Постанова

від 06.04.2023 по справі 127/25451/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/25451/20

Провадження № 22-ц/801/750/2023

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Воробйов В. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 рокуСправа № 127/25451/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Медвецький С. К.,

з участю секретаря судового засідання: Литвина С. С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

треті особи: Комунальне підприємство «Вінницяоблводоканал», Квартальний комітет «Зоряний»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 127/25451/20 за апеляційною скаргою адвоката Красіловського Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року, ухвалене у складі судді Воробйова В. В. в залі суду, повний текст якого складений 17 лютого 2023 року,

встановив:

Короткий зміствимог

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Комунальне підприємство «Вінницяоблводоканал», Квартальний комітет «Зоряний», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов мотивований тим, що 30 травня 2019 року він помітив, що через його земельну ділянку з кадастровим номером 0510137000:03:052:0153, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , були прокладені каналізаційні труби, і таким чином його брат ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , отримав доступ до мережі каналізації.

Дозвіл на прокладення вказаних комунікацій через його земельну ділянку він не надавав та підпису на дозвільних документах не ставив.

У зв`язку з цим,він звернувся до КП «Вінницяоблводоканал» для надання роз`яснень, і під час ознайомлення з документами помітив, що серед них, з незрозумілих причин, знаходився його дозвіл, написаний не його почерком та з підробленим підписом.

21 січня 2020 року він звернувся до Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області з заявою щодо вчинення кримінального правопорушення, яку було зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020020000252.

28 лютого 2020 року він звернувся до КП «Вінницяоблводоканал» з проханням демонтувати каналізаційну трубу, що прокладена через його земельну ділянку. Проте підприємство листом повідомило, що не буде вчиняти жодних дій, для того, щоб сприяти йому у відновленні його порушеного права власності. Також у листі було зазначено, що комунальне підприємство не перевіряє законність підписів, а його дозвіл був посвідчений секретарем квартального комітету «Зоряний» від 29 січня 2018 року.

Вважає, що відповідач незаконно розпорядився його земельною ділянкою за сприяння посадових осіб КП «Вінницяоблводоканал» та квартального комітету «Зоряний», в результаті чого він не має можливості користуватись своєю приватною власністю і не може розпочати на власній земельній ділянці будівництво, адже комунікації прокладені по діагоналі через всю земельну ділянку, що унеможливлює розробити проект будівництва.

Із урахуванням наведеного, ОСОБА_1 звернувшись в суд з позовом просив:

- зобов`язати ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу незаконно прокладених каналізаційних труб;

- стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 000 грн.

19 серпня 2021 року адвокат Покоєвич А. О. в інтересах ОСОБА_1 подав заяву про збільшення витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу незаконно прокладених каналізаційних труб.

Стягнуто з ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 витрати наоплату судовогозбору врозмірі 840,80грн.,витрати напроведення експертизив розмірі5148,30грн.та витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 34000 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не було дотримано вимог законодавства, чинного на час проведення останнім каналізації до своєї частини будинку через земельну ділянку позивача, а саме ним не було отримано дозволу від останнього на проведення каналізації, чим порушено його право власності на земельну ділянку.

Стягуючи з відповідача витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції керувався положеннями статей 133, 137 ЦПК України та не вбачав підстав для зменшення судових витрат, оскільки відповідачем не доведено неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У березні 2023 року адвокат Красіловський В. О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у стягненні витрат на правову допомогу.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 08 березня 2023 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Медвецький С. К.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2023 року відкрито провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23 березня 2023 року справу призначено до апеляційного розгляду на 06 квітня 2023 року о 10:00 год з повідомленням сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, неспівмірними, такими, що не стосуються справи та не пов`язанні із предметом спору, фактично та реально не надані адвокатом своєму клієнту на заявлену суму.

Судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 34 000 грн, хоча доказів про надання правової допомоги на указану суму адвокатом позивача не надано, а в матеріалах справи наявні договір про надання правової допомоги з розрахунком на суму 14 000 грн та додаткова угода з розрахунком на 15 000 грн.

Указує, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги заперечення ОСОБА_2 від 26 листопада 2021 року щодо розміру гонорару адвоката Покоєвича А. О. та не зменшив витрати на правову допомогу.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням вимог процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Указує на необґрунтованість мотивів викладених в апеляційній скарзі заявника.

В судовомузасіданні відповідач,його представник,а такожпредставник квартальногокомітету «Зоряний», апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній підстав, а також надали відповідні пояснення.

Позивач та його представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги.

Представник комунальногопідприємства «Вінницяоблводоканал» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив, а тому колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи у його відсутність.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року оскаржується лише в частині стягнення витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, то відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України в іншій частині судове рішення в апеляційному порядку не переглядається.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині у повній мірі не відповідає.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частини перша, друга статті 15 ЦПК України).

Відповідно до статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Частиною другою статті 141ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положеннями частини восьмої статті 141ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом четвертим частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом дев`ятим частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту шостого частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство окреслило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно зі статтею 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно вимог статті 137, 141ЦПК України на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Статтею 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права

Суд апеляційної інстанції враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Ухвалюючи рішення про стягнення судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги в розмірі 34 000 грн, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги задоволено, а заявлений розмір витрат є обґрунтованим та доведеним.

Однак, колегія суддів не повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Представником позивача на підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № б/н від 07 жовтня 2020 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Захист у криміналі» в особі голови Покоєвича А. О. та позивачем ОСОБА_1 , відповідно до якого Адвокатське об`єднання зобов`язалось надати правову допомогу клієнту. Вартість послуг за указаним договором складає 14 000 грн (т. 1 а. с. 152).

Відповідно до додаткової угоди від 14 липня 2021 року до договору про надання правової допомоги № б/н від 07 жовтня 2020 року у зв`язку зі збільшенням об`єму роботи у цивільній справі Адвокатське об`єднання зобов`язалось надати додаткову правову допомогу клієнту у цій справі. Вартість послуг за указаним договором складає 15 000 грн. (т. 1 а. с. 153).

На виконання умов указаного договору та додаткової угоди представником позивача надано квитанції до прибуткових касових ордерів № б/н від 07 жовтня 2020 року та від 14 липня 2020 року, розрахунки витрат на правову допомогу та ордер на надання правничої допомоги (т. 1 а. с. 154-159).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

Згідно з частиною п`ятою статті 137ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Таким чином, зменшення судових витрат судом можливо лише за клопотанням іншої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 26 листопада 2021 року надано суду заперечення щодо розміру гонорару представника позивача адвоката Покоєвича А. О.

В апеляційній скарзі представник відповідача посилається на те, що дана справа не є складною, а тому розрахунки витрат на правову допомогу є незрозумілими, завищеними, а гонорар адвоката у заявленому розмірі не відповідає критеріям співмірності. Крім того, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення щодо зменшення розміру гонорару представника позивача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а також не підтверджені наявними в матеріалах справи доказами на заявлену суму.

Так, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірність у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відображена у наданих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності, є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, адже вони поглинаються здійсненням адвокатами у суді першої інстанції аналогічних по суті дій.

Так, адвокатами дублюються вивчення процесуальних дій таких як аналіз документів, узгодження правової позиції замовника до та після подання позовної заяви, ознайомлення з матеріалами судової справи, зокрема, з позовною заявою та заявленими клопотаннями, надання замовнику юридичних консультацій, вивчення судової практики у правовідносинах щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, аналіз нормативно-правових актів. Подана до суду першої інстанції позовна заява, клопотання про витребування доказів, відповідь на відзив та клопотання про збільшення витрат на правову допомогу за своїм обсягом є невеликими, не навантаженими правовими обґрунтуваннями, а їх складання не потребувало значних зусиль та тривалого часу для їх складання, особливо для фахівця в галузі права.

Зазначений в розрахунках витрат на правову допомогу адвокатом час для вивчення та аналізу документів, а також правова позиція замовника 11 год, надання замовнику юридичних консультацій по справі 8 год, підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів (клопотання про витребування доказів), участь в судових засіданнях 12 год, юридичний аналіз наданих замовником документів, ознайомлення з матеріалами судової справи, зокрема з позовною заявою та заявленими клопотаннями 6 год, вивчення судової практики у правовідносинах щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, аналіз нормативно правових актів 6 год, підготовка відповіді на відзив та інших процесуальних документів (клопотання про збільшення витрат на правову допомогу) 5 год є необґрунтованим та не пропорційним до предмета спору, складності справи та надмірно завищеним показником.

Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 34 000 грн, оскільки відповідно до заяви від 19 серпня 2021 року про збільшення витрат на професійну правову допомогу адвокат Покоєвич А. О. просив стягнути з відповідача на користь позивача 29 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, оскільки вартість наданих адвокатом послуг не відповідають, складності цієї справи, критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумного розміру цих витрат.

Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з частиною першою статті 376ЦПК України підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід змінити, зменшивши суму стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених ним витрат на оплату правової допомоги з 34000 грн до 14000 грн.

Щодо стягнення витрат на професійнуправничу допомогу в суді апеляційної інстанції

У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача адвокатом Покоєвичем А. О. заявлено клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 гривень.

Згідно положень частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При визначенні суми компенсації понесених витрат на професійну правничу допомогу суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суті виконаних послуг та витраченого адвокатом часу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крепким В. В. не доведено неспівмірності витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу при перегляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у своїй постанові від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц дійшов висновку, що:

«саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Як слідує з матеріалів справи, між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Захист у криміналі» в особі голови Покоєвича А. О. укладено договір про надання правової допомоги № б/н від 07 жовтня 2020 року, відповідно до якого Адвокатське об`єднання зобов`язалось надати правову допомогу клієнту.

Відповідно до додаткової угоди від 16 березня 2023 року до договору про надання правової допомоги № б/н від 07 жовтня 2020 року у зв`язку зі збільшенням об`єму роботи у цивільній справі Адвокатське об`єднання зобов`язалось надати додаткову правову допомогу з підготовки та подачі відзиву на апеляційну скаргу, представлення та захист інтересів у цій цивільній справі у Вінницькому апеляційному суді за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року. Вартість послуг за даним договором складає 6000 грн.

Колегія суддів вважає, що надані представником позивача докази підтверджують витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.

Розподіляючи витрати, які позивач поніс на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи: договір про надання правничої допомоги, розрахунок витрат на правничу допомогу згідно додаткової угоди від 16 березня 2023 року, квитанція про оплату адвокатських послуг є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони за розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, адже цей розмір доведений документально, відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому відповідач аргументованих заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу не надав.

З урахуванням обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн не суперечить принципу розподілу судових витрат.

Разом з тим, апеляційну скаргу адвоката Красіловського В. О. в інтересах ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року задоволено частково, змінено указане рішення та зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату правничої допомоги з 34000 грн до 14000 грн., тому з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог.

Так, розмір заявлених ОСОБА_1 вимог щодо витрат на професійну правничу допомогу задоволений на 41,18% (14 000 (загальний розмір задоволеної частини вимог) х 100% / 34 000 (заявлений розмір вимог) = 41,18%.

Відтак колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог, а саме в розмірі 2470,80 (6 000 х 41,18% /100% = 2470,80) грн.

Ураховуючи викладене, результат розгляду цієї справи та заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 2470,80 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Красіловського Вадима Олександровича в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 лютого 2023 року в частині стягнення витрат на оплату правничої допомоги змінити, зменшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на оплату правничої допомоги з 34000 гривень до 14000 гривень.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2470,80 гривень витрат на професійну правничу допомогу понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді: С. Г. Копаничук

С. К. Медвецький