Рішення

від 30.03.2023 по справі 552/198/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/198/23

РІШЕННЯ

іменем україни

30.03.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Самсонової О.А.,

секретар судового засідання Лебедєва Х.В.,

учасники справи та їх представники:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавський домобудвельний комбінат»,

представник відповідача адвокат Левченко Віталій Валерійович,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський домобудвельний комбінат» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський домобудівельний комбінат» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що у період з 8 червня 2016 року по 1 серпня 2022 року він перебував у трудових відносинах з ТОВ «Полтавський ДБК».

Відповідачем йому нараховувалася заробітна плата згідно штатного розпису, але у передбачені після звільнення строки не була виплачена.

Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 06 лютого 2023 року відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 11).

Цією ж ухвалою у ТОВ «Полтавський ДБК» витребувано докази, а саме:

- довідку про наявність заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) із зазначенням періоду та розміру заборгованості,

- довідку про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 , яка обрахована відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, із зазначенням кількості робочих днів.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що основним видом діяльності відповідача є КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. При цьому будівництво нових об`єктів зупинено на території України. З початку введення воєнного стану на території України відповідачем не розпочато будівництво нових об`єктів, не відновлено будівництво об`єктів, будівництво яких зупинено та не продано жодного попередньо збудованого об`єкту нерухомості.

З початку введення воєнного стану на території України на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський домобудівельний комбінат» не надходило грошових коштів.

З 02 березня 2022 року на підприємстві було оголошено простій (наказ від 02.03.2022 «Про оголошення простою»).

Вказані вище обставини призвели до неспроможності виконати платіжні зобов`язання відповідача не лише перед позивачем, а й перед державою в частині сплати податків та інших обов`язкових платежів.

Таким чином, ТОВ «Полтавський ДБК» в силу вищенаведених обставин позбавлено можливості виконання належним чином своїх фінансових зобов`язань.

По даним бухгалтерського обліку відповідача сума заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 складає 19313 грн. 79 коп.

На думку відповідача сума середнього заробітку позивача за час затримки виплати заробітної плати при звільненні повинна бути співмірною розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника. Справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат, розмір компенсації може становити 2844,92 гривень.

Тому просив позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату у розмірі 19313, 79 гривень та майнові втрати позивача, пов`язані із затримкою розрахунку при звільненні у розмірі 2844,92 гривень.

Інші заяви та клопотання сторони суду не подавали.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Пояснив, що на час розгляду справи заборгованість з заробітної плати та компенсація за невикористану відпустку йому вже виплачена. Тому позивач просив суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на підставі наданих відповідачем доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково. Пояснив, що на час розгляду справи заборгованість з заробітної плати перед позивачем погашена в повному обсязі. А середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні може бути стягнутий судом на користь позивача у розмірі 2844,92 грн.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем в трудових відносинах, з 08 червня 2016 року працював на посаді менеджера зі збуту у відділі продажу нерухомості, з 03 січня 2017 року працював на посаді менеджера з маркетингу у відділі маркетингу.

Звільнений 01 серпня 2022 року за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу №12-к від 01 серпня 2022 року.

Вказані обставини підтверджуються трудовою книжкою ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 (а.с. 4-5).

На час звільнення позивача відповідачем йому не було виплачено заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку.

Вказана обставина підтверджується довідкою про заборгованість від 15 лютого 2023 року, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавський домобудівельний комбінат» (а.с. 27).

Згідно вказаної довідки нарахована ОСОБА_1 заробітна плата за січень 2022 року становить 6500 грн., після утримань сума до виплати 5232,50 грн., за лютий 2022 року нараховано 6500 грн., сума до виплати 5232,50 грн., за серпень 2022 року нараховано 10992,29 грн., до виплати 8848,79 грн.

Всього за лютий, січень та серпень 2022 року до виплати 19313,79 грн.

Як встановлено судом, зазначена в довідці заробітна плата за серпень 2022 року включає компенсацію за невикористану відпустку позивача.

З вказаної довідки також вбачається, що на час її видачі вказана заробітна плата позивачу виплачена не була, зазначена сума вказана як заборгованість підприємства перед працівником.

Але, як пояснив в судовому засіданні позивач, і це підтверджується даними виписки по банківському рахунку ОСОБА_1 від 30 березня 2023 року, 02 та 03 березня 2023 року вказана заборгованість по заробітній платі позивачу виплачена в повному розмірі.

Тому підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку відсутні.

Але оскільки ця вимога підтримувалась позивачем, в задоволенні даної позовної вимоги необхідно відмовити.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні позивача. суд встановив наступне.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що при звільненні позивача відповідачем не було виплачено належну йому заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку у загальному розмірі 19313 грн. 79 коп.

Вказана заборгованість сплачена вже під час провадження в суді у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Полтавський ДБК» про стягнення заборгованості.

Таким чином період затримки розрахунку при звільненні позивача склав з 02 серпня 2022 року (день. наступний за днем звільнення) по 03 березня 2023 року (день остаточного розрахунку відповідача з позивачем по заробітній платі.

За змістом статті 117 КЗпП України в У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку під час звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України , а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України № 6-144цс13 від 29 січня 2014 року.

Як встановлено судом, відповідач заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку в порушення норм ст. 116 КЗпП України позивачу в день звільнення не виплатив.

При цьому судом встановлено, що наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський домобудівельний комбінат» від 02 березня 2022 року №02/03 на підприємстві оголошено простій (а.с. 22).

Але суд також бере до уваги, що заборгованість у відповідача перед позивачем по заробітній платі виникла до початку військової агресії російської федерації проти України та відповідно до введення простою на підприємстві.

Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача.

Вирішуючи питання щодо розміру середнього заробітку, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку №100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівникові здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 п. 8 Порядку).

Обраховуючи середній заробіток позивача, суд виходить з даних довідки ТОВ «Полтавський ДБК» від 15 лютого 2023 року щодо розміру заробітної плати позивача за два останні повні місяці роботи.

При цьому середньомісячна кількість робочих днів становить 20 робочих днів:

(20 дн. у січні 2022 року + 20 дн. у лютому 2022 року) / 2 = 20 дн.

Середньоденна заробітна плата:

(6500 грн. + 6500 грн.) /40 дн. = 325 грн.

Середньомісячна заробітна плата:

325 грн. х 20 дн. = 6500 грн.

Таким чином середній заробіток позивача за період затримки, але не більше, ніж шість місяців:

6500 грн. х 6 міс. = 39000 грн.

При цьому суд, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, відхиляє доводи відповідача щодо можливого стягнення з відповідача на користь позивача замість середнього заробітку майнових втрат працівника, оскільки такі вимоги позивачем не заявлялися.

На підставі викладеного позов ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1073 грн. 60 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за цю позовну вимогу.

В частині позовних вимог про стягнення заробітної плати, в задоволенні яких судом відмовлено, судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський домобудвельний комбінат» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 39000 грн. 00 коп. (тридцять дев`ять тисяча гривень нуль копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський домобудвельний комбінат» на користь ОСОБА_1 1073 грн. 60 коп. (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят копійок) на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В частині позовних вимог про стягнення заробітної плати судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтавський домобудвельний комбінат», місцезнаходження: м. Полтава, вулю. Сінна, буд. 2/49, код ЄДРПОУ 34502607.

Повне судове рішення виготовлено 31 березня 2023 року.

Головуючий О.А.Самсонова