Постанова

від 04.04.2023 по справі 688/3431/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 688/3431/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачук С.В.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

04 квітня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Сторони в судове засідання не з`явилися, на адресу суду надіслали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до оскаржуваної постанови серії ЕГА № 794090 від 23.09.2022 року, інспектором Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Колобовою Оленою Валеріївною відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №794090 від 23.09.2022 року, якою останню визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 23.09.2022 року в АДРЕСА_1 здійснила завідомо неправдимий виклик спеціальних служб, а саме зателефонувала на лінію 102 та повідомила про факт домашнього насильства, хоча насправді цього факту не було.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем Шепетівським РУП ГУНП в Хмельницькій області надано належним чином завірену копію постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №794090 від 23.09.2022 року, відеофіксацію на оптичному диску та рапорт від 23.09.2022 року.

З рапорту чергового Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 23.09.2022 року вбачається, що отримано заяву та зареєстровано ЄО за №7477 від 23.09.2022 року як домашнє насильство.

Фабула ЄО: 23.09.2022 року о 01:20 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.09.2022 року о 01:20 за адресою: АДРЕСА_2 , син 16 років, який перебуває під дією невідомих речовин та знаходится на психоневрологічному обліку, вчиняє психологічне насильство відносно заявника ОСОБА_1 , вигнав з квартири. По прибуттю на місце події на заявницю ОСОБА_1 було складено адміністративну постанову ЕГА №794090 за ст. 183 КУпАП. З учасниками події проведено профілактичну бесіду та роз`яснено норми чинного законодавства.

Позивач, вважаючи постанову серії ЕГА №794090 від 23.09.2022 року про накладення адміністративного стягнення протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Саттею 183 КУпАП передбачена відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань у виді штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України

Суд, дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із підстав позову, позивач обґрунтовує зміст своїх вимог, зокрема порушенням процедури розгляду через не складення протоколу, не вручення постанови та відсутністю доказів її вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Слід зазначити, що сама постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, містить лише опис обставин, які визнані поліцейським підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.

Щодо доводів позивача про недодержання процедури розгляду інспектором Колобовою О.В. справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частинами першою статті 183 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно із ч.ч. 3, 5, статті 258 КУпАП протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису та відтвореного аудіо запису слідує, що ОСОБА_1 в ході розгляду справи інспектором Колобовою О.В. оспорювала допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, з цією метою навіть телефонувала на лінію 102, що зафіксовано оператором.

В той же час, інспектор Колобова О.В. постанову у справі про адміністративне правопорушення у двох екземплярах, один з яких мала б вручити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності на місці події не складала. Після оспорення Яцишиною О.І. на місці події допущеного порушення і адміністративного стягнення протокол про адміністративне правопорушення також не складала, хоча була зобов`язана це зробити відповідно до ст. 258 КУпАП та долучити його як додаток до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

З огляду на це, розглядаючи справу та приймаючи оскаржувану постанову без складання постанови та протоколу на місці вчинення такого правопорушення, інспектор Колобова О.В. діяла не у відповідності до чинних на час виникнення спірних відносин положень КУпАП.

З відеозапису встановлено, що жодних документів інспектори в присутності заявника ОСОБА_1 не складали, письмових пояснень ні у ОСОБА_1 , ні у її сина не відбирали. Про наявність доказів, в тому числі свідків вчиненого домашнього насильства не з`ясовували. Наявність у ОСОБА_1 ключів від квартири не може спростовувати факт вчинення домашнього насильства відносно неї сином.

З наведених підстав долучений відеозапис не може слугувати доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Суд не приймає до уваги інформацію, яка міститься у вищезгаданому рапорті, оскільки рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а.

У наданому рапорті від 23.09.2022 року зафіксовано повідомлення про факт вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_1 її сином, а тому такий також не може слугувати доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, відповідачами не надано.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

З огляду на те, що відповідачі не надали суду доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, в обґрунтування законності оскаржуваної постанови та не спростовували належними доказами твердження позивача, наведене є підставою для задоволення позову.

В той же час, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.