УХВАЛА
03 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/19386/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - Управління ДСНС)
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023
у справі за позовом Управління ДСНС
до Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного Національної академії наук України (далі - Інституту ботаніки)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національної академії наук України
про встановлення права користування чужою земельною ділянкою,
ВСТАНОВИВ:
Управління ДСНС звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту ботаніки про встановлення права користування чужою земельною ділянкою.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що на спірній земельній ділянці, право користування якою надано Інституту ботаніки, знаходиться адміністративна будівля, що належить Державній службі України із надзвичайних ситуацій та передана на баланс Управління ДСНС. Тому позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про встановлення сервітуту, однак відповідач безпідставно відмовив у підписанні договору про встановлення земельного сервітуту.
Господарський суд міста Києва рішенням від 07.09.2022 відмовив у задоволенні позову.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що позивач не довів, що сервітут та спосіб, в який пропонується його встановити, є єдиним можливим варіантом задоволення потреб позивача стосовно доступу до будівлі. При цьому такий спосіб сервітуту не врегульовує питання щодо: строків встановлення сервітуту; здійснення оплати на користь Інституту ботаніки; паркування транспорту, стоянка для завантаження / розвантаження; проїзду транспортних засобів, які належить виключно позивачу, чи також іншим особам - відвідувачам позивача тощо. Крім того, у матеріалах справи відсутня копія самого договору, водночас аналіз доданих до позовної заяви документів, дозволяє встановити, що заявлені у позові істотні вимоги сервітуту суттєво відрізняються від умов, які пропонував позивач листами від 17.07.2020 та від 23.10.2020.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.01.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.
15.03.2023 Управління ДСНС звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 (повний текст складений 12.01.2023), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Щодо строку на касаційне оскарження.
За положенням статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Управління ДСНС звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою 15.03.2023, до якої додало клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. В обґрунтування клопотання Управління ДСНС зазначає, що представник ознайомився з повним текстом 24.02.2023 шляхом отримання його копії. До клопотання Управління ДСНС додало копію заяви про видачу та надіслання копії рішення суду з відміткою про отримання.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд виходить з такого.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи (пункт 2 частини шостої статті 242 ГПК України).
Так, відповідно до довідки про доставку документа в кабінет електронного суду Управління ДСНС отримало повний текст оскаржуваної постанови 14.01.2023 о 15:55.
Отже, доводи скаржника про те, що він ознайомився з повним текстом оскаржуваної постанови 24.02.2023 шляхом отримання його копії спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до частини другої статті 288 ГПК України перебіг строку на звернення Управлінням ДСНС з касаційною скаргою розпочався 16.01.2023 та закінчився 06.02.2023.
За таких обставин Управління ДСНС звернулося з касаційною скаргою 15.03.2023 зі значним пропуском строку.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини пропуску Управлінням ДСНС строку на касаційне оскарження не є об`єктивно непереборними, оскільки скаржник не довів їх наявності.
Отже, зазначені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження є неповажними.
Колегія суддів зазначає, що Управлінню ДСНС необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази.
Щодо виключних випадків, які є підставою для подання касаційної скарги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Отже, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1 - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав, на яких подається касаційна скарга, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для подання касаційної скарги.
Тобто процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій в ухваленні оскаржуваних судових рішень, та чітко визначати конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, із вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані судом.
Скаржник повинен усвідомлювати, що зазначення будь-яких із визначених пунктами 1- 4 частини другої статті 287 ГПК України випадків потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому разі буде порушено принцип "правової визначеності".
У касаційній скарзі Управління ДСНС зазначає, що суди неповно з?ясували обставини, які мають значення для справи, що є підставою для скасування судових рішень відповідно до статті 311 ГПК України. Управління ДСНС вважає, що воно довело необхідність встановлення сервітуту на спірній земельній ділянці.
Водночас колегія суддів зазначає, що скаржник, покликаючись на порушення судами норм процесуального права, не обґрунтовує зазначеного у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для подання касаційної скарги.
При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
За таких обставин, враховуючи, що Управління ДСНС у поданій касаційній скарзі не зазначило підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України, така скарга не може бути прийнята до розгляду.
При цьому пункт 6 частини другої статті 290 ГПК України передбачає, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Так, скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Водночас Управління ДСНС не вказує яке саме нове рішення просить прийняти або як саме змінити судове рішення.
Щодо доказів про сплату судового збору.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За положеннями підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року встановлений у розмірі 2 102,00 грн.
Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає 4 204,00 грн (1 х 2 102,00 грн х 200 %).
Однак до касаційної скарги Управління ДСНС не додало доказів про сплату судового збору.
Щодо повноваження на підписання касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
Відповідно до частин першої та третьої статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
За приписами приписів частини першої статті 58 зазначеного Кодексу, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з підпунктом 11 пункту 161 Розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Касаційну скаргу від імені Управління ДСНС підписала Овсяннікова Іванна Валеріївна. До касаційної скарги додала довіреність від 09.03.2023 № 32/3.
Проте Овсяннікова І. В. не додала до касаційної скарги документів, що підтверджують здійснення повноважень у порядку самопредставництва або доказу про те, що вона має статус адвоката.
Враховуючи відсутність матеріалів справи, Суд не має можливості перевірити наявність у справі документів, що підтверджують повноваження Овсяннікової І. В. на звернення з касаційною скаргою.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною третьою статті 292 ГПК України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Управлінню ДСНС необхідно:
1) навести інші підстави для поновлення строку, надавши на їх підтвердження відповідні докази;
2) надати касаційну скаргу в новій редакції (з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України), у якій зазначити та належним чином обґрунтувати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 ГПК України, а також уточнити вимоги касаційної скарги;
3) надати докази про сплату судового збору в сумі 4 204,00 грн за подання цієї касаційної скарги;
4) надати докази, що посвідчують повноваження Овсяннікової І. В. звертатися з цією касаційною скаргою.
Судовий збір за подання касаційної скарги має бути перераховано за реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у м.Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2023 у справі №910/19386/20 залишити без руху.
2. Встановити Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України із надзвичайних ситуацій у м.Києві строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через систему "Електронний суд" та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви докази такого направлення, а також докази отримання цієї ухвали суду.
4. Роз`яснити, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 03.04.2023 |
Оприлюднено | 06.04.2023 |
Номер документу | 110021690 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Рогач Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні