Рішення

від 04.04.2023 по справі 918/217/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/217/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арома Парфюм"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів"

про: стягнення в сумі 76 465,72 грн

секретар судового засідання: С.Коваль;

представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: В.Головачик

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арома Парфюм" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" про стягнення 76 085,29 грн попередньої оплати та 380,43 грн штрафу.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арома Парфюм" та Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" було укладено договір поставки №ВЗЖ-7-21.

Згідно з умовами вказаного договору відповідач взяв на себе зобов`язання поставити продукцію.

На виконання умов договору позивач здійснив 100% попередню оплату товару в сумі 76 085,29 грн, однак відповідач свої зобов`язання з поставки товару не виконав.

Позивач керуючись пунктом 10.4. договору нарахував відповідачу 380,00 грн штрафу.

Відповідач у своєму відзиві на позов вказав про необґрунтованість позову, оскільки окрім фактичних зобов`язань щодо поставки товару між сторонами існували зобов`язання по зберіганню і фактичному використанню форм комплекту постачальником для подальшого виробництва товару (пляшки) покупцю.

Відповідач вказує, що з метою виконання договірних зобов`язань 03 серпня 2022 року направив позивачу видаткову накладну та акт приймання-передачі тестового комплекту форм. Посилка позивачем отримана 04 серпня 2022 року.

Таким чином, на переконання відповідача, ним виконано свої зобов`язання що визначені договором.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 04 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 04 квітня 2023 року.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

10 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арома Парфюм" (позивач, покупець) та Приватним акціонерним товариством "Костопільський завод скловиробів" (постачальник, відповідач) було укладено договір поставки №ВЗЖ-7-21 (надалі договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця тестовий комплект форм для виробництва скляних пляшок 1-32-60, далі по тексту "товар", а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

У разі технічної можливості та необхідності тестовий комплект форм для виробництва скляних пляшок I- 32-60 може використовуватись постачальником для виробництва пляшки разом із основним комплектом форм для виробництва скляних пляшок. В такому разі при замовленні основного комплекту форм сторони обговорюють питання кількості та вартості основного комплекту.

Згідно з пунктом 3.1. договору, товар, вказаний в п.1.1. даного договору повинен відповідати стандартам якості заводу виробника, а також технічній (конструкторській) документації, ескізу-кресленню на пляшку І-32-60 (додаток № 1), затвердженому сторонами шляхом підписання і переліку комплектації (додаток №2).

Відповідно до пункту 3.2. договору, виготовленні за допомогою товару тестові скляні пляшки І-32-60 повинні відповідати ескізу-кресленню (додаток №1), яке є невід`ємною частиною договору, а також всім існуючим нормативам.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що заміна неякісного товару і/або неякісних складових частин товару буде проводитись постачальником за власний рахунок в терміни, узгоджені сторонами.

Згідно з умовами пункту 4.1. договору, постачальник зобов`язується поставити товар для виробництва скляних пляшок І-32-60, які повністю відповідають ескізу-кресленню (додаток №1).

Згідно з умовами пункту 4.2. договору, строки поставок вказані у додатку №2.

У додатку №2 зазначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар в термін до 60 календарних днів, після здійснення покупцем передоплати за товар, а також письмового узгодження сторонами ескізу-креслення пляшки.

Пунктом 5.1 договору визначено загальну вартість товару, яка складає 76 085,29 грн з ПДВ, що є еквівалентом 2 521,05 євро по міжбанківському курсу на 10.11.2021р. (міжбанківський курс - 30,18 грн./EUR).

Відповідно до пункту 6.1. договору, умови та порядок розрахунків зазначено у додатку №2 до даного договору поставки.

Згідно з додатком №2 до договору, покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100% в термін 3-х банківських днів після підписання договору та письмового узгодження ескізу-креслення пляшки.

Як видно з платіжного доручення №767 від 12 листопада 2021 року позивачем здійснено оплату товару в сумі 76 085,29 грн. Вказану оплату позивач здійснив на виконання умов договору №ВЗЖ-7-21 від 10.11.2021 року.

Таким чином погоджений сторонами строк поставки товару: до 11 січня 2022 року.

Згідно з умовами пункту 7.1. договору, поставка товару по даному договору здійснюється на умовах FСА Україна (Інкотермс 2020) склад постачальника, який знаходиться за адресою Рівненська обл., м. Костопіль, вул. Дерев`яна 7.

Згідно з умовами пунктів 7.2., 7.4. договору, датою поставки товару рахується дата підписання уповноваженими представниками сторін Акту приймання - передачі. Товар рахується переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості з моменту підписання акту приймання-передачі і товаророзпорядчих документів, які являються невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що товар передається постачальнику у тимчасове використання для виробництва скляної пляшки для покупця. Передача товару постачальнику в користування здійснюється на підставі акту приймання-передачі. Товар підлягає поверненню за вимогою покупця в строк не більше 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання усного або письмового повідомлення про вимогу повернути товар.

Позивач вказує, що відповідачем не виконано зобов`язання з поставки товару, обумовленого договором.

Пунктом 10.4. договору передбачено, що за порушення термінів поставки товару покупцю, постачальник сплачує штраф в розмірі 0,5% від вартості не поставленого товару.

Керуючись пунктом 10.4. договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 0,5% вартості непоставленого товару що становить 380,43 грн.

24 січня 2023 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів, проте вказана вимога залишена без задоволення.

У відповідь на вказаний лист відповідач направив позивачу лист в якому зазначив, що на виконання умов договору відповідач виконав виготовлення продукції та провів 6 випробувань виготовленого товару, а проте за результатами випробувань не було отримано якісних зразків, з огляду на складність дизайну погодженого ескізу флакону.

Відповідач вказує, що 03 серпня 2022 року направив позивачу акт приймання передачі тестового комплекту та видаткову накладну від 30 червня 2022 року, однак вказані документи позивачем хоч і отримані проте не були повернуті підписаними.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає порушеними свої права, оскільки відповідач не виконав договір у погоджені строки.

Як унормовано положеннями статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статті 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено умовами договору, товар поставляється в строк до 11 січня 2022 року.

А проте, матеріали справи не містять доказів поставки товару, зокрема доказів підписання сторонами актів приймання - передачі обумовленого товару.

За умовами договору поставка товару здійснюється зі складу постачальника, а проте матеріали справи не містять повідомлення постачальника про готовність товару для поставки на складі постачальника. Суд не встановив обставин фактичної передачі товару позивачу.

Як слідує з листа відповідача, останній вказав, що на виконання умов договору придбав форм комплекти, а проте виготовлена тестова продукція не відповідала умова договору (ескізу), у зв`язку з чим повідомив покупця про неможливість гарантування виготовлення якісних зразків.

Також суд не встановив обставин щодо передачі покупцем товару постачальнику у тимчасове використання для виробництва скляної пляшки для покупця. Відповідний акт приймання-передачі, як це передбачено умовами пункту 7.5. договору, в матеріалах справи відсутній.

Таким чином відповідач допустив невиконання умов договору, за яким був зобов`язаний у строк до 11 січня 2022 року передати у власність позивачу тестовий комплект форм для виробництва скляних пляшок.

У частинах 1 і 4 статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України).

Одним з основоположних принципів цивільного права є правова максима pacta sunt servanda (договори мають виконуватись). Цей принцип знайшов відображення в цивільному законодавстві: договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Також pacta sunt servanda, як один з основоположних цивільно-правових принципів, становить основу норм, що регулюють виконання господарських зобов`язань.

Так, у силу вимог положень статті 193 ГК України, які кореспондуються зі статтями 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з нормами статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з положеннями статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, оскільки позивачем заявлено вимогу про повернення попередньої оплати, суд робить висновок про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати що становить 76 085,29 грн.

Згідно з визначенням статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Статтею 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (штраф, пеня) необхідно застосовувати положення глави 26 ГК України.

Згідно зі статтею 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 1 статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов`язання, яким визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Тобто в розумінні статей 173, 230 ГК України неустойка (штраф, пеня) є різновидами господарських санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, суть якого може полягати як в зобов`язанні сплатити гроші (грошове зобов`язання), так і в зобов`язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов`язання).

Відповідно до статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені або штрафу, передбачених частиною 4 статті 231 ГК України, є можливим, оскільки суб`єкти господарських відносин наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення при укладанні договору санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня та штраф застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.09.2019 року у справі №904/5770/18.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлений частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК України, а право визначити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Відповідно до пункту 10.4. договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 0,5% вартості непоставленого товару, що становить 380,43 грн.

Суд, здійснивши перерахунок штрафу, робить висновок, що вказаний розрахунок є законним та обґрунтованим.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

Суд встановив обставини щодо прострочення строків виконання відповідачем договірних зобов`язань з поставки товару. Такі обставини свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Суд погоджується з аргументами позивача стосовно обґрунтованості позовних вимог про стягнення 76 085,29 грн попередньої оплати та 380,43 грн штрафу.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2 684,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" (35000, Рівненська область, Рівненський район, м.Костопіль, вул. Дерев`яна 7, код ЄДРПОУ 30923971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арома Парфюм" (58001, м.Чернівці, вул.О.Гончара 12, код ЄДРПОУ 32572871) 76 085 (сімдесят шість тисяч вісімдесят п`ять) грн 29 коп. попередньої оплати, 380 (триста вісімдесят) грн 43 коп. штрафу та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Арома Парфюм" (58001, м. Чернівці, вул.О.Гончара 12, код ЄДРПОУ 32572871).

Відповідач (Боржник): Приватного акціонерного товариства "Костопільський завод скловиробів" (35000, Рівненська область, Рівненський район, м.Костопіль, вул. Дерев`яна 7, код ЄДРПОУ 30923971).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено та підписано 05 квітня 2023 року.

Суддя Андрій Качур