Постанова від 04.04.2023 по справі 910/11156/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/11156/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Громака В.О.,

представників учасників справи:

позивача - громадської спілки "Український музичний альянс" - Неволіної А.Ю.,

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестком" - не з`яв.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестком" (далі - Товариство)

про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, та

заяву громадської спілки "Український музичний альянс"(далі - Спілка)

про повернення судового збору

у справі № 910/11156/21

за касаційною скаргою Спілки

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022

за позовом Спілки

до Товариства

про стягнення 1 155 584,84 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позов подано до господарського суду міста Києва про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 1 155 584,84 грн. відрахувань (відсотків) за імпорт товарів (обладнання і матеріальні носії), із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2022: позов задоволено; стягнуто з Товариства на користь Спілки 1 155 584,84 грн. заборгованості з відрахувань та 17 333,78 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022: задоволено апеляційну скаргу Товариства; зазначені рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення; у позові відмовлено; стягнуто із Спілки на користь Товариства 26 000,66 грн. судового збору.

У касаційній скарзі на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 Спілка просила постанову суду апеляційної інстанції від 18.10.2022 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2022 залишити в силі.

Постановою Верховного Суду від 31.01.2023, зокрема: касаційну скаргу Спілки залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 зі справи № 910/11156/21 скасовано в частині задоволення апеляційної скарги, відмови в задоволенні позову та стягнення суми судового збору; в іншій частині зазначену постанову залишено в силі; позов залишено без розгляду.

Ухвалюючи постанову від 31.01.2023, Суд не вирішив питання розподілу судових витрат.

Згідно зі статтею 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

До прийняття згаданої постанови Товариство у відзиві на касаційну скаргу просило стягнути зі Спілки понесені Товариством витрати на правову допомогу.

03.02.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду докази понесених судових витрат.

В обґрунтування даної заяви Товариство зазначає, що відповідно до умов договору про надання правничої допомоги від 22.07.2021 № I- 143/22-07/21 та додаткової угоди від 05.01.2023 № 4 адвокатом адвокатського об`єднання "СОЛ" вчинено такі дії: ознайомлення з касаційною скаргою Спілки; підготовка та направлення відзиву на касаційну скаргу; участь у судовому засіданні у справі № 910/11156/21; опрацювання судової практики.

Товариство з посиланням на частину п`яту статті 130 ГПК України просить стягнути зі Спілки 20 000 грн. витрат на правову допомогу у зв`язку з переглядом справи № 910/11156/21 у суді касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді касаційної інстанції Товариством надано:

- копію договору про надання правничої допомоги від 22.07.2021 № I- 143/22-07/21, укладеного адвокатським об`єднанням "СОЛ" та Товариством (клієнт);

- копію додаткової угоди від 05.01.2023 № 4 до даного договору, яку укладено про таке:

клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правничу (правову) допомогу: складання і подання до Касаційного господарського суду в інтересах клієнта заперечень на касаційні скарги Спілки у справі № 910/11156/21; представляти інтереси клієнта у Касаційному господарському суді під час розгляду судом касаційних скарг Спілки у справі № 910/11156/21. Сторони дійшли згоди, що розмір винагороди (гонорару) за надання Об`єднанням правничої (правової) допомоги становить 20 000 грн.;

- платіжну інструкцію від 11.01.2023 про сплату 20 000 грн. за надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 22.07.2021 № I- 143/22-07/21 та додаткової угоди від 05.01.2023 № 4;

- ордер, виданий адвокатським об`єднанням "СОЛ" Романчук Л.Г.

07.02.2023 (через систему "Електронний суд") Спілка подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про повернення судового збору, в якому просить суд повернути Спілці з державного бюджету України судовий збір у розмірі 52 001,33 грн.

Спілкою подано заперечення проти заяви Товариства щодо розподілу судових витрат, в яких Спілка зазначає, що: заява Товариства не містить конкретної грошової вимоги по відшкодуванню витрат на правову допомогу; відповідач не заявив попередній орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу у зв`язку з касаційним розглядом справи відповідно до вимог частини першої статті 124 ГПК України; дії позивача не є абсолютно необґрунтованими у розумінні частини п`ятої статті 130 ГПК України, а вимоги відзиву на касаційну скаргу відповідача не знайшли своєї повної обґрунтованості за результатами перегляду справи у Верховному Суді; адвокатське об`єднання "СОЛ" не вчинило повністю дії, які були узгоджені сторонами у додатковій угоді № 4 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 22.07.2021 № І-143/22-07/21; відповідач завищив витрати часу на деякі види правової допомоги. Спілка просить відмовити Товариству у стягненні зі Спілки витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи № 910/11156/21.

Щодо заяви Спілки про повернення судового збору, Суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 7 названого Закону регламентовано порядок повернення судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини першою статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Частиною другою даної статті встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Постановою Верховного Суду від 31.01.2023 позов Спілки залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України (позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності).

Як вбачається з матеріалів справи, Спілкою сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 12 913,54 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.07.2021 №1780, судовий збір за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог (дану заяву прийнято до розгляду) в сумі 4 420,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 08.11.2021 № 1794, та судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 в сумі 34 667,55 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 25.10.2022 № 2006. Саме про повернення даних сум просить Спілка у своїй заяві.

Оригінали вказаних платіжних доручень та платіжна інструкція знаходяться в матеріалах справи № 910/11156/21.

З огляду на наведені обставини та зазначені положення законодавства, відсутність передбачених пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" застережень щодо можливості повернення судового збору, Суд вважає за необхідне з урахуванням частини третьої статті 2 ГПК України, якою визначено основні засади господарського судочинства, а саме верховенство права, заяву Спілки задовольнити шляхом ухвалення додаткової постанови, якою повернути Спілці з державного бюджету України судовий збір у загальній сумі 52 001,33 грн., сплачений за розгляд цієї справи судом першої та касаційної інстанцій.

Щодо розгляду заяви Товариства про розподіл судових витрат, Суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами першою - п`ятою статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин п`ятої та восьмої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду;

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Частиною п`ятою статті 130 ГПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Аналіз статей 129 (розподіл судових витрат) та 130 ГПК України (розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини п`ятої статті 130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною стосовно загальних правил розподілу судових витрат.

Близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, додатковій ухвалі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі № 910/14162/17, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 12.07.2021 у справі № 903/317/20.

Позов Спілки про стягнення 1 155 584,84 грн. відрахувань (відсотків) за імпорт товарів (обладнання і матеріальні носії) було залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 ГПК України, з огляду на те, що позовні вимоги у цій справі стосуються стягнення відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, імпортованих відповідачем, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачених частино другою статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", і які в силу положень частини п`ятої статті 42 названого Закону підлягали перерахуванню на користь уповноваженої організації колективного управління, однак позивач фактично на мав повноважень на звернення до суду за відповідними вимогами.

Водночас звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, відповідачу слід було довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.

Обґрунтування жодної із наведених обставин, як і доказів на її підтвердження заява Товариства не містить.

Товариством не доведено та судом не встановлено, що спір виник внаслідок "штучно" неправильних дій позивача, а тому відсутні підстави для покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтею 7 Закону України "Про судовий збір", статтями 123, 129, 130, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву громадської спілки "Український музичний альянс" про повернення судового збору у справі № 910/11156/21 задовольнити.

2. Повернути громадській спілці "Український музичний альянс" з державного бюджету України 52 001 (п`ятдесят дві тисячі одну) грн. 33 коп. судового збору, сплаченого за розгляд цієї справи судами першої та касаційної інстанцій.

3. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестком" у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у справі № 910/11156/21.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова