Рішення

від 07.03.2023 по справі 392/1307/22

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1307/22

Провадження № 2/392/150/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., за участю секретаря судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданої в його інтересах адвокатом Плакущим Сергієм Володимировичем до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веломото ЛТД» про визнання права власності на транспортний засіб, -

в с т а н о в и в:

Обґрунтування позову та стислий виклад позицій учасників справи.

Адвокат Плакущий С.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача про визнання права власності на мотоцикл марки «Viper V110D».

В обґрунтування позову посилається на те, що 15 червня 2015 року ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Веломото ЛТД» мотоцикл «Viper V110D», шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2014 року випуску,вартістю 1740 гривень.

На підтвердження купівлі мотоциклу позивачу було видано довідку-рахунок серії НОМЕР_3 , виданої ТОВ «Веломото ЛТД» 16 червня 2015 року; сертифікат відповідності, який зареєстровано в реєстрі з терміном дії від 3 березня 2014 року по 14 лютого 2016 року; митну декларацію та лист від ДДАІ МВС України, де останні повідомляли, що не заперечують проти здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Веломото ЛТД».

Зазначає, що одразу після купівлі мотоцикла він звертався в Олександрійський ВРЕР ДАІ УМВС України в Кіровоградській області для його реєстрації, але не зареєстрував, так як на той момент були відсутні номерні знаки на мотоцикл.

В подальшому позивач потребував лікування та не мав можливості зареєструвати мотоцикл.

У серпні 2022 року позивач звернувся до Територіального сервісного центру МВС 3544 Регоінального сервісного центру ГЦС МВС в Кіровоградській області із заявою про реєстрацію мотоцикла.

Вказав, що у жовтні 2022 року позивач отримав листа з Територіального сервісного центру МВС 3544 Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Кіровоградській області № 31/11/3544-586 від 4 серпня 2022 року, яким відмовлено в реєстрації даного мотоцикла та повідомлено, що починаючи з 18 листопада 2015 року дана довідка-рахунок не дає можливості здійснити реєстрацію(перереєстрацію) транспортного засобу.

З посиланням на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, статті 13 та 41 Конституції України, статтю 13 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статті 316, 325, 328, 334 та 392 ЦК України, правовий висновок Верховного суду України, наведеним в постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-688цс15 просив визнати за ОСОБА_1 право власності на зазначений мотоцикл та розподілити судові витрати.

Щодо правової позиції відповідача.

Представник Головного сервісного центру МВС України подав до суду відзив, в якому в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку з тим, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Як зазначає представник, на даний час неможливо провести реєстрацію транспортного засобу, оскільки діюче законодавство не передбачає реєстрацію права власності на підставі довідки-рахунку. Крім того, представник зазначив, що позивач, звертаючись до суду з даним позовом, вказав неналежного відповідача, оскільки позивач помилково вважає, що відповідач не визнає його право власності.

Суд констатує, що представником позивача ОСОБА_2 було надано до суду відповідь на відзив, в якому представник позивача вказує на те, що твердження представника відповідача у поданому відзиві на позову заяву є необґрунтованими та безпідставними, тому просить суд задовольнити даний позову у повному обсязі.

Крім того, представником відповідача було подано до суду заперечення на відповідь на відзив, відповідно до якого просила відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 .

Третя особа по справі, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, не виявила бажання висловити свою правову позицію з приводу поданого позову.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Заяви ( клопотання) учасників справи.

9 січня 2023 року, від заступника начальника РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області Брижицької О. надійшла заява про направлення матеріалів справи.

9 січня 2023 року, від представника ГСЦ МВС Євтушенко А. надійшла заява про врахування інформації, щодо процесуальної правоздатності та процесуальної дієздатності РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області.

12 січня 2023 року, від представника позивача адвоката Плакущого С.В. надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача в порядку стаття 51 ЦПК України.

13 січня 2023 року, від заступника начальника РСЦ ГСЦ МВС в Кіровоградській області Брижицької О. надійшла заява про направлення матеріалів справи.

7 лютого 2023 року, від представника ГСЦ МВС Євтушенко А. надійшла заява про направлення матеріалів справи.

10 лютого 2023 року, від представника ГСЦ МВС Брижицької О. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

23 лютого 2023 року, від представника ГСЦ МВС Брижицької О. надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у задоволенні якого було відмовлено.

Рух справи.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області 9 листопада 2022 року надійшла вказана позовна заява.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 листопада 2022 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 14 листопада 2022 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 12 січня 2023 року, задоволено клопотання представника позивача адвоката Плакущого С.В. про заміну неналежного відповідача. Замінено первісного відповідача в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області на належного відповідача - Головний сервісний центр МВС.Встановлено Головному сервісному центру МВС додатковий строк на подання відзиву на позов (стаття 178 ЦПК) разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову - 15 днів з дня одержання копії цієї ухвали. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Встановлено позивачу додатковий строк на подання відповіді на відзив (стаття 179 ЦПК) - 10 днів з дня одержання відзиву. Встановлено відповідачу додатковий строк на подання заперечень на відповідь на відзив (стаття 180 ЦПК) - 10 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23 лютого 2023 року, відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Головного сервісний центр МВС Брижицької О.Л. про розгляд справи у режимі відеоконференції.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки-рахунку серії ВІА № 872509, виданої ТОВ «Веломото ЛТД» 15 червня 2015 року ОСОБА_1 придбав у ТОВ «Веломото ЛТД» мотоцикл «Viper V110D», шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2014 року випуску, вартістю 1740 гривень.

Згідно з сертифікатом відповідності, який зареєстровано в реєстрі з терміном дії від 3 березня 2014 року по 14 лютого 2016 року продукція мотоцикли торгової марки Viper моделі V110D відповідає вимогам правил ЄЕК ООн № 10-02, Правила ЄЕК ООН № 40-01, Правила ЄЕК ООН № 41-03, Правила ЄЕК ООН 63-01, Правила ЄЕК ООН № 78-02 (всім обов`язковим вимогам).

Відповідно до митної декларації ТОВ «Веломото ЛТД» здійснено митне оформлення мотоцикла «Viper V110D», шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2014 року випуску.

Відповідно до листа Департаменту ДАІ МВС України - ДДАІ МВС не заперечує проти здійснення підприємницької діяльності ТОВ «Веломото ЛТД» пов`язаної з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ.

Згідно з заявою ОСОБА_1 від 2 серпня 2022 року адресованою ТСЦ МВС 3544 РСЦ ГСЦ МВС Кіровоградській області, позивач просив провести реєстрацію придбаного ним мотоцикла марки «Viper V110D», шасі № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2014 року випуску, згідно вимог пункту 8 Постанови КМУ № 1388 (зі змінами і доповненнями) від 7 вересня 1998 року.

Відповідно до листа Територіального сервісного центру МВС 3544 Регіонального сервісного центру ГЦС МВС в Кіровоградській області № 31/11/3544-586 від 4 серпня 2022 року, надана довідка-рахунок, починаючи з 18 листопада 2015 року, тобто з моменту внесення змін до Порядку, не дає можливості здійснити реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу.

Згідно до відомостей викладених у довідці до акта огляду МСЕК серії 2-18 ВБ № 146716 - ОСОБА_1 , з 1 листопада 2008 року встановлено безстроково другу групу інвалідності.

Відповідно до епікризу виданого завідуючим відділення, лікарем ОСОБА_3 , пацієнт ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в облкардіодиспансері з 23 листопада 2015 року по 28 листопада 2015 року.

Мотиви суду.

Правовідносини сторін регулюються: Цивільним кодексом України, Законом України «Про дорожній рух», Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Згідно з статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому статтею 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування,не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).

Розглядаючи позов,суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін,але в межах заявлених вимог .

За частиною 1 статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди, тощо.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За приписами статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 1 статті 182 ЦК встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Згідно з пунктами 7, 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року N 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Відповідно до пункту 8 цього Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників та документів, які підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін в реєстраційні документи.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори купівлі продажу, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; договори, укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів: договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортні засоби договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють оптову та роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою і скріплені печаткою; договір комісії між власником транспортного засобу і суб`єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб`єкт господарювання, які підписані від імені суб`єкта господарювання уповноваженою особою та скріплені печаткою (за її наявності), у разі продажу транспортних засобів суб`єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу; свідоцтва про право на спадщину, видані нотаріусом або консульською установою, чи їх дублікати; рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном; рішеннями власників майна, уповноважених ними органів про передачу транспортних засобів з державної в комунальну власність чи з комунальної власності в державну власність; копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин; довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило па транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів транспортного засобу та конкретного одержувача; митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа на паперовому носії або електронна митна декларація, або видане органом доходів і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноваженому органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договір фінансового лізингу; акт про проведені електронні торги або постанова та акт про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу, видані органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем; договір купівлі-продажу транспортного засобу,укладений за результатами прилюдних торгів (аукціону) або електронних торгів,за яким продавцем виступає Національне агентство з питань виявлення,розшуку та управління активами,одержаними від корупційних та інших злочинів.

У той же час, 18 листопада 2015 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 941 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ з питань реєстрації транспортних засобів», яка безпосередньо стосується скасування використання довідки-рахунка при купівлі-продажу та оформлення транспортних засобів.

У зв`язку з чим з 18 листопада 2015 року довідка-рахунок не є документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності.

Таким чином, надана позивачем для реєстрації 2 серпня 2022 року довідка-рахунок від 15 червня 2015 року вже не була документом, що є підставою для реєстрації траснпортного засобу.

З огляду на наведене суд вважає, що ТСЦ № 3544 цілком обґрунтовано відмовлено позивачу у реєстрації транспортного засобу.

Висновок щодо правильності зазначених дій відповідача викладено у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 803/336/16 .

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Відповідач відповідно до покладених на нього завдань здійснює організаційне забезпечення та контроль процесу реєстрації транспортних засобів, обміну та видачі посвідчень водія, обліку та зберігання документів, що є підставою для їх видачі, контроль за наповненням Єдиного державного реєстру МВС.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач, звернувшись до суду у даній справі з позовними вимогами до відповідача про визнання за ним права власності на транспортний засіб, не врахував положення статті 392 ЦК України, оскільки відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на майно та видачі свідоцтва, у зв`язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права, не є оспорюванням права власності на майно. Зокрема, сервісний центр не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.

Така позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 червня 2011 року у справі № 3-55гс11.

В той же час, позивачем не доведено, що відповідач ставить під сумнів належність позивачу права власності на транспортний засіб, як і не доведено порушення, невизнання та/або оспорення його прав власника будь-якими іншими особами.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Позивач придбав мотоцикл 15 червня 2015 року. Зазначив, що відразу після купівлі мотоцикла він звертався в Олександрійський ВРЕР ДАІ УМВС України в Кіровоградській області для його реєстрації, але не зареєстрував, так як на той момент були відсутні номерні знаки на мотоцикл. Однак доказів на підтвердження зазначеного звернення, та в подальшому відмови у реєстрації позивачем не надано, в тому числі і станом до 23 листопада 2015 року.

Позивач вказує, що в подальшому він потребував лікування та не мав можливості зареєструвати мотоцикл, при цьому до матеріал справи позивачем додано епікриз, відповідно якого він перебував на стаціонарному лікуванні в облкардіодиспансері з 23 листопада 2015 року по 28 листопада 2015 року.

Отже, з моменту придбання до моменту звернення позивача до сервісного центру минуло близько восьми років, що не може вважатися розумним строком, протягом якого позивач не міг реалізувати свої права та інтереси.

Суд вважає, що між сторонами відсутній будь-який цивільно-правовий спір стосовно права власності на спірний мотоцикл, оскільки відповідач є органом державної влади, який здійснює лише реєстраційні дії щодо цього майна.

Тобто відповідач не є учасником цивільно-правих відносин, а отже не є особою яка не визнає, порушує або оспорює право позивача на мотоцикл.

Фактично між позивачем та відповідачем існує спір стосовно проведення державної реєстрації мотоцикла, а у разі незгоди з діями працівників сервісного центру позивач не позбавлений права звернутися до суду з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 161/19385/19 (провадження № 61-10739св20) та постанові Верховного Суду від 13 травня 2019 року у справі № 757/35505/17-ц (провадження № 61-32445св18).

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що між позивачем і відповідачем відсутній спір, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_1 , поданого в його інтересах адвокатом Плакущим Сергієм Володимировичем до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веломото ЛТД» про визнання права власності на транспортний засіб у режимі відеоконференції - ідмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Головний сервісний центр МВС, код ЄДРПОУ 40109173, адреса місцезнаходження: вул. Лук`янівська, будинок 62, м. Київ;

- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веломото ЛТД», адреса місцезнаходження: вул. Льва Толстого, 11, м. Одеса.

Суддя Д.М. Кратко