Номер провадження: 22-ц/813/1605/23
Справа № 502/906/18
Головуючий у першій інстанції Балан М. В.
Доповідач Князюк О. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого Князюка О. В.,
суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С.О.,
за участю секретаря Дерезюк В.В.,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу за апеляційними скаргами ТОВ"Діолекс" таОдеської обласноїдержавної адміністрації на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 14.07.2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Діолекс» про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав на підставі договору оренди земельної ділянки та визнання діючим договору оренди земельної ділянки, -
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Одеської обласної державної адміністрації, третя особа: Вилківська міська рада про визнання противоправним та скасування розпорядження. В обгрунтування первісного позову та уточненого позову зазначено, що розпорядженням Одеської ОДА №7/А-2018 від 02.01.2018 р., ТОВ «Діолекс» була надана в оренду строком на 49 років земельна ділянка площею 4,00 га, яка знаходиться на території Вилківської міської ради Кілійського району. Про вказаний факт позивач дізнався 30.01.2018 р. коли йому у будівлі Кілійської РДА був наданий лист з додатковою угодою до договору оренди земельної ділянки № 168 від 16.07.2007 р. і ознайомлено з вищевказаним розпорядженням. Вказана додаткова угода була оскаржена ним у Кілійському районному суді, на що ухвалене відповідне рішення по справі № 502/246/18 від 13.04.2018 року. На підставі зазначеного розпорядження, Одеська ОДА уклала відповідний договір оренди з ТОВ «Діолекс» на 49 років.
Як вказав позивач, зазначене розпорядження Одеської ОДА є протиправним, яке не відповідає нормам чинного законодавства і підлягає скасуванню, а договір оренди розірванню та скасуванню його державної реєстрації з наступних підстав. Земельна ділянка площею 4,00 га, яка знаходиться на острові Анкудиново в м. Вилкове Кілійського району Одеської області, кадастровий № 5122310300:01:008:0001 на підставі довгострокового договору оренди №168 від 16.07.2007 р. знаходилась і знаходиться в оренді у позивача на законних підставах. Він, як орендар земельної ділянки сумлінно виконував свої зобов`язання як сторона по договору, в повному обсязі сплачував орендну платню за користування земельною ділянкою не зважаючи на те що власники майна на ній постійно змінювались. Згідно договору купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд від 14.11.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Кілійського районного округу Децик Е.М., нежитлові будівлі та споруди були продані позивачем ПП «ІНТЕР-ТРЕЙН-ТУР». На момент отримання позики (кредиту) в банку ПП «Інтер-Трейд-Тур», вказало, що вони також були користувачами земельної ділянки, що не було дійсним і ввело в оману банк, який надавав кредит. При проведенні процедури банкрутства ПП «Інтер-Трейд-Тур» на аукціоні, було виставлене нерухоме майно, яке належало підприємству, а земельна ділянка та інше рухоме майно на цьому об`єкті не вказувалось, так як було відомо з витягів державного реєстру, що вона знаходиться в оренді у фізичної особи ОСОБА_1 . Згідно протоколу прилюдних торгів 157863 від 14.04.2016 р. переможцем торгів арештованого майна стало ПП «Діол» ЄДРПОУ 34251664. На підставі протоколу приватний нотаріус Кілійського районного нотаріального округу Юрченко М.Є 22.06.2016 р. видав свідоцтво на нерухоме майно на ПП «Діол», зареєстроване у реєстрі №1271. Відповідно при винесені розпорядження, відповідач, грубо порушив законне право орендаря (користувача), земельної ділянки тобто позивача. Згідно витягу з ДЗК та витягу з державного реєстру прав, у свідоцтві про право власності на нерухоме майно, яке видане нотаріусом, вказується ПП «Діол», а в розпорядженні відповідача №7-А-2018. Земельна ділянка надається ТОВ «Діолекс», вказується ЄДРПОУ товариства.
Також вказав, що в період придбання нерухомого майна, нежитлових будівель, та споруд ні підприємство боржник - ПП «Інтер-Трейд-Тур» не оформлював договір оренди земельної ділянки, ні ПП «Діол», а тим паче ТОВ «Діолекс» законних підстав на оренду земельної ділянки не мали і не мають. Тому зобов`язання органу виконавчої влади надати земельну ділянку на підставі договору оренди за відсутності відповідного рішення щодо розірвання попереднього договору є порушенням ст. 13, 41 Конституції України, оскільки ні ЗК України, ні Закон України «Про оренду землі» не передбачає обов`язку власника (користувача) земельної ділянки прийняття рішення про укладення договору оренди землі.
На підставі вищезазначеного позивач просив суд:
-визнати протиправним та скасувати Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 7-А-2018 від 02.01.2018 р. «Про надання земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Діолекс» в оренду на 49 років;
-визнати недійсним з моменту укладання договір оренди земельної ділянки строком на 49 років, укладеного між відповідачем та ТОВ «Діолекс» на земельну ділянку площею 4,00 га, розташовану на острові Анкудиново 16 Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122310300:01:008:0001;
-скасувати державну реєстрацію речових прав по договору оренди земельної ділянки площею 4,00 га розташовану на острові Анкудиново 16 Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122310300:01:008:0001.
-визнати діючим договір оренди земельної ділянки №168 від 16.07.2007 р. укладений між Позивачем та Кілійською РДА строком на 49 років;
- судові витрати покласти на відповідача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 14.07.2021 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 7/А-2018 від 02.01.2018 року «Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Діолекс» в оренду на 49 років».
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки строком на 49 років, укладений 11.10.2018 року між Одеською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діолекс», на земельну ділянку загальною площею 4,0000 га, із земель водного фонду для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Кілійський район, Вилківська міська рада, м. Вилкове, кадастровий номер земельної ділянки 5122310300:01:008:0001.
Скасовано державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проведену на підставі договору оренди земельної ділянки строком на 49 років, укладеного 11.10.2018 року між Одеською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діолекс», на земельну ділянку загальною площею 4,0000 га, із земель водного фонду для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Кілійський район, Вилківська міська рада, м. Вилкове, кадастровий номер земельної ділянки 5122310300:01:008:0001.
Стягнуто з Одеської обласної державної адміністрації (код ЕДРПОУ: 00022585) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 3327 гривень 20 копійок.
У задоволенні позову в частині решти позовних вимог - відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги
03 серпня 2021 року ТОВ «Діолекс» було подано апеляційну скаргу на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 14.07.2021 року, відповідно до якої апелянт просить рішення суду першої інстанції - скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
При цьому посилаючись на те, що постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції невірно розтлумачив норми права, що застосував до спірних правовідносин та не застосував норми матеріального права, які мав би застосувати. Крім того, при вирішенні спору, суд першої інстанції проігнорував висновки Верховного суду у даній категорії справ.
Так, однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Договір оренди припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою.
З моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно відбувається фактична заміна землекористувача: права та обов`язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна.
Отже, після переходу від позивача права власності на нерухомість договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно припинив свою дію щодо позивача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції не застосував ст. 120, 141 ЗК України, 377 ЦК України, які повинен був застосувати, а тому висновки про те, що відсутність угоди про розірвання договору оренди з ОСОБА_1 наділяє його правом користування земельною ділянкою є незаконним.
В оспорюваному розпорядженні не йшла мова про розірвання договору оренди із ОСОБА_1 , даним розпорядженням констатувався факт того, що право користування земельною ділянкою є припиненим в силу положень закону, а право користування ТОВ «Діолекс» виникло на підставі прямих норм закону ст. 120 ЗК України, 377 ЦК України.
Отже застосування судом положень ч. 1 ст. 651 ЦК України, статті 31 ЗУ «Про оренду землі» є невірним, оскільки вони не регулюють спірні правовідносини.
Суд першої інстанції не врахував той факт, що позивач звернувся до суду за захистом права, якого немає.
У позивача на момент звернення до суду із позовом було відсутнє право користування земельною ділянкою (право оренди), за захистом якого він звернувся, оскаржуючи розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №7/А-2018 від 02.01.2018 року, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Крім того, всупереч ст.263-265 ЦПК України суд першої інстанції не зазначив мотивів відхилення заперечень ТОВ «Діолекс» з приводу відсутності правових підстав для задоволення вимоги про скасування розпорядження.
Щодо вимоги про визнання недійсним правочину - договору оренди земельної ділянки строком на 49 років, укладеного 11.10.2018 року між Одеською обласною державною адміністрацією та ТОВ «Діолекс», суд першої інстанції, як і позивач у позові не навів жодного правового обґрунтування.
14 вересня 2021 року Одеською обласною державною адміністрацією було подано апеляційну скаргу на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 14.07.2021 року, відповідно до якої апелянт просить рішення суду першої інстанції - скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
При цьому посилаючись на те, що Кілійською районною державною адміністрацією на підставі звернення ОСОБА_1 було підписано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 16.07.2007 року №168. Зазначеною додатковою угодою внесено зміни до преамбули договору оренди землі від 16.07.2007 року №168, а саме - замінено сторону договору фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 на фізичну особу ОСОБА_1 .
Стороною договору оренди землі від 16.07.2007 року №168 був ФОП ОСОБА_1 , тобто права та обов`язки орендаря були притаманні саме фізичній особі-підприємцю. Припинення здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не має наслідком переходу його прав та обов`язків як орендаря до фізичної особи ОСОБА_1 .
Підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 16.07.2007 року №168 фізичною особою ОСОБА_1 , як особою, яка не має на це відповідних повноважень, з метою порушення публічного порядку та незаконного заволодіння майном держави дозволяє кваліфікувати таку угоду, як нікчемну.
Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.08.2021 року провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "Діолекс" на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 14.07.2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Діолекс» про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав на підставі договору оренди земельної ділянки та визнання діючим договору оренди земельної ділянки було відкрито.
Ухвалою від 26 серпня 2021 року справу було призначено до розгляду.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.09.2021 року провадження у справі за апеляційною скаргою Одеської обласної державної адміністрації на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 14.07.2021 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Діолекс» про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав на підставі договору оренди земельної ділянки та визнання діючим договору оренди земельної ділянки було відкрито.
Ухвалою 19 вересня 2021 року справу було призначено до розгляду.
У судовому засіданні представник апелянта ТОВ "Діолекс" апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити.
Інші учасники справи до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини.
16.07.2007 року між Кілійською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 було укладено довгостроковий договір оренди землі № 168 з підписами та печатками сторін зазначеного договору.
З листа Кілійської районної державної адміністрації № 18/201 від 29.01.18 р. адресованого ОСОБА_2 вбачається, що Кілійська РДА просить ОСОБА_1 підписати Угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 4,0 га, яка розташована на території Вилківської міської ради (о. Анкундиново) до земель державної власності та повернути їх у 5-ти денний термін до райдержадміністрації для відповідної реєстрації. Додана до відповідного листа Угода від 2018 р. про розірвання договору оренди землі за згодою сторін між Кілійською РДА та ОСОБА_1 не містить ані дати укладення, ані підпису орендаря - ОСОБА_1 .
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 13.04.2018 року по справі № 502/246/18, в позові ОСОБА_1 до Кілійської районної державної адміністрації про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено.
Відповідно до Витягу про державну реєстрацію прав № 34915997 від 23.07.2012 року, наданого Комунальним підприємством «РБТІ та РОН» встановлено, що ПП «Інтер Трейд Тур» на праві приватної власності належить нежитлові будівлі та споруди - оздоровчо туристичний комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується копією договору купівлі продажу нежитлових будівель та споруд оздоровчо-туристичного комплексу від 14.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу, /а. с. 11, 14/.
Згідно свідоцтва від 22.07.2016 року за реєстровим № 1271, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області встановлено, що ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ДІОЛ", що зареєстроване за адресою: Одеська область м. Одеса вул. Велика Арнаутська, 2А, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер 34251664, належить на праві власності майно, що складається з: комплекса будівель та споруд оздоровчо-туристичного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 453070 (чотириста п`ятдесят три тисячі сімдесят) гривень, зареєстрованого на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області 27.07.2012 року, зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" Одеської області в книзі 12, стор. 112 за номером 112, А - будиночок для відпочинку загальної площею 54,1 кв.м., Б - альтанка для відпочинку, В - альтанка для відпочинку, Г - лазня загальною площею 24,4 кв.м., Д - склад, Е - альтанка для відпочинку, Ж - душ, З - склад, И - будинок для відпочинку загальною площею 67,0 кв.м., К - убиральня, Л - склад загальною площею 86,3 кв.м., М - альтанка для відпочинку, Н - будівля побутових приміщень загальною площею 111,3 кв.м., О - альтанка для відпочинку, П,Р,С - навіс, 1-10, І-Х - надвірні споруди, загальною площею 343,1 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 40000 кв.м., яка придбана ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДIОЛ» за 453070 (чотириста п`ятдесят три тисячі сімдесят) гривень, що раніше належало ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "ІНТЕР-ТРЕЙД-ТУР" на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області 27.07.2012 року, /а. с. 16/.
Відповідно до акту прийому передачі майна до Статутного капіталу ТОВ «ДІОЛЕКС» від 06.09.2017 року встановлено, що ПП «Юридична компанія «ДІОЛ» передає, а ТОВ «ДІОЛЕКС» приймає в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «ДІОЛЕКС» наступне майно, яке належить ПП «ЮК «ДІОЛ» на праві власності: комплекс будівель та споруд оздоровчо-туристичного комплексу, що знаходиться за адресою: Одеська область Кілійський район м. Вилкове Анкудиново острів, 16 (шістнадцять), яке складається з: А - будиночок для відпочинку загальної площею 54,1 кв.м., Б - альтанка для відпочинку, В - альтанка для відпочинку, Г - лазня загальною площею 24,4 кв.м., Д - склад, Е - альтанка для відпочинку, Ж - душ, З - склад, И - будинок для відпочинку загальною площею 67,0 кв.м., К - убиральня, Л - склад загальною площею 86,3 кв.м., М - альтанка для відпочинку, Н - будівля побутових приміщень загальною площею 111,3 кв.м., О - альтанка для відпочинку, П,Р,С - навіс, 1-10, І-Х - надвірні споруди, загальною площею 343,1 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 40000 кв. м., кадастровий номер: 5122310300:01:008:0001, /а. с. 171/.
Згідно повідомлення за вих. № 19-15-0.6-1196/2-17 від 06.02.2017 року, наданого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області встановлено, що за інформацією Відділу Держгеокадастру у Кілійському районі Одеської області від 20.01.2017 № 22-1515-0.1-47/2-17 Головним управлінням встановлено, що згідно наявних у вказаному Відділі Книг записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди, земельна ділянка площею 4,0000 га, яка розташована на території Вилківської міської ради (за межами населеного пункту о. Анкудиново), кадастровий номер 5122310300:01:008:0001, передана у користування ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі, який зареєстрований за № 040752200004 від 20.06.2007 року. Крім того, відповідно до актуальної інформації Державного земельного кадастру вищезазначена земельна ділянка за категорією земель відноситься до земель водного фонду, вид використання - для розміщення, експлуатації та обслуговування оздоровчо-туристичного комплексу. Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками визначено у статті 122 Земельного кодексу України. У зв`язку з чим, ПП «Юридична компанія «Діол» з метою переоформлення права користування земельною ділянкою рекомендовано звернутися до належного розпорядника, /а. с. 62/.
Відповідно до заяви директора ТОВ «ДІОЛЕКС» за вих № 12.17.-01 від 15.12.2017 року поданої Голові Обласної державної адміністрації встановлено, що Приватне Підприємство «Юридична компанія «ДІОЛ», придбало з прилюдних торгів в порядку примусової реалізації предмету іпотеки, а саме майновий комплекс будівель і споруд оздоровчо-туристичного комплексу, загальною площею 343,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці загальною площею 4,0 га, кадастровий номер 5122310300:01:008:0001. Вищезазначені об`єкти майнового комплексу будівель і споруд належали ТОВ «Інтертрейдтур», земельна ділянка загальною площею 4,0 га, кадастровий номер 5122310300:01:008:0001 була оформлена на учасника Товариства ОСОБА_1 , згідно з договором оренди. В подальшому у зв`язку з переоформленням та віднесенням вищезазначених споруд до статутного капіталу ТОВ «ДІОЛЕКС», єдиним засновником якого є ПП «ЮК «ДІОЛ», на підставі ст. 120 Земельного кодексу України. У зв`язку з чим заявник просив припинити договір оренди землі № 168 від 16.07.2007 року який укладений з ОСОБА_3 , та укласти договір з належним власником, /а. с. 51/.
Розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації № 7/А-2018 від 02.01.2018 року припинено право користування земельною ділянкою (кадастровий номер 5122310300:01:008:0001) загальною площею 4, 0000 га фізичної особи підприємсця ОСОБА_1 згідно з довгостроковим договором оренди землі від 16.07.2007 року № 168, зареєстрованого у Кілійському РВ ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.06.2007 року № 040752200004. Надано ТОВ «ДІОЛЕКС» в оренду на 49 років земельну ділянку (кадастровий номер 5122310300:01:008:0001) загальною площею 4, 0000 га із земель водного фонду для культурно оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей (вид використання для розміщення, експлуатації та обслуговування оздоровчо туристичного комплексу), розташовану за адресою: Одеська область, Кілійський район, Вилківська міська рада, /а. с. 15/.
Згідно договору оренди землі від 11.10.2018 року, укладеного між Орендодавцем Одеською обласною державною адміністрацією від імені якої виступає Кілійська районна державна адміністрація з одного боку та орендар ТОВ «ДІОЛЕКС» встановлено, що Орендодавець надає, на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 02.01.2018 року № 7/А-2018, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку із земельних водного фонду для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Кілійський район, Вилківська міська рада, м. Вилкове, кадастровий номер земельної ділянки: 5122310300:01:008:0001. Відповідно до п. 2, 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 4, 0000 га із земель водного фонду для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей. На земельній ділянці знаходяться об`єкт нерухомого майна комплекс будівель та споруд оздоровчо-туристичного комплексу, що належить орендарю на праві приватної власності. Згідно п. 8 Договору, договір укладено на 49 років, /а. с. 173-175/.
Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 143519365 від 31.10.2018 року встановлено, що 29.10.2018 року зареєстровано договір оренди землі б/н від 11.10.2018 року між Кілійською районною державною адміністрацією та ТОВ «ДІОЛЕКС».
Мотивувальна частина
застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
За змістом п.1 ст.6, ст.13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
Згідно зі ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Критерії оцінкиправомірності оскаржуваногосудового рішеннявизначені встатті 263ЦПК України,відповідно дояких судоверішення повинноґрунтуватися назасадах верховенстваправа,бути законнимі обґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права.Судове рішеннямає відповідатизавданню цивільногосудочинства,визначеному цимКодексом.При виборіі застосуваннінорми правадо спірнихправовідносин судвраховує висновкищодо застосуваннявідповідних нормправа,викладені впостановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із ч. 1 ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
П. п. 3, 4 ч. 1ст.376ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (ст. 264 ЦПК України).
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження припинення чи розірвання договору оренди землі укладеного між ОСОБА_1 та Кілійською районною державною адміністрацією, окрім того як зазначалося вище Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 13.04.2018 року по справі № 502/246/18, в позові ОСОБА_1 до Кілійської районної державної адміністрації про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки відмовлено, у зв`язку з чим договір оренди земельної ділянки є чинним.
На підставі вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 7/А-2018 від 02.01.2018 року та визнання недійсним договір оренди земельної ділянки строком на 49 років, укладений 11.10.2018 року між Одеською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діолекс».
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком виходячи з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Законом, що регулює правовідносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».
Частиною другою статті 16 Закону України «Про оренду землі» визначено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Так, з матеріалів справи вбачається, що Кілійською районною державною адміністрацією на підставі звернення ОСОБА_1 було підписано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 16.07.2007 року №168. Зазначеною додатковою угодою внесено зміни до преамбули договору оренди землі від 16.07.2007 року №168, а саме - замінено сторону договору фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на фізичну особу ОСОБА_1 .
Стороною договору оренди землі від 16.07.2007 року №168 був ФОП ОСОБА_1 , тобто права та обов`язки орендаря були притаманні саме фізичній особі-підприємцю. Припинення здійснення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не має наслідком переходу його прав та обов`язків як орендаря до фізичної особи ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги Одеської обласної державної адміністрації, що підписання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 16.07.2007 року №168 фізичною особою ОСОБА_1 , як особою, яка не має на це відповідних повноважень, з метою порушення публічного порядку та незаконного заволодіння майном держави дозволяє кваліфікувати таку угоду, як нікчемну.
До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина першастатті 377 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (частини перша, друга, четверта статті 120 ЗК України(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року в справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18) вказано, що:
«чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилахстатті 120 ЗК України,статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зазначено, що:
«чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилахстатті 120 ЗК України,статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів ОСОБА_4 (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності».
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина перша та третястатті 13 ЦПК України).
У справі, що переглядається:
Так, відповідно до договору купівлі-продажу нежитлових будівель та споруд оздоровчо-туристичний комплекс, ОСОБА_1 продав, а ПП «Інтер-Трейд-Тур» прийняло від продавця у власність нежитлові будівлі та споруди оздоровчо-туристичний комплекс, що знаходяться та розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до умов цього договору, продавець свідчить, що земельна ділянка, на якій розташований відчужуваний об`єкт нерухомого майна, знаходиться у користуванні продавця на підставі договору оренди землі, та продавець зобов`язується у встановленому законодавством порядку відмовитися від її використовування на користь нового власника відчужуваного об`єкту нерухомого майна, на вимогу покупця надати відповідному органу земельного врядування відповідні документи про відмову від земельної ділянки, а також використати всі необхідні дії зі своєї сторони, котрі передбачені чинним законодавством України, щодо оформлення покупцем прав на земельну ділянку.
Згідно свідоцтва від 22.07.2016 року за реєстровим № 1271, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області встановлено, що ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ДІОЛ", що зареєстроване за адресою: Одеська область м. Одеса вул. Велика Арнаутська, 2А, код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер 34251664, належить на праві власності майно, що складається з: комплекса будівель та споруд оздоровчо-туристичного комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 453070 (чотириста п`ятдесят три тисячі сімдесят) гривень, зареєстрованого на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області 27.07.2012 року, зареєстрованого в Комунальному підприємстві "Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" Одеської області в книзі 12, стор. 112 за номером 112, А - будиночок для відпочинку загальної площею 54,1 кв.м., Б - альтанка для відпочинку, В - альтанка для відпочинку, Г - лазня загальною площею 24,4 кв.м., Д - склад, Е - альтанка для відпочинку, Ж - душ, З - склад, И - будинок для відпочинку загальною площею 67,0 кв.м., К - убиральня, Л - склад загальною площею 86,3 кв.м., М - альтанка для відпочинку, Н - будівля побутових приміщень загальною площею 111,3 кв.м., О - альтанка для відпочинку, П,Р,С - навіс, 1-10, І-Х - надвірні споруди, загальною площею 343,1 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 40000 кв.м., яка придбана ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ДIОЛ» за 453070 (чотириста п`ятдесят три тисячі сімдесят) гривень, що раніше належало ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ "ІНТЕР-ТРЕЙД-ТУР" на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області 27.07.2012 року, /а. с. 16/.
Відповідно до акту прийому передачі майна до Статутного капіталу ТОВ «ДІОЛЕКС» від 06.09.2017 року встановлено, що ПП «Юридична компанія «ДІОЛ» передає, а ТОВ «ДІОЛЕКС» приймає в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «ДІОЛЕКС» наступне майно, яке належить ПП «ЮК «ДІОЛ» на праві власності: комплекс будівель та споруд оздоровчо-туристичного комплексу, що знаходиться за адресою: Одеська область Кілійський район м. Вилкове Анкудиново острів, 16 (шістнадцять), яке складається з: А - будиночок для відпочинку загальної площею 54,1 кв.м., Б - альтанка для відпочинку, В - альтанка для відпочинку, Г - лазня загальною площею 24,4 кв.м., Д - склад, Е - альтанка для відпочинку, Ж - душ, З - склад, И - будинок для відпочинку загальною площею 67,0 кв.м., К - убиральня, Л - склад загальною площею 86,3 кв.м., М - альтанка для відпочинку, Н - будівля побутових приміщень загальною площею 111,3 кв.м., О - альтанка для відпочинку, П,Р,С - навіс, 1-10, І-Х - надвірні споруди, загальною площею 343,1 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 40000 кв. м., кадастровий номер: 5122310300:01:008:0001, /а. с. 171/.
Згідно повідомлення за вих. № 19-15-0.6-1196/2-17 від 06.02.2017 року, наданого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області встановлено, що за інформацією Відділу Держгеокадастру у Кілійському районі Одеської області від 20.01.2017 № 22-1515-0.1-47/2-17 Головним управлінням встановлено, що згідно наявних у вказаному Відділі Книг записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди, земельна ділянка площею 4,0000 га, яка розташована на території Вилківської міської ради (за межами населеного пункту о. Анкудиново), кадастровий номер 5122310300:01:008:0001, передана у користування ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі, який зареєстрований за № 040752200004 від 20.06.2007 року.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції не застосував ст. 120, 141 ЗК України, 377 ЦК України, які повинен був застосувати, а тому висновки про те, що відсутність угоди про розірвання договору оренди з ОСОБА_1 наділяє його правом користування земельною ділянкою є необгрунтованим.
У позивача на момент звернення до суду із позовом було відсутнє право користування земельною ділянкою (право оренди), за захистом якого він звернувся, оскаржуючи розпорядження Одеської обласної державної адміністрації №7/А-2018 від 02.01.2018 року, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Таким чином, враховуючи вище наведене, встановлені обставини справи, оскільки доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження, а суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права, апеляційний суд на підставі ст. 376 ЦПК України задовольняє апеляційні скарги, скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст. ст.374,375,382,383,384 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ТОВ "Діолекс" таОдеської обласноїдержавної адміністрації - задовольнити.
Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 14.07.2021 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Вилківська міська рада Ізмаїльського району Одеської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Діолекс» про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації речових прав на підставі договору оренди земельної ділянки та визнання діючим договору оренди земельної ділянки відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 03 квітня 2023 року.
Головуючий: О. В. Князюк
Судді: А. П. Заїкін
С.О. Погорєлова
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.03.2023 |
Оприлюднено | 06.04.2023 |
Номер документу | 110012108 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Князюк О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні