справа № 355/1415/19
головуючий у суді І інстанції Червонописький В.С.
провадження № 22-ц/824/6089/2023
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
УХВАЛА
05 квітня 2023 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Мостова Г.І., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 09 січня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Баришівської селищної ради Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 треті особи: Відділ державної реєстрації Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Державний нотаріус Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області Малиновська Наталія Вячеславівна про захист прав власника гаражу, визнання рішень незаконними, визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та відновлення становища, яке існувало до порушеного права, -
в с т а н о в и в :
Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 09 січня 2023 року позов ОСОБА_5 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Баришівського районного суду Київської області від 09 січня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Одночасно апелянтом заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що злочинними діями відповідачів позивачу спричинено шкоду у вигляді вилучення майна.
Відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Однак позов ОСОБА_5 заявлений не про відшкодування шкоди.
Згідно з частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення за наявності хоча б однієї з таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або: 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв`язку із цим, питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо звільнення від сплати судового збору), необхідно вирішувати у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами апелянта щодо можливості оскаржити рішення суду, з другого боку.
У той же час, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Апелянт у своєму клопотанні про звільнення від сплати судового збору посилається лише на порушення відповідачами його прав та не надав жодного доказу того, що він не має можливості сплатити судовий збір або є звільненим від його сплати.
Враховуючи викладене, слід відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Пункт 3 частини 4 та частина 5 статті 356 ЦПК України встановлює, що до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем у вересні 2019 року подано позовну заяву, яка містила 22 позовні вимоги:
1) визнати незаконним та скасувати рішення Баришівської селищної ради №616-23-05 від 22 грудня 2009 року про надання згоди ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі земельних ділянок громадянам в оренду, на яких розміщені гаражі;
2) визнати незаконним та скасувати рішення Баришівської селищної ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в оренду на місцевості (в натурі) ОСОБА_6 ;
3) визнати незаконним та скасувати рішення Баришівської селищної ради про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки і оренду на місцевості (в натурі) ОСОБА_7 № 606.10-33-06 від 25.04.2014 року;
4) визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради № 606.10-33-06 від 25.04.2014 року;
5) визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію земельної ділянки № 5 та присвоєння їй кадастрового номеру 3220255101:01:017:0038 від 13.05.2014 року;
6) визнати незаконним, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.05.2014 року про право власності Баришівської селищної ради на земельну ділянку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати реєстраційний запис вказаного об`єкту нерухомого майна;
7) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 14.05.2014 року між Баришівською селищною радою і ОСОБА_7 ;
8) визнати незаконним, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.05.2014 року про право оренди ОСОБА_7 земельної ділянки № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 та скасувати реєстраційний запис об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 367885032202;
9) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 , укладений 29.11.2011 року між Баришівською селищною радою і ОСОБА_6 ;
10) визнати незаконним, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на гараж, визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_7 на гараж за адресою: АДРЕСА_2 , видане Реєстраційною службою Баришівського районного управління юстиції Київської області 02.06.2014 року та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.06.2014 року та скасувати реєстраційний запис цього об`єкту нерухомого майна;
11) визнати незаконним, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на гараж, визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_6 на гараж за адресою: АДРЕСА_3 , видане Реєстраційною службою Баришівського районного управління юстиції Київської області 10.09.2014 року та зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.09.2014 року та скасувати реєстраційний запис об`єкту нерухомого майна;
12) визнати недійсним договір купівлі-продажу гаража за адресою: АДРЕСА_1 гараж 5 від 13.09.2014 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , посвідчений державним нотаріусом Баришівської районної державної нотаріальної контори Київської області Малиновською Наталією В`ячеславівною 13.09.2014 року.
13) визнати незаконним, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на гараж за адресою: АДРЕСА_2 та скасувати реєстраційний запис цього об`єкту нерухомого майна;
14) визнати незаконним та скасувати рішення Баришівської селищної ради №302.1-13-07 від 16.12.2016 року про передачу земельної ділянки у приватну власність гр. ОСОБА_4 ;
15) визнати незаконним, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 та скасувати реєстраційний запис цього об`єкту нерухомого майна;
16) витребувати ліву частину гаражного приміщення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з чужого незаконного володіння у добросовісного набувача ОСОБА_4 ;
17) усунути перешкоди в користуванні власністю та виселити ОСОБА_4 з гаража ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 з усім майном, яке знаходиться в цьому гаражі;
18) витребувати праву частину гаражного приміщення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 з чужого незаконного володіння у ОСОБА_6 ;
19) усунути перешкоди в користуванні власністю та виселити ОСОБА_6 з праві, частини гаража ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 з усім майном, яке знаходиться в цьому гаражі;
20) визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Баришівської селищної ради від 24.06.2019 року №84.12 про впорядкування адреси нежитлової будівлі гаража, який належить ОСОБА_1 ;
21) відновити становище, яке існувало до порушення права власності ОСОБА_1 на гараж і визнати належність адреси: АДРЕСА_1 гаражу на троє дверей розміром 6,5x1 3м. ОСОБА_1 .
Вимоги № № 16, 18 , які стосуються витребування частини гаражного приміщення є вимогами майнового характеру, інші дев`ятнадцять - вимоги немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1 921 грн.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 2 статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У позові ціну позову (вартість спірного гаражного приміщення) не зазначено.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно сплатити 24 204 грн 60 коп. (768 грн 40 коп. х 21) х 150 %) судового збору.
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: ГУК у м.Києві/ Соломян.р н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Частиною 7 статті 43 ЦПК перед`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до вимог частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, тобто скарга залишається без руху, про що повідомляється скаржник і йому надається строк для усунення недоліків.
З апеляційною скаргою позивач звернувся, направивши її на електронну пошту суду, однак не надав докази надсилання копії апеляційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи.
Відповідно до частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею 357 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Баришівського районного суду Київської області від 09 січня 2023 року залишити без руху та встановити строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
Не виконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.04.2023 |
Оприлюднено | 07.04.2023 |
Номер документу | 110036474 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про речові права на чуже майно, з них: спори про володіння чужим майном |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Мостова Галина Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні