Ухвала

від 07.08.2023 по справі 916/1746/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

07 серпня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1746/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

перевіривши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення процесуального строку на її подання Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 22 березня 2023 року (повний текст складено 03.04.2023)

у справі №916/1746/22

за позовом: Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія"

до відповідача: Державного підприємства спеціального зв`язку в особі Одеського обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку

про: стягнення 367 123,98 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 у справі №916/1746/22 (суддя Р.В. Волков) у задоволенні позовної заяви Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 29.05.2023 Повне товариство "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 у справі №916/1746/22 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Державного підприємства спеціального зв`язку в особі Одеського обласного вузла спеціального зв`язку Державного підприємства спеціального зв`язку 367 123,98 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху. Визначено Повному товариству "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати суду вмотивоване клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 у справі №916/1746/22, із наведенням поважних підстав для його поновлення, протягом 10днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Залишаючи без руху вказану апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що на підтвердження направлення апеляційної скарги на адресу суду 28.04.2023, апелянтом надано лише накладну кур`єрської служби доставки №4236869. При цьому, до суду апеляційної інстанції відповідне поштове відправлення було доставлено лише 29.05.2023.

Врахувавши наведене, а також те, що діяльність кур`єрських служб з надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України «Про поштовий зв`язок» та здійснюється у відповідності з положеннями Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009, якими передбачено, що надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту, колегія суддів дійшла висновку, що надання скаржником лише накладної кур`єрської служби доставки №4236869 не є належним доказом направлення апеляційної скарги саме 28.04.2023.

Повне товариство "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" надіслало до суду апеляційної інстанції клопотання, у якому посилається на лист ФОП Іваненко Д.М. від 23.06.2023 щодо стану доставки пакету №4236869 та товарний чек від 28.04.2023 у якості додаткового підтвердження про надсилання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у визначену дату. Також, апелянт наполягає на тому, що він не несе відповідальності за дії ФОП Іваненко Д.М.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту цієї норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника, та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж, коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю відповідних обставин, задля доведення яких заявник має довести суду їх поважність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

У даному контексті апеляційна колегія окремо звертає увагу на те, що введення на території України воєнного стану, у зв`язку зі збройною агрессією Російської Федерації проти України, не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.

Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі №398/1739/15.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, на підтвердження направлення останньої на адресу суду апеляційної інстанції, апелянтом надано накладну кур`єрської служби доставки Кур`єрсько-поштовий сервіс №4236869, на якій міститься надпис ФОП Іваненко Д.М. До вказаної накладної додано опис вкладення у поштове відправлення, на якій наявна назва об`єкта поштового зв`язку ФОП Іваненко Д.М.

При цьому, суд зазначає, що правові, соціально-економічні та організаційні основи діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, а також регулювання відносин між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, операторами поштового зв`язку і користувачами їх послуг визначено Законом України "Про поштовий зв`язок".

Апеляційною колегією встановлено, що ФОП Іваненко Д.М., РНОКПП НОМЕР_1 , здійснює поштово-кур`єрську діяльність за КВЕД 53.20 "Інша поштова та кур`єрська діяльність" (основний вид діяльності), про що міститься відповідна інформація на сайті Міністерства юстиції України.

Вихідні дані оператора поштового зв`язку ФОП Іваненка Д.М. вказані на сайті courier.aia.ua, який зазначено на операційних накладних, що використовуються ним при здійсненні поштової діяльності. Також на сайті courier.aia.ua вказані правила надання кур`єрських послуг ФОП Іваненком Д.М.

Відповідно до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, ведення якого покладено згідно з частиною шостою ст. 8 Закону України "Про поштовий зв`язок" на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, ФОП Іваненко Д.М. є повноважним оператором з надання послуг поштового зв`язку (рішення НКРЗІ №35 від 29.01.2019). Крім того, згідно цього реєстру, до переліку послуг, які надаються ФОП Іваненку Д.М. належать: приймання поштових відправлень; обробка поштових відправлень; перевезення поштових відправлень; доставка (вручення) поштових відправлень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» поштовий зв`язок - це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій. Оператор поштового зв`язку (оператор) - це суб`єкт підприємницької діяльності, який в установленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку.

У відповідності до ст. 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Пунктом 1 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що просте поштове відправлення це поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Отже, надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений на відповідній накладній

Аналогічних висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 21.12.2019 по справі №910/6447/18.

Судова колегія звертає увагу на те, що апелянтом до апеляційної скарги не було надано відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), який би свідчив про надання послуг поштового зв`язку, зокрема із пересилання поштового відправлення в якому знаходилась апеляційна скарга до Південно-західного апеляційного господарського суду саме 28.04.2023.

Однак, до клопотання, наданого суду при виконанні ухвали від 12.06.2023, у якості усунення відповідних недоліків скаржником долучено товарний чек від 28.04.2023 (бланк виготовлений друкарським способом та заповнений у ручному режимі), у п.2 якого зазначено: найменуування товару доставка документів за т.н. №4236869, кількість 1, ціна 50 грн., сума 50 грн., продавець ФОП Іваненко Д.М. Також на цьому товарному чеку міститься підпис продавця, відбиток печатки ФОП Іваненка Д.М. та зазначено код підприємця.

У зв`язку з цим, судова колегія вказує, що відповідно до ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктом 15 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що товарні чеки, накладні та інші письмові документи, що засвідчують передання права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні надаватися покупцю таких товарів (послуг) за його вимогою. Оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом про РРО, є правомірним.

Форми та зміст визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункових документів (надання покупцю яких є обов`язковим) встановлені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.

Однак, форма та зміст товарного чека законодавчо не визначена, проте, для того, щоб товарний чек визнати розрахунковим документом, він має містити обов`язкові реквізити розрахункового документа.

Враховуючи вищезазначене, товарний чек для визначення його як розрахункового документа згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» має відповідати вимогам п. 2.2. Положення про форму та зміст розрахункових документів за виключенням відображення в ньому фіскального номера РРО та напису «Фіскальний чек». У разі відсутності цих реквізитів товарний чек може не вважатися розрахунковим документом.

Судова колегія наголошує, що товарний чек видають продавці, які звільнені від застосування РРО.

Проте, апелянтом не надано доказів того, що ФОП Іваненко Д.М. звільнений від застосування РРО. Крім того, наданий товарний чек не містить свого номеру, що не узгоджуєьться із вимогами п. 2.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів.

Отже, товарний чек, долучений апелянтом до клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження не можна вважати належним розрахунковим документом у даному випадку.

Більш того, незрозумілим є посилання скаржника на те, що він не міг надати вказаний товарний чек разом з апеляційною скаргою з огляду на те, що даний товарний чек був виписаний ФОП Іваненко Д.М. після прийняття сформованого пакету документів для відправлення.

Наведене твердження спростовуєтся, зокрема, вимогами п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку.

Крім того, товарний чек апелянт мав можливість надіслати до суду окремим відправленням або за допомогою електронної пошти (як він це зробив при попередженні суду про виконання апелянтом вимог ухвали від 12.06.2023).

У цьому контексті судова колегія окремо зазначає, що відповідно частин п`ятої-сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Тобто, чинним процесуальним законодавством передбачена можливість подання до суду документів (в даному випадку апеляційної скарги) в електронній формі на офіційну електронну адресу з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Отже, слід зазначити, що скаржник не був позбавлений можливості звернутись до суду дистанційно шляхом подання апеляційної скарги в електронній формі через підсистему "Електронний суд" або шляхом надсилання на електронну адресу суду.

Водночас, апеляційний суд вказує, що пунктом 59 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.

У пункті 61 зазначених Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, крім іншого, оформлений відповідно до вищезазначених вимог опис вкладення слугує підтвердженням наявності у поштовому відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.

При цьому, колегія суддів зазначає, що належними та допустимими доказами підтвердження дати отримання/відправлення поштового відправлення є поштовий конверт із зазначенням ідентифікатора поштових відправлень, згідно якого було б можливо перевірити дату отримання та відправлення кореспонденції.

Проте, функціонал веб-сайту courier.aia.ua, що вказаний на бланку накладної ФОП Іваненко Д.М., не дозволяє за номером такої накладної відстежити, зокрема дату прийняття відправлення до пересилання, її вручення, тощо.

Разом з цим, на відповідному опису вкладення, всупереч положенням пункту 61 Правил, відсутній відбиток календарного штемпелю, вказаний опис вкладення не відповідає встановленим Правилами, та не може слугувати доказом на підтвердження дати відправки апеляційної скарги до суду.

Окремо судова колегія звертає увагу на те, що на накладній кур`єрської служби доставки Кур`єрсько-поштовий сервіс №4236869 також не міститься відбитку календарного штемпелю.

Крім того, вказаний вище опис за своєю формою є бланком, виконаним типографським способом та певні графи останнього заповнені від руки невідомою особою (як і кур`єрська накладна). Жодних даних, які б посвідчували ту обставину, що цей бланк (в певній його частині) заповнений ФОП Іваненком Д.М. або іншої особою, яка має повноваження на укладення договору поштово-кур`єрських послуг або заповнення від імені ФОП Іваненко Д.М. цього бланку, суду не надано.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що надана апелянтом до матеріалів апеляційної скарги копія накладної в графі «Квитанция на оплату услуги доставки» не заповнена та не містить, зокрема, відомостей про факт та дату оплати відповідних послуг.

Апеляційний суд зазначає, що до клопотання щодо усунення недоліків апеляційної скарги, яке надано на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, апелянтом надано лист ФОП Іваненко Д.М. від 23.06.2023.

За змістом даного листа, ФОП Іваненко Д.М. вказує, що він не отримує фінансову підтримку держави у наданні універсальних послуг поштового зв`язку; не є національним оператором поштового зв`язку. Також, ФОП Іваненко Д.М. зазначає, що апелянту було надано послуги з пересилки документів, згідно опису, а не з доставки листа чи бандеролі. Таким чином, надана послуга не належить до універсальних послуг, а тому ФОП Іваненко Д.М. самостійно встановлює строки доставки відправлень, відповідно до п. 10 Правил надання послуг поштового зв`язку, які не обмежені законодавством певним періодом у даному випадку.

Крім того, ФОП Іваненко Д.М. у даному листі також посилається на введення в Україні воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України та визнанням такої події ТПП України обставиною непереборної сили. Наведене, за твердженням ФОП Іваненко Д.М., доставка відправлень, адресованих фізичним та юридичним особам, по всій території України (окрім тимчасово окупованих територій та територій, де ведуться бойові дії) здійснюється у строк до 40 днів включно. Відправлення за накладною №4236869 було вручено Південно-західному апеляційному господарському суду у строк до 40 днів з дня прийняття відправлення, тобто, з дотриманням строків.

Однак, колегія суддів вважає, що обставини наведені у вищезазначеному листі ФОП Іваненко Д.М., на які посилається апелянт, не можуть вважатись поважними та такими, що не залежали від скаржника та відповідно не є підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, з огляду на те, що пункт 10 Правил надання послуг поштового зв`язку, на якому акцентує увагу ФОП Іваненко Д.М. у листі від 23.06.2023, визначає, що оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством.

Відтак, при визначені строків пересилання поштових відправлень, оператори поштового зв`язку повинні враховувати вимоги чинного законодавства.

У відповідності до п. 8 Правил надання послуг поштового зв`язку оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Нормативи та нормативні строки пересилання поштових відправлень затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України за №173/24950 від 28.01.2014 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України №449 від 19.09.2014).

Як зазначалось вище, апеляційна скарга Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" через кур`єрсько-поштовий сервіс ФОП Іваненко була доставлена до суду протягом 30 днів, в той час як згідно з вищевказаними нормативами, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Як вже зазначалось в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2023 про залишення апеляційної скарги позивача без руху, відповідно до наданої апелянтом накладної кур`єрської служби доставки Кур`єрсько-поштовий сервіс №4236869 відправлення було передано до відправлення у м. Одесі, проспект Адміральський, 37 28.04.2023 та було спрямовано на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою м. Одеса, проспект Шевченка, 29.

Відтак, у відповідності до вищевказаних нормативів, поштове відправлення, яке було прийнято кур`єрською службою доставки у м. Одеса 28.04.2023, мало б бути доставлено на адресу суду, який також знаходиться у м. Одеса раніше аніж 29.05.2023, в той час як апеляційна скарга надійшла до суду через місяць після її направлення.

Ані апелянтом, ані ФОП Іваненко Д.М. у листі від 23.06.2023 не надано жодних обґрунтованих та розумних пояснень щодо пересилання поштового відправлення (апеляційної скарги) в межах одного міста протягом тривалого строку, а саме - одного місяця, та яким чином на дані обставини вплинув введений в Україні воєнний стан, враховуючи те, що у м. Одеса відсутні бойові дії, з лютого 2023 не відбувається відключення електропостачання, Південно-західний апеляційний господарський суд з 24.02.2023 жодного дня не припиняв своєї роботи, продовжував отримувати та опрацьовувати вхідні документи, у тому числі апеляційних скарг, і забезпечував реальну можливість практичної реалізації права кожного на звернення до суду як шляхом безпосереднього подання процесуальних документів, так і з використанням засобів поштового, електронного зв`язку, інших засобів дистанційної комунікації.

Апеляційна колегія зазначає, що ані позивач, ані ФОП Іваненко Д.М. не посилаються на обставини об`єктивного та непереборного характеру, які були б пов`язані з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з введенням воєнного стану, становили реальні перешкоди, значно утруднили або унеможливили саме у м. Одеса для відповідних дій стосовно своєчасного подання апеляційної скарги. На підтвердження існування таких обставин позивачем не подано жодних доказів, а їх наявність із клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги не вбачається.

Колегія суддів критично ставиться до твердження апелянта про те, що ФОП Іваненко Д.М. збільшив строки доставки відправлень, адресованих фізичним та юридичним особам, по всій території України до 40 днів включно, оскільки це не підтверджено жодним доказом, зокрема, внутрішнім розпорядженням або наказом підприємця; жодним нормативним документом тощо. Навпаки, як зазначалось вище, таке збільшення йде в розріз з нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 за №958.

Таким чином, апелянт не надав доказів на підтвердження наявності непереборних обставин неможливості звернутися до суду з апеляційною скаргою своєчасно.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.

Однак, апеляційний суд зауважує, що апелянт не надав доказів, які би підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строків на апеляційне оскарження у даній справі.

Так, наполягаючи на тому, що апеляційна скарга була відправлена позивачем до суду саме 28.04.2023, останній протягом місяця не цікавився рухом свого процесуального документу, враховуючи встановлені ст.ст. 260-262 Господарського процесуального кодексу України строки (5 днів) для суду апеляційної інстанції щодо вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за відповідною апеляційною скаргою, залишення останньої без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що наведені апелянтом обставини є виключно суб`єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2023.

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 у справі "Устименко проти України" зазначено, що, задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи і просто обмежившись указівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У даному випадку апелянтом жодним чином не наведено обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги, а також не доведено суду обставин, яким саме чином введення воєнного стану обумовило пропуск відповідного процесуального строку, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження відсутності у апелянта можливості підготувати та подати скаргу в електронній формі або особисто в межах передбачених Господарським процесуальним кодексом України строків, з огляду на місцезнаходження скаржника.

Більш того, апеляційний суд звертає увагу на низку судових рішень, якими розглядались однотипні дії учасників судових справ, у тому числі апелянтів, щодо подачі ними процесуальних документів до суду (зокрема, апеляційних скарг) через кур`єрську службу доставки Кур`єрсько-поштовий сервіс ФОП Іваненко Д.М., а саме: ухвала КГС ВС від 29.10.2021 у справі №29/5005/6325/2011, постанова КГС ВС від 04.05.2022 у справі №916/3423/19, ухвала КГС ВС від 19.06.2023 у справі №910/17544/20. Після дослідження аналогічних обставин пропуску процесуального строку на подання відповідних документів, позиція Верховного Суду полягає у тому, що наведені в якості підстав для поновлення встановленого законом строку обставинине є поважними.

Апеляційна колегія враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."

Також, у справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява №8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява №50966/99, від 14.10.2003).

Апеляційна колегія зазначае, що зважаючи на приписи статті 74 Господарського процесуального кодексу України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені апелянтом підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 у справі №916/1746/22 не є поважними.

Отже, враховуючи приписи ч. 4 ст. 260, п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 у справі №916/1746/22 слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Керуючись статтями 234, 256, 258, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" про поновлення строку на апеляційне оскарження у справі №916/1746/22 відмовити.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія" на рішення Господарського суду Одеської області від 22.03.2023 у справі №916/1746/22.

3. Апеляційну скаргу Повного товариства "Ломбард Пальміра" Джаббаров С.К. і Компанія» та додані до неї документи повернути апелянту без розгляду.

4. Матеріали справи №916/1746/22 повернути Господарському суду Одеської області

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Дана ухвала складена та підписана 07.08.2023 у зв`язку із перебуванням у відпусках головуючого судді Савицького Я.Ф. з 03.07.2023 по 04.08.2023; суддів-членів колегії Колоколова С.І. з 26.06.2023 по 28.07.2023 та Разюк Г.П. з 26.06.2023 по 11.07.2023.

Головуючий суддя Я.Ф. Савицький

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк