Ухвала

від 04.04.2023 по справі 681/183/23

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 681/183/23

№ 2-з/688/7/23

Ухвала

04 квітня 2023 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Зінченка Д.В..,

розглянувши заяву Фермерського господарства «Обрій-2008» про забезпечення позову по справі за позовом Фермерського господарства «Обрій-2008» до Головного управління Держгеокадастру у Хмельниціькій області, ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

встановив:

13 лютого 2023 року ФГ «Обрій-2008» звернулось до Полонського районного суду Хмельницької області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , у якому просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:004:0039, площею 0,5 га; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6823681500:10:004:0039, номер запису про право №5957517 від 06.06.2014 р., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 381136168236, припинивши право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

На підставі розпорядження голови Полонського районного суду Хмельницької області від 22.02.2023 року через неможливість утворити склад суду після задоволення самовідводів справу №681/183/23 передано на розгляд до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області.

02.03.2023 року вказану справу отримано канцелярією Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2023 року передано для розгляду судді Козачук С.В.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2023 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 13 год. 00 хв. 07.04.2023 року.

03.04.2023 року до канцелярії суду надійшла заява ФГ «Обрій-2008» про забезпечення позову, в якій позивач просив накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6823681500:10:004:0039, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ; заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:004:0039.

Подану заяву мотивує тим, що у матеріалах справи наявні докази, які свідчать про порушення прав позивача. Передбачаючи можливі наслідки задоволення позову, відповідачу ОСОБА_1 достатньо відчужити земельну ділянку іншим особам, щоб унеможливити задоволення позову або його виконання. Крім того, протягом усього часу розгляду справи судом відповідач ОСОБА_1 може поділити або об`єднати земельні ділянки, а наведені дії призведуть до припинення існування земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:004:0039, що також унеможливить задоволення позову. Враховуючи наведене та те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, просить забезпечити заявлений позов, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6823681500:10:004:0039 та заборони державним кадастровим реєстраторам вносити до ДЗК будь-які відомості, які стосуються вищевказаної земельної ділянки.

Заява про забезпечення позову призначена до розгляду судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, а тому в судове засідання сторони не викликались.

Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності дост. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинен враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Згідно правового висновку, зробленого Верховним Судом у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 361/6799/14-ц провадження № 61-16714св21 у справі що переглядається суди застосували такий захід забезпечення позову як арешт земельної ділянки; при задоволенні заяви про забезпечення позову суди вважали, що даний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами і забезпечить їх виконання та ефективне поновлення прав позивача. Вживаючи заходи забезпечення позову, суд вважав обґрунтованими доводи позивача про можливе відчуження відповідачем нерухомого майна, яке може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; суди не звернули увагу на те, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами. Позивачем заявлено вимоги про скасування державного акту про право власності на землю та визнання недійсним договору купівлі-продажу. Рішення суду на наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню. Томузахід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки не є співмірним із заявленими позивачем вимогами; за таких обставин, судові рішення належить скасувати та в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що Фермерське господарство «Обрій-2008» просить суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6823681500:10:004:0039, що належить на праві власності ОСОБА_1 та заборонити державним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки з кадастровим номером 6823681500:10:004:0039.

Проте дана заява в супереч п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності з посиланням, в тому числі, на норми ЦПК України щодо видів забезпечення позову; не зазначено обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; не підтверджено такі обставини належними й допустимими доказами.

За наведених обставин, заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149, 151 153, 353,354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні заяви Фермерського господарства «Обрій-2008» про забезпечення позову по справі за позовом Фермерського господарства «Обрій-2008» до Головного управління Держгеокадастру у Хмельниціькій області, ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати учасникам справи для відома.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з часу її отримання до Хмельницького апеляційного суду.

Суддя: С.В. Козачук