому просить стягнути з відповідача 316 531,37 грн вартості втрачених матеріальних цінностей, 1233,98 грн вартості послуг спецзв`язку, 308,50 грн 25% штрафу, 44 780,25 грн інфляційних втрат, 4 269,88 грн 3% річних.

В обґрунтування позову посилається на укладення з відповідачем Договору на послуги спеціального зв`язку № 788 від 11.09.2014, згідно з яким 23.02.2022 відповідачу було надано для перевезення відправлення № 583, адресоване Державній скарбниці Національного банку України, оголошеною вартістю 316 531,37 грн, яке відповідачем було втрачено, що нанесло позивачу збитки.

Ухвалою від 01.08.2022 позовну заяву (вх. № 1810/22 від 26.07.2022) Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду: повної назви та поштового індексу філії відповідача, за місцем діяльності якої пред`явлено позов; належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (з урахуванням вимог даної ухвали).

03.08.2022 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 08.08.2022 позовну заяву (вх.№ 1810/22 від 26.07.2022) Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1746/22, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.09.2022, запропоновано відповідачу подати відзив.

25.08.2022 за вх. № 17378/22 до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач, не погодившись з позовними вимогами, просив відмовити у їх задоволенні.

У відзиві відповідач не заперечував щодо укладення з позивачем Договору на послуги спеціального зв`язку № 788 від 11.09.2014. Підтвердив прийняття від позивача відправлення № 583 на суму 316 531,37 грн. Зазначив, що станом на 24.02.2022 дане цінне відправлення було доставлено до Головної структури Державного підприємства спеціального зв`язку (далі ДПСЗ) (м. Київ, пл. Вокзальна, 3) для подальшого вручення адресату, але через початок військової агресії Російської Федерації проти України та активних бойових дій в місті Києві роботу Головної структури було призупинено, здійснення доставки відправлень по місту Києву тимчасово припинено.

Разом з цим, відповідач вказав, що не дивлячись на бомбардування м. Києва, саме 24 лютого він намагався здійснити вручення відправлень, адресованих одержувачу Державній скарбниці НБУ, але зв`язатись з ним для отримання перепустки не зміг, телефон одержувача не відповідав, що підтверджує відповідним Актом.

Підкреслив, що вчиняв всі можливі в конкретних умовах дії, спрямовані на належне виконання договірних зобов`язань, а невручення відправлення сталося не з його вини.

Звернув увагу, що 02.03.2022 в результаті військового злочину Російської Федерації проти України, а саме ракетного удару по місту Києву, було пошкоджено виробничу будівлю відповідача вибито шибки та віконні рами, пошкоджено стелі, підлогу, меблі, комп`ютерну та офісну техніку. За даним фактом було розпочато кримінальне провадження за № 42022102100000043 від 02.03.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.438 КК України. 09.03.2022 оперативним черговим підприємства було встановлено факт проникнення невстановленої особи на територію і в приміщення виробничої будівлі ДПСЗ (м. Київ, пл. Вокзальна,3), де розміщена Головна структура підприємства, та крадіжки майна (вмісту поштових відправлень).

Зазначив, що злочинне проникнення до будівлі стало можливим саме внаслідок її пошкодження через потрапляння ракети, запущеної збройними силами РФ. Про вчинене кримінальне правопорушення було одразу повідомлено орган досудового розслідування, відомості за даним фактом внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (№ КП 12022100170000053 від 09.03.2022), у даному кримінальному провадженні ДПСЗ є потерпілою особою.

Відповідач вказав, що ДПСЗ надало вичерпну інформацію органу досудового розслідування про відправлення, зміст яких було викрадено, найменування відправників та їх адреси, найменування та адреси одержувачів, оціночну вартість відправлень. В переліку викрадених відправлень знаходиться і відправлення № 583 від 23.02.2022 року, прийняте до пересилання від позивача.

Також звернув увагу, що цінне відправлення, про яке йдеться в позові, не було втрачено, його було викрадено невстановленими особами в результаті незаконного проникнення до виробничої будівлі ДПСЗ шляхом виламування дверей, вибивання вікон тощо. У зв`язку з вказаними обставинами вважає, що вина як підстава для відповідальності за порушення господарського зобов`язання відсутня.

Додатково відповідач у відзиві вказав, що його зобов`язання не є грошовим і що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст. 625 ЦК України.

02.09.2022 до суду надійшло клопотання відповідача (вх. № 18188/22) про зупинення провадження у справі до закінчення кримінального провадження № 12022100170000053 від 09.03.2022 та набрання законної сили рішенням суду у кримінальній справі.

У вказаному клопотанні відповідач повідомив, що цінне відправлення, про яке йде мова у позові, не було втрачено ДПСЗ. Дане відправлення було викрадено невстановленою особою в результаті проникнення до виробничої будівлі ДПСЗ, тобто вина як підстава відповідальності за порушення господарського зобов`язання у діях відповідача відсутня. Про вчинене кримінальне правопорушення було одразу повідомлено орган досудового розслідування, відомості за даним фактом внесено до ЄДРСР, й наразі розслідування триває. Відповідач також наголосив, що злочинне проникнення до будівлі стало можливим саме внаслідок її пошкодження через потрапляння ракети збройних сил РФ. Зазначив, що в момент вибуху, серед іншого, вийшла з ладу внутрішньооб`єктова сигналізація та система зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження будівлі, що і зумовило можливість злочинного проникнення до неї. Вказав, що в рамках кримінального провадження № 12022100170000053 від 09.03.2022 вже затримано декілька членів злочинного угруповання, які здійснили викрадення відправлень, а також вилучено частину вмісту даних поштових відправлень.

02.09.2022 за вх. № 18209/22 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій наведено заперечення щодо викладених у відзиві доводів відповідача, а саме:

- твердження відповідача про вжиття всіх можливих заходів щодо вручення відправлення не підтверджене належними доказами та не має принципового значення для вирішення питання про відповідальність відповідача;

- зазначений відповідачем у акті від 24.02.2022 номер телефону 230-18-47 не має відношення до Державної скарбниці України (не відповідає інформації, розміщеній на офіційному сайті НБУ);

- протягом 14 днів - з 24.02.2022 року до 09.03.2022 року відповідач не вчинив жодних належних спроб вручення відправлення, не повідомив позивача про неможливість таких дій, не повернув відправлення, жодних доказів щодо вжиття відповідних заходів суду не надано;

- за своїм змістом зобов`язання відповідача полягали не тільки у врученні відправлення, а зокрема, у забезпеченні його зберігання (до моменту вручення), у негайному поверненні позивачу (у разі неможливості вручення);

- у витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження № 42022102100000043 від 02.03.2022, на який посилається у відзиві відповідач, згадується про поранення цивільної особи та пошкодження об`єкта теплопостачання, що знаходиться неподалік з залізничною платформою залізничного вокзалу й жодного відношення до будівлі відповідача зміст зазначеного витягу не має;

- доданий відповідачем до відзиву Акт обстеження майна ДПСЗ, пошкодженого в результаті ракетного удару, здійсненого РФ 02.03.2022, було складено відповідачем 14.04.2022 - майже через півтора місяці з дня ймовірного удару та більше ніж через місяць з моменту викрадення відправлень, а отже цей документ не може засвідчувати факти, про які в ньому йдеться. Крім того, акт складений зацікавленою особою - самим відповідачем;

- зі слів відповідача у період з 02.03.2022 року по 09.03.2022 він утримував відправлення у приміщеннях, які виключали можливість належного збереження та охорони, при цьому відповідач свідомо не вчиняв жодних дій щодо збереження майна, його охорони, вручення адресатам чи повернення відправникам;

- законодавством та установчими документами на відповідача, крім обов`язку передати відправлення одержувачу, покладено і обов`язок забезпечити його схоронність, вжити всі можливі заходи для уникнення втрати відправлень, а у разі втрати нести матеріальну відповідальність за невиконання/неналежне виконання послуг;

- враховуючи той факт, що будь-якого причинного зв`язку між ймовірним (недоведеним) пошкодженням будівлі відповідача 02.03.2022 р. і викраденням відправлення позивача 09.03.2022 р. бути не може, а дії відповідача свідчать про те, що він взагалі не вживав будь-яких заходів щодо охорони відправлень, в тому числі цінного відправлення позивача, посилання відповідача на дію обставин непереборної сили не заслуговує на увагу;

- відправлення позивача було саме втрачене відповідачем;

- належним способом захисту прав позивача є стягнення з відповідача збитків, а не пред`явлення цивільного позову у кримінальному провадженні за фактом викрадення майна у відповідача;

- сам факт визнання відповідача потерпілим у кримінальному провадженні №12022100170000053 від 09.03.2022 року підтверджує завдання шкоди кримінальним правопорушенням саме відповідачу. Можливість позивача повернути втрачене відправлення в межах кримінального провадження виключена через відсутність інформації про точний вміст цінного відправлення;

- відповідно до п. 4.1. Договору у разі повної втрати цінного відправлення відповідач відшкодовує позивачу суму оголошеної цінності відправлення, вартість послуґ спецзв`язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг. Тобто, фактично умовами укладеного між сторонами договору встановлено грошове зобов`язання відповідача перед позивачем, яке виникає у разі втрати цінного відправлення.

Протокольною ухвалою від 02.09.2022 підготовче судове засідання відкладено на 11.10.2022.

19.09.2022 за вх. № 19892/22 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив, де зазначено, зокрема, наступне:

- відповідач не стверджує, що номер телефону (230-18-47) належить саме Державній скарбниці. Він належить бюро перепусток, що розміщене на Банкнотно-монетному дворі, через яке здійснюється прохід на територію Держскарбниці. Територія Державної скарбниці України не є вільно доступною, щоб туди потрапити необхідно заздалегідь замовити перепустку. При чому, це не може зробити будь-яка фізична або юридична особа, перелік таких осіб є обмеженим;

- відповідач не стверджує, що інформація про будівлю ДПСЗ міститься у витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження №42022102100000043 від 02.03.2022, в якому у якості заявника зазначено «повідомлення в засобах масової інформації». З повідомленням про злочин відносно пошкодження будівлі відповідач отримав можливість звернутися лише 04.03.2022 року, матеріали за повідомленням відповідача було направлено по територіальності до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві для долучення до матеріалів ЄРДР №42022102100000043 від 02.03.2022 року, що підтверджено листом №1185/125/45/01-2022 Відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУ НПУ у м. Києві;

- Акт обстеження майна ДПСЗ було складено лише 14.04.2022 у зв`язку з активним веденням бойових дій у місті Києві, через що робота Головної структури підприємства тимчасово призупинялася, а поновлено її було саме 14.04.2022, що підтверджується наказом від 14.04.2022 року № 52;

- в підготовчому засіданні, яке відбулось за участі представника позивача 02.09.2022, відповідачем надавався лист органу досудового розслідування - Шевченківського УП ГУНП у м. Києві від 31.08.2022 № 9728/125/56-22 9, яким було підтверджено як сам факт пошкодження будівлі відповідача, так і характер пошкоджень;

- позивач у відповіді на відзив посилається, в тому числі, на нечинну редакцію Статуту відповідача, стосовно того, що Договір на послуги спеціального зв`язку № 788 від 11.09.2014 містить елементи договору зберігання, але це не відповідає дійсності, оскільки предметом Договору є перевезення та доставка відправлень спеціального зв`язку (п. 1.2. Договору). Але це жодним чином не свідчить про те, що відповідач мав на меті залишити невручені відправлення в неналежних умовах. Однак, саме в результаті руйнівної сили ракетного удару, серед іншого, вийшла з ладу внутрішньооб`єктова сигналізація та система зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження, що зумовило можливість безперешкодного доступу до будівлі відповідача;

- за своєю суттю обов`язок щодо відшкодування суми оголошеної вартості цінного відправлення, вартості послуг спецзв`язку та штраф у розмірі 25% вартості цих послуг не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України.

11.10.2022 на електронну пошту суду від представника позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

11.10.2022р. з 07 год. 40 хв. до 12 год. 52 хв. у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, всі працівники суду та учасники процесу перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі та судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 11.10.2022 повідомлено сторін про те, що підготовче судове засідання відкладено на 02.11.2022.

25.10.2022 за вх. № 23680/22 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказу до матеріалів справи, а саме копії Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданого Київською торгово-промисловою палатою 20.10.2022. У вказаному клопотанні відповідач також просив визнати поважними причини неподання цього доказу у встановлений законом строк.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання доказу відповідач зазначив, що строк пропущено з незалежних від нього причин та Сертифікат отримано вже після подання відзиву. З посиланням на ст. 74 ГПК України, яка зобов`язує кожну сторону доводити обставини, на які вона посилається, відповідач зазначив, що вважає даний доказ таким, який має бути досліджений судом, так як на його підставі можна встановити обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, а саме наявність форс-мажорних обставин військової агресії РФ проти України, що стало підставою для введення військового стану, та протиправних дій третіх осіб, яким передувало пошкодження виробничої будівлі відповідача внаслідок ракетного удару по м. Києву, що спричинило зникнення вкладень у цінні відправлення.

02.11.2022 за вх. № 24525/22 на електронну пошту суду від представника позивача надійшли заперечення проти задоволення клопотання відповідача про долучення доказів, де він просив не брати до уваги наданий відповідачем Сертифікат про форс-мажорні обставини. Представник позивача зазначив, що ТПП не наділено повноваженнями встановлювати протиправність дій певних осіб, причинно-наслідковий зв`язок між певними діями, причинно-наслідковий зв`язок між подіями та завданням шкоди тощо. Вважає наданий відповідачем Сертифікат ТПП неналежним та недопустимим доказом. Зазначив, що Сертифікат подано з порушенням строку саме з причин, які залежали від самого відповідача. Крім того, звернув увагу, що з наданого відповідачем Сертифікату вбачається, що Київською ТПП було засвідчено форс-мажорні обставини щодо обов`язку з перевезення та доставки іншого відправлення, з іншою оціночною вартістю, за іншим Договором, з іншою особою, відмінною від позивача.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.11.2022, представник відповідача зауважив, що клопотання про долучення доказів надсилалося до суду як засобами електронної пошти, так і засобами поштового зв`язку. Звернув увагу, що в одному з таких клопотань було переплутано додатки та долучено помилковий Сертифікат ТПП, який не стосується даної справи. Вказав, що Сертифікат № 3000-22-1164 від 20.10.2022 стосується даного спору та саме його відповідач просить долучити до матеріалів справи. Представник позивача у цьому ж засіданні просив надати час для надання заперечень щодо долучення вказаного представником відповідача Сертифікату.

Протокольною ухвалою від 02.11.2022 підготовче судове засідання відкладено на 09.11.2022.

08.11.2022 за вх. № 25304/22 до суду надійшли заперечення представника позивача проти долучення до матеріалів справи Сертифікату Київської ТПП № 3000-22-1164 від 20.10.2022, де, серед іншого, вказано, що згідно квитанції № 1761 під 23.02.2022 року (додаток до позову), що була видана відповідачем позивачу за наслідком прийняття цінного відправлення, видом доставки визначено « 1-й клас зона 3». З тарифів, які розміщені на офіційному сайті відповідача і затверджені його наказом від 11.11.2021 р. № 295 вбачається, що доставка відправлення за 1-м класом у третій зоні здійснюється на другий день. Тобто, відповідач був зобов`язаний доставити цінне відправлення позивача відправнику 25.02.2022 року. При цьому, у Сертифікаті від 20.10.2022 року дію форс-мажорних обставин засвідчено починаючи з 02.03.2022 року. Жодні докази на підтвердження факту неможливості виконання зобов`язання за договором з 25.02.2022 року по 02.03.2022 року відповідач не надав, як і не довів вчинення хоч яких дій з доставки цінного відправлення отримувачу у цей строк. Вважає Сертифікат ТПП від 20.10.2022 року неналежним доказом по справі, який не стосується предмету доказування. Крім того, зазначив, що Сертифікат не є беззаперечним доказом існування обставин непереборної сили й форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру.

У судовому засіданні, яке відбулося 09.11.2022, суд з урахуванням доводів відповідача щодо поважності причин пропуску строку для подання доказів протокольною ухвалою залучив до матеріалів справи наданий відповідачем Сертифікат Київської ТПП № 3000-22-1164 від 20.10.2022. Протокольною ухвалою від 09.11.2022 суд також закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 21.11.2022.

В подальшому, у зв`язку з перебоями електропостачання у м. Одесі, судові засідання неодноразово відкладалися.

Ухвалою від 13.12.2022 повідомлено сторін про те, що розгляд справи по суті відбудеться 23.12.2022.

23.12.2022 у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги розгляд справи по суті було відкладено на 23.01.2023.

Судове засідання, призначене на 23.01.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Волкова Р.В. на лікарняному.

Ухвалою від 25.01.2023 повідомлено сторін про те, що розгляд справи по суті відбудеться 20.02.2023.

20.02.2023 на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення представника позивача, де було зазначено, зокрема, таке:

- ані лист №1185/125/45/01-2022, ані факт звернення відповідача до поліції не підтверджує пошкодження саме приміщення відповідача, у якому зберігалось відправлення позивача, та характер таких пошкоджень;

- у період з 02.03.2022 року по 09.03.2022 року відповідач утримував відправлення у приміщеннях, які виключали можливість належного збереження та охорони, при цьому відповідач свідомо не вчиняв жодних дій щодо збереження майна, його охорони, вручення адресатам чи повернення відправникам;

- твердження відповідача про те, що Головне підприємство тимчасово призупиняло роботу, а поновлено її було саме 14.04.2022 і тому Акт обстеження майна складено 14.04.2022, не підтверджено належними, допустимими та вірогідними доказами;

- подання разом із запереченням на відповідь на відзив наказу від 14.04.2022, який існував на момент подання відповідачем відзиву (22.08.2022), свідчить про спробу відповідача після ознайомлення з правовою позицією позивача у відповіді на відзив, виправдати свою бездіяльність;

- відповідач безпідставно зазначає, що укладений між сторонами договір не містить елементи договору зберігання;

- посилання відповідача на військову агресію РФ як на надзвичайні та невідворотні обставини не є беззаперечним доказом існування обставин непереборної сили. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру.

- за змістом ст. ст. 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах під 11.04.2018 року по справі №758/1303/15-ц та від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.

20.02.2023р. з 11 год. 37 хв. до 13 год. 08 хв. у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги, всі працівники суду та учасники процесу перебували в укритті цивільного захисту адміністративної будівлі та судове засідання не відбулося.

Ухвалою від 20.02.2023 повідомлено сторін про те, що розгляд справи по суті відбудеться 14.03.2023.

Протокольною ухвалою від 14.03.2023 судове засідання відкладено на 22.03.2023 у зв`язку з оголошенням системою цивільного захисту населення повітряної тривоги.

22.03.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2.1. статуту Державного підприємства спеціального зв`язку, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 10.09.2012 № 510 (в редакції наказу Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 22.10.2021 № 624) Підприємство створене з метою забезпечення своєчасного, якісного і повного задоволення потреб споживачів у послугах поштового зв`язку спеціального призначення, кур`єрських послугах і послугах із воєнізованої охорони об`єктів і приміщень, надання послуг із пересилання міжнародних відправлень, впровадження єдиної технічної і технологічної політики, розробки й реалізації економічних і соціальних програм, забезпечення діяльності філій Підприємства за принципом єдиного технологічного процесу і єдиної мережі спеціального зв`язку України, забезпечення виконання завдань особливої державної важливості з приймання, перевезення і доставки відправлень, що містять державну й комерційну таємницю.

11.09.2014 між Державним підприємством спеціального зв`язку в особі директора в особі директора Одеського обласного вузла (виконавцем) та Повним товариством "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" (відправником) було укладено Договір на послуги спеціального зв`язку № 778, згідно з п. 1.1. якого відправник здає виконавцю відправлення, які відповідають вимогам спеціального зв`язку.

Виконавець приймає від відправника відправлення спеціального зв`язку для перевезення і доставки їх адресатам в держави, міста і пункти, які обслуговує спецзв`язок України та спецзв`язок країн СНД (п. 1.2. Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання і діє протягом одного року. Якщо за один місяць до завершення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить про його припинення, Договір вважається кожного разу продовженим на попередніх умовах на той же термін (п. п. 7.1., 7.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено сторонами, станом на час виникнення спірних правовідносин строк дії Договору було продовжено у відповідності з п. 7.2., позаяк доказів припинення Договору суду не надано.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що виконавець зобов`язується приймати від відправника в приміщенні спецзв`язку відправлення, які відповідають вимогам спеціального зв`язку та забезпечити перевезення та доставку цих відправлень до адресатів в терміни, згідно Переліку класів доставки відправлень з м. Одеса по території України. Якщо відправлення за 1 або 2 класом доставки здані відправником після 14 години в приміщенні спецзв`язку, то термін доставки збільшується на один робочий день. Приймання відправлень, які призначені для перевезення та доставки, на бажання відправника може здійснюватися в його приміщенні за попереднім викликом (заявкою), де вказується точна адреса приймання відправлень, відповідальна особа, номер телефону, кількість відправлень, напрямок їх пересилання та обумовлюється термін доставки.

Пункт 4.1. Договору передбачає відповідальність виконавця за невиконання чи неналежне надання послуг спеціального зв`язку, зокрема:

- за повну втрату цінного відправлення відшкодування в розмірі суми оголошеної ціни відправлення, вартості послуг спецзв`язку та штраф у розмірі 25 відсотків вартості цих послуг;

- за порушення контрольних термінів доставки відправлення штраф у розмірі 25 відсотків вартості послуги за пересилання.

Згідно з п. 4.2. Договору виконавець не несе матеріальної відповідальності у випадках, зокрема, коли втрата або пошкодження вкладення сталися внаслідок дії непереборних сил (землетрус, ураган, повінь, тощо).

У відповідності до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до його виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли в межах та на підставі Договору, який за своєю природою опосередковує надання визначених в ст. 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" платних послуг поштового зв`язку окремим категоріям користувачів.

Діяльність у сфері надання послуг поштового зв`язку спеціального призначення, фельд`єгерського зв`язку (урядового фельд`єгерського зв`язку, відомчого фельд`єгерського зв`язку у складі Збройних Сил України) провадиться відповідно до законодавства України.

Оскільки зміст спірної послуги, відповідальність за порушення зобов`язань при наданні якої у вигляді заявлених до стягнення збитків і становить предмет позовних вимог, полягає у прийнятті відповідачем цінного відправлення позивача, забезпечення його перевезення та доставку одержувачам, відтак, правове регулювання спірних правовідносин визначається з урахуванням Глав 63 та 64 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до Реєстру № 1 від 23.02.2022 (Т. 1, а.с. 7) позивач здав до Одеського обласного вузлу спеціального зв`язку відправлення № 583, адресоване Державній скарбниці Національного банку України, оголошеною вартістю 316 531,37 грн за першим класом відправлення.

24.02.2022 уповноваженими особами відповідача складено акт (Т. 1, а.с. 46) про те, що 24.02.2022 було здійснено спробу замовити тимчасову перепустку для проходу на територію Державної скарбниці Національного банку України з метою вручення, зокрема, цінного відправлення № 583 від 23.02.2022. Але, як зазначено в акті, контактний номер телефону бюро перепусток Державної скарбниці НБУ (230-18-47) протягом часу з 09:00 до 10:00 не відповідав, що унеможливило отримання перепусток та, як наслідок, доставку цінних відправлень.

14.04.2022 уповноваженими особами відповідача складено акт обстеження майна ДПСЗ, пошкодженого в результаті ракетного удару, здійсненого РФ 02.03.2022. В акті зазначено, що внаслідок ракетного удару спричинено, зокрема, наступні пошкодження: вибито та зазнали пошкодження 48 дерев`яних вікон з рамами, 14 металопластикових віконних рам зі склопакетами, а також велике вітринне вікно, яке встановлено з бокової сторони будівлі; пошкоджено фасад будівлі; зруйнована підвісна стеля на метало каркасі (орієнтовна площа до 200 кв.м); пошкоджено двері, дверні отвори, коробки та замки у кількості 20 шт.; вийшла ладу система відеоспостереження та система оповіщення сигналізацією.

21.04.2022 позивач надав відповідачу заяву, в якій просив повідомити про місцезнаходження відправлення № 583, прийнятого відповідачем для перевезення 23.02.2022.

Листом від 03.05.2022 відповідач повідомив позивача про наступне: « 09.03.2022 було встановлено, що в результаті незаконного проникнення невідомих осіб до виробничої будівлі ДПСЗ (м. Київ, площа Вокзальна, буд. 3) шляхом виламування дверей, вибивання вікон тощо, було викрадено частину відправлень, які знаходилися на зберіганні в будівлі підприємства станом на 24.02.2022. Відправлення № 583 від 23.02.2022 знаходиться в переліку викрадених. Про вчинене кримінальне правопорушення ДПСЗ було одразу повідомлено орган досудового розслідування, відомості за даним фактом внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (№КП 12022100170000053). Наразі слідство триває».

Відомості щодо кримінального провадження № 12022100170000053 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2022, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.03.2022 (Т. 1, а.с. 51).

Відповідач, згідно з листом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 05.07.2022, є потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до листа № 11-02/389 від 19.04.2022 Державним підприємством спеціального зв`язку надано органу досудового розслідування перелік невручених одержувачами цінних відправлень, які було викрадено невідомими особами із виробничої будівлі підприємства, до якого за № 188 включено, зокрема, й відправлення позивача у справі № 583 від 23.02.2022 оціночною вартістю 316 531,37 грн.

Листом від 10.05.2022 позивач просив відповідача відшкодувати збитки.

Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Києві, відповідно до листа № 12548-22/к/11-03-6047/22 від 11.08.2022 повідомлено відповідача, що за результатами проведення слідчих дій було виявлено речі ззовні схожі на ювелірні вироби, які під час їх вилучення знаходилися в перемішаному стані, без бирок і пломб, у зв`язку з чим, для встановлення з якого металу (сплаву) виготовлені вилучені вироби, їх маси, вартості, інших ідентифікуючих ознак призначено комплексну експертизу. Крім того, у листі повідомлено відповідача про те, що після завершення експертизи він зможе отримати інформацію про вилучені речі.

Згідно з клопотанням № 11-02/1090 від 31.08.2022 відповідач просив орган досудового розслідування викликати для проведення слідчих дій представника позивача з метою з`ясування запропонованих відповідачем питань (Т. 1, а.с. 64-65).

У матеріалах справи (Т. 1, а.с. 67) наявний запит відповідача від 31.08.2022 № 02-04/1084, адресований старшому слідчому СВП № 1 Шевченківського районного управління ГУ НП України в м. Києві старшому лейтенанту поліції С. Педоренку, яким відповідач просив підтвердити факт потрапляння ракети 02.03.2022 в об`єкт теплопостачання, що знаходиться неподалік з об`єктами критичної інфраструктури, зокрема, з виробничою будівлею ДПСЗ, що спричинило пошкодження будівлі, а саме: вибиття шибок та віконних рам, пошкодження фасаду будівлі, стелі, підлоги, дверей, дверних отворів та коробок, меблів, комп`ютерної та офісної техніки, системи опалення будівлі, внурішньооб`єктової сигналізації та системи зовнішнього та внутрішнього відеоспостереження.

Листом від 31.08.2022 № 9728/125/56/22 (Т. 1, а.с. 66) старший слідчий у відповідь на вищезазначений запит повідомив відповідача, що під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні було встановлено, що 02.03.2022 військовослужбовцями збройних сил РФ та учасниками контрольованих РФ незаконних збройних формувань на території міста Києва … запущено ракету, яка влучила в об`єкт теплопостачання, що знаходиться неподалік з об`єктами критичної інфраструктури, зокрема, залізничною платформою залізничного вокзалу та іншими об`єктами, які внаслідок цих дій було пошкоджено, зокрема було пошкоджено і приміщення будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 3 із рядом пошкоджень, зазначених у листі від 31.08.2022 за № 02-04/1084.

Позивач вважає, що враховуючи наявність договірних правовідносин між ним та відповідачем, позивачу завдано шкоду не кримінальним правопорушенням, а невиконанням відповідачем договору, за що умовами самого договору та положеннями закону передбачено відповідальність відповідача перед позивачем.

На переконання позивача, відповідачем неналежно виконано зобов`язання за Договором та допущено втрату надісланого позивачем спеціальним зв`язком цінного відправлення, у зв`язку з чим відповідач за умовами Договору повинен відшкодувати 316 531,37 грн вартості втрачених матеріальних цінностей, 1233,98 грн вартості послуг спецзв`язку, 308,50 грн 25% штрафу, та у відповідності зі ст. 625 ЦК України 44 780,25 грн інфляційних втрат, 4 269,88 грн 3% річних.

Заперечуючи проти позову, відповідач акцентує увагу на відсутності в своїх діях вини, як неодмінної складової відшкодування збитків, та вказує, що в спірних правовідносинах не мала місце втрата цінного відправлення позивача, а воно було викрадено невстановленими особами.

Приписами ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 908, ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до вимог ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (ч. ч. 1, 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

Отже, для відшкодування збитків в спірних правовідносинах необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; 2) наявність шкоди; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; 4) вину особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, з врахуванням положень ст. ст. 906, 924 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України відсутність вини щодо порушення господарського зобов`язання підлягає доведенню відповідачем у справі, зокрема, шляхом доказування тієї обставини, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, яким відповідач не міг запобігти, та усунення яких від нього не залежало.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (абз. 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Судом встановлено, що пунктом 4.1. Договору передбачено матеріальну відповідальність виконавця перед відправником за невиконання чи неналежне надання послуг спеціального зв`язку, зокрема, за повну втрату цінного відправлення відшкодування в розмірі суми оголошеної цінності відправлення, вартості послуг спецзв`язку та штраф у розмірі 25% вартості цих послуг.

Обумовлена даним пунктом договору відповідальність передбачена за повну втрату цінного відправлення.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, цінне відправлення, про яке зазначає позивач, не було втрачено відповідачем, його було викрадено невстановленими особами в результаті незаконного проникнення до виробничої будівлі відповідача.

Слід зауважити, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який в подальшому було продовжено.

Станом на початок військової агресії РФ проти України 24.02.2022 цінне відправлення позивача було доставлено до Головної структури відповідача, розташованої за адресою його реєстрації: м. Київ, площа Вокзальна, буд. 3 для подальшого вручення адресату. Однак, через активні бойові дії в місті Києві, роботу Головної структури відповідача було призупинено, здійснення доставки відправлень по місту Києву тимчасово зупинено.

Разом з тим, відповідач вказує, що не дивлячись на бомбардування м. Києва, саме 24 лютого він намагався здійснити вручення відправлень, адресованих Державній скарбниці НБУ, але зв`язатися з нею для отримання перепустки він не зміг, телефон одержувача не відповідав, про що у матеріалах справи наявний складений відповідачем акт в копії (Т. 1, а.с. 46).

На думку суду, вказані обставини свідчать про те, що відповідачем вчинялись всі можливі в конкретних умовах дії, спрямовані на належне виконання договірних зобов`язань, а відтак, слід констатувати, що невручення відправлення сталося не з вини відповідача.

Отже, суд погоджується з твердженням відповідача, що вина, як підстава відповідальності за порушення господарського зобов`язання, в діях відповідача відсутня.

Крім того, слід зазначити, що частиною першою статті 14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Як вже було зазначено, згідно з п. 4.2. Договору виконавець не несе матеріальної відповідальності у випадках, зокрема, коли втрата або пошкодження вкладення сталися внаслідок дії непереборних сил (землетрус, ураган, повінь, тощо).

20.10.2022 Київською торгово-промисловою палатою (далі ТПП) було видано Сертифікат № 3000-22-1164 (Т. 1, а.с. 131-132) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), згідно з яким ТПП засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) військову агресію РФ проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні та протиправні дії третіх осіб, яким передувало пошкодження виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку внаслідок ракетного удару по м. Києву, що спричинило зникнення вкладень у цінні відправлення.

Вказаний Сертифікат був виданий Державному підприємству спеціального зв`язку (01032, м. Київ, площа Вокзальна, 3) щодо обов`язку надання відповідно до п. 2.1. Договору послуг поштового зв`язку спеціального призначення по забезпеченню перевезення та доставки відправлення № 583 від 23.02.2022 вагою 0,590 кг, оціночною вартістю 316 531,37 грн, адресованого до Державної скарбниці Національного банку України у термін 24.02.2022 за Договором на послуги спеціального зв`язку № 778 від 11.09.2014, укладеним з Повним товариством "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія".

Період дії форс-мажорних обставин:

- дата настання з 02.03.2022;

- дата закінчення тривають на 17.10.2022.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Оцінюючи наведені у Сертифікаті обставини в сукупності з наданими відповідачем доказами, суд вважає доведеним те, що виникнення відповідних форс-мажорних обставин мало для відповідача наслідком неможливість виконання свого договірного зобов`язання.

Так, протиправні дії третіх осіб, яким передувало пошкодження виробничої будівлі Державного підприємства спеціального зв`язку внаслідок ракетного удару по м. Києву, спричинили зникнення вкладень у цінні відправлення, що виключає вину відповідача у втраті цінного відправлення позивача та підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, зокрема: Витягом з ЄРДР щодо КП № 42022102100000043 (Т. 1, а.с. 48); Актом обстеження майна ДПСЗ, пошкодженого в результаті ракетного удару 02.03.2022 (Т. 1, а.с. 50);

Витягом з ЄРДР щодо КП № 12022100170000053 (Т. 1, а.с. № 51); листом ТУ ДБР, розташованого у м. Києві № 12548-22/к/11-03-6047/22 від 11.08.2022 (Т. 1, а.с. 63); листом старшого слідчого СВ ВП № 1 Шевченківського управління поліції ГУНП в м. Києві від 31.08.2022 № 9728/125/56-22 (Т. 1, а.с. 66); Сертифікатом Київської ТПП № 3000-22-1164 від 20.10.2022 (Т. 1, а.с. 131-132).

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з урахуванням того, що матеріалами справи не підтверджено наявності в діях відповідача вини, встановлення якої є необхідною умовою для стягнення з відповідача збитків та застосування інших заходів відповідальності за порушення господарського зобов`язання.

Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 98, 101, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" (65101, Одеська обл., м. Одеса, проспект Небесної Сотні, 2; код ЄДРПОУ 38721585) до Державного підприємства спеціального зв`язку (01032, м. Київ, площа Вокзальна, 3; код ЄДРПОУ 24366929) в особі Одеського обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку (65012, Одеська обл., площа Старосінна, 1; код ЄДРПОУ ВП 01186679) про стягнення 367 123,98 грн відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 22 березня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 03 квітня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков