Ухвала

від 05.04.2023 по справі 608/40/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 608/40/15-ц

провадження № 61-4546ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якого

є Заліщицька міська громада Заліщицького району Тернопільської області

з адміністративним центром у місті Заліщики, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Лютий Сергій Іванович, про визнання недійсним договору дарування нежилого приміщення (холодильної камери глибокої заморозки) та поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , правонаступником якого є Заліщицька міська громада Заліщицького району Тернопільської області з адміністративним центром у місті Заліщики (далі - Заліщицька міська громада), ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Лютий С. І. (приватний нотаріус Лютий С. І.), про визнання недійсним договору дарування нежилого приміщення (холодильної камери глибокої заморозки) та поділ спільного майна подружжя.

З урахуванням уточнених позовних вимог просила суд:

- визнати договір дарування від 06 серпня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Лютим С. І. недійсним та поділити спільно нажитий подружжям майновий комплекс по АДРЕСА_1 та нежиле приміщення (холодильну камеру глибокої заморозки) по АДРЕСА_1 ;

- залишити у власності відповідача майна на суму 95 500,00 грн, а саме: телевізор марки Samsung UE 65HU 8700TX UA вартістю 64 500,00 грн; фотоапарат Nikon D 3200 вартістю 9 200,00 грн; відеокамеру Sony Handycam HDR-CX 900 вартістю 20 000,00 грн; пилосмок Samsung вартістю 1 800,00 грн;

- поділити спірний майновий комплекс та нежиле приміщення (холодильну камеру глибокої заморозки) у с. Угриньківці Заліщицького району Тернопільської області, визнавши за ОСОБА_1 право власності на нежиле приміщення (холодильна камера глибокої заморозки) за

АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на майновий комплекс, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області

від 12 травня 2015 року уточнені позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір дарування нежилого приміщення (холодильної камери глибокої заморозки) за адресою АДРЕСА_1 від 06 серпня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Лютим С. І., та зареєстрований у реєстрі за № 1672 .

Проведено поділ спільного майна подружжя, залишено у власності

ОСОБА_1 майна на загальну суму 146 600,00 грн, а саме: спальню « Барокко » вартістю 18 250,00 грн; шафу купе дзеркальну вартістю 16 500,00 грн; кухню (комплект) вартістю 26 000,00 грн; холодильник Side-by-side Liebherr SBsesf 7212 вартістю 31 150,00 грн; пральну машину Kaiser WT 36312 вартістю 10 000,00 грн; посудомийну машину Bosh SMS 53 N 52 EU вартістю 9 500,00 грн; набір столових приборів Bergoff вартістю 4 200,00 грн; набір посуду Zepter Business-Z вартістю 31 000,00 грн.

Залишено у власності ОСОБА_2 майна на суму 95 500,00 грн, а саме: телевізор марки Samsung UE 65HU 8700TX UA вартістю 64 500,00 грн; фотоапарат Nikon D 3200 вартістю 9 200,00 грн; відеокамеру Sony Handycam HDR -CX 900 вартістю 20 000,00 грн; пилосмок Samsung вартістю 1 800,00 грн.

Поділено спірний майновий комплекс та нежиле приміщення (холодильну камеру глибокої заморозки) у с. Угриньківці Заліщицького району Тернопільської області, визнано за ОСОБА_1 право власності на нежиле приміщення (холодильна камера глибокої заморозки) за

АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на майновий комплекс, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 06 січня 2022 року задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» (далі - ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції») про поновлення строку апеляційного оскарження заочного рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року.

Зупинено дію заочного рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року.

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» на заочне рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Лютий С. І., про визнання недійсним договору дарування нежилого приміщення (холодильної камери глибокої заморозки) від 06 серпня 2009 року та поділ спільного майна подружжя.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» на заочне рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якого є Заліщицька міська громада, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Лютий С. І., про визнання недійсним договору дарування нежилого приміщення (холодильної камери глибокої заморозки) та поділ спільного майна подружжя закрито.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» не вирішувалося.

28 березня 2023 року ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою наухвалу Тернопільського апеляційного суду від 27 грудня 2023 року (надійшла до суду 30 березня 2023 року), у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу Тернопільського апеляційного суду

від 27 грудня 2022 року, справу передати для продовження розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, оскільки судом порушено норми ЦПК України щодо підстав закриття апеляційного провадження. Також, зазначається, що судом апеляційної інстанції не було враховано те, що заявник за договором факторингу отримав права іпотекодержателя на спірне майно, а саме холодильну камеру глибокої заморозки.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та їх гарантії.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Частиною першою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Частиною другою статті 352 ЦПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

У постанові від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 Верховний Суд

у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 351/592/18 вказано, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції

є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи

у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що заочним рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року уточнені позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір дарування нежилого приміщення (холодильної камери глибокої заморозки) за адресою АДРЕСА_1 від 06 серпня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Лютим С. І., та зареєстрований у реєстрі за № 1672 .

Проведено поділ спільного майна подружжя, залишено у власності

ОСОБА_1 майна на загальну суму 146 600,00 грн, а саме: спальню « Барокко » вартістю 18 250,00 грн; шафу купе дзеркальну вартістю 16 500,00 грн; кухню (комплект) вартістю 26 000,00 грн; холодильник Side-by-side Liebherr SBsesf 7212 вартістю 31 150,00 грн; пральну машину Kaiser WT 36312 вартістю 10 000,00 грн; посудомийну машину Bosh SMS 53 N 52 EU вартістю 9 500,00 грн; набір столових приборів Bergoff вартістю 4 200,00 грн; набір посуду Zepter Business-Z вартістю 31 000,00 грн.

Залишено у власності ОСОБА_2 майна на суму 95 500,00 грн, а саме: телевізор марки Samsung UE 65HU 8700TX UA вартістю 64 500,00 грн; фотоапарат Nikon D 3200 вартістю 9 200,00 грн; відеокамеру Sony Handycam HDR -CX 900 вартістю 20 000,00 грн; пилосмок Samsung вартістю 1 800,00 грн.

Поділено спірний майновий комплекс та нежиле приміщення (холодильну камеру глибокої заморозки) у с. Угриньківці Заліщицького району Тернопільської області, визнано за ОСОБА_1 право власності на нежиле приміщення (холодильна камера глибокої заморозки) за

АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на майновий комплекс, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що холодильна камера глибокої заморозки за адресою: АДРЕСА_1 не входила до майна, яке було передане в іпотеку.

Також Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що жодних обтяжень іпотекою реконструйованої нерухомості не проводилося, сторонами не укладалося додаткової угоди до спірного договору, в якій вони б змінювали опис предмета іпотеки із зазначенням реєстраційних даних, оціночної вартості із посиланням на відповідний правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на дане нерухоме майно, як це передбачено пунктом 2 частиною першою статті 2 Закону України № 1952 та п.п.2 п.29 Порядку № 1141 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Закриваючи апеляційне провадження на заочне рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 травня 2015 року, Тернопільський апеляційний суд правильно вказав, що згідно пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Верховний Суд погоджується з висновком Тернопільського апеляційного суду, що під час постановлення рішення суд першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» не вирішував, а вирішувалися лише питання щодо прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Таким чином, Тернопільський апеляційний суд вірно застосував положення статті 362 ЦПК України та зазначив, що при винесенні рішення Чортківським районним судом Тернопільської області не вирішувалися питання про права та обов`язки ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції», а тому апеляційне провадження підлягає закриттю.

Колегія суддів вважає, що ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» у поданій касаційній скарзі не спростувало наведених висновків суду апеляційної інстанції та не навело неправильного застосування ним норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятої ухвали.

Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У низці рішень Європейського Суду з прав людини щодо тлумачення

і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (рішення Європейського Суду з прав людини від 28 жовтня 1998 року у справі «Осман проти Сполученого Королівства» («Osman v. the United Kingdom», пункт 147).

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ «ФК «Приватні Інвестиції» на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року у справі є необґрунтованою та

у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства

з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 27 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступником якого є Заліщицька міська громада Заліщицького району Тернопільської області з адміністративним центром у місто Заліщики, ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Заліщицького районного нотаріального округу Лютий Сергій Іванович, про визнання недійсним договору дарування нежилого приміщення (холодильної камери глибокої заморозки) та поділ спільного майна подружжя відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник