Постанова

від 04.04.2023 по справі 697/2681/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/425/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №697/2681/21 Категорія: 307000000 Скирда Б.К. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіНерушак Л.В., Новіков О.М.секретар Зінченко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргупредставника позивача адвоката Гончарука Андрія Володимировича на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права на право власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

у грудні 2021року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, яким просив визнати за ним право на право власності на земельну ділянку, площею 1,1900 га, розташовану в межах Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування вказано на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 77 років помер батько позивача ОСОБА_2 , за життя якому, відповідно до розпорядження Канівської РДА від 05.12.1998 за №310, було видано Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0257802, площею 6,33 в умовних кадастрових гектарах, у КСП ім. 40-річчя Перемоги, розташовану в межах Чернишівської сільської ради Канівського району Черкаської області, взамін якого Спадкодавцю на частину умовної площі, на підставі замовленої ним технічної документації, розпорядженням Канівської РДА від 09.09.2004 за № 354 було видано Державний акт серії ЯБ № 168454 на право власності на земельну ділянку площею 3,3200 га, угіддя рілля, кадастровий номер 7122089200:01:001:0143, розташованої в межах Чернишівської сільської ради Канівського району.

Окрім отриманої земельної ділянки, площею 3,3200 га, Спадкодавцю відповідно до Акту прийому-передачі земельних часток (паїв) та погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками № 3 від 20.12.2008 (номер у списку 84) було додатково наділено на решту площі, зазначеної в Сертифікаті на право на земельну частку (пай), земельну ділянку сіножатей площею 1,1900 га, розташовану в межах Чернишівської сільської ради Канівського району, що підтверджується довідкою Управління надання адміністративних послуг ГУД у Черкаській області від 16.12.2021 за вих. № 88/421-21-0.366. Але отримати на дану земельну ділянку державний акт на право власності Спадкодавець не встиг, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Отже після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, що складається, зокрема, з вказаного вище майна. Однак за відсутністю правовстановлюючих документів на право на земельну ділянку, площею 1,1900 га, розташованої в межах Чернишівської (на даний час Бобрицької) сільської ради Канівського (на даний час Черкаського) району Черкаської області, позивачу про наявність даної спадщини стало відомо лише на початку вересня 2021 року при відвідуванні Бобрицької сільської ради.

17.12.2021 при зверненні до державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,1900 га, розташованої в межах Чернишівської (на даний час Бобрицької) сільської ради Канівського (на даний час Черкаського) району Черкаської області, що належало Спадкодавцю, йому в отриманні свідоцтва про спадщину було відмовлено за відсутністю правовстановлюючих документів та роз`яснено право звернення до суду.

Рішенням Канівського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від12січня 2023року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права на право власності на спадкове майно відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано належних доказів набуття ОСОБА_2 як членом КСП ім. 40-річчя Перемоги права на земельну частку (пай) сіножатей площею 1,1900 га, розташовану в межах Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, та обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав.

В апеляційній скарзі на вказане рішення суду першої інстанції представник позивача адвокат Гончарук А.В. вказує, що його ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вказав, що окрім отриманої спадкодавцем земельної ділянки, площею 3,3200га, при продовженні розпаювання на підставі того ж сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0257802, відповідно до акту прийому-передачі земельних часток (паїв) та погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками № 3 від 20.12.2008 (№ у списку 84), було додатково наділено на решту площі зазначеної в Сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0257802 земельну ділянку сіножатей площею 1,1900 га, розташовану в межах Чернишівської сільської ради Канівського району Черкаської області, але отримати на вказану земельну ділянку державний акт на право власності спадкодавець не встиг, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, спадкодавець мав право на спірну земельну ділянку, відповідно до виданого йому та не в повному обсязі використаного сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР №0257802, площею 66,33в умовних кадастрових гектарах.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач проти її вимог заперечив, вказавши на правильність вирішення спору судом першої інстанції.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі рішення 5 сесії ХХ скликання Чернишівської сільської Ради народних депутатів від 21.03.1996 було передано у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва землю та видано Державний акт на право колективної власності на землю від 04.01.1998 (а.с.99-100). До вказаного Державного акта долучено список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. 40-річчя Перемоги, с. Черниші Канівського району Черкаської області, які мають право на земельну частку (пай) у вказаному КСП та одержання сертифіката на землю (а.с.103-106). До списку увійшов також батько позивача ОСОБА_2 (№ 53 в списку) (а.с.103-зв).

Згідно розпорядження Канівської РДА від 05.12.1997 № 310 на виконання Указу Президента України № 720 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» затверджено, зокрема, по КСП ім. 40-річчя Перемоги розрахунок вартості земельної частки (паю) в розмірі 20630,6 грн. та її розмір в умовних кадастрових гектарах 6,33 га (а.с.128).

З розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах колективного сільськогосподарського підприємства ім. 40-річчя Перемоги, затвердженого рішенням районної державної адміністрації від 05.12.1997 № 310 вбачається, що загальна площа сільськогосподарських угідь у колективній власності, що підлягають паюванню 974,9 га, з них: рілля 724,3 га, багаторічні насадження 9,5 га, сіножаті 12,9 га, пасовища 228,2 га. Кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) 154 чол., згідно зі списком, що є додатком до державного акту на право колективної власності на землю. Розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах 6,33 (а.с.121).

На підставі зазначеного розпорядження Канівської РДА від 05.12.1997 № 310, ОСОБА_2 отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0257802, згідно з яким, йому належало право на земельну часку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП ім. 40-річчя Перемоги, розміром 6,33 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить двадцять тисяч шістсот тридцять гривень 60 копійок (а.с.97).

09.09.2004 Канівською РДА прийнято розпорядження за № 354 про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок, згідно з яким, зокрема, затверджено технічну документацію зі складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) на території Чернишівської сільської ради та передано у приватну власність громадянам земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та затверджено їх список (а.с.159).

30.12.2005 ОСОБА_2 на підставі розпорядження Канівської райдержадміністрації від 09.09.2004 № 354 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 168454 площею 3,32 га, кадастровий номер 7122089200:01:001:0143, розташовану в межах Чернишівської сільської ради Канівського району Черкаської області і призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.98).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане виконкомом Богданівської сільської ради Броварського району Київської області 04.11.2008 (а.с.7).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження позивача № НОМЕР_2 , видане Чернишівською сільською радою Канівського району Черкаської області 29.11.1956 (а.с.8).

22.02.2008 ОСОБА_2 в с. Богданівка, Броварського району, Київської області складено заповіт, який посвідчено секретарем виконавчого комітету Богданівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 65.Зі змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_2 зробив розпорядження: земельну ділянку, площею 3,32 га, що розташована на території Чернишівської сільської ради Канівського району Черкаської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по Державному акту ЯБ № 168454 заповів ОСОБА_1 (а.с.44).

Згідно копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 №146/2019, ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Канівської державної нотаріальної контори Шатило Л.А. із заявою про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.36) та йому було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом, спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 3,32 га, кадастровий номер 7122089200:01:001:0143, розташовану в межах Чернишівської сільської ради Канівського району Черкаської області, яка була надана померлому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ №-168454, зареєстрованого 30.12.2005 (а.с.52).

За повідомленням Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 16.12.2021 № 88/421-21-0.366 та від 18.01.2022 № 207/421-22-0.364, згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки власників сертифікатів на земельні частки (паї) на території Чернишівської сільської ради Канівського району Черкаської області (Книга І) гр. ОСОБА_2 взамін виданого Сертифікату ЧР 0257802, на підставі розпорядження Канівської районної державної адміністрації від 09.09.2004 за № 354 на частину площі зазначеній в сертифікаті було видано державний акт ЯБ № 168454, зареєстрований за № 010578600030 від 30.12.2005 на земельну ділянку площею 3,3200 га, угіддя рілля, кадастровий номер 7122089200:01:001:0143.

Крім зазначеної ділянки ріллі площею 3,3200 га, гр. ОСОБА_2 на решту площі зазначеній в Сертифікаті ЧР 0257802 та на підставі даного сертифіката, відповідно до Акта прийому-передачі земельних часток (паїв) та погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками № 3 від 20.12.2008 (№ у списку 84) наділено земельну ділянку сіножатей площею 1,1900 га, яка є не витребуваною у приватну власність (а.с.12, 20).

17.12.2021 представник позивача звернувся до Канівської державної нотаріальної контори Черкаської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому належала земельна ділянка, площею 1,1900 га, яка розташована: Черкаська область, Черкаський (Канівський) район, Чернишівська сільська рада.

Постановою державного нотаріуса відмовлено представнику позивача у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку, площею 1,1900 га (а.с.14), що обумовило звернення до суду з позовом у цій справі.

Правовідносини, наявні між сторонами справи на підставі вищевикладених фактичних обставин, мають таке правове регулювання.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з статтею 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

У частині другій статті 23 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі - Указ № 720/95) встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Згідно з пунктом 2 Указу № 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами про спадкування.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу № 720/95 особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта.

У разі смерті члена КСП, включеного до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.

Указані правові висновки відображено в постанові ВС від 13.04.2022 у справі №610/1117/20.

З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії 0257802 мав право на земельну частку (пай), площею 6,33 в умовних кадастрових гектарах.

Реалізовуючи вказане право, спадкодавець отримав Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯБ № 168545, площею 3,3200 га, кадастровий №7122089200:01:001:0143.

Тобто не отриманим в натурі лишилося майнові права спадкодавця на решту площі паю, зазначеної у Сертифікаті на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0257802, в розмірі 1,1900 га, що підтверджується відповідною довідкою ГУ Держгеокадастру в Черкаській області .

При цьому позивач заявив позовні вимоги про визнання за ним права направо власності на земельну ділянку, площею 1,1900 га, розташовану в межах Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області, тобто на конкретно визначене майно.

Однак Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 (справа № 388/795/17) вказав, що власник сертифіката на право на земельну частку (пай) не має повноважень власника щодо конкретної земельної ділянки, оскільки він має лише право на частину земної поверхні у межах загального масиву невизначених земельних ділянок, який становить собою землі відповідного колективного сільськогосподарського підприємства, що підлягають розпаюванню на місцевості як земельної ділянки.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц ефективність позовної вимоги має оцінюватися з огляду на обставини справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду.

Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Враховуючи викладені вище правові висновки ВС, апеляційний суд констатує, що спадкодавець у власність за життя не встиг отримати земельну ділянку, про визнання права на яку у порядку спадкування позивач порушує питання у даній справі. Натомість вказане право спадкодавця на земельну частку (пай) відповідною площею (не витребувана частина якої становить 1,1900 га), закріплене відповідним сертифікатом, з подальшим отриманням конкретно визначеного майна у ході приватизації ввійшло до складу спадщини. Відтак, позивач, заявляючи вимоги про визнання за ним права власності на конкретно визначену земельну ділянку, обрав неефективний спосіб захисту свого права на спадкове майно, оскільки на даний час зазначене майно фактично відсутнє (відповідна земельна ділянка власнику майнового сертифіката у право власності не передавалася).

Отже права спадкодавця, за обставин даної справи, зокрема, можуть бути захищені у спосіб пред`явлення позовних вимог про визнання за ним права на земельну частку (пай) в порядку спадкування після смерті батька або шляхом визнання за позивачем права на завершення процедури отримання у власність (приватизації) відповідної земельної частки (паю),що була розпочата спадкодавцем за життя, але не завершена, які в справі до суду не заявлялися.

Таким чином висновки суду першої інстанції в цій справі про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог є вірними.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника, викладені в поданій апеляційній скарзі, адже вони не дають правових підстав для вирішення питання про захист права позивача на земельну ділянку, яке до складу спадщини не ввійшло, адже спадкодавець за життя процедуру приватизації земельної частки (паю) не завершив, відповідно, конкретно визначену земельну ділянку у своє право власності не отримав та вона не ввійшла до складу його спадщини.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2023 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 12.01.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права на право власності на спадкове майно залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 05.04.2023.

Суддя-доповідач

Судді