Рішення

від 27.03.2023 по справі 903/992/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 березня 2023 року Справа № 903/992/22

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., за участю секретаря судового засідання Кошового В.А., розглянувши справу №903/992/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західелектромонтаж» (43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Героїв УПА,13, код ЄДРПОУ 36699380)

до відповідача: Приватного підприємства «Полгер» (43023, Волинська обл., вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 38592406)

про стягнення 572 361,65 грн.

Представники сторін:

від позивача: Книш Сергій Володимирович - адвокат;

від відповідача: н/з;

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західелектромонтаж» звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Приватного підприємства «Полгер» у якому просить стягнути 572 361,65 грн. заборгованості, в т.ч.: 550 000 грн. основного боргу, 21 095,90 грн. пені, 1265,75 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду №3 від 05.03.2021, в частині своєчасної оплати.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 23.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.01.2023.

Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Західелектромонтаж» подало заяву про забезпечення позову, у якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі основного боргу за договором підряду №3 від 05.03.2021 укладеним між ТзОВ «Західелектромонтаж» та ПП «Полгер» на відкритих банківських рахунках:

-у АТ КБ «Приватбанк» у м Дніпро, МФО:380634, номер рахунку НОМЕР_1 ;

- у ВАТ КБ «Приватбанк» у м Дніпро, МФО:380634, номер рахунку НОМЕР_2 .

Ухвалою суду від 23.12.2022 відмовлено у заяві про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 23.01.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 23.03.2023, відкладено підготовче засідання на 08.03.2023 та здійснено офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача ПП «Полгер» про розгляд справи №903/992/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західелектромонтаж» до Приватного підприємства «Полгер» про стягнення 572 361,65 грн.

Ухвалою суду від 08.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.03.2023.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4302309651171.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та подав заяву про стягнення судових витрат від 27.03.2023 відповідно до якої просить стягнути витрати пов`язанні з правничою допомогою у розмірі 55 000 грн.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, суд , встановив:

05.03.2021 між ТОВ «Західелекромонтаж» (підрядник) та ПП «Полгер» (замовник) було укладено Договір підряду № 3 (надалі- Договір), за яким Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання на власний ризик, власними та/або залученими силами засобами, матеріалами виконати роботі по темі: «Електромонтажні роботи Адміністративно-логістичного комплексу загальною площею 4807 м.кв. за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, буд. 2, орендатором якого є ТОВ Нова Пошта» у відповідності до Технічного завдання, яке є невід`ємною частиною даного Договору. Замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та здійснити оплату виконаних робіт відповідно до умов цієї Угоди та затвердженої договірної ціни. Оплату за виконані Підрядником роботи здійснює Замовник на поточний рахунок Підрядника, вказаний у цій угоді (п. 1.1 Договору).

05.03.21 між сторонами було підписано технічне завдання на електромонтажні роботи на проектування і будівництво Адміністративно-логістичного комплексу загальною площею 4807 м.кв., за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, будинок 2, що є додатком № 1 до Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна передбачена даним договором є динамічною та формується на основі підписаних між сторонами актів КБ-2 та КБ-3 по факту виконання робіт.

Пунктами 2.3, 4.1.6 договору визначено, що розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті гривнях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника згідно Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті». До обов`язків Замовника належить своєчасне виконання платіжних та інших зобов`язань, що передбачені даного Угодою.

Пунктом 5.2 договору визначено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п. 3.1 договору визначено, що дана угода набирає чинності від дати підписання та продовжує дію до повного виконання сторонами всіх обов`язків.

Даний договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним, а отже є дійсним, укладеними належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання своїх зобов`язань за договором, ТзОВ «Західелекромонтаж» виконало робіт на загальну суму 3668759,78 грн., що підтверджуються:

-Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за квітень 2021 року від 30.04.21 на суму 644478, 00 грн., актом №1 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за квітень 2021 року від 30.04.21;

- Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за травень 2021 року від 27.05.21 на суму 154732,00 грн., актом №2 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за травень 2021 року від 27.05.21;

-Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за травень 2021 року від 27.05.21 на суму 497610, 00 грн., актом №3 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за травень 2021 року від 27.05.21;

-Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за вересень 2021 року від 30.09.21 на суму 603224, 00 грн., актом №4 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за вересень 2021 року від 30.09.21;

-Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за жовтень 2021 року від 26.10.21 на суму 213700,00 грн., актом №5 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за жовтень 2021 року від 26.10.21;

-Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за жовтень-2 2021 року від 26.10.21 на суму 455710,00 грн., актом №5-1 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за жовтень 2021 року від 26.10.21;

-Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за жовтень-3 2021 року від 29.10.21 на суму 460864,44 грн., актом №7 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за жовтень 2021 року від 29.10.21;

-Актом виконаних робіт від 16 листопада 2021 року на суму 69285,45 грн.;

-Актом виконаних робіт від 16 листопада 2021 року на суму 36000,00 грн.;

-Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3) за листопад 2021 року від 29.11.21 на суму 533155,89 грн., актом №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за листопад 2021 року від 29.11.21.

Однак, ПП «Полгер» свої зобов`язання по сплаті за підрядних робіт за договором виконані частково, зокрема на загальну суму 3118759,78 грн., що підтверджуються платіжними документи, а саме:

-платіжна інструкція №1361 від 15.03.21 на суму 420 000, 00 грн.;

-платіжна інструкція № 1389 від 19.04.21 на суму 300 000, 00 грн.;

-платіжна інструкція №1406 від 20.07.21 на суму 70 000, 00 грн.;

-платіжна інструкція № 1462 від 17.09.21 на суму 1 000 000, 00 грн.;

-платіжна інструкція № 1510 від 04.10.21 на суму 300 000, 00 грн.;

-платіжна інструкція № 1512 від 05.10.21 на суму 200 000, 00 грн.;

-платіжна інструкція № 1608 від 19.11.21 на суму 500 000, 00 грн.;

-платіжна інструкція № 1670 від 01.12.21 на суму 200 000, 00 грн.;

-платіжна інструкція № 1786 від 25.03.22 на суму 128 759,78 грн.

Позивач звернуся з вимогою за №87 від 15.11.2022 до відповідача про сплату заборгованості в сумі 549 820 грн., однак остання залишена без належного реагування.

Позивач доводить, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань за договором, оплату наданих підрядних робіт у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 572 361,65 грн. заборгованості, в т.ч.: 550 000 грн. основного боргу, 21 095,90 грн. пені, 1265,75 грн. - 3 % річних

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина першою статті 202 Цивільного кодексу України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`зана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною першою статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, укладений між сторонами по справі договір, який за своєю суттю є договором підряду на проведення робіт, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України. В свою чергу згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України вказаний договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із умовами статті 854 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідач доказів оплати вартості виконаних робіт у повному обсязі до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 550 000 грн заборгованості за договором підряду №3 від 05.03.2021 підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем 3 % річних в сумі 1265,75 грн. за період з 25.11.2022 по 22.12.2022, суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки, відповідачем не виконано умови договору підряду, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з три проценти річних від простроченої суми.

Отже, за період з 25.11.2022 по 22.12.2022 є підставними та підлягають до задоволення 3 % річних в сумі 1265,75 грн.

Щодо стягнення пені в сумі 21 095,90 грн. за період з 25.11.2022 по 22.12.2022 суд виходив із такого.

Згідно з приписами ст. 216-218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2 договору визначено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт, замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Отже, за період з 25.11.2022 по 22.12.2022 є підставними та підлягають до задоволення пеня в сумі 21 095,90 грн.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

27.03.2023 позивач подав заяву про розподіл судових витрат, у якій просить стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 55 000 грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною першою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Водночас згідно з частиною третьою статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

При цьому інша сума судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи, може бути як більшою за попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, так і меншою (частини шоста, сьома статті 129 ГПК України).

Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Частиною третьою статті 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат на учасника справи покладено обов`язок подати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

14.11.2022 укладено договір між адвокатом Книшом С.В. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Західелектромонтаж» про надання правової допомоги (юридичних послуг ) за №14/11-22 предметом якого є надання правової допомоги (юридичних послуг) клієнту адвокату пов`язаної з стягненням заборгованості з Приватного підприємства «Полгер» (код ЄДРПОУ 38592406), що виникла за договором підряду № 3 від 05.03.21.

Згідно пунктах 3.2.3 договору визначено, що клієнт зобов`язується оплатити адвокатові послуги протягом 15 днів з моменту сплати ПП «Полгер» заборгованості набрання законної сили рішенням суду про таке стягнення на користь клієнта.

Суд бере до уваги висновок, зазначений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 зі справи №922/445/19. В абзацах другому та третьому пункту 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до матеріалів справи представництво позивача у суді першої інстанції фактично здійснювалось адвокатом Романюком Леонідом Сергійовичем на підставі договору про надання правової допомоги від 19.02.2021, повноваження, якого підтверджуються ордером серія АС №1021028

Суд зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у поставові Верховного Суду у справі №910/16803/19 від 19.07.2021

Як слідує з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.10.2018 в справі № 569/17904/17, - на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати ,у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Крім того, у своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Подані в підтвердження заяви витрат на правову допомогу докази, а саме: договір про надання правової допомоги від 14.11.2022, акт наданих послуг №1 від 27.03.2023 на суму 55 000 грн, виписка по рахунку від 24.03.2023 підтверджують наданні послуги зі сторони адвоката

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 55 000 грн, пов`язаних із розглядом справи №903/922/22 підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Полгер» (43023, Волинська обл., вул. Карбишева, 2, код ЄДРПОУ 38592406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Західелектромонтаж» (43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Героїв УПА,13, код ЄДРПОУ 36699380) 572 361,65 грн. заборгованості, в т.ч.: 550 000 грн. основного боргу, 21 095,90 грн. пені, 1265,75 грн. - 3 % річних, судовий збір в сумі 8585,42 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 55 000 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено

05.04.2023

СуддяВ. М. Дем`як