Рішення

від 02.02.2023 по справі 911/1385/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/1385/21

За позовом Керівника Броварської окружної прокуратури Київської області (07401, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 137) в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (07501, Київська обл., Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Центральна, буд. 27)

до 1. Виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (07501, Київська обл., Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Центральна, буд. 27)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ЕМ БІ ГРУП» (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 36-А, каб. 13)

про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

прокурор: Наумова К.О.

від позивача-1: не з`явились

від відповідача-1: не з`явились

від відповідача-2: не з`явились

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглянута справа №911/1385/21 за позовом Керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (далі позивач) до 1.Виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (далі відповідач-1) та 2.Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ЕМ БІ ГРУП» (далі відповідач-2) про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі №911/1385/21, надалі рішення у справі, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2022 та постановою Верховного Суду від 01.11.2022, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

При ухваленні рішення у справі питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, судом вирішено не було.

20.01.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшла заява про винесення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу, надалі заява про ухвалення додаткового рішення, згідно з якою останній просить стягнути на його користь з позивача 42442,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 30.06.2021 №30/06, понесених у зв`язку з розглядом судом справи №911/1385/21.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2022 судове засідання з розгляду заяви відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 10.02.2022. Ухвала суду від 27.01.2022 у справі №911/1385/21 направлена учасникам рекомендованими поштовими відправленнями.

10.02.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, судове засідання перепризначено на 10.03.2022, про що сторін повідомлено ухвалою суду від 21.02.2022. 10.03.2022 судове засідання суду не відбулося у зв`язку зі збройною агресією РФ, введенням воєнного стану та активними бойовими діями у Київській області. Ухвалою суду від 02.06.2022 судове засідання перепризначено на 23.06.2022.

31.03.2022 та повторно 17.06.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника відповідача-2.

07.06.2022 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника відповідача-1.

07.06.2022 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі представника позивача.

У судове засідання 23.06.2022 з`явився прокурор, інші учасники не з`явились, протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву на 07.07.2022.

27.06.2022 до Господарського суду Київської області від Заступника керівника Броварської окружної прокуратури надійшло заперечення на заяву відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат. Відповідно до заперечення прокурор вважає, що заявлений відповідачем-2 розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 42442,00 грн є необґрунтованим та неспівмірним, та просить відмовити в задоволенні заяви відповідача-2 повністю.

07.07.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи №911/1385/21 до Північного апеляційного господарського суду. Після повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області ухвалою суду від 21.09.2022 судове засідання з розгляду заяви відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 21.10.2022. 21.10.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з направленням матеріалів справи №911/1385/21 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Після повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області ухвалою від 15.12.2022 судове засідання з розгляду заяви відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення у справі призначено на 20.01.2023.

У судове засідання 20.01.2023 з`явилась прокурор, інші учасники не з`явились, протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву на 02.02.2023.

У судове засідання 02.02.2023 з`явилась прокурор, яка підтримала заперечення на заяву відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення, інші учасники не з`явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши заяву відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, заперечення прокурора, а також дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Також, згідно з ч.5 ст.123 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд також враховує висновок, що міститься в п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в п.5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18), відповідно до якого при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України").

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.01.2022 у справі №911/1385/21 в задоволенні позовних вимог до відповідача-1 та відповідача-2 відмовлено.

Представництво інтересів відповідача-2 у справі №911/1385/21 здійснював адвокат на підставі договору про надання правової допомоги від 30.06.2021 №30/06 (копія міститься в матеріалах справи).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем-2 надано також опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 14.01.2022, що включає в себе в т.ч. такі послуги адвоката: підготовка клопотання про відкладення розгляду справи; аналіз позовної заяви, законодавства та судової практики; підготовка запиту про надання документів клієнтом; підготовка та відправка адвокатського запиту від 09.07.2021; аналіз відповіді від 12.07.2021; аналіз доказів, наданих клієнтом; підготовка відзиву на позовну заяву (8 год); оформлення відзиву на позовну заяву, включаючи друк додатків (1 год. 20 хв); надсилання відзиву засобами поштового зв`язку (30 хв); аналіз відзиву на позовну заяву відповідача-1; аналіз відповіді на відзив; підготовка письмових пояснень; участь в судових засіданнях 01.07.2021, 05.08.2021, 26.08.2021, 16.09.2021, 23.09.2021, 18.11.2021, 09.12.2021, 16.12.2021, 13.01.2022.

Також відповідачем-2 на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідачем-2 надано:

- договір №30/06 про надання правової допомоги від 30.06.2021,

- рахунок на оплату від 30.06.2021 та платіжне доручення №115 від 30.06.2021 про сплату 36284,00 грн,

- акт про надання правової допомоги від 15.07.2021 на суму 36284,0 грн, з яких сума 18142,00 грн у зв`язку із здійсненням аналізу законодавства, судової практики та документів, наданих клієнтом, збором доказів та підготовки відзиву по справі №911/1385/21;

- акти про надання правової допомоги від 01.07.2021, від 05.08.2021, від 26.08.2021, від 16.09.2021, від 23.09.2021, від 18.11.2021, від 09.12.2021, від 16.12.2021, від 13.01.2022 та рахунки на оплату до них у зв`язку із участю адвоката в судових засіданнях - кожен з актів на суму 2700,00 грн, загальна сума цих актів становить 24300,00 грн (9 х 2700=24300).

Всього таким чином відповідач-2 просить стягнути 42442,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (18142+24300=42442).

Надаючи правову оцінку заяві відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат та запереченням прокурора, суд враховує, що позов у справі 911/1385/21 був заявлених з таких підстав:

1) порушення відповідачем-1 порядку та вимог приватизації комунального майна під час приватизації об`єкта незавершеного будівництва за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Київський шлях, 126/1; та

2) наявність у відповідача-2 бенефіціарного власника 10 і більше відсотків акцій (часток), який є резидентом держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.

12.07.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що порядок та вимоги приватизації комунального майна під час приватизації спірного об`єкту відповідачем-1 не було порушено.

19.07.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 з позовними вимогами також не погоджувався. У своєму відзиві відповідач-2 фактично відтворив позицію відповідача-1 про те, що порядок та вимоги приватизації комунального майна під час приватизації спірного об`єкту відповідачем-1 не були порушені. Також відповідач-2 у своєму відзиві з посиланням на надані ним докази зазначав, що бенефіціарний власник відповідача-2 є резидентом України, а тому просив суд доводи прокурора в цій частині відхилити також.

26.08.2021 протокольною ухвалою підготовчого засідання суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 16.09.2021.

28.08.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшло заперечення на відповідь прокурора на відзив. У запереченні відповідач-1 вказав, що спірний об`єкт не був введений в експлуатацію, є недобудованим (25% готовності), не може використовуватись за цільовим призначенням до моменту закінчення будівництва, а тому такий об`єкт відноситься не до об`єктів соціально-культурного призначення, а до об`єктів незавершеного будівництва.

16.09.2021 та 23.09.2021 в судовому засіданні оголошувались перерви на 23.09.2021 та на 21.10.2021.

У зв`язку із перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному судове засідання 21.10.2021 не відбулось та було перепризначено на 18.11.2021.

18.11.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва на 09.12.2021 з метою надання відповідачам можливості надати свої пояснення, враховуючи, що прокурор в судовому засіданні 18.11.2021 оновив та уточнив свої доводи про те, що відповідачем-1 не було здійснено інвентаризацію об`єкта приватизації згідно з Методикою оцінки майна.

07.12.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача-1 надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-1 надав пояснення щодо процедури інвентаризації та оцінки спірного об`єкта та щодо доводів прокурора у зв`язку з цим.

09.12.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача-2 також надійшли письмові пояснення, в яких відповідач-2 надав пояснення щодо процедури інвентаризації та оцінки спірного об`єкта та щодо доводів прокурора у зв`язку з цим.

09.12.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва на 16.12.2021.

16.12.2021 до Господарського суду Київської області від прокурора надійшли додаткові письмові пояснення щодо процедури інвентаризації та оцінки спірного об`єкта.

16.12.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва на 13.01.2022. За результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів 13.01.2022 у судовому засіданні після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приймаючи рішення від 13.01.2022 про відмову в задоволенні позову, суд дійшов висновку про те, що порядок та вимоги приватизації комунального майна під час приватизації спірного об`єкту відповідачем-1 не було порушено, а тому суд відхилив доводи прокурора у цій частині спору. Щодо доводів прокурора про наявність у відповідача-2 бенефіціарного власника 10 і більше відсотків акцій (часток), який є резидентом держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, то суд також відхилив вказані доводи прокурора, але не тому що відповідач-2 спростував доводи прокурора в цій частині спору шляхом надання суду відповідних доказів, а тому що прокурором не було надано належних та допустимих доказів того, щоб у бенефіціарного власника був статус резидента РФ.

Таким чином, суд відмічає, що не всі заявлені відповідачем-2 витрати на правову допомогу у цій справі відповідають критерію неминучості таких витрат.

По-перше, деякі із заявлених відповідачем-2 видів робіт із правової допомоги та витрат у зв`язку з ними дублюються та/або охоплюються іншими видами робіт із правової допомоги (наприклад, аналіз позовної заяви, аналіз законодавства та судової практики пов`язаний із та охоплюється правовою допомогою із підготовки відзиву на позовну заяву; так само, оформлення відзиву на позовну заяву передбачає та включає друк додатків до позовної заяви, при цьому друк додатків сам по собі не є правовою допомогою адвоката).

По-друге, суд відмічає, що не всі із заявлених відповідачем-2 видів робіт із правової допомоги та витрати у зв`язку з цим були необхідними у цій справі.

Так, відповідачем-2 заявлено сумарно 18142,00 грн витрат у зв`язку із правовою допомогою з підготовки відзиву відповідача-2 по справі №911/1385/21 (включаючи всі описані відповідачем-2 роботи (послуги) включно до надання суду відзиву по справі). Суд при цьому відмічає, що значна частина відзиву відповідача-2 стосувалась питання дотримання відповідачем-1 порядку та вимог приватизації комунального майна під час приватизації спірного об`єкту. Тобто доводи позовної заяви в цій частині спору стосувались дій та рішень відповідача-1, а не відповідача-2, і при цьому сам відповідач-1 ще до подання відзиву відповідачем-2 подав суду свій відзив на позовну заяву, в якому обґрунтував дотримання відповідачем-1 порядку та вимог приватизації комунального майна під час приватизації спірного об`єкту. Тобто ще до подання відповідачем-2 відзиву з доводами про дотримання відповідачем-1 порядку та вимог приватизації комунального майна ці доводи вже були повідомлені суду відповідачем-1 у відзиві відповідача-1, а тому не було необхідним відповідачу-2 відтворювати (повторювати) ці ж доводи у відзиві відповідача-2. Суд також відмічає, що інша значна частина відзиву відповідача-2 стосувалась питання доказування відповідачем -2 того, що бенефіціарний власник відповідача-2 є резидентом України, однак суд в цій частині спору прийняв рішення на користь відповідачів не у зв`язку з наданими відповідачем-2 доказами, а у зв`язку з тим, що прокурором не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження правової позиції прокурора в цій частині спору.

Таким чином, суд відмічає, що 2/3 обсягу правової допомоги з підготовки та надання відповідачем-2 відзиву по справі №911/1385/21 та витрат у зв`язку цим не були неминучими, враховуючи, що значна частина доводів у відзиві відповідача-2 вже була повідомлена суду відповідачем-1, а інша значна частина доводів відзиву відповідача-2 не була суттєвою та вирішальною для ухвалення судом рішення на користь відповідачів у відповідній частині спору.

Тому суд приходить до висновку про те, що заявлені відповідачем-2 витрати у зв`язку із правовою допомогою з підготовки та надання відзиву по справі №911/1385/21 в загальній сумі 18142,00 грн підлягають розподілу в розмірі не більше 1/3 від заявленої суми, а саме в розмірі 6000,00 грн.

Щодо решти заявлених відповідачем-2 витрат на правову допомогу у справі №911/1385/21, а саме витрат, які відповідач-2 обчислює виходячи із участі представника відповідача-2 в 9 судових засіданнях, в загальній сумі 24300 грн (9х2700=24300), то суд відмічає, що відповідачем-2 у цій справі було підготовлено та подано суду відзив на позовну заяву, а явка представника відповідача-2 не була обов`язковою, тобто не всі витрати відповідача-2 у зв`язку з участю в судових засіданнях відповідають критерію неминучих витрат.

Разом з тим, суд враховує, що 18.11.2021 в судовому засіданні оголошувалась перерва на 09.12.2021 з метою надання відповідачам можливості надати свої пояснення внаслідок оновлення та уточнення прокурором в судовому засіданні 18.11.2021 правової позиції у спорі (питання щодо інвентаризації), у зв`язку з чим відповідач-2 міг потребувати відповідної правової допомоги для підготовки (оновлення, уточнення) своєї правової позиції у спорі.

Таким чином, суд відмічає, що із заявлених відповідачем-2 витрат на правову допомогу у зв`язку із участю в судових засіданнях в загальній сумі 24300,00 грн, критерію неминучості витрат відповідають витрати в розмірі не більше 4000 грн (виходячи із ставки 2700,00 грн за судове засідання та 1300,00 грн за підготовку додаткових пояснень у справі).

Доводи прокурора про необхідність повної відмови відповідачу-2 у розподілі витрат на професійну правничу допомогу судом відхиляються, оскільки очевидним є те, що відповідач-2 отримував професійну правничу допомогу у цій справі №911/1385/21 та поніс відповідні витрати у зв`язку з цим, однак суд при цьому відмічає, що не всі заявлені відповідачем-2 витрати були неминучими, про що суд зазначив вище.

Суд також враховує, що при розгляді справи позивач від позову повністю чи частково не відмовлявся.

На підставі наведеного та виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ЕМ БІ ГРУП» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/1385/21 з позивача підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 10000,00 грн (6000,00+4000,00=10000,00), що є обґрунтованим розміром таких витрат.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відповідача-2 на професійну правничу допомогу шляхом стягнення з позивача на користь відповідача-2 документально підтверджених та обґрунтованих витрат в розмірі 10000,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 3, 7, 11, 13-16, 73-80, 123, 124, 126, 129, 221, 233, 236-238, 240-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ЕМ БІ ГРУП» про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та стягнення з позивача 42442,00 грн судових витрат у справі №911/1385/21 (вх.суду №1290/22 від 20.01.2022) задовольнити частково.

2.Стягнути з Баришівської селищної ради Броварського району Київської області (07501, Київська обл., Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Центральна, буд. 27, ідентифікаційний код 04360623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ ЕМ БІ ГРУП» (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 36-А, каб. 13, ідентифікаційний код 42550592) 10000,00 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 05.04.2023.

Суддя О.О. Третьякова