Постанова

від 27.03.2023 по справі 910/1748/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"27" березня 2023 р. Справа№ 910/1748/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бродська К.О.,

від відповідача: Довгань Б.В.,

від третіх осіб: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 (повний текст рішення складено 07.09.2022)

у справі №910/1748/22 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1. Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації,

2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Олени Олександрівни

про визнання недійсними рішень загальних зборів та скасування державної реєстрації змін,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом №22/09-21 від 22.09.2021 та протоколом №27/09-21 від 27.09.2021, та скасувати проведену на підставі вказаних рішень загальних зборів державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу відповідача, та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», частка якого у статутному капіталі складає 25%, не було належно та своєчасно повідомлено про скликання загальних зборів учасників відповідача на 22.09.2021 та на 27.09.2021, у зв`язку з чим позивач не був обізнаний із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мав змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах, а тому його права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» на участь в управлінні товариством та одержання інформації про товариство, є порушеними, що є підставою для визнання рішень, прийнятих на вказаних загальних зборах учасників відповідача, недійсними. Вимоги про скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» обґрунтовані тим, що дані вимоги є похідними від вимог про визнання недійсними оспорюваних рішень загальних зборів, оскільки саме на підставі вказаних рішень було проведено державну реєстрацію змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 про відкриття провадження у справі №910/1748/22 залучено до участі у справі Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію в якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, та залучено до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колесник Олену Олександрівну в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріали даної справи не містять, а відповідачем не надано доказів повідомлення позивача, як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» із часткою 25% статутного капіталу, про скликання на 22.09.2021 та на 27.09.2021 загальних зборів учасників відповідача у передбаченому п. 8.8 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» (далі по тексту - Статут) порядку. Водночас суд першої інстанції погодився із доводами відповідача про те, що дотримання приписів ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 №2275-VIII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №2275-VIII) та п. 8.8 Статуту порушило б передбачене ч. 3 ст. 99 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) право учасників відповідача припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», оформлені протоколом №22/09-21 від 22.09.2021, визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», оформлені протоколом №27/09-21 від 27.09.2021, скасувати державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» №1000701070024007682 та №1000707770025007682 від 24.09.2021, які проведено на підставі рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», оформлених протоколом №22/09-21 від 22.09.2021.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було застосовано до спірних правовідносин приписи ст. 32 Закону та положення п. 8.8 Статуту, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про проведення 22.09.2021 та 27.09.2021 Загальних зборів учасників ТОВ «TVD», тоді як суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин приписи ст. 92 ЦК України, яка не підлягає застосуванню, оскільки не належить до жодної з обставин, які є предметом доказування у даній справі.

Як вказує апелянт, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, в саме порушено принцип диспозитивності, оскільки судом досліджувалось питання щодо виконання позивачем як керівником відповідача фідуціарних обов`язків, що не входить у предмет доказування у даному спорі. Судом першої інстанції порушено принцип змагальності, оскільки не було надано належної оцінки письмовим поясненням позивача.

Також апелянт вказує на те, що суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у позові на підставі припущень та пояснень однієї із сторін, судом було допущено порушення порядку збору доказів, оскільки суд в порушення ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) збирав докази з власної ініціативи. За твердженням позивача, суд першої інстанції порушив принцип невтручання суду у господарську діяльність Товариства, з порушенням балансу інтересів учасників Товариства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2022, апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі №910/1748/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Владимиренко С.В., судді Ходаківська І.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1748/22. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22.

Матеріали справи №910/1748/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 12.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.11.2022 о 12 год. 20 хв.

21.11.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, який здано на пошту 18.11.2022, отже в силу ч. 7 ст. 116 ГПК України є таким, що поданий у встановлений судом строк.

Згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 залишити без змін, посилаючись на правильність висновку суду першої інстанції про те, що скасування рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» від 22.09.2022 та від 27.09.2022 з формальних підстав - неповідомлення про проведення загальних зборів, в той час як позивач погодив прийняті рішення в подальшому, матиме наслідком порушення інтересів відповідача, які полягають у наявності діючого виконавчого органу, визначеного учасниками товариства, оскільки повноваження особи, яка порушила свої фідуціарні обов`язки, будуть поновлені як керівника відповідача, що безумовно не відповідатиме інтересам самого Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», так і його учасникам.

При цьому, відповідач просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи №910/1748/22 в якості доказів копії рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», оформлені протоколом №14/10-22 від 14.10.2022, довіреності від 11.10.2022 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.10.2022.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Надані відповідачем докази виникли після ухвалення рішення суду у даній справі, тобто є новими доказами, що виключає прийняття їх до розгляду судом апеляційної інстанції.

У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Так, у вказаній справі касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції.

Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 911/3250/16, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

З огляду на вищевикладене, надані відповідачем рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», оформлені протоколом №14/10-22 від 14.10.2022, довіреності від 11.10.2022 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 24.10.2022, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом апеляційної інстанції не приймається до уваги під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

21.11.2022 від відповідача надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 відкладено розгляд справи №910/1748/22 на 13.12.2022 на 12 год. 20 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття апеляційного провадження на підставі ст. 264 ГПК України, якою визначено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 відкладено розгляд справи №910/1748/22 на 11.01.2023 на 12 год. 00 хв.

Судове засідання, призначене на 11.01.2023, не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді Владимиренко С.В. з 03.01.2023 по 06.02.2023 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.03.2023 о 13 год. 10 хв.

Судове засідання, призначене на 14.03.2023 не відбулось через повітряні тривоги.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21) вказав, що указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.

Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв`язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).

Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).

Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.

При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.

На офіційній вебсторінці Північного апеляційного господарського суду на порталі «Судова влада України» та сторінці суду у соціальній мережі «Facebook» було розміщено повідомлення про запровадження 17.10.2022 режиму дистанційної роботи у суді, а розпорядженням голови Північного апеляційного господарського суду від 17.10.2022 № 6 було рекомендовано суддям 17.10.2022 утриматись від розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу.

Згідно п. 2 розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду від 18.07.2022 № 3 на співробітників служби судової охорони покладено обов`язок забезпечити вихід відвідувачів за межі території суду під час оголошення сигналу «повітряна тривога» та обмежити допуск на цю територію відвідувачів та працівників суду до оголошення сигналу «відбій повітряної тривоги».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.03.2023 об 11 год. 15 хв.

Треті особи своїх представників в судове засідання, призначене на 27.03.2023, не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені шляхом надсилання ухвали суду від 14.03.2023 на їх електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи та шляхом доставки ухвали суду до електронного кабінету.

Згідно ч.ч. 3, 6, 8 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Доказів зміни електронної пошти ані третіми особами суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Таким чином, апеляційний господарський суд повідомив сторін про час та місце розгляду справи №910/1748/22 належним чином. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц, від 26.10.2022 у справі № 761/877/20.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку. На що також звертає увагу учасників процесу Верховний Суд у своїх ухвалах від 12.10.2022 у справі №910/14311/21, від 12.10.2022 у справі №910/14469/21, від 12.10.2022 у справі №922/2017/17.

Верховий Суд в ухвалі від 22.08.2022 у справі № 916/2731/21 вказав, що відповідно до Рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал «Електронного кабінету» для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

Також ухвалу Північного апеляційного господарського суд від 14.03.2023 у справі №910/1748/22 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформація про розгляд справи №910/1748/22 міститься на сайті Судової влади України, які є доступним для всіх учасників процесу.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.

У судовому засіданні 27.03.2023 представник позивача підтримала вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просила суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні 27.03.2023 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги позивача, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022у справі №910/1748/22 залишити без змін.

Розглянувши вимоги та доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Станом на час виникнення спірних правовідносин (вересень 2021 року) учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» були ОСОБА_2 , частка в статутному капіталі якого становить 15% статутного капіталу, Акціонерне товариство «TVD- Техніска Вироба, А.С. », частка в статутному капіталі якого становить 60% статутного капіталу, ОСОБА_1 , частка в статутному капіталі якого становить 25% статутного капіталу. Крім того, ОСОБА_1 був директором Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD».

22.09.2021 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», на яких були присутні ОСОБА_2 , частка в статутному капіталі якого становить 15% статутного капіталу, Акціонерне товариство «TVD- Техніска Вироба, А.С. », частка в статутному капіталі якого становить 60% статутного капіталу, що складає 75 % голосів усіх учасників Товариства, з наступним порядком денним: 1. Про обрання голови загальних зборів учасників Товариства та секретаря загальних зборів учасників Товариства. 2. Про припинення повноважень директора Товариства ОСОБА_1 . 3. Про призначення тимчасово виконуючим обов`язки директора Товариства ОСОБА_2 .

За результатами проведення загальних зборів учасників Товариства прийнято наступні рішення: 1. Головою загальних зборів Товариства обрати ОСОБА_2 , секретарем - ОСОБА_4 . 2. Керуючись частиною 3 статті 99 Цивільного кодексу України, з 22 вересня 2021 року припинити повноваження директора Товариства ОСОБА_1 . 3. Керуючись частиною 13 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», з 23 вересня 2021 року обрати тимчасово виконуючим обов`язки директора Товариства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є першим днем виконання обов`язків директора Товариства ОСОБА_2 .

Рішення з усіх питань порядку денного прийнято 75 % голосів від усіх учасників Товариства та оформлено протоколом №22/09-21 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» від 22.09.2021. (т. 1 а.с. 37).

В подальшому, 27.09.2021 відбулись загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», на яких були присутні ОСОБА_2 , частка в статутному капіталі якого становить 15% статутного капіталу, в особі представника ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «TVD-Техніска Вироба, А.С.», частка в статутному капіталі якого становить 60% статутного капіталу, в особі представника ОСОБА_2 , що складає 75 % голосів усіх учасників Товариства, з наступним порядком денним: 1. Про обрання голови загальних зборів учасників Товариства та секретаря загальних зборів учасників Товариства. 2. Про виключення ОСОБА_1 з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства без довіреності, в тому числі підписувати договори та подавати документи на державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у зв`язку із припиненням повноважень директора Товариства ОСОБА_1 . 3. Про здійснення державної реєстрації змін до відомостей про Товариства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За результатами проведення загальних зборів учасників Товариства прийнято наступні рішення: 1. Головою загальних зборів Товариства обрати ОСОБА_2 , секретарем - ОСОБА_4 . 2. У зв`язку із припиненням повноважень директора Товариства ОСОБА_1 , виключити ОСОБА_1 з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства без довіреності, в тому числі підписувати договори та подавати документи на державну реєстрацію змін до відомостей про Товариства, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 3. Здійснення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку із виключенням ОСОБА_1 з числа осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства без довіреності, в тому числі підписувати договори та подавати документи на державну реєстрацію змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, доручити директору Товариства ОСОБА_2 .

Рішення з усіх питань прядку денного прийнято 75 % голосів від усіх учасників Товариства та оформлено протоколом №27/09-21 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» від 27.09.2021. (т. 1 а.с. 38).

Відповідач направив позивачу повідомлення від 30.09.2021 про прийняте рішення Загальних зборів учасників Товариства від 22.09.2021 щодо припинення його повноважень як директора та призначення з 23.09.2021 тимчасово виконуючим обов`язки директора Товариства ОСОБА_2 , у зв`язку із чим відповідач вимагав від позивача утриматись від дій, пов`язаних із діяльністю Товариства, та передачу документації, печатки та майна Товариства. (т. 1 а.с. 39).

Згідно п. 8.1 Статуту вищим органом управління Товариства є Загальні збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства або призначеними ними представниками.

Відповідно до п. 8.3 Статуту загальні збори учасників Товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Товариства, у тому числі і з тих, що передані Загальними зборами учасників до компетенції виконавчого органу.

До виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства належить утворення і відкликання виконавчого органу та інших органів Товариства (п. 8.4.4 Статуту).

Виконавчим органом Товариства, що здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства є директор, який призначається Загальними зборами учасників Товариства (п. 9.1 Статуту).

Згідно з п. 8.8 Статуту про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинне бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Повідомлення вручається учаснику особисто або надсилається поштою. Учасник вважається належним чином повідомленим і достатньо підготовленим до загальних зборів учасників, якщо він з`явився на збори і не заявив клопотання про відкладення зборів з мотивів неналежного повідомлення під час реєстрації. Збори можуть бути скликані в будь-який час без попереднього повідомлення, якщо з цього приводу немає заперечень жодного учасника.

Рішення Загальних зборів учасників може бути визнане недійсним у судовому порядку з мотивів його незаконності або порушення порядку його прийняття (п. 8.20 Статуту).

Спір виник через те, що позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», частка якого у статутному капіталі складає 25%, не було належно та своєчасно повідомлено про скликання загальних зборів учасників відповідача на 22.09.2021 та на 27.09.2021, у зв`язку з чим він не був обізнаний із запланованим порядком денним відповідних зборів та не мав змоги належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядалися на зборах, а тому його права як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» на участь в управлінні товариством та одержання інформації про Товариство, є порушеними, що є підставою для визнання рішень, прийнятих на вказаних загальних зборах учасників відповідача, недійсними.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 167 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України), чинної на момент виникнення спірних правовідносин, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.

Відповідно до положень ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства. Учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Якщо вимога учасників про скликання загальних зборів не виконана, ці учасники мають право самі скликати загальні збори.

Згідно зі ч. 3 ст. 80 ГК України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону №2275-VIII учасники товариства мають право, зокрема, брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

Згідно із ст. 28 Закону №2275-VIII органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 29 Закону №2275-VIII загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.

Статтею 31 Закону №2275-VIII передбачений порядок скликання загальних зборів.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Річні загальні збори учасників скликаються протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом. До порядку денного річних загальних зборів учасників обов`язково вносяться питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.

Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства.

Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів.

У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Відповідно до ст. 32 Закону №2275-VIII загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників.

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.

Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників.

Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті.

До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються.

Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Матеріали даної справи не містять доказів звернення учасників Товариства до виконавчого органу - директора, у письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного у відповідності до ст. 31 Закону №2275-VIII, якою передбачено, що у разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників.

Так само матеріали даної справи не містять доказів дотримання учасниками Товариства порядку скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, що свідчить про те, що Загальні збори 22.09.2021 та 27.09.2021 були скликанні з порушенням вимог Закону №2275-VIII.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що повідомлення про проведення загальних зборів Товариства 22.09.2021 та 27.09.2021 позивачу не надсилались, що є порушенням вимог Закону №2275-VIII та п. 8.8 Статуту.

У постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі № 910/12792/19 викладено правову позицію, відповідно до якої права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

У справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому тягар доказування обґрунтованості позовних вимог Законом покладено на позивача.

У постанові від 25.04.2018 у справі № 904/6965/17 Верховний Суд зазначив, що господарські суди правильно виходили з того, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Також слід з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Разом з тим, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Недотримання порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про проведення загальних зборів учасників товариства, є порушенням вимог закону та статуту Товариства, порушує права позивача, як учасника Товариства, на участь в управлінні справами Товариства.

Встановивши обставини відсутності повідомлення позивача про час, місце і порядок денний зборів, суди приймають рішення про задоволення позову з підстав порушення прав позивача на управління товариством шляхом участі у загальних зборах.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням. Такої ж думки дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 05.11.2020 у справі №910/12792/19, від 24.06.2021 у справі №910/10275/20, від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, від 16.12.2020 у справі №910/14910/18.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, тоді як неналежне повідомлення такого учасника, порушення порядку скликання загальних зборів вимогам Закону та Статуту Товариства порушує права позивача, як учасника Товариства, який має частку у Товаристві та станом на дату прийняття спірних рішень обіймав посаду директора, на участь в управлінні справами Товариства.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу.

Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 39 Закону №2275-VIII виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва.

Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу (ч. 13 ст. 39 Закону №2275-VIII).

Директор виконує роль виконавчого органу Товариства, що визначає його специфічний статус та надає йому широкі повноваження, а тому процедура по його звільненню передбачає проведення загальних зборів та погодження звільнення директора, підготовку відповідних документів і подання їх реєстратору, а також до органів контролю, банку, повідомлення контрагентів та призначення нового директора.

Директор призначається і відкликається рішенням загальних зборів.

Отже, припинення повноважень виконавчого органу Товариства - директора можливе за рішенням Загальних зборів учасників Товариства, при цьому вказані вище норми не звільняють учасників Товариства від недотримання порядку скликання Загальних зборів учасників Товариства та відповідно належного повідомлення всіх учасників Товариства про проведення таких зборів.

Тоді як судом встановлено, що позивача як учасника Товариства, який перебував на посаді директора, не було належним чином повідомлено про проведення 22.09.2021 та 27.09.2021 загальних зборів учасників Товариства, із зазначенням порядку денного, чим порушено право позивача як учасника Товариства на участь у таких зборах, права одержати інформацію про такі Загальні збори учасників Товариства, підготуватись і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, повноцінно взяти участь у їх обговоренні, у тому числі, під час підготовки та проведення Загальних зборів учасників Товариства.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: 1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації; 2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Враховуючи вищевикладене, на підставі рішення суду, що набрало законної сили можливо внести зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК).

За таких обставин, позовні вимоги документально обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Водночас відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Таким чином, у господарському судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу. Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 06.11.2019 у справі № 909/51/19, від 25.03.2020 у справі № 5023/1123/12, від 16.09.2021 у справі № 922/3059/16.

Вихід судом за межі позовних вимог, визначених позивачем практично нівелює закріплений законодавцем у статті 14 ГПК України принцип диспозитивності господарського судочинства за яким кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. За цим принципом саме позивачу належить право визначати предмет спору та спосіб захисту порушеного права, тоді як суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати предмет позову. Тобто право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд першої інстанції в порушення вищезазначених положень процесуального Закону порушив принцип диспозитивності, принцип змагальності сторін, визначений Законом порядок збору доказів, при вирішенні даної справи надав оцінку обставинам, на які посилався відповідач, при цьому суд самостійно зібрав докази на підтвердження обставин, на які послався відповідач.

Таким чином, суд першої інстанції надаючи оцінку діям позивача з посиланням на положення ст. 92 ЦК України, судовим рішенням у справах за участю Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» в особі Аніщенка Костянтина Аркадійовича до Адвокатського об`єднання «Дега Партнерз» для надання правової допомоги у спорах із Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВД-Комплект», які, як встановлено судом першої інстанції, є пов`язаними юридичними особами, укладення із Адвокатським об`єднанням «Дега Партнерз» договорів про надання правової допомоги, без згоди учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», вийшов за межі позовних вимог, оскільки предметом позову у даній справі є визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників Товариства у зв`язку із допущеним порушенням порядку скликання таких зборів (неналежне повідомлення позивача), а не вирішення питання щодо правомірності дій позивача на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» та відповідно підставності припинення його повноважень.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення, яким позов задовольнити повністю.

Доводи відповідача про те, що скасування рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» від 22.09.2022 та від 27.09.2022 з формальних підстав - неповідомлення про проведення загальних зборів, в той час як позивач погодив прийняті рішення в подальшому, матиме наслідком порушення інтересів відповідача, які полягають у наявності діючого виконавчого органу, визначеного учасниками товариства, оскільки повноваження особи, яка порушила свої фідуціарні обов`язки, будуть поновлені як керівника відповідача, що безумовно не відповідатиме інтересам самого Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD», так і його учасникам, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, так як допущені відповідачем порушення порядку скликання та неналежне повідомлення позивача не можуть вважатися формальними, а свідчать про порушення відповідачем вимог Закону №2275-VIII, прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Крім того, з наданих відповідачем пояснень вбачається, що 14.10.2022 Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «TVD» прийнято рішення, оформлене протоколом №14/10-22, про скасування оскаржуваних у даній справі рішень Загальних зборів учасників Товариства та обрання нового директора - ОСОБА_2 , не може свідчити про відновлення прав позивача та відсутність підстав для визнання недійсними оскаржуваних рішень, прийнятих на Загальних зборах учасників Товариства, які проведені з порушенням порядку скликання, визначеного Статутом та Законом №2275-VIII.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Згідно ст. 275 ГПК суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2022 у справі №910/1748/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

3. Визнати недійсними рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «TDV» (01033, м. Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 23, квартира 21, ідентифікаційний код 23525886), оформлені протоколом №22/09-21 від 22.09.2021.

4. Визнати недійсними рішення Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «TDV» (01033, м. Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 23, квартира 21, ідентифікаційний код 23525886), оформлені протоколом №27/09-21 від 27.09.2021.

5. Скасувати державну реєстрацію змін відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «TDV» (01033, м. Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 23, квартира 21, ідентифікаційний код 23525886) №1000701070024007682, №1000707770025007682 від 24.09.2021, які проведені на підставі рішень Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «TDV», оформлені протоколом №27/09-21 від 27.09.2021.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «TDV» (01033, м. Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 23, квартира 21, ідентифікаційний код 23525886) на користь ОСОБА_1 на Аркадійовича ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 9 924,00 грн (дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні) судового збору.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «TDV» (01033, м. Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 23, квартира 21, ідентифікаційний код 23525886) на користь ОСОБА_1 на Аркадійовича ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 11 164,50 грн (одинадцять тисяч сто шістдесят чотири гривні 50 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

8. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

9. Матеріали справи №910/1748/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

10. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 06.04.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова