Вирок

від 04.04.2023 по справі 444/3331/20

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/3331/20

Провадження № 1-кп/444/45/2023

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2023 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

номер кримінального провадження 12020140240000507, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.08.2020 року

про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Зіболки Жовківського району (Львівського) району, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, працює - СФГ " ОСОБА_5 ", освіта вища, одружений, раніше не судимий, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 29.12.2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

у вчиненнікримінального правопорушення(проступку),передбаченого ч.2ст.125 КК України

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілого ОСОБА_7 ,

представника потерпілого ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області кримінальне провадження № 12020140240000507, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань13.08.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_9 12 серпня 2020 року близько 18 години 00 хвилин знаходячись на земельній ділянці поблизу с. Гори, Жовківського району Львівської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_7 , маючи умисел на заподіяння останньому тілесних ушкоджень, умисно завдав потерпілому множинні удари руками та ногами в ділянку голови, а також в ділянку обох рук, чим спричинив ОСОБА_7 закриту черепно-мозкову травму у вигляді струсу головного мозку, перелом кісток носа, перелом основи дистальної фаланги 5-го пальця правої кисті, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Рана, синці, підшкірні крововиливи, садна відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_9 , вищевказаними діями скоїв умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.2 ст. 125 КК України.

У судовомузасіданні 03.04.2023року обвинувачений ОСОБА_9 надав пояснення про те, що 12.08.2020 року в після обідню пору він приїхав комбайном на своє поле, що знаходиться поблизу села Гори молотити пшеницю. Коли він їхав комбайном, то назустріч йому їхав велосипедист, який, на його думку, був в нетверезому стані, і він, щоб розминутись з велосипедистом, звернув в сторону і частково наїхав комбайном на поле, на якому росли буряки потерпілого ОСОБА_7 . Коли він приїхав і почав молотити, то приблизно через пів години побачив, що до нього підходить ОСОБА_7 , який щось махав руками та кричав. Він в цей час був в кабіні комбайна. Він вийшов на площадку комбайна, в цей час ОСОБА_7 схопив його за ногу та стягнув його з комбайна. Він зіскочив з комбайна. ОСОБА_7 схопив його за футболку та почав наносити йому удари, почався шум, крик. ОСОБА_7 впав обличчям до землі. Обвинувачений пояснив, що він впав на ОСОБА_7 і не давав йому можливості наносити удари. Після цього, ОСОБА_7 встав і пішов до себе на поле, він теж пішов продовжувати молотити пшеницю. Це все тривало близько двох-трьох хвилин. Після цього ні ОСОБА_7 до нього, ні він до ОСОБА_7 не підходили. Обвинувачений зазначив, що він бачив як приїхав лікар ОСОБА_11 , та бачив ще ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Обвинувачений пояснив, що він наніс кілька ударів ОСОБА_7 , оскільки змушений був оборонятись. Його батько ОСОБА_5 хотів їх розборонити, кричав, щоб вони заспокоїлись, але жодних фізичних дій його батько не вчиняв. Коли приїхав лікар ОСОБА_11 він не підходив до потерпілого. Обвинувачений пояснив, що був готовий відшкодувати шкоду за пошкоджений урожай буряка, але потерпілий не захотів такого відшкодування. Він знав, що ОСОБА_7 знаходився в лікарні, однак, не провідував його та вибачення у нього не просив. Обвинувачений зазначив, що з приводу завданих йому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень він звернувся в правоохоронні органи. Обвинувачений зазначив, що він був змушений оборонятись. Просив суд його виправдати.

Незважаючи на зазначені вище пояснення обвинуваченого ОСОБА_9 щодо інкримінованого йому обвинувачення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, його вина повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- допитом потерпілого ОСОБА_7 від 24.05.2021 року, який пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_9 вони є односельчанами. Потерпілий пояснив, що подія мала місце 12 серпня 2020 року, це був період жнив і він домовився з комбайнерами змолотити пшеницю в полі, яке знаходилось за селом Зіболки, на поле він виїхав о 17:00 год. з дому, щоб хтось йому не перехопив комбайна. Комбайнери йому сказали, щоб він їхав на своє поле і вони через 15 хвилин приїдуть йому молотити пшеницю. На своє поле він прибув о 17:25 17:35 год. На цьому полі в нього також посіяний столовий буряк. Коли він приїхав на своє поле, то побачив, що був пошкоджений урожай буряка. По тій дорозі біля якої на його полі росте буряк ніхто крім ОСОБА_9 не їздить, бо вони там мають свої поля та угіддя. Одночасно він побачив, що на полі є комбайн ОСОБА_15 і стоїть трактор з двома причепами приблизно 10-15 метрів від нього. Комбайн ОСОБА_9 косив і їхав в напрямку до нього. Він почекав, коли комбайн під`їде до нього. Комбайн зупинився за 30 метрів від нього і з комбайна вийшов ОСОБА_16 , і він йому сказав, що вони нищать його урожай. ОСОБА_16 зійшов із комбайна, підійшов до нього, і раптово ударив його в лице і зразу потекла кров, поки він цю кров витирав, то почув з заду удар в голову, після чого він впав, але в процесі падіння він бачив батька ОСОБА_9 , бо ж на полі стояв ще один трактор і причіп, то зрозуміло, що одна людина не може їхати на всій техніці. Потерпілий пояснив, що він не є конфліктною людиною і вирішує спори мирним шляхом. Пояснив, що він не може ні з ким битися, бо він мав шлункову кровотечу, що його заледве спасли. Потерпілий ствердив, що після того як він упав на землю, він руки поклав на голову автоматично, щоб захистити голову, а ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ) впав на нього і почав його бити кулаками в голову і шию, в основному в голову. Потім він втратив свідомість і деякий час взагалі нічого не пам`ятав, і коли трохи прийшов до тями, то почув як його тягнуть до канави, де є вода, але, здалеку вони побачили комбайн, який їхав до нього збирати урожай, і тоді вони його лишили в цій канаві. Потерпілий зазначив, що не пригадує скільки він пролежав там, однак, почув як на нього ллють воду та почув голоси, які казали «живий». Після цього він вже прийшов до тями, коли йому лікар надав допомогу, він побачив свого сина ОСОБА_19 , хлопців ОСОБА_14 і ОСОБА_13 і лікаря ОСОБА_11 . Надалі він запам`ятав біле світло, реанімацію і машину, в якій вже йому підключили систему і капали ліки, і реанімобіль повіз його до м. Жовква. Пояснив, що їх з обвинуваченим земельні ділянки знаходяться по сусідству, обвинувачений коли кропив гербіцидами свій врожай цибулі знищив йому урожай пшениці. Про те, щоб йому зібрали урожай пшениці він домовлявся з ОСОБА_14 і ОСОБА_13 , оскільки вони мають комбайн. Пояснив, що комбайн, яким під`їхав до нього обвинувачений зупинився на ділянці обвинуваченого. Пояснив, що в цей самий день на його ділянці було пошкоджено урожай столового буряка. На його думку, таке пошкодження урожаю могло бути тільки обвинуваченим та його технікою. Потерпілий пояснив, що він поставив мотоцикл в борозні між своїм полем та полем ОСОБА_20 , обвинувачений комбайном рухався в його сторону, оскільки він молотив в цьому напрямку. Під`їхав обвинувачений комбайном до краю поля, врожаю, який би треба молотити вже не було і він мав зупинитися та розвертатися, але тут обвинувачений побачив його як він стоїть. До комбайна була відстань 30 метрів. Обвинувачений зупинив комбайн і вийшов з комбайна на площадку, яка є в комбайна і запитав в нього, що він хоче. Потерпілий пояснив, що він не хотів голосно кричати, і показав на буряк, а тоді ОСОБА_9 підійшов до нього. Моделі комбайна він не знає, які двері мав комбайн він не знає, але сам комбайн високий. Потерпілий пояснив, що запитав, скільки ще можна їздити і нищити йому урожай. В цей момент був один обвинувачений ОСОБА_9 , який підходив до нього та наблизився фактично впритул і при цьому висловлювався нецензурними словами, і раптом удар один, другий, йому зразу потекла кров, яку він розмастив і витер і тут ззаду він почув удар. Потерпілий пояснив, що перший удар йому наніс обвинувачений в обличчя кулаками, і потім він почув удар в голову ззаду. Потерпілий ствердив, що до комбайна він стояв боком, а до трактора з причепом він стояв спиною. Коли він почув удар в голову, то почав падати, а коли падав, то побачив при падінні батька ОСОБА_9 , але не бачив чим і як він його вдарив. Потерпілий пояснив, що коли він впав обличчям в стерню, то прикрив руками голову, обвинувачений сів на нього і почав бити, а батько обвинуваченого в цей час бив його ногами. Потерпілий пояснив, що в нього виникали конфлікти з обвинуваченим щодо дороги, з приводу чого він звертався до сільської ради. Також потерпілий зазначив, що після побиття його забрали в село Зіболки і викликали туди швидку, і вже швидка його відвезла в лікарню в м. Жовква, і там він проходив лікування 8 днів, а потім він лікувався амбулаторно 34 дні, але і далі він продовжував лікування, купляв ліки і мазі. Потерпілий ствердив, що після цього інциденту обвинувачений до нього в лікарні не приходив і вибачення не просив. Зазначив, що після ударів по голові, в нього були гематоми і шрами, болі він відчував біля чотирьох тижнів. Потерпілий пояснив, що йому невідомо чи хтось бачив початок цих подій, які стались між ним та обвинуваченим.

-допитом свідка ОСОБА_11 від24.05.2021року,який пояснив,що вінпрацює завідуючимлікарською амбулаторієюзагальної практикисімейної медицинис.Зіболки,є сімейнимлікарем,обвинуваченого уданій справізнає,оскільки вінє жителемс.Зіболки тазареєстрований вїх амбулаторіїяк жительс.Зіболки.Надав показанняпро те,що 12серпня 2020року вінзакінчив своюроботу ібув вдома вселі усвоїх батьків,десь приблизно18год.15хв. 18год.20хв.йому подзвонив ОСОБА_13 ,щоб вінпоїхав нас.Гори,бо тамна площі,де збирализернові,є побитий ОСОБА_21 , і він зразу виїхав туди на місце події. Там він побачив ОСОБА_7 , який лежав на спині. Коли він прибув на поле, то потерпілий був в свідомості. При огляді були виявлені рвана рана правої скроневої ділянки, рана в області носа, передносиці, верхньої губи, він попробував передносицю і така була розбита, були скарги в потерпілого на руки на болі в пальцях та обох кистях. Травми ніг не було видно. Свідок пояснив, що спробував посадити потерпілого, та почав надавати йому першу медичну допомогу, обробку ран, запитав потерпілого чи зможе він встати та сказав йому, що ноги в нього цілі треба пробувати вставати і треба їхати до нього в амбулаторію, бо він там має стерильні інструменти та стерильні салфетки. Потерпілий відповів, що буде пробувати вставати. Свідок зазначив, що потерпілий опираючись на машину потихеньку встав і сів в машину біля нього, щоб бути під його контролем, оскільки він (свідок) сів за кермо машини. Свідок пояснив, що коли вони їхали, то по дорозі був яр і був спуск, під час їзди на цій ділянці дороги потерпілий почав втрачати свідомість падати йому на кермо, на двері, був неконтрольований. Свідок зазначив, що швидку допомогу викликав він, коли вони з потерпілим їхали в машині. Коли вони вже під`їжджали під амбулаторію, то потерпілий був при свідомості, але не реагував на його запитання та прохання. В потерпілого був ступорозний стан, він не розмів, що відбувається, тобто такий стан, коли людина не реагує або повільно реагує на запитання, прохання. Свідок пояснив, що в амбулаторії обробив потерпілому рани, і через двадцять хвилин приїхала швидка допомога з м. Жовкви. В швидку вони фактично перетягнули потерпілого, та поклали його в машину, потерпілий був у напівпритомному стані. В швидкій в потерпілого почалась агресія, він почав все зривати з рук. Свідок пояснив, що, на його думку, такі ознаки стану потерпілого могли бути зумовлені струсом мозку. Потерпілому вкололи обезболюючі препарати, підключили до апарату, це все тривало приблизно годину часу. Свідок пояснив, що стан ОСОБА_7 , який був на полі, він оцінив як стан середньої тяжкості, а коли він з ним їхав в машині, і потерпілий почав втрачати свідомість, то його стан, він оцінив як важкий. Якщо б потерпілому не надали медичну допомогу, то свідок зазначив, що, на його думку, потерпілий самостійно не міг би дістатися з поля без сторонньої допомоги. Крім того, свідок зазначив, що потерпілий лежав на полі, коли була жара, біля 30 градусів тепла. Свідок пояснив, що дії потерпілого ОСОБА_7 не могли бути симуляцією. Свідок пояснив, що оглядав голову потерпілого, чи були заді на голові рани, набряки, подряпини, які видимі з заду голови, він сказати не може. Свідок зазначив, що потерпілий скаржився на біль в заді голови. На думку свідка, такий біль міг бути спричинений і високим артеріальним тиском. Свідок пояснив, що коли був на полі, то були присутні ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які на комбайні збирали пшеницю потерпілого, був за метрів 50 від потерпілого ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які на своєму комбайні також збирали пшеницю, а також був син потерпілого на мотоциклі. В той час коли він надавав потерпілому допомогу, то біля нього не було нікого, лише син потерпілого на мотоциклі під`їжджав до них. Коли син потерпілого приїхав, то свідок зазначив, що не пам`ятає чи потерпілий ще лежав чи вже сидів. Надалі він чув, що в селі говорили, що побили ОСОБА_7 . Про конфлікти потерпілого і обвинуваченого йому не відомо. Щодо поведінки обвинуваченого в селі, яка б виражалась у незаконних та протиправних діях, то свідок пояснив, що йому невідомо про таку поведінку обвинуваченого. Щодо звернень потерпілого зі скаргами на стан здоров`я, то свідок пояснив, що потерпілий мав перфоративну виразку шлунка, яка кровоточила і він виїжджав на виклик вночі, потерпілий був в критичному стані та його оперували в хірургії.

- допитом свідка ОСОБА_12 від 23.11.2021 року, який пояснив, що потерпілий в даній справі ОСОБА_7 є його батьком, а з обвинуваченим ОСОБА_9 вони є односельчанами. Подія, що мала місце з його батьком ОСОБА_7 відбулася неподалік села Гори, коли були жнива. Відстань від поля, на якому відбувся інцидент в селі Гори, приблизно становить один кілометр до найближчих будинків, де проживають люди, але поле знаходиться в ямі так, що будівель не видно. Коли дана подія відбулася, він був в дорозі. Пояснив, що вони домовились з комбайнерами щоб їм змолотили пшеницю приблизно на 17 год. 30 хв., батько мотоциклом виїхав з дому приблизно в 17 год., і десь через приблизно 10-15 хвилин після того як він виїхав, зателефонував йому і сказав, що комбайнери закінчують вже чужу ділянку молотити і їдуть молотити їм. Свідок пояснив, що він сів у трактор і виїхав з дому, їхав він приблизно 30-35 хв., бо дорога погана і швидко не поїдеш, коли він приїхав на поле, це вже було приблизно 18 година чи кілька хвилин по 18 год., то побачив здалеку комбайн, який мав молотити пшеницю, але він стояв та не молотив пшеницю. Під`їхавши ближче, він побачив комбайнерів ОСОБА_14 та ОСОБА_13 і побачив, що ОСОБА_13 бігає з пляшкою води і біжить до нього. ОСОБА_13 тримав в руках пляшку солодкої води, і вже коли він під`їхав ближче, ОСОБА_13 задав йому питання чи він має воду. Свідок зазначив, що він залишив свій трактор, взяв пляшку води, підійшов ближче, і побачив, що його батько лежить на спині, обличчя все закривавлене, він почав поливати водою по обличчю батька. Тоді, він запитав що сталося, і йому відповів або ОСОБА_14 або ОСОБА_13 , він точно не пригадує хто з них, що побилися ОСОБА_18 і його батько. Самої бійки він не бачив. Коли він приїхав, то батько був без свідомості. Після того, як він почав поливати батькові водою по обличчю, то його батько, то приходив до свідомості, то втрачав свідомість. В батька був подертий ніс, лице було повністю в крові. На телефон ОСОБА_14 він зробив фотографії батька, бо свого телефону він не мав біля себе, такі фотографії він зробив до приїзду лікаря ОСОБА_11 та до приїзду поліції. Лікаря ОСОБА_11 з батькового телефона викликав ОСОБА_14 , бо ОСОБА_14 потім віддав йому телефон його батька. Лікар ОСОБА_11 надав батькові першу медичну допомогу, тоді поміг сісти батькові в автомобіль, і вони поїхали в Зіболківську амбулаторію. Через деякий час приїхала поліція, але на це поле можна під`їхати двома дорогами, тому лікар ОСОБА_11 , який віз його батька розминувся з працівниками поліції, які їхали на поле іншою дорогою. Свідок пояснив, що він взяв мотоцикл і поїхав зустрічати поліцію, оскільки поле знаходиться в ямі, і нічого не видно, він привів працівників поліції на поле і показав, де лежав його батько. Коли його батько лежав на полі, то обвинувачений був біля свого комбайна і не підходив до них. Біля обвинуваченого ще був присутній батько обвинуваченого - ОСОБА_23 . Коли приїхала поліція то ОСОБА_24 вже поїхав з поля на своєму комбайні. Свідок зазначив, що він і поліція теж поїхали з поля, поліція їхала за ним, вони розвернули ОСОБА_24 і після цього поїхали на місце події. Коли він розмовляв з поліцією то до них підійшов ОСОБА_23 батько обвинуваченого. Поліцейських було троє, в одного з них була увімкнена нагрудна відеокамера. Коли до них підійшов ОСОБА_23 , то він запитав його, що сталося, на що ОСОБА_23 відповів, що бачив як ОСОБА_25 та ОСОБА_24 чіпляються один до одного. Він запитав ОСОБА_26 , чого останній їх не розбороняв, на що ОСОБА_23 відповів, що там не було кого боронити. Свідок пояснив, що його батько лежав на полі приблизно на відстані 50 метрів від того місця, до стояв комбайн ОСОБА_27 . Також свідок зазначив, що на поле його батько приїхав мотоциклом, мотоцикл знаходився на межі полів, на відстані 30-40 метрів від його батька. Після того коли поїхала поліція, він поїхав до комбайнерів на іншу ділянку і показав їм ще де треба молотити, бо треба було змолоти зерно, та він сказав ОСОБА_13 , щоб ОСОБА_13 взяв його трактор, розгрузив зерно і поїхав додому в с. Зіболки. Свідок пояснив, що він поїхав додому мотоциклом. Постав мотоцикл вдома, а за ним виїхав лікар ОСОБА_11 , ОСОБА_13 в цей час їхав його трактором додому і віз зерно, ОСОБА_11 його підвіз і перед селом Зіболки він забрав в ОСОБА_13 трактор, поїхав додому, поставив трактор, взяв машину і поїхав до м. Жовква, так як ОСОБА_11 викликав швидку медичну допомогу з м. Жовква. Коли він приїхав до м. Жовква, його батько був в м. Жовква на рентгені. Батько лікувався близько двох тижнів, лежав в лікарні, а потім почався ковід, і батько лікувався амбулаторно. Операцію батькові проводили на носі. Після того як батька забрали з лікарні йому було тяжко прийти до себе після подій, що з ним сталися. Також свідок зазначив, що коли він знайшов батька, то батько лежав на межі між полями. Комбайн, який стояв поблизу мав жатку розміром приблизно 4 - 4,5 метра, висота комбайна приблизно 3,5-4 метра, щоб зайти в кабіну у комбайна є сходи, висота яких 2 метра. Свідок пояснив, що приблизно в 17 год. бачив батька вдома, коли той збирався з дому їхати на поле, батько був здоровий, жодних видимих ушкоджень не мав. Після бійки батько мав травми такі як зламаний ніс, садни по голові і по шиї.

- допитом свідка ОСОБА_14 від 23 серпня 2022 року, який пояснив, що він з обвинуваченим та потерпілим є односельчанами. Надав показання про те, що в серпні 2020 року, коли була пора жнив, приблизно в обідню пору, ближче до села Гори на полі між селом Гори і селом Зіболки, він приїхав на поле, де побачив ОСОБА_7 , після чого викликав сімейного лікаря ОСОБА_11 , і поїхав дальше. Потерпілий ОСОБА_7 лежав на землі при свідомості, у нього був розбитий ніс, кров йшла з носа і була на обличчі. Він запитав ОСОБА_7 чи йому викликати лікаря і ОСОБА_7 кивнув головою щоб викликати лікаря. Свідок пояснив, що він з ОСОБА_13 їхав на поле косити комбайном пшеницю до потерпілого ОСОБА_7 , домовившись про це з ним попередньо, коли приїхали, то побачили, що стоїть мотоцикл потерпілого ОСОБА_7 , вони підійшли ближче до мотоцикла і побачили, що на землі лежить ОСОБА_7 . Неподалік цієї місцевості косили комбайном обвинувачений з своїм батьком, їх комбайн працював. До потерпілого обвинувачений і його батько не підходили. Коли приїхав син потерпілого ОСОБА_7 , то він з ОСОБА_13 поїхали. Приїзду лікаря фельдшера вони не дочекались. Біля потерпілого ОСОБА_7 вони приблизно були 5-10 хв. На місцевості, де лежав ОСОБА_7 , слідів волочіння чи боротьби він не побачив. Потерпілому вони принесли воду солодку, бо мінеральної води вони не мали, і дали йому пити. Поле, на яке вони їхали косити, знаходиться приблизно 1 км - 1,5 км. від села Гори. Свідок пояснив, що не пам`ятає чи втрачав потерпілий ОСОБА_7 свідомість в цей час, коли вони біля нього перебували. Також свідок зазначив, що питав потерпілого, що сталося, на що потерпілий йому відповів, що побилися. Свідок пояснив, що син потерпілого брав його телефон і робив на нього фотографії, які потім скинув собі на «Вайбер», у нього таких фотографій немає.

- допитом свідка ОСОБА_13 від 23 серпня 2022 року, який пояснив, що він з обвинуваченим та потерпілим є односельчанами, обвинувачений є його сусідом та однокласником. Свідок пояснив, що орієнтовно у серпні по обіді, коли була пора жнив, вони з ОСОБА_14 приїхали на поле до ОСОБА_7 та побачили його мотоцикл і побачили що ОСОБА_7 лежить біля мотоцикла, тому вони підійшли ближче, побачили що він з кров`ю і ОСОБА_14 сказав йому, щоб він пішов по воду. Тоді він пішов по воду до комбайна, а ОСОБА_14 підійшов ближче до потерпілого ОСОБА_7 . Свідок зазначив, що він з свого телефона набрав номер лікаря ОСОБА_11 і дав телефон ОСОБА_14 , а сам пішов за водою, рішення про виклик лікаря було прийнято ним, оскільки обличчя потерпілого було в крові. Поки він йшов до комбайна по воду і поки вернувся назад, то вже приїхав син потерпілого ОСОБА_7 . Син потерпілого разом з ОСОБА_14 трохи відлили водою ОСОБА_7 і він щось почав говорити. Потім він побачив, що приїхав лікар ОСОБА_11 , і вони ще постояли кілька хвилин та пішли до комбайна. Першим до потерпілого ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_14 . Коли він взяв воду з комбайна то дав її ОСОБА_14 . Свідок пояснив, що знаходився від потерпілого на відстані приблизно 3 метри. На цій місцевості приблизно за метрів 400 500 молотив комбайном поле обвинувачений, батько обвинуваченого теж був на полі біля трактора. Трактор від комбайна приблизно був на відстані 200 метрів. Інших людей він не бачив поблизу. Потерпілий знаходився на ділянці поля, що належить обвинуваченому. Свідок зазначив, що він із ОСОБА_14 були біля потерпілого до приїзду лікаря. Коли лікар фельдшер говорив з потерпілим, то потерпілий йому щось відповідав, але вони з ОСОБА_14 вже були трохи далі. Фельдшер на місце прибув своєю машиною і потерпілий поїхав разом з ним в цій машині.

- протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 12.08.2020 року згідно з яким ОСОБА_7 просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_9 та ОСОБА_23 , які близько 18.00 год. 12.08.2020 року наносили йому удари руками, ногами по всьому тілі, дана подія мала місце у с. Гори, Жовківського району, Львівської області на полі (арк. спр. 100, том 1);

- протоколом огляду місця події від 12.08.2020 року, згідно з яким об`єктом огляду являється земельна ділянка, котра знаходиться у с. Гори, Жовківського району, Львівської області, на вказаній земельній ділянці є стерня, із слів ОСОБА_7 на вказаній земельній ділянці йому було заподіяно тілесні ушкодження (арк. спр. 101-103, том 1);

- висновком експерта №1151 (експертиза почата 14.08.2020 р. закінчена 02.09.2020 р.) згідно з яким у гр-на ОСОБА_7 за час перебування на стаціонарному лікуванні в Жовківській ЦРЛ 12-20 серпня 2020 р. було діагностовано: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Закритий перелом кісток носа. Закритий перелом дна правої орбіти. Закритий перелом стінки правої верхньощелепової пазухи. Параорбітальна гематома, справа; Закритий перелом «Буша» нігтьової фаланги 5-го пальця правої кисті. Забій грудної клітки». На час проведення судово-медичної експертизи у потерпілого виявлено рану в ділянці нижнього краю правої орбіти, синці у лобно-тім`яній ділянці справа, у правій завушній ділянці, на обличчі, на обох кистях, підшкірні крововиливи у лобно-тім`яній ділянці справа, на обличчі, садна на обличчі, на лівій вушній раковині, крововилив і садно на слизовій оболонці верхньої губи. Наявність перелому передньої та верхньої стінок правого гайморового синусу, обох кісток носа, основи дистальної фаланги 5-го пальця, при вивченні рентгенограм на плівці та CD-диску в бюро, підтверджено рентгенологічно. Вказані тілесні ушкодження утворились внаслідок неодноразових контактів вказаних ділянок тіла із тупими предметами, могли виникнути 12 серпня 2020р. Закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, вказані переломи кісток лицевого скелету, перелом основи дистальної фаланги 5-го пальця правої кисті відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Рана, синці, підшкірні крововиливи, садна відносяться до легкого ступеня тяжкості. Діагноз «забій грудної клітки» не підтверджений об`єктивними судово-медичними даними, тому при встановленні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не може бути прийнятим, згідно п. 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р. (арк. спр. 104-106, том 1);

- висновком експерта №1138 (експертиза почата 13.08.2020 р. закінчена 13.08.2020 р.) згідно з яким у гр-на ОСОБА_9 на час проведення судово-медичної експертизи виявлено синці на обличчі, у лонній ділянці, садно в ділянці спинки носа, крововилив на правому плечі, які утворились внаслідок контактів вказаних ділянок тіла із тупими предметами, могли виникнути 12 серпня 2020 р. і відносяться до легкого ступеня тяжкості. Судово-медичних даних для відповіді на питання, які властивості мав травмуючий чинник, немає. Враховуючи наявність і характер тілесних ушкоджень у гр-на ОСОБА_9 було не менш ніж 6 точок прикладення сили (арк. спр. 107, том 1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16 вересня 2020 року, який проведено за участі потерпілого ОСОБА_7 та відеозаписом до нього (арк. спр. 109-110, диск 114, том 1);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16 листопада 2020 року, який проведено за участі підозрюваного ОСОБА_9 та відеозаписом до нього (арк. спр. 121-124, диск 125, том 1);

- додатковим висновком експерта №1700 (експертиза почата 30.11.2020 р. закінчена 30.11.2020 р.) згідно з яким у гр-на ОСОБА_7 за час перебування на стаціонарному лікуванні в Жовківській ЦРЛ 12-20 серпня 2020 р. було діагностовано: «Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Закритий перелом кісток носа. Закритий перелом дна правої орбіти. Закритий перелом стінки правої верхньощелепової пазухи. Параорбітальна гематома справа; Закритий перелом «Буша» нігтьової фаланги 5-го пальця правої кисті. Забій грудної клітки». В подальшому після виписки з лікарні через тиждень з 28 серпня по 20 листопада 2020р. потерпілий звертався в поліклініку де був оглянутий неврологом, окулістом, ЛОРом і йому було встановлено діагнози: «Стан після закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, 12.08.2020р. у вигляді цефалгічного вестибуло-атактичного синдромів. «Крепітація нижньої повіки правого ока. Ангіопатія сітківок обох очей», «Закритий перелом кісток носа зі зміщенням», «Стан після закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (12.08.20) у вигляді післятравматичної енцефалопатії зі стійким цефалгічним синдромом». ЛОРом відмічено, що «виконано репозицію кісток носа». Будь-яка інша медична документація із записами про оперативне втручання - репозицію кісток носа не надавалась. На час проведення судово-медичної експертизи у серпні - вересні 2020р. у потерпілого було виявлено рану в ділянці нижнього краю правої орбіти, синці у лобно-тім`яній ділянці справа, у правій завушній ділянці, на обличчі, на обох кистях, підшкірні крововиливи у лобно-тім`яній ділянці справа, на обличчі, садна на обличчі, на лівій вушній раковині, крововилив і садно на слизовій оболонці верхньої губи, а рентгенограми і КТ були вивчені рентгенологом консультантом бюро, який відмітив наявність перелому передньої та верхньої стінок правого гайморового синусу, обох кісток носа, рівень рідини в правому гайморовому синусі - гемосинус, наявність підшкірної емфіземи правої половини лицевої частини черепа, перелом основи дистальної фаланги 5-го пальця правої кисті. На час проведення даної додаткової судово-медичної експертизи виявлено плями на шкірі, які є слідами загоєних саден, в ділянці носа, на лівій вушній раковині, рубець, який є слідом загоєної рани, в ділянці нижнього краю правої орбіти. Вказані тілесні ушкодження утворились внаслідок неодноразових контактів вказаних ділянок тіла із тупими предметами, могли виникнути 12 серпня 2020р. Струс головного мозку, це найлегша форма черепно- мозкової травми, симптоми якої зникають через 1-2 тижні і не потребує лікування більш, як 21 день. Вказаний краєвий перелом основи нігтьової фаланги 5-го пальця правої кисті, згідно медичних рекомендацій «Судово-медичне обґрунтування визначення ступеня тяжкості ушкоджень кісток кисті і стопи» Київ, 1996р., виліковується в термін до 21 дня. Переломи передньої і верхньої стінок правого гайморового синусу, перелом обох кісток носа термін лікування тривалість понад 6 днів, але не більше як 3-й тижні. Отже, закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, вказані переломи кісток лицевого скелету, краєвий перелом основи дистальної фаланги 5-го пальця правої кисті відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Рана, синці, підшкірні крововиливи, садна відносяться до легкого ступеня тяжкості. Діагноз «забій грудної клітки» не підтверджений об`єктивними судово-медичними даними, тому при встановленні тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не може бути прийнятим, згідно п. 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р. Судово-медичних даних для відповіді на питання, чи могли тілесні ушкодження виникнути від ударів ногою, рукою і які саме, доцільно провести слідчий експеримент за участю потерпілого, свідків, в присутності лікаря судово-медичного експерта. Тілесні ушкодження у гр-на ОСОБА_7 виникли від неодноразової дії предметів, враховуючи локалізацію і характер тілесних ушкоджень було не менш ніж 15 місць прикладання сили. (арк. спр. 126-129, том 1);

- відповіддю начальника Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції ГУ НП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_28 від 30.11.2020р. №9234/52/15-20 згідно з якою 12.08.2020 у с. Гори Жовківського району здійснювався виїзд поліцейським СРПП №2 Жовківського ВП молодшим лейтенантом поліції Русланом Звір та поліцейським СРПП №1 Жовківського ВП капралом поліції ОСОБА_29 . Окрім цього відео-фіксування на місці події на боді-камеру не проводилось.

- допитом лікаря-судмедексперта ОСОБА_30 від 08.03.2023 року, яка надавала висновки №1700 (додатковий) та №1151 щодо спричинених потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. Експерт в судовому засіданні підтвердила надані нею висновки, характер спричинених потерпілому тілесних ушкоджень. Експерт пояснила, що струс головного мозку це найлегша форма черепно-мозкової травми, яка не потребує лікування більше чим 21 день. Перелом кісток носа також не потребує лікування більше чим 21 день. Нанесені тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_7 відносять до легкого ступеня тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, та не є небезпечними для житття і здоров`я в момент їх заподіяння. Висновок щодо втрати працездатності судмедекспертом не надається, оскільки надання такого висновку належить до компетенції МСЕК.

Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_7 , надані останнім в судовому засіданні, суд враховує, що показання потерпілого прямо стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення і безпосередньо стосуються фактів, які мали місце 12.08.2020 року, пов`язані з обставинами заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень: часом, місцем, способом та іншими обставинами кримінального правопорушення, особою, яка їх спричинила, мотивами вчинення кримінального правопорушення.

Сторона захиступосилається нате,що допитанів судовомузасіданні свідки не булиочевидцями події,яка маламісце 12.08.2020року,однак,суд зазначає,що показаннясвідків ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,які допитанів судовомузасіданні підчас проведеннясудового розглядуданої справи, хоча і не прямо підтверджують обставини вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, однак мають значення для встановлення істини в справі, та в своїй сукупності та взаємозв`язку доповнюють об`єктивні обставини події, яка мала місце 12.08.2020 року поблизу села Гори, Жовківського району, Львівської області.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення в їх сукупності, суд дійшов висновку, що такі докази є належними і допустимими і узгоджуються між собою, та у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_9 .

Сторона захисту вважає, що слідчий експеримент, який проведено за участі потерпілого ОСОБА_7 та відеозапис цього слідчого експерименту, який оглянутий судом, не може бути доказом вини обвинуваченого ОСОБА_9 та братися судом до уваги, оскільки, такий експеримент містить лише розповідь потерпілого та не відтворює всіх обставин події, що мала місце 12.08.2020 року.

Однак,такі доводисторони захистуне впливаютьна належністьта допустимістьвказаного доказу,оскільки данийслідчий експериментза участіпотерпілого ОСОБА_7 зафіксований нацифровий носій16.09.2020року -диск DVD+R, та підтверджуєтьсяпротоколом проведенняслідчого експериментувід 16вересня 2020року. Судом невстановлено істотногопорушення правта свободлюдини,які тягнутьза собоювизнання зазначеногодоказу недопустимим. Оформлення цього слідчого експерименту здійснено за правилами передбаченими ст. ст. 103-105 КПК України.

Крім того,сторона захистувважає,що слідчийексперимент від16листопада 2020року,який проведеноза участіпідозрюваного ОСОБА_9 та відеозаписдо нього, який оглянутий судом, не може бути доказом вини обвинуваченого ОСОБА_9 та братися судом до уваги, оскільки, такий відеозапис здійснено на компакт-диск, який не є оригінальним носієм інформації, а протокол проведення такого слідчого експерименту від 16 листопада 2020 року містить ряд виправлень.

Однак,такі доводисторони захистуне впливаютьна належністьта допустимістьвказаного доказу,оскільки данийслідчий експериментза участіпідозрюваного ОСОБА_9 зафіксований нацифровий носійкомпакт-диск,який єналежним джереломінформації тавідтворює належнимчином проведенняданого слідчогоексперименту.Дані докази,а самевідеозапис слідчогоексперименту тапротокол проведенняслідчого експериментуза участіпідозрюваного ОСОБА_9 від 16листопада 2020року фіксуютьобставини події,що маламісце 12.08.2020року,яка маламісце поблизус.Гори,Жовківського району,Львівської областіза участі ОСОБА_9 та потерпілого ОСОБА_7 ,що зафіксованона відеокамерушляхом безперервноговідеозапису.Судом невстановлено істотногопорушення правта свободлюдини,які тягнутьза собоювизнання зазначеногодоказу недопустимим. Оформлення цього слідчого експерименту здійснено за правилами передбаченими ст. ст. 103-105 КПК України.

Сторона захисту посилається на те, що ОСОБА_9 діяв у стані необхідної оборони, що виключає кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_9 .

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КК України, кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Частиною 3 ст. 36 КК України передбачено, що перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 КК України, особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.

Для вирішення питання щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Доводи сторони захисту які ґрунтуються на показах обвинуваченого ОСОБА_9 з приводу того, що він був змушений оборонятися від дій потерпілого ОСОБА_7 , не доводять самі по собі, наявність у діях обвинуваченого стану необхідної оборони, і такі доводи не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.

Суд вважає недоведеним вчинення з боку потерпілого ОСОБА_7 дій, які б свідчили про наявність дійсного, реального і об`єктивного суспільно небезпечного посягання, яке б за своїм характером і ступенем суспільної небезпечності могло реально заподіяти чи створити загрозу заподіяння шкоди правам та інтересам обвинуваченого ОСОБА_9 , що своєю чергою могло викликати в обвинуваченого невідкладну необхідність у заподіянні шкоди потерпілому ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України», доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_9 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду цього кримінального провадження.

Вина обвинуваченого ОСОБА_9 полягає в тому, що він своїми діями скоїв умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілого ОСОБА_7 , тобто вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.2 ст. 125 КК України.

Підстави для ухвалення виправдувального вироку, як про це просить сторона захисту, в суду відсутні, зважаючи на доведення стороною обвинувачення, поза розумним сумнівом, вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 337 КПК України, під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Стороною обвинуваченнянадано судувисновок експерта№1137від 13.08.2020року пропроведення судово-медичноїекспертизи гр-на ОСОБА_5 (експертизапочата 13.08.2020року експертиза закінчена13.08.2020року)(арк.спр.108,том 1),а такожнадано вимогуЖовківського відділенняполіції Кам`янка-Бузькоговідділу поліціїГУНП уЛьвівській областіщодо ОСОБА_5 (арк.спр.111,том 1),відповідь ізКНП Жовківськоїрайонної ради«Жовківська центральнарайонна лікарня»щодо гр. ОСОБА_5 (арк.спр.112,том 1),характеристику Зіболківськоїсільської радиЖовківського районуЛьвівської областіщодо ОСОБА_5 (арк.спр.113,том 1),довідку просклад сім`ївидану Зіболківськоюсільською радоюЖовківського районуЛьвівської області ОСОБА_5 (арк. спр. 115, том 1), однак суд не дає оцінки таким даним, оскільки судовий розгляд проводиться судом лише стосовно особи ОСОБА_9 , якому висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Підстав у відповідності до ч. 3ст. 337 КПК України,для виходуза межівисунутого обвинувачення,чи йогозміни,суд невбачає,оскільки вході судовогорозгляду обставин,які бперешкоджали ухваленнюсправедливого судовогорішення тазахисту правлюдини іїї основоположнихсвобод невстановлено.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Обставини, які, відповідно до ст.66КК України, пом`якшують покарання ОСОБА_9 та які зазначені в обвинувальному акті, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки обвинувачений дій, які б свідчили про щире каяття не вчиняв, дій обвинуваченого щодо активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, не встановлено.

Обставини, що, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_9 не встановлено.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, обставини вчинення кримінального правопорушення (проступку), позицію представника потерпілого, яка просила призначити покарання обвинуваченому у виді обмеження волі строком на два роки, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_9 покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 2 ст.125 КК України.

В даному кримінальному провадженні представником потерпілого ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_8 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України. Позов обґрунтовано тим, що 12 серпня 2020 року близько 17:15 год. потерпілий ОСОБА_7 під`їхав до своєї земельної ділянки, що знаходиться поблизу села Гори Жовківського району Львівської області, оскільки домовився з комбайнерами ОСОБА_14 та ОСОБА_31 змолотити пшеницю. До нього підійшли двоє чоловіків, яких він добре знав - ОСОБА_9 та ОСОБА_5 та почали бити потерпілого. Від зазначених ударів потерпілий впав на землю та обхопив голову руками. Однак, навіть після падіння потерпілого, продовжилися удари ногами в область голови. Побиття тривало близько пів години. Коли потерпілий почав втрачати свідомість, обвинувачений та його батько залишили потерпілого посеред поля та пішли в напрямку свого вантажного транспортного засобу (комбайну). Через деякий час до земельної ділянки потерпілого під`їхали комбайнери ОСОБА_14 та ОСОБА_32 , які і виявили потерпілого з розбитою головою.

Щодо заподіяння майнової шкоди в позові представник потерпілого посилається на ст. 22 ЦК України, ст. 1166 ЦК України та зазначає, що у зв`язку з заподіянням потерпілому тілесних ушкоджень у ділянці голови, було проведено комп`ютерну томографію головного мозку, ШВХ. Вартість витрат на комп`ютерну томографію становить 1980 (тисяча дев`ятсот вісімдесят) гривень. Також було придбано ліки для проведення лікування у розмірі 386 гривень. А разом - 2366 (дві тисячі триста шістдесят шість) гривень, ліків на суму 3819 грн. 74 коп., пального на суму 2688 грн. 60 коп.

Щодо заподіяння потерпілому моральної шкоди, представник позивача в позові зазначає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Виходячи з положення ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від: характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4 ст. 23 ЦК України). При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (п. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України). Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Так, протиправними діями обвинуваченого потерпілому були заподіяні сильний фізичний біль, як від заподіяних ударів, так і від наслідків кримінального правопорушення - заподіяння тілесних ушкоджень: закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, перелому кісток передньої та верхньої стінок правого гайморового синусу, перелому обох кісток носа, перелому основи дистальної фаланги 5-го пальця правої кисті, порушення функції зору (зниження зору до 30 відсотків на одне око), та інших тілесних ушкоджень.

Наслідки заподіяних травм непокоять потерпілого і до сьогодні та потребують тривалого реабілітаційного періоду. А функцію зору повністю відновити вже неможливо. І до сьогодні у вказаних вище ділянках потерпілий відчуває сильний біль. Крім того, страх який пережив потерпілий призвів до виникнення травматичного синдрому, що виражається у постійному переживанні травмуючої події, нічних жахах, порушення функції сну та неможливості повноцінно виконувати свою роботу, а відтак результатами своєї праці заробляти на життя. І хоч жодний розмір грошової винагороди не полегшить ті душевні страждання, які відчуває потерпілий, однак вважає, що відшкодування 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень в якійсь мірі зможуть компенсувати завдані потерпілому фізичний біль, моральні страждання та переживання.

Обвинувачений разом зі своїм батьком залишив потерпілого в непритомному стані з покривавленим обличчям далеко в полі, де були відсутні будь-які особи, які б могли надати потерпілому допомогу. Крім того, навіть на стадії досудового розслідування обвинувачений не вибачився та не зробив жодних спроб щоб відшкодувати потерпілому заподіяні збитки.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з ОСОБА_9 на його користь майнову шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням у розмірі 8874,34 грн. та моральну шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням у розмірі 500000 грн., а також витрати на правову допомогу у кримінальному провадженні у розмірі, що еквівалентний 2500 доларів США.

В судовому засіданні представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_9 позовні вимоги не визнав, та просив у задоволенні цивільного позову відмовити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 просив у задоволенні цивільного позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи в частині цивільного позову, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дійшов висновку, що позов цивільного позивача у кримінальному провадженні належить задовольнити частково з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуальногокодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 1 ст.129КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст.22ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.22ЦК України, збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 3 ст.22ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як встановив суд і описано вище, внаслідок кримінального правопорушення діями обвинуваченого ОСОБА_9 потерпілому ОСОБА_7 завдано майнову шкоду, розмір якої становить 8874 грн. 34 коп. Зазначений розмір майнової шкоди підтверджується встановленими під час судового розгляду судом обставинами справи, а також доданими до цивільного позову фіскальними чеками, пов`язаними із придбанням медичних препаратів, які використовувались під час лікування травм нанесених обвинуваченим потерпілому, та із придбанням потерпілим пального, яке використовувалось потерпілим під час проведення його лікування (арк. спр. 52-64, том 1), відомостями про оплату комп`ютерної томографії (арк. спр. 85, том 2).

Суд вважає доведеним факт заподіяння протиправними діями ОСОБА_9 майнової шкоди потерпілому ОСОБА_7 в розмірі 8874 грн. 34 коп. та погоджується з обґрунтованістю та доведеністю розміру такої шкоди.

Представник потерпілого в позовній заяві зазначає, що внаслідок вчиненого відносно потерпілого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, він зазнав моральної шкоди, яка виражена у фізичному болю та моральних стражданнях і переживаннях. Моральну шкоду оцінює в розмірі 500 000 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно п.п. 4,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд, оцінюючи позовні вимоги потерпілого, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заподіяна потерпілому моральна шкода знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку із вчиненим ОСОБА_9 кримінальним правопорушенням

При визначеннірозміру відшкодуванняморальної шкодизаподіяної потерпілому ОСОБА_7 ,суд враховуєформу виниобвинуваченого,те щопобиття потерпілогоспричинило йомудушевні страждання,стрес,протиправна поведінкаобвинуваченого завдаламоральних стражданьта відчуттядискомфорту черезотримані травми,погіршення стануздоров`ята необхідністьпроходження курсулікування.Після вчиненняпротиправних дій, ОСОБА_9 не попросив вибачення у потерпілого та в добровільному порядку не відшкодував заподіяну шкоду.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які переніс потерпілий, їх тривалість, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, та зважаючи на обставини при яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди необхідно задовольнити частково та з відповідача ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 належить стягнути 35000 грн. моральної шкоди.

Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, позивач зазнав моральних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, така сума моральної шкоди, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про стягнення з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 витрат на правничу допомогу, суд зауважує наступне.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом статей 120,124 КПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Так, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В судовому засіданні сторона захисту заперечила щодо задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, ураховуючи також і неспівмірність такого розміру витрат із наданою правничою допомогою представником потерпілого адвокатом ОСОБА_8 .

З матеріалів справи встановлено, що представником потерпілого долучено ордер серії ВС №1050961 від 18.12.2020 року, який підтверджує повноваження адвоката ОСОБА_8 на представництво інтересів потерпілого ОСОБА_7 у розгляді даної справи Жовківським районним судом Львівської області.

Окрім цього, з технічних записів судових засідань встановлено, що представник потерпілого приймала участь в судових засіданнях 18.12.2020 року, 25.01.2021 року, 09.03.2021 року, 22.03.2021 року, 20.04.2021 року, 24.05.2021 року, 02.09.2021 року, 29.09.2021 року, 23.11.2021 року, 23.12.2021 року, 28.04.2022 року, 26.07.2022 року, 23.08.2022 року, 04.10.2022 року, 13.02.2023 року, 08.03.2023 року, 24.03.2023 року, 03.04.2023 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи ізвстановленої реальностіучасті адвокатау наданніпрофесійної правничоїдопомоги уданій справі,беручи доуваги обставинисправи,співмірність винагородиза наданіюридичні послугизі складністюсправи,заперечення відповідачащодо стягненнявитрат напрофесійну правничудопомогу, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_9 належить стягнути на користь ОСОБА_7 7000 грн. процесуальних витрат на правничу допомогу.

В даному кримінальному провадженні запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речові докази відсутні.

Підстав для застосування правових приписів ст.174КПК України немає.

Керуючись статтями 368-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 220 (двісті двадцять) годин.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює - СФГ " ОСОБА_5 ", паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 29.12.2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 06 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) майнову шкоду в розмірі 8874 (вісім тисяч вісімсот сімдесят чотири гривні) 34 копійки.

Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює - СФГ " ОСОБА_5 ", паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 29.12.2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 06 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) моральну шкоду в розмірі 35000 (тридцять п`ять) тисяч гривень.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює - СФГ " ОСОБА_5 ", паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 29.12.2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 06 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) 7000 /сім тисяч/ грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст. 395 КПК України.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Роз`яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1