Ухвала

від 22.03.2023 по справі 753/7539/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження 11-кп/824/1486/2023 Категорія - ч. ч. 2, 3 ст. 191 КК України

Єдиний унікальний номер 753/7539/21 Головуючий у суді 1 інстанції - ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2022 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3

ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12020100020004364 внесеного до ЄРДР 26 вересня 2020 року по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 191 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року, яким

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

визнаний винуватим у вчиненні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 191 КК України, та призначено покарання за:

- ч. 2 ст. 191 КК України у виді 2 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 1 рік;

- ч. 3 ст. 191 КК України у виді 3 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 3 років обмеження волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

за участю сторін апеляційного провадження:

прокурора ОСОБА_9

потерпілого ОСОБА_10

представника потерпілого ОСОБА_11

захисника ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що, працюючи на посаді менеджера з реклами ТОВ «Ескапада-АРТ», будучи службовою особою, наділеною адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, всупереч інтересам підприємства, заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за наступних обставин.

8 липня 2019 року ОСОБА_7 здійснив ряд замовлень контрагенту ТОВ «Друкарня Віола Прінт» на виготовлення та постачання ряду товарів, достовірно усвідомлюючи, що постачання цих товарів не пов`язано з виконанням замовлень клієнтів підприємств, обравши дані товари об`єктом свого злочинного посягання.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 15 липня 2019 року надав до бухгалтерії ТОВ «Ескапада-АРТ» Рахунок № 576 від 8 липня 2019 року, сформований ТОВ «Друкарня Віол Прінт», для формування відповідної Довіреності № 424 на отримання товару «Вставка в рекламно-інформаційний шелфтокер ТМ Палмолів» у кількості 1000 комплектів. Використовуючи своє службове становище та діючи в супереч інтересів підприємства, для отримання дозволу на оплату рахунку № 576 з коштів ТОВ «Ескапада-АРТ», ОСОБА_7 надав відповідне розпорядження до бухгалтерії підприємства, обґрунтовуючи його недостовірними даними щодо підстав оформлення первинних документів по даній господарській операції, а саме, повідомив, що дана вставка є складовою частиною товару «Рекламно-інформаційного шелфтокер ТМ «Палмолів» FUAX5165», який замовила компанія ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна». Цей же товар ОСОБА_7 відобразив у внутрішній звітності за липень місяць 2019 року як складову частину товару, замовленого ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна» відповідно до Додатку № 400 від 4 липня 2019 року (до Договору № 007/1-СР-ESK/08 від 3 серпня 2008 року).

У подальшому з ТОВ «Друкарня Віола Прінт» через ОСОБА_7 надійшла видаткова накладна № 557 від 15 липня 2019 року на суму 25500 грн. та зареєстрована податкова накладна № 625 від 15 липня 2019 року на суму 25500 грн. Згідно з цими документами товари ТОВ «Друкарня Віола Прінт» було одержано ОСОБА_7 під розпис, однак до ТОВ «Ескапада-АРТ» вони не надходили. Оплата рахунку № 576 від 8 липня 2019 року була здійснена 11 грудня 2019 року за розпорядженням ОСОБА_7 по платіжному дорученню № 1689 від 11 грудня 2019 року на суму 25500 грн. Станом на 20 серпня 2020 року «Вставка в рекламно - інформаційний шелфтокер ТМ Палмолів» обліковується по Дебету рахунку 281 в кількості 1000 комплектів, нестачу яких було виявлено проведеною у ТОВ «Ескапада-АРТ» вибірковою інвентаризацією.

Крім того, ОСОБА_7 повторно 22 липня 2019 року, діючи аналогічним способом, надав до бухгалтерії Рахунок № 577 від 8 липня 2019 року, сформований ТОВ «Друкарня Віол Прінт», для формування відповідної Довіреності № 437 на отримання товару «Вставка в рекламно-інформаційну пластикову панель ТМ Колгейт» у кількості 3000 комплектів. Використовуючи своє службове становище та діючи всупереч інтересів підприємства, для отримання дозволу на оплату рахунку № 577 з коштів ТОВ «Ескапада-АРТ», ОСОБА_7 надав відповідне розпорядження до бухгалтерії підприємства, обґрунтовуючи його недостовірними даними щодо підстав оформлення первинних документів по даній господарській операції, а саме, повідомив, що дані товари є складовими частинами замовлення від ТОВ «Колгейт -Палмолів Україна».

У подальшому ОСОБА_7 відобразив у внутрішній звітності за серпень, вересень та жовтень місяці 2019 року, що із замовлених 3000 комплектів:

-1500 комплектів на виконання замовлених ТОВ «Колгейт - Палмолів Україна» товарів: FUAX5165 Рекламно-інформаційний шелфтокер 30х30 см ТМ Палмолів», - відповідно до Додатку № 402 від 25 липня 2019 року (до Договору № 007/1-СР- ESK/08 від 3 серпня 2008 року);

-1000 вставок як складову частину замовлення товару FUAX5239 «Рекламно-інформаційна пластикова панель на магнітах з висувними елементами для ТМ «Колгейт» - відповідно до Додатку № 401 від 13 серпня 2019 року (до Договору № 007/1-СР- ESK/08 від 3 серпня 2008 року);

- 500 вставок як складову частину замовлення товару FUAX5239 «Рекламно-інформаційна пластикова панель на магнітах з висувними елементами для ТМ «Колгейт» - відповідно до Додатку № 404 від 1 жовтня 2019 року (до Договору № 007/1-СР- ESK/08 від 3 серпня 2008 року), що не відповідало дійсності, так як в технічних вимогах на вказану продукцію відсутні такі складові частини, як «Вставка в рекламно - інформаційну пластикову панель ТМ Колгейт».

Тобто, з ТОВ «Друкарня Віола Прінт» через ОСОБА_7 надійшла видаткова накладна № 603 від 22 липня 2019 року на суму 64800 грн. та зареєстрована податкова накладна № 647 від 22 липня 2019 року на суму 64800 грн. Згідно з цими документами товари ТОВ «Друкарня Віола Прінт» було одержано ОСОБА_7 під розпис, однак до ТОВ «Ескапада-АРТ» вони не надходили. Оплата рахунку № 577 від 8 липня 2019 року була здійснена 26 липня 2019 року за розпорядженням ОСОБА_7 по платіжному дорученню № 1027 від 26 липня 2019 року на суму 64800 грн. Станом на 20 серпня 2020 року «Вставка в рекламно-інформаційний шелфтокер ТМ Колгейт» обліковується по Дебету рахунку 281 в кількості 3000 комплектів, нестачу яких було виявлено проведеною у ТОВ «Ескапада-АРТ» вибірковою інвентаризацією.

Крім того, ОСОБА_7 , діючи повторно аналогічним способом, 24 вересня 2019 року здійснив ряд замовлень контрагенту ТОВ «Друкарня Віол» на виготовлення та постачання 6500 комплектів товару, достовірно усвідомлюючи, що постачання цих товарів не пов`язано з виконанням замовлень клієнтів підприємств, обравши дані товари об`єктом свого злочинного посягання.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 25 вересня 2019 року надав до бухгалтерії Рахунки № 387, № 388 від 24 вересня 2019 року, сформовані ТОВ «Друкарня Віол Прінт», для формування відповідних Довіреностей № 615, 616 від 25 вересня 2019 року на отримання частини з вказаних вище товарів, а саме, «Вставка в пластикову панель» по 2500 комплектів кожна (загальною кількістю 5000 комплектів). Використовуючи своє службове становище та діючи всупереч інтересів підприємства, для отримання дозволу на оплату рахунків № 387, 388 з коштів ТОВ «Ескапада-АРТ», ОСОБА_7 надав відповідні розпорядження до бухгалтерії підприємства, обґрунтовуючи їх недостовірними даними щодо підстав оформлення первинних документів по даним господарським операціям, а саме, повідомив, що дана вставка є складовою частиною товару FUAX5239 Рекламно-інформаційна пластикова панель на магнітах з висувними елементами для ТМ «Колгейт», який замовила компанія ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна». Ці ж товари ОСОБА_7 відобразив у внутрішній звітності за вересень місяць 2019 року, як складову частину товару, замовленого ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна» відповідно до Додатку № 401 від 13 серпня 2019 року (до Договору № 007/1-СР- ESK/08 від 3 серпня 2008 року).

В подальшому з ТОВ «Друкарня Віола Прінт» через ОСОБА_7 надійшли видаткові накладні № 319, 320 від 25 вересня 2019 року на суму 37650 грн. кожна та зареєстровані податкові накладні № 69, 72 від 25 вересня 2019 року на суму 37650 грн. кожна. Згідно цих документів товари ТОВ «Друкарня Віол» було одержано ОСОБА_7 під розпис, однак до ТОВ «Ескапада-АРТ» вони не надходили. Оплата рахунків № 387,388 від 24 вересня 2019 року була здійснена 21 жовтня 2019 року за розпорядженням ОСОБА_7 по платіжному дорученню № 1432 від 21 жовтня 2019 року на загальну суму 75300 грн. Станом на 20 серпня 2020 року «Вставка в пластикову панель» обліковується по Дебету рахунку 281 в кількості 5000 комплектів, нестачу яких було виявлено проведеною у ТОВ «Ескапада-АРТ» вибірковою інвентаризацією.

Крім того, ОСОБА_7 повторно 26 вересня 2019 року надав до бухгалтерії Рахунок № 621 від 26 вересня 2019 року на отримання частини з вказаних вище товарів, а саме, «Вставка в пластикову панель» в кількості 1500 комплектів. Використовуючи своє службове становище та діючи в супереч інтересів підприємства, для отримання дозволу на оплату рахунку № 389 з коштів ТОВ «Ескапада-АРТ», ОСОБА_7 надав відповідне розпорядження до бухгалтерії підприємства, обґрунтовуючи його недостовірними даними щодо підстав оформлення первинних документів по даній господарській операції, а саме, повідомив, що дана вставка є складовою частиною товару FUAX5239 Рекламно-інформаційна пластикова панель на магнітах з висувними елементами для ТМ «Колгейт», який замовила компанія ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна». Цей же товар ОСОБА_7 відобразив у внутрішній звітності за вересень місяць 2019 року, як складову частину товару, замовленого ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна» відповідно до Додатку № 404 від 1 жовтня 2019 року (до Договору № 007/1-СР- ESK/08 від 3 серпня 2008 року).

У подальшому з ТОВ «Друкарня Віола Прінт» через ОСОБА_7 надійшла видаткова накладна № 331 від 26 вересня 2019 року на суму 22590 грн. та зареєстрована податкова накладна № 73 від 26 вересня 2019 року на суму 22590 грн. Згідно з цими документами товари ТОВ «Друкарня Віол» було одержано ОСОБА_7 під розпис, однак до ТОВ «Ескапада-АРТ» вони не надходили. Оплата рахунку № 389 від 24 вересня 2019 року була здійснена 21 жовтня 2019 року за розпорядженням ОСОБА_7 по платіжному дорученню № 1432 від 21 жовтня 2019 року на загальну суму 22590 грн. Станом на 20 серпня 2020 року «Вставка в пластикову панель» обліковується по Дебету рахунку 281 в кількості 2500 комплектів, нестачу яких було виявлено проведеною у ТОВ «Ескапада-АРТ» вибірковою інвентаризацією.

Крім того, ОСОБА_7 , працюючи менеджером з реклами ТОВ «Ескапада-АРТ», діючи повторно, 27 листопада 2019 року здійснив замовлення контрагенту ТОВ «Друкарня Віол» виготовлення та постачання 2000 комплектів товару «Вставка в пластикову панель» (номенклатура номер 40083), достовірно усвідомлюючи, що його постачання не пов`язано з виконанням замовлень клієнтів підприємств, обравши дані товари об`єктом свого злочинного посягання.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 2 грудня 2019 року надав до бухгалтерії Рахунок № 604 від 27 листопада 2019 року, сформований ТОВ «Друкарня Віол» для формування відповідної Довіреності № 773 від 2 грудня на отримання частини з вказаного вище товару, а саме, «Вставка в пластикову панель» (номенклатура номер 40083) в кількості 2000 комплектів. Використовуючи своє службове становище та діючи всупереч інтересів підприємства, для отримання дозволу на оплату рахунку № 604 з коштів ТОВ «Ескапада-АРТ», ОСОБА_7 надав відповідне розпорядження до бухгалтерії підприємства, обґрунтовуючи його недостовірними даними щодо підстав оформлення первинних документів по даній господарській операції, а саме, повідомив, що дана вставка є складовою частиною товару FUAX5239 Рекламно-інформаційна пластикова панель на магнітах з висувними елементами для ТМ «Палмолів», який замовила компанія ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна». Цей же товар ОСОБА_7 відобразив у внутрішній звітності за грудень місяць 2019 року, як складову частину товару, замовленого ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна» відповідно до Додатку № 406 від 22 жовтня 2019 року (до Договору № 007/1-СР- ESK/08 від 3 серпня 2008 року).

У подальшому з ТОВ «Друкарня Віол» через ОСОБА_7 надійшла видаткова накладна № 496 від 2 грудня 2019 року на суму 60240 грн. та зареєстрована податкова накладна № 1 від 2 грудня 2019 року на суму 60240 грн. Згідно з цими документами товари ТОВ «Друкарня Віол» було одержано ОСОБА_7 під розпис, однак до ТОВ «Ескапада-АРТ» вони не надходили. Оплата рахунку № 604 від 27 листопада 2019 року була здійснена 26 грудня 2019 року за розпорядженням ОСОБА_7 по платіжному дорученню № 1774 від 26 грудня 2019 року на суму 60240 грн. Станом на 20 серпня 2020 року «Вставка в пластикову панель» обліковується по Дебету рахунку 281 в кількості 2000 комплектів, нестачу яких було виявлено проведеною у ТОВ «Ескапада-АРТ» вибірковою інвентаризацією.

Крім того, ОСОБА_7 , діючи повторно, 29 листопада 2019 року здійснив замовлення контрагенту ТОВ «Друкарня Віол Прінт» виготовлення та постачання 2000 комплектів товару «Вставка в пластикову панель», достовірно усвідомлюючи, що його постачання не пов`язано з виконанням замовлень клієнтів підприємств, обравши дані товари об`єктом свого злочинного посягання.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 10 грудня 2019 року надав до бухгалтерії Рахунок № 814 від 29 листопада 2019 року, сформований ТОВ «Друкарня Віол Прінт» для формування відповідної Довіреності № 795 від 10 грудня 2019 року на отримання частини з вказаного вище товару, а саме, «Вставка в пластикову панель» в кількості 2000 комплектів. Використовуючи своє службове становище та діючи в супереч інтересів підприємства, для отримання дозволу на оплату рахунок № 814 з коштів ТОВ «Ескапада-АРТ», ОСОБА_7 надав відповідне розпорядження до бухгалтерії підприємства, обґрунтовуючи його недостовірними даними щодо підстав оформлення первинних документів по даній господарській операції, а саме, повідомив, що дана вставка є складовою частиною товару FUAX5239 Рекламно-інформаційна пластикова панель на магнітах з висувними елементами для ТМ «Колгейт», який замовила компанія ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна». Цей же товар ОСОБА_7 відобразив у внутрішній звітності за грудень місяць 2019 року, як складову частину товару, замовленого ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна» відповідно до Додатку № 409 від 29 листопада 2019 року (до Договору № 007/1-СР- ESK/08 від 3 серпня 2008 року).

У подальшому з ТОВ «Друкарня Віола Прінт» через ОСОБА_7 надійшла видаткова накладна № 848 від 10 грудня 2019 року на суму 49344 грн. та зареєстрована податкова накладна № 990 від 10 грудня 2019 року на суму 49344 грн. Згідно цих документів товари ТОВ «Друкарня Віол Прінт» було одержано ОСОБА_7 під розпис, однак до ТОВ «Ескапада-АРТ» вони не надходили. Оплата рахунку № 814 від 29 листопада 2019 року була здійснена 11 грудня 2019 року за розпорядженням ОСОБА_7 по платіжному дорученню № 1689 від 11 грудня 2019 року на суму 49344 грн. Станом на 20 серпня 2020 року «Вставка в пластикову панель» обліковується по Дебету рахунку 281 в кількості 2000 комплектів, нестачу яких було виявлено проведеною у ТОВ «Ескапада-АРТ» вибірковою інвентаризацією.

Крім того, ОСОБА_7 , діючи повторно, 20 березня 2020 року здійснив замовлення контрагенту ТОВ «Друкарня Віол» виготовлення та постачання 3000 комплектів товару «Вставка в пластикову панель», достовірно усвідомлюючи, що його постачання не пов`язано з виконанням замовлень клієнтів підприємств, обравши дані товари об`єктом свого злочинного посягання.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 20 березня 2020 року надав до бухгалтерії Рахунок № 278 від 20 березня 2020 року, сформований ТОВ «Друкарня Віол» для формування відповідної Довіреності № 147 від 20 березня 2020 року на отримання вказаного вище товару, а саме, «Вставка в пластикову панель» в кількості 3000 комплектів. Використовуючи своє службове становище та діючи всупереч інтересів підприємства, для отримання дозволу на оплату рахунок № 278 з коштів ТОВ «Ескапада-АРТ», ОСОБА_7 надав відповідне розпорядження до бухгалтерії підприємства, обґрунтовуючи його недостовірними даними щодо підстав оформлення первинних документів по даній господарській операції, а саме, повідомив, що дана вставка є складовою частиною товару FUAX5239 Рекламно-інформаційна пластикова панель на магнітах з висувними елементами для ТМ «Колгейт», який замовила компанія ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна». Цей же товар ОСОБА_7 відобразив у внутрішній звітності за березень місяць 2020 року, як складову частину товару, замовленого ТОВ «Колгейт-Палмолів Україна» відповідно до Додатку № 1 від 17 лютого 2020 року (до Договору № 17/02/2020).

У подальшому з ТОВ «Друкарня Віол» через ОСОБА_7 надійшла видаткова накладна № 252 від 20 березня 2020 року на суму 91512 грн. та зареєстрована податкова накладна № 70 від 20 березня 2020 року на суму 91512 грн. Згідно з цими документами товари ТОВ «Друкарня Віол» було одержано ОСОБА_7 під розпис, однак до ТОВ «Ескапада-АРТ» вони не надходили. Оплата рахунку № 278 від 20 березня 2020 року була здійснена 20 березня 2020 року за розпорядженням ОСОБА_7 по платіжному дорученню № 366 від 20 березня 2020 року на суму 91512 грн. Станом на 20 серпня 2020 року «Вставка в пластикову панель» обліковується по Дебету рахунку 281 в кількості 2000 комплектів, нестачу яких було виявлено проведеною у ТОВ «Ескапада-АРТ» вибірковою інвентаризацією.

Таким чином, ОСОБА_7 своїми незаконними діями призвів до фактичної нестачі на підприємстві вказаних у вироку товарів, які перебували у його віданні, заподіявши ТОВ «Ескапада-АРТ» матеріальної шкоди на загальну суму 324405 грн. 00 коп. (64881 грн. - ПДВ).

Цим вироком вирішено питання арешту майна, цивільного позову, судових витрат, речових доказів.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислюється з дня його фактичного затримання, після вступу вироку в законну силу.

Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати, постановити виправдувальний вирок у зв`язку із недоведеністю вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. З ст. 191 КК України; у задоволенні цивільного позову ТОВ «Ескапада-АРТ» до ОСОБА_7 відмовити у повному обсязі. Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від 22 березня 2021 року на автомобіль марки Ford «Fusion», 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 (номер кузова УШ код НОМЕР_2 ); у порядку ч. 3 ст. 404 КПК України дослідити оригінал посадової інструкції менеджера з реклами ТОВ «Ескапада-АРТ» від 1 грудня 2011 року; допитати в якості свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

В апеляційній скарзі захисник зазначає про те, що 8 липня 2021 року в судовому засіданні невідповідність підпису ОСОБА_7 у посадовій інструкції було безпосередньо встановлено і головуючим та в категоричній формі стверджено: «я погоджуюсь із позицією захисту, що тут навіть експерт не потрібен, для того щоб побачити, що ці підписи є абсолютно різні» (аудіофайл технічного запису судового провадження під назвою «20210708-102524mp3, таймкод: 23:21-23:32». Вказану обставину не заперечував і представник потерпілого ОСОБА_10 , у зв`язку із чим судом визнано недоцільним проведення відповідної експертизи, а тому, як наслідок, такий документ мав бути виключений із числа доказів, але в оскаржуваному вироку суд без проведення відповідної експертизи приходить вже до іншого висновку та зазначає: «підпис не є настільки відмінним від інших його ( ОСОБА_7 ) підписів» та вказану посадову інструкцію включає до переліку доказів, зокрема, на підтвердження адміністративно-господарських функцій обвинуваченого ОСОБА_7 .

Звертається увага на те, що під час судового розгляду оригінал вказаної посадової інструкції судом не досліджувався. Крім того, на думку апелянта, додаткової уваги заслуговує журнал судового засідання від 8 липня 2021 року, який міститься у матеріалах кримінального провадження, який не відповідає тому журналу, що міститься на носієві інформації із технічною фіксацією (папка «20210708100910», файл «protocol.rtf»). Запис в журналі під номером 34 у цифровому вигляді «34 10:48:48 Головуючий суддя: ОСОБА_1 . Погоджуюсь з позицією захисту. Підписи є різні» відрізняється за змістом від запису в журналі під номером 34 у паперовому вигляді «34 10:48:48 Головуючий суддя: ОСОБА_1 . Погоджуюсь з позицією захисту. Підписи трохи різні». Запис 34 у журналі судового засідання від 8 липня 2021 року у паперовому вигляді не відповідає вказаному вище висловлюванню головуючого, змінюючи суттєво його зміст - «підписи є абсолютно різні» та «підписи трохи різні».

Вказується в апеляційній скарзі й на те, що після допиту обвинуваченого ОСОБА_7 10 листопада 2021 року, а що більш важливе - усіх свідків, усупереч встановленого порядку та обсягу дослідження доказів, представником потерпілого заявлено клопотання про доповнення матеріалів кримінального провадження додатковими документами, зокрема, книгами складського обліку ТОВ «Ескапада- АРТ» за 2019 та 2020 роки. Незважаючи на заперечення сторони захисту, а також не ініціюючи питання про зміну порядку дослідження доказів, судом першої інстанції досліджено так звані додаткові докази. Під час дослідження цих доказів у сторони захисту виникали питання щодо обставин, підтвердити або спростувати які могли вже раніше допитані свідки, і нехтування раніше встановленим порядком дослідження доказів істотно вплинуло на повноту судового розгляду.

На думку апелянта, судом безпідставно відмовлено у залученні спеціаліста з питань ведення бухгалтерського обліку, обмеживши право на захист ОСОБА_7 , що істотно вплинуло також на повноту судового розгляду.

З посиланням на положення ст. ст. 17, 373 КПК України, захисник зазначає в апеляційній скарзі про те, що довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей видавалися директором ТОВ «Ескапада-АРТ» ОСОБА_10 спільно із головним бухгалтером ТОВ «Ескапада-АРТ» ОСОБА_14 , отже, твердження вказаних осіб, що ряд господарських операцій, які супроводжував ОСОБА_7 , відбувались поза їх відома та були безпідставними, не відповідає фактичним обставинам, оскільки ОСОБА_7 діяв за їх дорученням.

Крім того, як вказує апелянт, стороною обвинувачення не надано, а отже судом не встановлено жодного доказу, який би підтверджував факт перебування ОСОБА_7 на виробництві або складі ТОВ «Друкарня Віол Прінт» та ТОВ «Друкарня Віол» у дні отримання ним відповідних замовлень, а свідок ОСОБА_15 не підтвердила тієї обставини, що ОСОБА_7 безпосередньо отримував товар зі складу або виробництва ТОВ «Друкарня Віол Прінт» та ТОВ «Друкарня Віол».

Крім того, захисник наголошує, що свідок ОСОБА_15 підтвердила, що зазвичай відвантаження товару здійснювалось службовим транспортом ТОВ «Ескапада-АРТ», що фактично підтверджує версію обвинуваченого про те, що товар з більшості підприємств за замовленнями отримували водії ТОВ «Ескапада-АРТ», а менеджери передавали ними відповідні первинні документи з метою оптимізації робочого часу, а тому, на переконання захисника, стороною обвинувачення не спростовано розумний сумнів того, що ОСОБА_7 міг фактично не отримувати товар від ТОВ «Друкарня Віол Прінт» та ТОВ «Друкарня Віол». У подальшому увесь товар був облікований головним бухгалтером ТОВ «Ескапада-АРТ» ОСОБА_14 за рахунком № 281 «Товари на складі», а не рахунком № 288 «Товари в дорозі», що, відповідно, спростовує доводи про те, що до ТОВ «Ескапада-АРТ» вказані товарно-матеріальні цінності не надходили.

Акцентує увагу захисник і на тому, що відсутні на складі товарно-матеріальні цінності не були у подальшому відшукані а ні у ОСОБА_7 , а ні в інших осіб. Факт продажу ОСОБА_7 поза господарськими операціями ТОВ «Ескапада-АРТ» вказаного товару будь-яким суб`єктам господарської діяльності або фізичним особам не підтверджено, місцевим судом не взято до уваги твердження ОСОБА_7 , що заволодіння специфічною поліграфічною продукцією не має жодного корисливого мотиву, оскільки таке майно для пересічної особи не становить будь-якої цінності.

На думку апелянта, оскаржуваний вирок ґрунтується на недопустимих доказах: посадовій інструкції менеджера з реклами, висновку експерта № СЕ-19/111-20/62250-ЕК від 1 лютого 2021 року з додатками до нього, наказі № 18 від 31 грудня 2018 року про облікову політику ТОВ «Ескапада-АРТ» з додатками, наказах № 9 від 4 червня 2019 року про проведення інвентаризації активів і зобов`язань ТОВ «Ескапада-АРТ», протоколах інвентаризаційної комісії від 1 липня 2019 року, інвентаризаційними описами запасів № 2, 3, 4 від 30 червня 2019 року, актах № 5 про результати інвентаризації грошових коштів на банківських рахунках ТОВ «Ескапада-АРТ» від 30 червня 2019 року, № 6 про результати інвентаризації грошових коштів в касі ТОВ «Ескапада-АРТ» від 30 червня 2019 року, № 7 інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 30 червня 2019 року, оборотно-сальдових відомостях по рахунку № 281 за період з 1 липня 2019 року по 20 серпня 2020 року.

Наголошується в апеляційній скарзі на тому, що посадова інструкція менеджера з реклами - з ознаками підробки, а тому має бути виключена з числа доказів, а наказ № 18 від 31 грудня 2018 року про облікову політику ТОВ «Ескапада-АРТ» з додатками; наказ № 9 від 4 червня 2019 року про проведення інвентаризації активів і зобов`язань ТОВ «Ескапада-АРТ», протоколи інвентаризаційної комісії від 1 липня 2019 року, інвентаризаційними описами запасів № 2, 3, 4 від 30 червня 2019 року, акти № 5 про результати інвентаризації грошових коштів на банківських рахунках ТОВ «Ескапада-АРТ» від 30 червня 2019 року, № 6 про результати інвентаризації грошових коштів в касі ТОВ «Ескапада-АРТ» від 30 червня 2019 року, № 7 інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 30 червня 2019 року, оборотно-сальдові відомостях по рахунку № 281 за період з 1 липня 2019 року по 20 серпня 2020 року отримані стороною обвинувачення у спосіб не передбачений КПК України, а саме в порушення вимог ст. 93 КПК України.

Апелянт наголошує, що для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, 18 грудня 2020 року слідчим у кримінальному провадженні призначається проведення судової економічної експертизи, проведення якої доручено експертам Київського НДЕКЦ МВС України, і експерт скористався своїм правом та заявив відповідне клопотання № СЕ-19/111-20/62250-ЕК від 30 грудня 2020 року про надання додаткових документів, а слідчий на клопотання експерта направив додаткові документи, а саме: наказ № 18 від 31 грудня 2018 року про облікову політику ТОВ «Ескапада-АРТ» з додатками; наказ № 9 від 4 червня 2019 року про проведення інвентаризації активів і зобов`язань ТОВ «Ескапада-АРТ», протоколи інвентаризаційної комісії від 1 липня 2019 року, інвентаризаційними описами запасів № 2, 3, 4 від 30 червня 2019 року, акти № 5 про результати інвентаризації грошових коштів на банківських рахунках ТОВ «Ескапада-АРТ» від ЗО червня 2019 року, № 6 про результати інвентаризації грошових коштів в касі ТОВ «Ескапада-АРТ» від 30 червня 2019 року, № 7 інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 30 червня 2019 року, оборотно-сальдові відомостях по рахунку № 281 за період з 1 липня 2019 року по 20 серпня 2020 року, які отримані стороною обвинувачення у спосіб, не передбачений КПК України, тобто з порушенням вимог ст. 93 КПК України. А тому, посилаючись на доктрину «плоди отруйного дерева», практику Європейського суду з прав людини, захисник переконаний, що висновок експерта СЕ-19/111-20/62250-ЕК від 1 лютого 2021 року є недопустимим доказом.

Наголошується захисником і на тому, що до матеріалів справи долучені відповідні журнали судових засідань та носії інформації, на якому зафіксовано судове провадження. Однак, під час судового засідання 23 липня 2021 року запис судового засідання неодноразово переривався на стадії допиту представника потерпілого. Зазначені у журналі судового засідання відомості про переривання судового запису менше, ніж на 1 секунду, не відповідає дійсності, оскільки зв`язати змістовно показання представника потерпілого неможливо. Скільки часу не фіксувалось судове засідання 23 липня 2021 року, встановити неможливо. Це могло бути як 10 секунд, так і 10 хвилин. Таке порушення, на думку захисника, перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, як переконаний апелянт.

Посилаючись на положення ч. 3 ст. 376 КПК України, захисник зазначає, що проголошення вироку відбувалось без учасників судового провадження, про що свідчить як журнал судового засідання, так і відсутність відеофіксації проголошення, учасникам не були роз`яснені положення закону.

Що стосується неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, то захисник наголошує на тому, що заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище. Його особливістю є те, що, на відміну від привласнення чи розтрати, предметом заволодіння чужим майном шляхом службового зловживання може бути і майно, яке безпосередньо не було ввірене винному чи не перебувало в його віданні. На відміну від привласнення і розтрати для заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем основною ознакою є не наявність чи відсутність у винного певної правомочності щодо майна, яке є предметом злочину, а використання для заволодіння чужим майном офіційно наданих йому за посадою службових повноважень. На думку захисника, неправильна кваліфікація дій ОСОБА_7 як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем позбавила його права на звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, так як пов`язане з корупцією.

З посиланням на примітку до ст. 45 КК України, захисник зазначає про те, що за правильного застосування закону України про кримінальну відповідальність ОСОБА_7 , у разі доведеності його винуватості, міг бути звільнений від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України.

У запереченнях представник потерпілого - адвокат ОСОБА_11 просить апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, вирок суду щодо ОСОБА_7 без зміни.

Зазначає про те, що апеляційна скарга має протиріччя, адже в ній міститься вимога про скасування вироку суду та постановлення виправдувального вироку у зв`язку із недоведеністю вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України, і у той же час наводяться доводи щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що судом неправильно кваліфіковані дії обвинуваченого, а саме неправильна кваліфікація дій ОСОБА_7 як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що позбавила його права на звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, але слід звернути увагу на те, що апелянтом не наведено правових підстав для постановлення виправдувального вироку, оскільки КПК України не передбачає таких повноважень суду апеляційної інстанції.

Що стосується невідповідності підпису ОСОБА_7 у посадовій інструкції, то представник потерпілого зазначає про те, що «Посадовій інструкції менеджера з реклами» у графі: «З інструкцією ознайомлений» присутній підпис особи,що ознайомилась зі змістом документа, дата ознайомлення та її прізвище, а саме - ОСОБА_7 . Це підтверджує те, що саме ця особа ставила свій особистий підпис у документі, а свідок ОСОБА_14 , як особа відповідальна за ведення кадрового діловодства у Товаристві «ЕСКАПАДА-АРТ», підтвердила під час допиту в суді, що ОСОБА_7 був ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією, і саме він ставив на ній свій підпис.

У запереченнях вказується й на те, що, дійсно, при вивченні судом письмового доказу - «Посадової інструкції менеджера з реклами» сторона захисту вказувала на різницю підпису в ній ОСОБА_7 від підпису у іншому письмовому доказі - Наказі № 17 «Про переведення ОСОБА_7 на посаду менеджера з реклами». Різницю відмітив й головуючий, але в подальшому суду були надані інші письмові докази, в яких був присутній особистий підпис ОСОБА_7 , а саме наказ № 7 від 14 січня 2015 року «Про надання права підпису первинних документів ОСОБА_7 », видаткові накладні № 557, 603, 848, 319, 320, 331, 496, 252, копії довіреностей № 615, 616, 621, 773, 147. Під час їх дослідження суд дійшов висновкущо «... підпис у Посадовій інструкції не є настільки відмінним від інших підписів ОСОБА_7 ». Суд встановив, що ОСОБА_7 може ставити свій підпис по різному.

Окрім того, у запереченнях зазначено і про те, що ОСОБА_7 при виступі у дебатах прямо вказує,що підпис в Посадової інструкції його, але більше схожий на той, якій він ставив в документах 2019-2020 роках, ніж у 2012 році, а при допиті обвинуваченого ОСОБА_7 , його виступі у дебатах, ОСОБА_7 у скороченої формі перелічував свої функціональні обов`язки, зміст яких співпадав із викладеними у Посадовій інструкції, що також свідчить про його обізнаність зі змістом Посадової інструкції.

На переконання представника потерпілого, суд на підставі дослідження всіх письмових доказів, допиту свідків, виступу у дебатах ОСОБА_7 дійшов висновку щодо достовірності документу- Посадової інструкції менеджера з реклами.

Водночас, як зазначається у запереченнях, наявність у ОСОБА_7 адміністративно-господарських функцій була встановлена судом не лише за посиланням на Посадову інструкцію менеджера з реклами, а й на підставі дослідження інших документів, що були прийняті як письмові докази, а саме: переліку осіб, які мають право на здійснення адміністративно-господарських функцій у ТОВ «ЕСКАПАДА-АРТ»; довіреність №11 на здійснення адміністративно-господарських функцій; наказ № 7 від 14 січня 2015 року «Про надання права підпису первинних документів ОСОБА_7 ». Фактичне виконання ОСОБА_7 адміністративно-господарських функцій було встановлено судом на підставі дослідження первинних документів на здійснення господарських операцій, в яких присутній підпис ОСОБА_7 , та показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , а тому суд, обґрунтовано визнав «Посадову інструкцію менеджера з реклами» - достовірною.

Що стосується книги обліку, то ці докази були надані суду на підтвердження раніше наданого письмового доказу - свідчень Начальника складу підприємства ОСОБА_17 , що товарно-матеріальні цінності, отримані ОСОБА_7 від ТОВ «Друкарня Віол» та ТОВ «Друкарня Віол Прінт», до складу Товариства не надходили. Крім того, судовим експертом Київського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України було досліджено бухгалтерський облік та фінансову звітність, документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, інвентаризацію активів та зобов`язань у ТОВ «ЕСКАПАДА-АРТ».

Щодо тверджень апеляційної скарги в частині добросовісного виконання ОСОБА_7 своїх обов`язків, то у заяві про кримінальне правопорушення, яке було досліджено судом, зазначено, що стосовно ОСОБА_7 за наказом Директора ТОВ «ЕСКАПАДА-АРТ» № 12 від 1 вересня 2020 року було проведено службове розслідування, за результатами якого встановлено факти безпідставного переведення коштів на рахунки транспортної компанії за послуги, які не надавалися, в сумі 443 050,00 грн. з ПДВ. Порушено клопотання про відкриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 190 КК України. Наказом № 10 від 20 серпня 2020 року було призначено службове розслідування щодо дій ОСОБА_7 , які є предметом розгляду у суді та привели до збитків Товариства у сумі 389286,00грн з ПДВ. Після призначення зазначених вище розслідувань ОСОБА_7 написав заяву на звільнення з роботи за власним бажанням і захворів, на роботі більше не з`являвся. Використовуючи положення Трудового законодавства України, був звільнений не «по статті».

На переконання представника потерпілого, є нікчемними посилання сторони захисту на те, що фактичним обставинам не відповідає твердження посадових осіб Товариства, а саме Директора ОСОБА_10 спільно з головним бухгалтером ОСОБА_14 , що ряд господарських операцій, які супроводжував ОСОБА_7 , відбувалися поза їх відома та були безпідставними, оскільки ОСОБА_7 діяв за їх дорученням. Товариство «ЕСКАПАДА-АРТ» довірило посадовій особі, що на постійній основі здійснювала адміністративно-господарські функції щодо замовлення, отримання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей - ОСОБА_7 , отримувати товари за разовими та строковими довіреностями, де присутні підписи Директора та Головного бухгалтера. Здійснюючи обман та зловживання довірою, використовуючи своє службове становище, ОСОБА_7 вказував у документах внутрішньої звітності, що продукцію, яку він замовив та отримав за довіреностями у ТОВ «Друкарня Віол» та ТОВ «Друкарня Віол-Прінт», є складовою частиною іншої продукції, що поставлялась замовнику, але це не відповідало дійсності, що й було доведено у суді.

Вказується у запереченнях і на те, що сторона захисту зазначає, що судом не встановлено жодного доказу, який би підтверджував факт перебування ОСОБА_7 на виробництві або складі ТОВ «Друкарня Віол» та ТОВ «Друкарня Віол Прінт» у дні отримання ним відповідних замовлень, а свідок ОСОБА_15 не підтвердила тієї обставини, що ОСОБА_7 безпосередньо отримував товар зі складу або виробництва ТОВ «Друкарня Віол» та ТОВ «Друкарня Віол Прінт», а стороною обвинувачення не спростовано розумний сумнів того, що ОСОБА_7 міг фактично не отримувати товар від ТОВ «Друкарня Віол» та ТОВ «Друкарня Віол Прінт», то винуватість ОСОБА_7 була підтверджена доказами, які були безпосередньо досліджені в суді: письмовими доказами та показаннями свідків.

Щодо версії обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що товар з більшості підприємств за замовленнями отримували водії ТОВ «Ескапада-АРТ», а менеджери передавали ними відповідні первинні документи з метою оптимізації робочого часу, то, на думку представника потерпілого, сторона захисту здійснює маніпуляцію поняттями.

Окрім того, наголошується у запереченнях на тому, що отриманні ОСОБА_7 товарно-матеріальні цінності були правильно обліковані головним бухгалтером за рахунком № 281, як товари що є власністю ТОВ «ЕСКАПАДА-АРТ» та перебувають у правомірному володінні менеджера з реклами ОСОБА_7 , ввірені йому та знаходяться у його віданні на підставі наділення його правомочністю щодо виконання адміністративно-господарських функцій у Товаристві.

Що стосується необхідності допиту свідків в апеляційному суді, то ОСОБА_12 не була у період вчинення ОСОБА_7 правопорушень з липня 2019 року по березень 2020 року працівником ТОВ «ЕСКАПАДА-АРТ», не є особою, що відвантажувала товарно-матеріальні цінності ОСОБА_7 у ТОВ «Друкарня Віол» та «Друкарня Віол Прінт». Всі необхідні свідчення надала Директор ТОВ «Друкарня Віол» та «Друкарня Віол Прінт» ОСОБА_15 , які повністю задовольнили сторону захисту.

Щодо повторного допиту свідка ОСОБА_14 ,то, на думку представника потерпілого, також немає підстав для задоволення такого клопотання, адже вказаний свідок був допитаний судом першої інстанції, всі сторони мали змогу поставити свідку запитання, суд надав таку можливість, на всі питання свідок надала відповіді, більше по даному факту свідок нічого не може повідомити.

Щодо відмови у задоволенні цивільного позову, то на переконання представника потерпілого, також відсутні будь-які підстави, адже судом встановлено, що саме діями ОСОБА_7 було спричинено матеріальну шкоду ТОВ «ЕСКАПАДА-АРТ» на вказану суму, що підтверджується відповідними доказами.

Заслухавши доповідь судді, захисника та обвинуваченого на підтримку доводів апеляційної скарги, потерпілого, його представника, прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши за клопотанням сторін повторно докази та допитавши свідків, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції не дотримався наведених вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає у незаконному оберненні чужого майна на свою користь або на користь інших осіб з використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби. Для відповідальності за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем немає значення, чи було таке майно ввірене винній особі або перебувало в її законному віданні.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, учинений у формі заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, є закінченим з моменту, коли винний фактично заволодів таким майном.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити, серед іншого, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення. Якщо особа обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, суд вирішує вказані питання окремо за кожним кримінальним правопорушенням.

Згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

За змістом оскаржуваного вироку судом визнано доведеним, шо ОСОБА_7 , працюючи на посаді менеджера з реклами ТОВ «Ескапада-АРТ», будучи службовою особою, наділеною адміністративно-господарськими функціями, діючи умисно, всупереч інтересам підприємства, заволодів чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем та своїми незаконними діями призвів до фактичної нестачі на підприємстві вказаних у вироку товарів, які перебували у його віданні, заподіявши ТОВ «Ескапада-АРТ» матеріальної шкоди на загальну суму 324405 грн. (64881 грн. - ПДВ).

Проте, зі змісту вироку не вбачається, яким саме майном заволодів ОСОБА_7 : грошовими коштами чи специфічною поліграфічною продукцією, на свою користь чи на користь третіх осіб, а також не зазначені спосіб заволодіння, мотиви інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, момент, коли ОСОБА_7 заволодів таким майном.

Окрім того, під час апеляційного розгляду потерпілий ОСОБА_10 на запитання суду також не зміг пояснити, що було предметом заволодіння з боку ОСОБА_7 .

Таким чином, місцевий суд, визнаючи ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 191 КК України, не дотримався вимог закону та не перевірив, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , що складає предмет кримінального правопорушення та спосіб заволодіння цим предметом, мотив інкримінованих кримінальних правопорушень; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.

За встановлених під час апеляційного розгляду обставин вирок суду за змістом та формою не відповідає вимогам ст.ст. 370, 374 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, постановлений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, та відповідно до приписів ст.ст. 407, 409, 412, 415 КПК України, з урахування встановлених порушень підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки допущені районним судом порушення вимог кримінального та кримінального процесуального закону не можуть бути усунені шляхом постановлення судом апеляційної інстанції свого рішення.

Під час нового розгляду суду першої інстанції належить згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, провести судовий розгляд, об`єктивно з`ясувати обставини кримінального провадження, належним чином перевірити доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, постановити законне та обґрунтоване судове рішення.

За встановлених під час апеляційного розгляду обставин колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року щодо ОСОБА_7 за ч. ч. 2, 3 ст. 191 КК України, - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4