Постанова

від 28.03.2023 по справі 336/1111/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 28.03.2023 Справа № 336/1111/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 336/1111/19 Головуючий у 1 інстанції: Щаслива О.В.

№ 22-ц/807/528/23 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Кухаря С.В.

Полякова О.З.

секретар: Бєлова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Громадсько-політичний портал «Акцент», ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації,

ВСТАНОВИВ

В лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ТОВ «Громадсько-політичний портал «Акцент», ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації.

В обґрунтування позову зазначав, що 4 грудня 2018 року на інформаційно-аналітичному порталі Акцент (http://akzent.zp.ua/), власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Громадсько-політичний портал «Акцент», була опублікована стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », автором якої є відповідач ОСОБА_3 . Стаття містить такі висловлення: «Отметим, что «Запорожавтотранс», по заявлению которого работают силовики, принадлежит ОСОБА_4 , выходцу из Енакиево, который известен своими сепаратистскими взглядами в регионе. Добавим, у ОСОБА_5 вот уже год, как острый конфликт с областной властью в лице губернатора Констатина Брыля. Областные власти считают деятельность фирмы ОСОБА_5 незаконной. ОСОБА_5 в свою очередь обвиняет оппонентов в тотальной коррупции в сфере пассажироперевозок в Запорожской области, которую как раз и организовали топ-чиновники ОГА совместно с монополистом в данной сфере, сепаратистом Игорем Ивановым».

Наступного дня, а саме: 5 грудня 2018 року, на інформаційно-аналітичному порталі Акцент відповідач другий знову розмістив статтю авторства ОСОБА_3 під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в ОСОБА_6 отреагировали на вчерашние обыски у бизнесмена, директора траснпортно-туристической компании «Бас-Тур» ОСОБА_7 », яка містить таку інформацію про позивача: « ОСОБА_8 всех автостанций в Запорожской области является выходец из Енакиево ОСОБА_9 , известный в регионе своими сепаратистскими взглядами».

В опублікованих відповідачем другим статтях вбачається стійке і систематичне намагання створити у необмеженого кола осіб, які є читачами, враження про сепаратистку діяльність позивача, що є елементом диспозицій таких кримінально караних діянь проти основ національної безпеки України, як посягання на територіальну цілісність і недоторканість України (ст. 110 КК України), фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України (ст. 1102 КК України), державна зрада (ст. 111 КК України).

Вказану інформацію, яка є недостовірною та містить в собі негативний зміст, відповідачі розповсюджують у відсутність не лише обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, про винні дії позивача, а й навіть у відсутність кримінального провадження, тим самим грубо попираючи презумпцію невинуватості, декларовану Основним Законом України, кримінальним процесуальним законодавством та міжнародними правовими актами. Стосовно ділової репутації, означена інформація ганьбить і її, оскільки позивач є керівником крупного суб`єкта господарювання, який має бути бездоганним прикладом гідних моральних якостей для підлеглих та партнерів, проте вказана інформація, що подається відповідачами у формі фактичних тверджень, тому ганебні відомості про його схильність до порушення законності не сприяють зміцненню цієї репутації, змушують позивача виправдовуватися перед оточенням в тому, що він не є сепаратистом. Сформована на теперішній час власними зусиллями повивача його добропорядна ділова репутація необґрунтовано заплямована відповідачами.

Посилаючись на вищезазначене просив суд, визнати недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порушує його право на недоторканість честі, гідності та ділової репутації оприлюднену та поширену відповідачем другим інформацію, розміщену 4 грудня 2018 року та 5 грудня 2018 року на інтернет сайті akzent.zp.ua, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Громадсько-політичний портал «Акцент», в публікаціях « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також «Лидеры ВО «Батькивщина» в Запорожье отреагировали на вчерашние обыски у бизнесмена, директора траснпортно-туристической компании «Бас-Тур» ОСОБА_7 », такого змісту: «Игорь Иванов, известный в регионе своими сепаратистскими взглядами»; «Довбыш в свою очередь обвиняет оппонентов в тотальной коррупции в сфере пассажироперевозок в Запорожской области, которую как раз и организовали топ-чиновники ОГА совместно с монополистом в данной сфере, сепаратистом Игорем Ивановым». Позов також містить вимогу про зобов`язання відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Громадсько-політичний портал «Акцент» спростувати вказану інформацію та стягнути з відповідачів солідарно спричинену позивачу моральну шкоду в сумі 1000000 грн.

Моральну шкоду пояснює емоційними переживаннями з приводу поширення щодо нього негативної, такої, що не відповідає дійсності інформації, яка паплюжить його честь, гідність та ділову репутацію і яка стала відома необмеженому колу осіб, наслідків сприймання оточенням цієї інформації у вигляді погіршення стосунків з друзями, колегами, іншими знайомими, які стали виказувати по відношенню до позивача відчуженість. Глибину страждань посилюють ризики втрати ділових партнерів, які висловлюють недовіру та сумніви в порядності позивача.

Судові витрати просить покласти солідарно на відповідачів.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2022 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною і такою, що ганьбить честь та гідність, ділову репутацію позивача ОСОБА_2 , інформацію, що наявна в статтях, розміщених 4 грудня 2018 року та 5 грудня 2018 року на інтернет сайті akzent.zp.ua в публікаціях «Военное положение: в Запорожье областные власти с помощью силовиков устроили расправу над неугодным бизнесменом», а також «Лидеры ВО «Батькивщина» в Запорожье отреагировали на вчерашние обыски у бизнесмена, директора траснпортно-туристической компании «Бас-Тур» ОСОБА_7 » такого змісту: «… ОСОБА_4 , выходцу из Енакиево, который известен своими сепаратистскими взглядами в регионе»; «…совместно с монополистом в данной сфере, сепаратистом Игорем Ивановым».

Спростування цієї інформації здійснити шляхом зобов`язання відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Громадсько-політичний портал «Акцент» розмістити на інформаційно-аналітичному порталі Акцент (http://akzent.zp.ua/) публікацію про наявність рішення, що набрало законної сили, яким визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, інформацію такого змісту: «… ОСОБА_4 , выходцу из Енакиево, который известен своими сепаратистскими взглядами в регионе»; «…совместно с монополистом в данной сфере, сепаратистом Игорем Ивановым».

Стягнуто з ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Громадсько-політичний портал «Акцент», ОСОБА_1 солідарно на користь ОСОБА_2 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Громадсько-політичний портал «Акцент», ОСОБА_1 у дохід держави по 330 грн. 80 коп. судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що статтях, на які посилається позивач, наявна така інформація про позивача: «… ОСОБА_4 , выходцу из Енакиево, который известен своими сепаратистскими взглядами в регионе»; «…совместно с монополистом в данной сфере, сепаратистом ОСОБА_10 » (а. с. 10-18).

Відтак суд вважав, що вживання такого вислову до позивача як сепаратист порушує його особисті немайнові права.

Зокрема, суд першої інстанції досліджував як зміст поняття «сепаратизм», так і правомірність його вживання щодо позивача.

Відтак суд зробив висновок, що інформація про те, що позивач є сепаратистом, містить відомості про наявність в його діях ознак кримінально караних діянь, тобто є фактичним судженням, а обставини, які висвітлені в згаданих статтях широкому колу осіб, мають бути предметом доказування в кримінальному провадженні.

Суд також правомірно виходив з того, що тягар доведення достовірності поширеної інформації, яка містить в собі фактичні судження і має бути підтверджена належними фактичними даними, закон покладає на особу, що поширила цю інформацію.

Як зазначив суд першої інстанції, відповідачами не надано відомостей про наявність таких, що розслідуються та розглядаються судами, кримінальних проваджень, по яким позивач мав би статус підозрюваної, обвинуваченої або засудженої особи, тобто суду не надано доказів достовірності цієї інформації.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що на висновок про порушення права позивача на повагу до його честі, гідності та ділової репутації не впливають твердження відповідачів про право на свободу слова, гарантоване статтею 34 Основного Закону України, та наявність в оскаржуваній інформації оціночних суджень, оскільки Конституцією України та цивільним законодавством встановлені межі здійснення цивільних прав, відповідно до яких при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб та повинна додержуватися моральних засад суспільства (ст. 13 ЦК України).

Обмеження в здійсненні права на свободу слова, якщо здійснення цього права посягає на репутацію та права інших осіб, встановлено самою статтею 34 Конституції України з метою захисту репутації та прав осіб, що порушуються (здійснення цих прав може бути обмежене законом, зокрема, для захисту репутації або прав інших людей).

Наведене свідчить про те, що свобода слова жодним чином не повинна межувати з посяганням на охоронювані Конституцією та законами України права на повагу до честі, гідності та ділової репутації кожної особи.

Наслідки порушення меж здійснення цивільних прав встановлені статтею 13 ЦК України, відповідно до якої у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту (п. 24, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Вирішуючи вимоги позову про спосіб спростування недостовірної інформації, суд не знайшов підстав для зобов`язання відповідача спростувати її, оскільки примусове зобов`язання вчинити дії, які мають ґрунтуватися на добровільному волевиявленні особи, може приректи рішення на неможливість виконання в цій частині через відсутність відповідного волевиявлення відповідача.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції вважав за доцільне як спосіб спростування інформації, яка визнана недостовірною, визначити зобов`язання відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Громадсько-політичний портал «Акцент» розмістити на інформаційно-аналітичному порталі Акцент (http://akzent.zp.ua/) публікацію про наявність рішення, що набрало законної сили, яким визнано недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію позивача, інформацію такого змісту: «… ОСОБА_4 , выходцу из Енакиево, который известен своими сепаратистскими взглядами в регионе»; «…совместно с монополистом в данной сфере, сепаратистом Игорем Ивановым».

Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив як загальних положень ЦК щодо способів відшкодування так і з конкретних обставин справи.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що передумовою для відшкодування моральної шкоди, що спричинено порушенням права особи на повагу до гідності та честі, є загальні підстави для настання деліктної відповідальності.

Разом з тим ці ж самі положення закону судом не були враховані при дослідженні питання щодо наявності будь-яких порушень прав позивача відповідачем ОСОБА_1 .

Зазначена особа була притягнена до відповідальності без конкретизації та зазначення жодних її дій, які становили б склад правопорушення.

При апеляційному розгляді представник апелянта зазначив, що ОСОБА_1 жодних публікацій щодо позивача не здійснював, не є ані автором статті, на яку посилається позивач, ані власником Інтернет ресурсу, на якому була поширена інформація щодо позивача.

Як вбачається з матеріалів справи та цитування висловів, які були на думку позивача поширені Інтернетом, жодних достовірних відомостей щодо причетності відповідача ОСОБА_11 до звинувачення позивача не наведено.

З доданих до справи матеріалів, які були на думку позивача розповсюджені інформаційно-аналітичним порталом «Акцент», ( а.с. 9-19 ) не вбачається підтверджене належним чином будь-яке висловлювання саме відповідача ОСОБА_11 щодо особистості позивача.

Наведені публікації містять думки автора та/або власника видання, без жодних посилань на будь-які інтерв`ю з ОСОБА_1 .

Згадування у публікації його прізвища не є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

За таких обставин ухвалене судове рішення щодо встановлення у діях відповідача ОСОБА_1 будь-яких ознак цивільного правопорушення та покладення на нього цивільно-правової відповідальності за порушення прав на повагу до честі, гідності та ділової репутації позивача, підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові в цій частині позовних вимог.

У апеляційній скарзі та при апеляційному розгляді апелянт просив про скасування всього оскаржуваного судового рішення, натомість такі вимоги не можуть бути задоволені, позаяк решта судового рішення не стосується апелянта, він не уповноважений від імені інших відповідачів спростовувати висновки, зроблені судом щодо них.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 листопада 2022 року у цій справі скасувати в частині задоволення позову щодо ОСОБА_1 , та ухвалити в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 , нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення грошових сум залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тест постанови складено 4 квітня 2023 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

О.З. Поляков