Ухвала

від 03.04.2023 по справі 183/1337/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1337/23

№ 1-кс/183/1395/23

У Х В А Л А

03 квітня 2023 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 червня 2021 року за №62021050020000118 про продовження строку тримання під вартою:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новолимарівка Біловодського району Луганської області, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є дитиною-інвалідом, а також дружину, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , внутрішньо-переміщеної особи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , учасника бойових дій, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області прокурором Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подано клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 на один місяць.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує на встановлення досудовим розслідуванням, що наказом № 139 о/с від 12.03.2021 ОСОБА_6 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Відповідно до ст. ст. 1, 17, 62 Закону України «Про Національну поліцію» та п.1 примітки до ст. 364 КК України ОСОБА_7 є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу.

Приблизно у червні 2021 року, більш точні дата та час під час досудового розслідування не встановлені, у ОСОБА_6 та його колег старших оперуповноважених цього ж підрозділу ОСОБА_8 , ОСОБА_7 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди від громадян України. Для реалізації свого плану вони вирішили залучити громадянина ОСОБА_9 , який був залучений до проведення негласних слідчих (розшукових) дій за його добровільною згодою.

Злочинна схема полягала у тому, що ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 повинен був передати заздалегідь визначеній особі наркотичні засоби. ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , користуючись статусом працівників поліції, вимагатимуть у такої особи неправомірну вигоду за непритягнення до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичної речовини.

09.09.2021 о 13 год. 19 хв. ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Рубіжне, проінструктували ОСОБА_9 про те, що йому необхідно збути наркотичні засоби громадянину України ОСОБА_10 . Після чого, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 повинні імітувати його законне затримання за зберігання наркотичних засобів та вимагати неправомірну вигоду.

09.09.2021 о 16 год.48 хв. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , прибули за адресою: АДРЕСА_3 . Пройшовши у під`їзд вказаного будинку вони затримали ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_8 представився ОСОБА_10 працівником поліції та показав своє службове посвідчення. Далі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 наказали йому покласти руки на двері квартири та провели особистий огляд його речей. В ході огляду у ОСОБА_10 підозрювані виявили медичний шприц об`ємом 5 мл з рідиною темно-коричневого кольору, який було надано останньому, як несправжній (імітаційний) засіб у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до яких його залучено.

Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_7 погоджувались та контролювались ОСОБА_6 відповідно до заздалегідь розробленого ними плану.

ОСОБА_8 наказав ОСОБА_10 відчинити вхідні двері квартири

АДРЕСА_4 , після чого всі зайшли до неї. Під час супроводження ОСОБА_10 до приміщення квартири ОСОБА_7 тримав його за зап`ястя руки.

Будь-яких процесуальних документів про затримання ОСОБА_10 ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не складали, права затриманого не повідомляли та не роз`яснювали.

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 спочатку незаконно проникли, а потім здійснили незаконний обшук приміщення квартири, а також незаконний огляд особистих речей ОСОБА_10 .. З рюкзака ОСОБА_10 вони вилучили грошові кошти в сумі 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень, які були надані останньому, як заздалегідь ідентифіковані слідчим під час проведення негласних (розшукових) дій.

При цьому будь-яких процесуальних документів підозрювані не складали. Дозволу суду на проведення обшуку житлового приміщення не мали.

ОСОБА_8 та ОСОБА_7 почали погрожувати ОСОБА_10 притягненням його до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичного засобу, якщо ОСОБА_10 не погодиться віддати їм 18000 грн. неправомірної вигоди. Щоб уникнути можливої шкоди своїм правам та законним інтересам ОСОБА_10 вимушено погодився на вказану вимогу.

Після отримання згоди ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 залишили собі вилучені грошові кошти в сумі 18000 грн. При цьому з вказаної суми вони повернули ОСОБА_10 1000 грн. та віддали (збули) йому вилучений ними медичний шприц об`ємом 5 мл з рідиною темно-коричневого кольору. Вказану рідину ОСОБА_8 та ОСОБА_7 суб`єктивно сприймали як особливо небезпечний наркотичний засіб.

09.09.2021 о 18 год. 07 хв. ОСОБА_6 зустрівся з ОСОБА_9 та передав останньому 1600 грн. у якості подяки за виконані ним злочинні вказівки поліцейських. Надані кошти є частиною суми у розмірі 18000 грн., наданої перед цим ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ОСОБА_10 . Подія відбулась за адресою: АДРЕСА_5 .

На вчиненому ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не зупинились та вирішили продовжити свою злочинну діяльність.

24.09.2021 о 19 год. 27 хв. ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , перебуваючи по вул. Богдана Хмельницького в м. Рубіжне, надали ОСОБА_9 вказівку про необхідність передання громадянину ОСОБА_11 наркотичного засобу, щоб у подальшому імітувати його затримання та вимагати у нього неправомірну вигоду за непритягнення до кримінальної відповідальності.

24.09.2021, приблизно о 20 год. 15 хв., ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , прибули разом з ОСОБА_12 до приміщення гаражу, який знаходиться в районі пров. Зелений в м. Рубіжне. Там ОСОБА_8 , на виконання заздалегідь обумовленого з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 плану, передав (збув) ОСОБА_9 паперовий згорток з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений - «PVP» (небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонений - «PVP» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса «PVP» склала 0,2314 грамів.). Вказану речовину ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 мав передати ОСОБА_11 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , привезли ОСОБА_9 до гаражно-будівельного кооперативу «Лада», який знаходиться за адресою: Луганська область. м. Рубіжне, вул. Миру, 1. Там вони наказали останньому увійти до приміщення гаражу № НОМЕР_1 та передати ОСОБА_11 паперовий згорток з «PVP».

Після цього, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 увійшли до вказаного приміщення з метою імітування викриття ОСОБА_11 за незаконне зберігання наркотичних засобів та у подальшому вимагання у нього неправомірної вигоди.

Приблизно через 5 хвилин ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 припинили реалізацію свого злочинного плану з метою запобігання викриття їхньої діяльності працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється:

- у незаконному проникненні до житла та незаконному проведенні в ньому огляду та обшуку, що вчинено службовою особою за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України);

- у незаконному зберіганні та перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 307 КК України);

- у проханні надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи, а також у одержанні такої вигоди для себе та третьої особи за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища. Ці дії вчинені за попередньою змовою групою осіб та поєднані з вимаганням неправомірної вигоди (ч. 3 ст. 368 КК України);

- у незакінченому замаху на прохання надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи, а також на одержання такої вигоди для себе та третьої особи за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, вчинених за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України);

- у завідомо незаконному затриманні, вчиненому з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України).

ОСОБА_6 , у зв`язку із наявністю достатніх доказів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 у межах строків досудового розслідування, тобто до 07.04.2023.

В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.

Ураховуючи особу підозрюваного, прокурор вважає наявними ризики, визначені п.п. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховуючи короткий строк перебування підозрюваного під вартою не зменшились, а саме: незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження; переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Вказує, що 28.03.2023 слідчим здійснено відкриття матеріалів кримінального провадження сторонам та повідомлено про завершення досудового розслідування. Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу закінчується 07.04.2023, однак завершити ознайомлення підозрюваного та його захисників з матеріалами кримінального провадження до вказаного строку не представляється можливим, оскільки, є достатні підстави вважати, що підозрюваним та його захисниками може здійснюватися зволікання при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, до яких надано доступ, з метою навмисного затягування та спливу строків дії ухвали про продовження запобіжного заходу. Крім того, навіть у разі повного ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження до завершення строку дії ухвали про тримання під вартою, прокурор буде позбавлений можливості вчасно звернутись до суду з метою продовження строку дії ухвали, а підготовче судове засідання, де можливо буде вирішити вказане питання не буде вчасно проведено у зв`язку з вкрай обмеженими строками. Необхідність в продовженні дії запобіжного заходу, застосованого щодо підозрюваного має на меті забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватись від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час судового розгляду прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні письмово, а також заперечував, стосовно доводів сторони захисту про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Уточнив, що у клопотанні органом досудового розслідування зазначені ризики, передбачені п. 1, п. 2, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в той час як прокурором більш точно в клопотанні наведені та обґрунтовані ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказав, що просить продовжити строк досудового розслідування на один місяць, оскільки з відкриттям матеріалів стороні захисту прокурором буде ініційоване питання складання обвинувального акту та розпочато підготовчого провадження, внаслідок чого під час стадії відкриття матеріалів стороні захисту строки досудового розслідування не застосовуються, а застосовується строк, встановлений для судового провадження. Означене надасть змогу суду, який отримує обвинувальний акт призначити його без надмірної поспішності, крім того на таке право вказує практика Вищого антикорупційного суду та зміни, внесені законодавцем до ч. 4 ст. 176 КПК України. Вказав на невжиття заходів, передбачених ч. 10 ст. 290 КПК України через відсутність зволікання сторони захисту з ознайомленням та те, що строк продовження запобіжного заходу є розумним та об`єктивно необхідним.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні. Наголосив, що є неправомірними посилання прокурора щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу, оскільки сторона захисту не ухиляється від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Повідомлення про доступ до матеріалів захисник отримав у понеділок та, в зв`язку з проживанням у іншому населеному пункті, одразу виїхав для ознайомлення з матеріалами. ОСОБА_6 ознайомився з матеріалами ще 30.03.2023. Слідчому відомо про всі дії сторони захисту та він невідкладно ознайомиться з матеріалами, зібраними та відкритими органом досудового розслідування. Вказав на безпідставність та необґрунтованість тверджень прокурора про відсутність необхідності доводити обґрунтованість підозри при продовженні строку дії запобіжного заходу. Наголосив на необґрунтованості та недоведеності підозри, відсутності зазначення у ній мотиву та мети, способу дій у ОСОБА_6 , неналежності та недопустимості отриманих стороною обвинувачення доказів на її підтвердження, відсутності в підозрі обов`язкових кваліфікуючих ознак, відсутність посилань на незаконні дії, об`єктів та суб`єктів злочинних посягань, способу вчинення злочину, стислості викладу правопорушення, невідповідність фактичним обставинам. Зазначив про надмірну тривалість досудового розслідування до моменту повідомлення про підозру. Послався на те, що ризики, які наведені в клопотанні мають характер припущень та не логічні. Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України спростовується тим, що ОСОБА_6 не було затримано в порядку ст. 208 КПК України, підозрюваний сам, після повідомлення слідчого та знаючи про можливість обрання запобіжного заходу, без зовнішніх спонукань із віддаленого населеного пункту з`явився до слідчого судді для обрання запобіжного заходу. Стороною обвинувачення жодних доказів на підтвердження вказаного ризику не надано. Про відсутність вказаного ризику вказують і характеризуючи дані підозрюваного. Про відсутність ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що органом досудового розслідування відмовлено в задоволенні поданого ним клопотання щодо допиту свідків, які знаходяться на тимчасово окупованій території в порядку ст. 225 КПК України, одночасного допиту свідків та підозрюваних, що вказує на безпідставність твердження сторони обвинувачення про наявність ризику впливу підозрюваного на свідків, недопустимості їх показів. Крім того, стороною обвинувачення не вжито і заходи безпеки щодо свідків, а вжито заходи щодо зміни анкетних даних. Вказівка в ухвалі апеляційного суду щодо погроз суду безпідставні. Свідки, щодо можливості впливу на яких вказує сторона обвинувачення мешкають на тимчасово окупованій території України, відтак підозрюваний можливості впливу на них не має. Інші ризики, на наявності яких наполягає прокурор абсурдні. Також прокурором не доведено неможливості обрання іншого запобіжного заходу. Вказав, що перебуваючи під дією запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, обраного ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_6 належним чином виконував свої обов`язки, невідкладно повідомив орган досудового розслідування, прокурора та слідчого суддю про зміну місця проживання у зв`язку зі закінченням підстав проживання в приміщенні за адресою: АДРЕСА_6 на нову - АДРЕСА_2 , з`являвся за першим викликом до слідчого та слідчого судді. Знаючи про обрання щодо іншого підозрюваного у кримінальному провадженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та скасування ухвали слідчого судді про обрання домашнього арешту, з`явився до суду апеляційної інстанції. Вказує, що підозрюваний має статус тимчасово переміщеної особи, двічі залишав своє житло внаслідок окупації військами росії Луганська, а тепер і Рубіжного. Доходи родини ОСОБА_6 є низькими, внаслідок чого підозрюваний та його родина не мають змоги внести заставу в розмірі, встановленому ухвалою апеляційного суду та така застава покладає непомірний тягар на родину. Вказав на неможливість дружини ОСОБА_6 працювати. Просив, у випадку, якщо слідчий суддя прийде до переконання про наявність доказів, які підтверджують обґрунтованість клопотання прокурора в частині обґрунтованості підозри та наявності ризиків застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначив, що сторона захисту не ухиляється від ознайомлення з матеріалами. Крім того, посилання прокурора на ч. 6 ст. 199 КПК України є недоречним, оскільки обвинувальний акт не направлено до суду, підготовче засідання не призначено. Строки досудового розслідування стороною обвинувачення не продовжувалися.

Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію та доводи захисника ОСОБА_5 . Доповнив заперечення проти задоволення клопотання. Наголосив на незаконності повідомлення про підозру, оскільки 07.02.2023 на час її складання та вручення у ОСОБА_6 був укладений договір з ОСОБА_4 і слідчим не надано змоги зв`язатися з захисником підозрюваному для участі під час вручення повідомлення про підозру та відмовлено у виклику захисника, однак зі спливом часу у сторони захисту відсутня можливість оскарження повідомлення про підозру. Також, пред`явлена підозра має всі обставини провокації органами безпеки. Матеріалами справи не підтверджено належними та допустимими доказами факт вчинення кримінальних правопорушень. Докази, наявні у органів досудового розслідування на підтвердження вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України недопустимі. Ризики, які сторона обвинувачення вважає доведеними не обґрунтовані, базуються на ймовірностях, не підтверджуються доказами. Свідки, на яких підозрюваний нібито може здійснити вплив частково перебувають на окупованій території, а частково зі зміненими даними. ОСОБА_6 працював в органах внутрішніх справ після порушення кримінального провадження, не переховувався, після обрання слідчим суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з`являвся на виклики слідчого та давав правдиві показання. Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 не може бути підставою для запобіжних заходів. Підозрюваний має двох неповнолітніх дітей на утриманні, має місце проживання та працював, мав бездоганну репутацію, поновлюється на посаді після звільнення шляхом звернення до суду. Крім того, розмір застави, застосований Дніпровським апеляційним судом є непомірним для родини ОСОБА_6 через те, що його він та його родина є внутрішньо переміщеними особами. Родина ОСОБА_6 , окрім його доходу та допомоги внутрішньо-переміщеним особам, яка є мізерною, не має іншого джерела доходу, перебуває у важкому матеріальному стані, дружина не має можливості працювати, оскільки доглядає за донькою з обмеженими можливостями. Просив застосувати цілодобовий домашній арешт. Вказав на те, що в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді застави до іншого підозрюваного - ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді було відмовлено через звернення з клопотанням поза межами строку досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисників та просив обрати йому інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, дослідивши заявлене клопотання, вислухавши доводи прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, з урахуванням ч. 1 ст. 177, ст.ст. 178, 183, 199 КПК України, вбачає таке.

09 червня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021050020000118 було внесено відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України. Короткий виклад обставин: правоохоронні органи на території Луганської області вимагають неправомірну вигоду у громадян за не притягнення до кримінальної відповідальності.

27 жовтня 2021 року до цього ж ЄРДР внесені відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 307 КК України. Короткий виклад обставин: під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 КК України - встановлений факт незаконного зберігання, перевезення з метою збуту психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, вчинені за попередньою змовою групою осіб працівниками правоохоронного органу Луганської області.

17 січня 2023 року до ЄРДР за цим же номером внесені відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України. Короткий виклад обставин: під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України встановлено факт незаконного проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконного проведення огляду, вчинене за попередньою змовою групою осіб: старшим о/у СКП ВП№1 Сєвєродонецького РУП ГУПН в Луганській області капітаном поліції ОСОБА_8 , старшим о/у СКП ВП № 1 Сєвєродонецького РУП ГУПН в Луганській області майором ОСОБА_7 та старшим о/у СКП ВП № 1 Сєвєродонецького РУП ГУПН в Луганській області капітаном поліції ОСОБА_6 , що мало місце 09.09.2021 року за адресою: АДРЕСА_4 .

26 січня 2023 року до цього ж ЄРДР внесені відомості з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України, з наступним коротким викладом обставин: під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження внесеного 09 червня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62021050020000118, встановлено факт незаконного завідомо незаконного затримання особи, вчиненого з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб: старшим о/у СКП ВП№1 Сєвєродонецького РУП ГУПН в Луганській області капітаном поліції ОСОБА_8 , старшим о/у СКП ВП № 1 Сєвєродонецького РУП ГУПН в Луганській області майором ОСОБА_7 та старшим о/у СКП ВП № 1 Сєвєродонецького РУП ГУПН в Луганській області капітаном поліції ОСОБА_6 . А також встановлено факт незакінченого замаху на прохання надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи, а також на одержання такої вигоди для себе та третьої особи за не вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, вчинених за попередньою змовою групою тих же осіб.

07 лютого 2022 року ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №62021050020000118 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року задоволено клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 у межах строків досудового розслідування, тобто до 07.04.2023.

Згідно зі ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З досліджених доказів, долучених прокурором до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України. Підозра підтверджується долученими до клопотання матеріалами, а саме: повідомленням ГУ СБУ у Донецькій та Луганській областях від 09.06.2021; протоколами допиту свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 ; протоколом огляду від 09.09.2021; протоколом огляду від 09.09.2021; протоколом огляду від 09.09.2021; протоколом огляду від 09.09.2021; протоколом огляду від 24.09.2021; висновком експерта № CE-19/113-21/11596-H3ПРАП від 20.10.2021; висновком експерта № 115 від 29.07.2022. Матеріали провадження підтверджують, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 277 КПК України за своїм змістом та на даному етапі сумнівів щодо його законності або порушення порядку вручення не викликає. Наданий для огляду захисником ОСОБА_4 договір від 20.12.2022 не вказує на порушення порядку її вручення.

Суд ураховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, проте зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд в цьому контексті враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Зокрема, за змістом п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Також, в контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя також бере до уваги надані підозрюваним та його захисниками пояснення та відомості під час судового засідання. Зокрема, сторона захисту зазначає, що кримінальні правопорушення були спровоковані. Водночас, на думку слідчого судді, вказані обставини не можуть однозначно вказувати на провокацію злочину. Слідчий суддя звертає увагу на те, що перевірка наявності провокації злочину, про яку зазначає сторона захисту, має здійснюватися під час судового провадження на підставі дослідження та оцінки всіх доказів.

Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. А на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження дії запобіжного заходу.

За таких обставин, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та її необґрунтованість, відсутність в підозрі її обов`язкових елементів.

З матеріалів клопотання та пояснень прокурора у судовому засіданні вбачається, що для закінчення досудового розслідування необхідно: завершити відкриття підозрюваному, іншим підозрюваним у провадженні та стороні захисту матеріали кримінального провадження; виконати інші необхідні для завершення досудового розслідування процесуальні дії та прийняти законне рішення у даному кримінальному провадженні в порядку ст.ст. 276, 283 КПК України. Кількість та складність вказаних процесуальних дій підтверджують викладене прокурором в клопотанні мотивування про неможливість закінчити досудове розслідування в строк, до закінчення запобіжного заходу підозрюваного.

Згідно з вимогами чинного законодавства сама по собі наявність обґрунтованою підозри не може бути єдиною підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки їх застосування потребує наявність існування хоча б одного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на увагу доводи прокурора про те, що наявний та продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність та продовження існування свідчить те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 371 КК України, та нетяжкого кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 162 КК України, внаслідок чого, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованих злочинів, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.

В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Про наявність і продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що підозрюваний погрожував побиттям свідку ОСОБА_9 в разі відмови виконувати протиправні вказівки, що підтверджується висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ №115 від 29.07.2022 року.

Крім того, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом. З огляду на те, що підозрюваний бачив свідка та безпосередньо з ним спілкувався, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків не зменшився та продовжує існувати.

За таких обставин слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості клопотання прокурора в цій частині.

Водночас, слідчий суддя зазначає, що ризики, передбачені п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - не є доведеним.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя вважає, що прокурором доведено той факт, що інші, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні та визнаним слідчим суддею доведеними.

Так, слідчий суддя враховує відсутність судимостей підозрюваного, участь підозрюваного у бойових діях, сімейний стан та наявність на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких є дитиною-інвалідом, а також дружину, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною а також неповнолітню дитини дружини, офіційне працевлаштування до пред`явлення підозри.

Водночас, слідчий суддя враховує також і тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також стан його здоров`я, який не виключає можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів, внаслідок чого відхиляє аргументи та доводи сторони захисту з цього питання.

Крім того, необхідність продовження дії запобіжного заходу підтверджується об`єктивною необхідністю виконання процесуальних дій для направлення обвинувального акту до суду.

З огляду на викладене, враховуючи, що прокурором доведено, що ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, не зменшилися, а також, що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим і слід продовжити запобіжний захід в межах строку досудового розслідування.

Визначаючи строк, до якого слід продовжити запобіжний захід слідчий суддя враховує положення ч. 5 ст. 219 КПК України, відповідно до якої строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Оскільки матеріали провадження свідчать, що захисникам та підозрюваним повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування 27.03.2023, з матеріалами справи захисники та підозрювані ознайомилися 30.03.2023 та 31.03.2023, захисник ОСОБА_5 не ознайомлений на дату розгляду клопотання,- не включається строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування з 28.03.2023 по 02.04.2023, тобто шість днів, внаслідок чого строк досудового розслідування, станом на момент розгляду клопотання та враховуючи відсутність доказів ознайомлення з матеріалами кримінального провадження захисника ОСОБА_5 , не може перевищувати строк два місяці та припадав би на 07.04.2023, за виключенням строку ознайомлення 6 днів, останній день якого, виходячи від дня розгляду клопотання припадає на 09.04.2023.

До загальних засад кримінального провадження відноситься розумність строків. Кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений (ч. 4 ст. 12 КПК України). Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).

За ч. 1, 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Так, в судовому засіданні встановлено, що прокурор в порядку ч. 10 ст. 290 КПК України до слідчого судді не звертався, не наполягає на зловживанні стороною захисту права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Обґрунтовує звернення до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу посиланням на те, що за ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора. На думку прокурора слідчий суддя не обмежений строками досудового розслідування та може визначити строк дії запобіжного заходу понад строки досудового розслідування.

Однак, ч. 3 ст. 197 КПК України чітко визначено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Посилання на те, що відкриттям матеріалів стороні захисту прокурором фактично ініційоване питання складання обвинувального акту та розпочато підготовчого провадження, строки досудового розслідування не застосовуються слідчий суддя вважає безпідставним, оскільки ч. 1 ст. 219 КПК України чітко передбачається, що строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження, яке слідчий суддя на стадії ознайомлення з матеріалами, зібраними сторонами під час досудового розслідування навіть приблизно не може встановити.

З урахуванням викладеного, клопотання підлягає задоволенню частково, строк тримання під вартою ОСОБА_6 , слід продовжити в межах строку досудового розслідування на 6 діб, тобто до 09.04.2023 року включно.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , майнового і сімейного стану підозрюваного, який має постійне місце проживання, має на утриманні двох дітей, є внутрішньо-переміщеною особою, та ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України та враховуючи, що доказів зміни майнового, сімейного стану підозрюваного на час розгляду клопотання, зміни в бік збільшення чи зменшення обставин, врахованих при визначенні застави на час розгляду даного клопотання не встановлено, слідчий суддя вважає відсутніми підстави для зміни встановленого розміру застави, відхиляючи посилання захисника на непомірність визначеного розміру застави для підозрюваного, та вважає за необхідне визначити заставу в розмірі, визначеному ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14.03.2023 - 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 536800 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В:

продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09 квітня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 536800 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем.

У разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти під заставу, покласти на нього обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися із населеного пункту, де проживає, без дозволу прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін обов`язків у разі внесення застави визначити до 09 квітня 2023 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали суду надіслати підозрюваному та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали проголошено о 08:15 годині 05 квітня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1