Рішення

від 23.08.2022 по справі 521/11696/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/11696/21

Провадження №2/521/894/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2022 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя Плавич І.В.,

секретар судового засідання Неділько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Будинкоуправління №2 Одеської квартирно експлуатаційної частини до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги, в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати житлово комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 30999,17 грн. основного боргу, 2556 грн. (3 % річних), 7896,30 грн. (інфляційних втрат), що у сукупності становить 41451,47 грн., судові витрати у розмірі 2270,00 грн. сплаченого судового збору та 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що Будинкоуправління №2 Одеської квартирно експлуатаційної частини є управителем будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним договором.

Згідно до Положення про Будинкоуправління та витягу з єдиного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності є комплексне обслуговування об`єктів.

Будинкоуправління створено для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території.

Позивачем укладено та виконуються умови договорів з виконавцями житлово комунальних послуг з теплопостачання, водопостачання та водовідведення, електропостачання та вивіз сміття із затвердженими тарифами, тощо.

Відповідно до правовстановчих документів власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 . При цьому у квартирі мешкають та зареєстровані члени його родини.

Станом на 30.04.2022 року заборгованість боржника за надані комунальні послуги згідно затверджених тарифів та розрахунків становить 30999,17 грн. основного боргу, 2556 грн. (3 % річних), 7896,30 грн. (інфляційних втрат), що у сукупності становить 41451,47 грн.

Період нарахування становить з 01.08.2019 по 30.04.2022 року та не перевищує строків позовної давності.

Укладенню договору відповідач уникає.

Жодних заяв про відмову від користування житлово комунальними послугами, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялось.

ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить позовну заяву залишити без задоволення. При цьому зазначає, що позивач не надає розрахунок заборгованості за період 2018 -2021 роки. З метою з`ясування та уточнення суми заборгованості по оплаті за надані послуги він неодноразово робив спроби потрапити на зустріч до начальника домоуправління, але було відмовлено з поясненням введення обмежень на відвідування пов`язаної з пандемією. Також були проігноровані і поштові відправлення, відповідь не надана. У 2018 році оплата проводилася безконтрольно, без вказівки розрахункового рахунку, через внутрішню касу ДУ №2. Договір про надання послуги управління багатоквартирним будинком та комунальних послуг укладено 23.06.2020 року, тому у позивача право вимоги виникає лише з цього часу. Позивач навмисне вводить в оману занесенням на рахунок № НОМЕР_1 додаткового платежу «Квартплата», відповідно і боргу 25041 грн., а також самостійно проводить операції зі списання на платіж «Квартплата» оплачені ним кошти, призначені на оплату комунальних послуг.

У відповіді на відзив представник Будинкоуправління №2 Одеської квартирно експлуатаційної частини адвокат Погорілий О.В. вказує на те, що станом на 30.04.2022 року з серпня 2019 року у відповідача існує поточна заборгованість за надані комунальні послуги відповідно до встановлених тарифів НКРЄКП та рішенням Одеської міської ради у сумі 30999,17 грн. основного боргу.

При цьому відповідач здійснює часткове погашення заборгованості на протязі останніх років, але робить таке погашення вибірково на власний розсуд без будь яких обґрунтувань.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що на підставі ордеру ПР №009343 ОСОБА_1 , на склад сім`ї з 4 осіб, надано в користування квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до довідки начальника Будинкоуправління №2 Одеської КЕЧ Сичова В.В. від 25.02.2021 року, зареєстрованими в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані 2 особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Будинкоуправління №2 Одеської квартирно експлуатаційної частини є управителем будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується договором про надання послуги з управління багатоквартирним будинком та комунальних послуг від 23.06.2020 року.

Згідно до Положення про Будинкоуправління та витягу з єдиного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності є комплексне обслуговування об`єктів.

Будинкоуправління створено для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово- комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Статтею 5 вказаного Закону визначено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону визначено зобов`язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Фактичне надання таких послуг підтверджується актами виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем.

У постанові від 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц Верховним Судом викладено правовий висновок про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи, що відповідач зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_2 , тому він є споживачем послуг, які надає позивач за вказаною адресою.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 (в редакції постанови КМУ від 14.01.2009 № 5) власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У постанові від 15.03.2018 у справі № 401/710/15-ц Верховним Судом викладено правовий висновок про те, що відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

Відповідач споживає послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, надані позивачем, проте не оплачує їх.

Так, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача за надані послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території за період з 01.08.2019 року по 30.04.2022 року становить 30999,17 грн. основного боргу, 2556 грн. (3 % річних), 7896,30 грн. (інфляційних втрат), що у сукупності становить 41451,47 грн.

Доказів на спростування вказаного вище розрахунку відповідачем не надано.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Вчинена відповідачем часткова оплата за житлово-комунальні послуги є дією, що свідчить про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270, 00 грн.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

Як вбачається з письмових матеріалів справи, у позовній заяві позивачем було заявлено про судові витрати, які він очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи.

З наданих суду доказів вбачається, що 01.01.2021 року між позивачем та адвокатом Погорілим О.В. букв укладений договір про надання правової допомоги.

Судові витрати, які позивач поніс у зв`язку з розглядом даної справи, складаються з витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 2000,00 грн.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суд приходить до висновку про підставність обґрунтованість поданої заяви позовної заяви в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, ст. 64, 66, 67, 162 Житлового кодексу України, ст. 256, 257, 267, 509, 526, 625 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Будинкоуправління №2Одеської квартирно експлуатаційної частини до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги задовольнити.

Стягнути на користь Будинкоуправління №2 Одеської квартирно експлуатаційної частини (65063, Одеська область, м. Одеса, вул. Сегедська, будинок 1/2 , код ЄДРПОУ 24288885) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість з оплати житлово комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкових територій у сумі 30999,17 грн. (основного боргу), 2556 грн. (3% річних), 7896,30 грн. (інфляційні витрати), що у сукупності становить 41451,47 грн.

Стягнути на користь Будинкоуправління №2 Одеської квартирно експлуатаційної частини (65063, Одеська область, м. Одеса, вул. Сегедська, будинок 1/2 , код ЄДРПОУ 24288885) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 2270,00 грн. сплаченого судового збору.

Стягнути на користь Будинкоуправління №2 Одеської квартирно експлуатаційної частини (65063, Одеська область, м. Одеса, вул. Сегедська, будинок 1/2 , код ЄДРПОУ 24288885) з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: Будинкоуправління №2 Одеської квартирно експлуатаційної частини (65063, Одеська область, м. Одеса, вул. Сегедська, будинок 1/2 , код ЄДРПОУ 24288885).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя: І.В. Плавич