Ухвала

від 10.03.2023 по справі 755/10682/22

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/10682/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

10 березня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Рибалки Ю.В., за участю секретаря судового засідання Наливайко В.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

До Подільського районного суду міста Києва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів за договором позики.

1.2.2023року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій останній просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зокрема на нежитлові приміщення загальною площею 361,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 157083980380); квартиру загальною площею 123,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2443737980000); земельну ділянку площею 0,0538 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 7421182000:02:000:0040 та накласти арешт на рухоме майно (транспортні засоби) ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що до отримання значної суми коштів в борг Відповідач ( ОСОБА_2 ) був кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОДНИЙ ЦЕНТР» (ідентифікаційний номер 38615585).

Оскільки, у свою чергу, це Товариство має у власності два об`єкти нерухомості - Відповідач таким чином переконував Позивача у своїй платоспроможності та реальній можливості повернути позику.

Проте, надалі Відповідач вийшов зі складу співвласників цього Товариства.

Вказані вище обставини підтверджуються відомостями з YouControl про ТзОВ «ВОДНИЙ ЦЕНТР» станом на 18.01.2023.

Також, до отримання значної суми коштів в борг Відповідач ( ОСОБА_2 ) був кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЙ АЗІАТСЬКА КУХНЯ» (ідентифікаційний номер 43205917).

Оскільки, у свою чергу, це Товариство здійснювало успішну підприємницьку діяльність у сфері ресторанного бізнесу (зокрема - мало ліцензію на продаж алкогольних напоїв) - Відповідач таким чином переконував Позивача у своїй платоспроможності та реальній можливості повернути позику.

Проте, надалі Відповідач вийшов зі складу співвласників також і цього Товариства.

Вказані вище обставини підтверджуються відомостями з YouControl про ТзОВ «ТАЙ АЗІАТСЬКА КУХНЯ» станом на 18.01.2023.

Як відомо Позивачу, на момент отримання значної суми коштів в борг Відповідач ( ОСОБА_2 ) мав у власності кілька об`єктів нерухомості та кілька автомобілів.

Від моменту виникнення заборгованості Відповідач відчужив значну частину майна. У сторони Позивача немає повноважень на отримання архівного витягу про майновий стан ОСОБА_2 , витребувати такий може суд, з метою пересвідчитись, що Відповідач намагається уникнути матеріальної відповідальності перед ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

З огляду на зазначене, у судове засідання сторони не викликались.

Досліджуючи заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного.

Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується арештом майна, забороною вчиняти певні дії.

Частиною десятою статті 150 ЦПК України встановлена заборона вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак, у матеріалах поданої заяви про забезпечення позову відсутні докази, які б свідчили про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, що свідчить про те, що наведені у заяві доводи не можуть бути покладеними в обґрунтування відповідної ухвали. Окрім того, відповідне забезпечення може призвести до порушення прав інших осіб. Також інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно датовані 14.07.2022, що унеможливлює суд пересвідчитись на час розгляду заяви про забезпечення позову про майновий стан відповідача та приналежність йому відповідного майна.

Ураховуючи вищевикладене, предмет позову, а також наведені у заяві доводи, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності щодо співставлення їх належності, допустимості, достовірності кожного окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку між собою, суд приходить висновку про відсутність на цей час правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. 149 - 150, 158, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення коштів за договором позики - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.В.Рибалка