Ухвала

від 29.03.2023 по справі 545/510/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2023 року

м. Київ

справа № 545/510/20

провадження № 61-994св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року в складі колегії суддів Карпушина Г. Л., Абрамова П. С., Кузнєцової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей.

ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом в суд до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, відібрання малолітніх дітей, визначення їх місця проживання та стягнення аліментів.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , укладений 05 вересня 2009 року та зареєстрований у Щербанівській сільській раді Полтавського району Полтавської області за актовим записом №130 - розірвано.

Визначено місце проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з батьком - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11 травня 2022 року в частині вирішення позовних вимог сторін про визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В іншій частині рішення суду щодо вимог за первісним позовом залишено без змін.

Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом з матір?ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дати прийняття даної постанови (22 грудня2022 р.) і до досягнення дітьми повноліття. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

18 січня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

В ухвалі Верховного Суду від 10 лютого 2023 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження, оскільки заявник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права в подібних правовідносинах, викладених викладених у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2021 року в справі № 204/8432/19, від 23 грудня 2019 року в справі № 552/4608/18, від 21 травня 2020 року в справі № 587/2134/17, від 16 листопада 2020 року в справі № 313/310/18, від 06 лютого 2019 року в справі № 127/15879/17-ц, від 14 липня 2020 року в справі № 127/28537/18, від 27 листопада 2019 року в справі № 400/829/17.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, відібрання малолітніх дітей, визначення їх місця проживання та стягнення аліментів призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

М. М. Русинчук