Ухвала

від 19.03.2024 по справі 753/7539/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7539/21

провадження № 1-кс/753/863/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

представники потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

розглянувши заяву захисника ОСОБА_5 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України,

встановив:

У провадженні судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020100020004364 від 29 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України.

04 березня 2024 року захисником ОСОБА_5 заявлено відвід судді ОСОБА_7 у зазначеному кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 березня 2024 року у провадження судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 передано заяву захисника ОСОБА_5 про відвід судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_7 .

Захисник ОСОБА_5 у заяві про відвід зазначає про існування обставин, які викликають у нього обґрунтовані сумніви в неупередженості судді. Такими обставинами, на думку захисника є те, що суддя ОСОБА_7 відмовився розглядати заявлене ним клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи. При цьому захисник наголосив, що суддя не видалився до нарадчої кімнати для постановлення відповідного рішення, що є порушенням норм КПК України. Також під час розгляду відводу акцентував увагу на те, що суддя ОСОБА_7 не здійснює безпосереднє дослідження наданих прокурором доказів, оскільки матеріали справи весь час перебувають біля прокурора. Захисник зазначив, що на цей час надані прокурором матеріали з кримінального провадження фактично не досліджувалися, а їхній зміст саме суддею ОСОБА_7 учасникам не оголошувався. Ще однієї підставою для заявленого відводу захисник вважав ігнорування головуючим очевидних порушень норм ст. 290 КПК України, оскільки надані прокурором додаткові матеріали в ході судового розгляду їм не вікривались у встановленому законом порядку.

Наведене, на переконання захисника, свідчить про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_7 , а тому є необхідність відвести його від розгляду вказаного кримінального провадження.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_6 , підтримали заяву про відвід в повному обсязі та просили її задовольнити.

Представники потерпілого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проти задоволення заяви про відвід заперечували.

Прокурор у судове засідання не прибув, був належними чином повідомлений про дату та час розгляду заяви, втім відповідно до положень ст. 81 КПК України, його неявка в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.

Суд, заслухавши думку учасників, перевіривши матеріали та обговоривши мотиви і підстави відводу, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частини 1, 2 ст. 80 КПК України передбачають, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, поняття «неупередженості» є оціночним та може включати суб`єктивні та об`єктивні компоненти. Так, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у кримінальному провадженні. Це є суб`єктивним компонентом поняття «неупередженості».

Об`єктивна неупередженість, на думку суду, полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано суддею, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Так, з матеріалів справи вбачається наступне.

Дарницьким районним судом м. Києва під головуванням судді ОСОБА_7 здійснюється розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020100020004364 від 29 вересня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, яке надійшло до суду 29 серпня 2023 року після апеляційного провадження.

Під час судового засідання 15 листопада 2023 року, з`ясувавши думку учасників про обсяг доказів та порядок їх дослідження, суддя ОСОБА_7 постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати із занесенням секретарем в журнал судового засідання наступний порядок: дослідження письмових доказів сторони обвинувачення, допит представника потерпілого, допит свідків, допит обвинуваченого.

Після цього, у судових засіданнях 20 грудня 2023 року, 22 січня 2024 року, 01 лютого 2024 та 04 березня 2024 року року прокурором були оголошені та долучені письмові матеріали, а захисник ОСОБА_5 висловлював на них свої заперечення та звертав увагу суду неналежність чи недопустимість окремих доказів.

Одну із підстав для відводу захисник фактично зводив до того, що суддя ОСОБА_7 безпосередньо не здійснив дослідження письмових доказів, оскільки головуючий суддя не зачитував вголос всі письмові документи, які долучені стороною обвинувачення, що вважає порушенням вимог КПК України.

Втім, суд не може погодитись з такими доводами захисника.

Так, безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення.

Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожен доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншим доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.

Суд зазначає, мета норм, які регулюють дослідження письмових доказів у суді, полягає у тому, щоб кожна сторона отримала доступ до цих доказів, аби мати можливість звернути увагу суду на аспекти, важливі для обґрунтування її позиції. Якщо з певних причин сторона вважає, що письмовий документ має бути повністю або частково оголошений вголос, вона має право заявити таке клопотання відповідно до частини 1 статті 358 КПК України.

Разом з тим, КПК України не визначає, хто саме має оголосити ці докази.

Виходячи зі змісту частин 1 та 2 статті 22 КПК України подання суду доказів, і, відповідно, забезпечення такого способу їх подання, який забезпечить потреби суду і права інших учасників провадження, покладається на сторону, яка надає такі докази або посилається на них. У певних випадках, ураховуючи особливі потреби сторони, суд може прийняти цей обов`язок на себе.

Такий висновок знайшов своє відображення у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 127/21324/16-к (касаційне провадження № 51-922км19).

Так, під час розгляду цього кримінального провадження, прокурор в ході долучення та оголошення письмових матеріалів посилався на ті докази, які обґрунтовують його позицію з приводу висунутого обвинувачення. Водночас під час проведення цих судових засідань сторона захисту також висловлювала свої доводи з приводу долучення деяких процесуальних документів.

Отже, дослідження письмових доказів відбувається за тим порядком, який визначив суд та з яким погодилась сторона захисту, та який при цьому відповідає положенням кримінального процесуального закону.

Що стосується інших доводів захисника, то суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 321 КПК головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження. Усунення із судового розгляду всього, що не має значення для кримінального провадження, згідно з цією нормою закону, є обов`язком головуючого. Надаючи оцінку цьому доводу обвинуваченого, суд зазначає, що незгода з процесуальними рішеннями та з розпорядженнями головуючого не є підставою для відводу.

Cтаттею 75 КПК України закріплено підстави для відводу судді, й ці підстави є вичерпними.

Натомість, до вказаних підстав не входять ті обставини, на які посилається захисник у заяві про відвід судді.

На підставі викладеного, оскільки заявлений відвід судді ОСОБА_7 не містить викладу обставин, підтвердженими відповідними доказами, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про його упередженість, суд вважає, що у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1