Ухвала

від 06.04.2023 по справі 757/19310/20-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 757/19310/20-ц

провадження № 61-4488ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, Голова Верховної Ради України,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року у складі судді Писанця В. А. та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Коцюрби О. П., Слюсар Т. А.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, в якому просив: визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень - начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната В. В. щодо внесення ним наказу від 30 жовтня 2018 року № 277 «Про звільнення ОСОБА_1 »; скасувати наказ начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната В. В. щодо внесення ним наказу від 30 жовтня 2018 року № 277 «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року задоволено клопотання представника Голови Верховної Ради України та закрито провадження в частині, що стосується відповідача Голови Верховної Ради України.

Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний суд керувався тим, що вирішення питання про закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), здійснено судом під час здійснення підготовчого провадження, що суперечить визначеному ЦПК України процесуальному порядку провадження у цивільних справах.

ОСОБА_1 у березні 2023 року звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд зі стадії підготовчого провадження.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права щодо вирішення питання стадії судового розгляду, а саме направлено справу для продовження розгляду, не зазначивши «зі стадії підготовчого провадження».

Разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, яке обґрунтовує тим, що копію повного тексту постанови отримав засобами поштового зв`язку 28 лютого 2023 року, на підтвердження чого надає відповідні докази, а касаційну скаргу подав до відділення поштового зв`язку 28 березня 2023 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надані заявником докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки наведені ОСОБА_1 доводи є поважними підставами пропуску строку.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Вивчивши касаційну скаргу, зміст постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, Верховний Суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання

або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду

за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

За таких обставин закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України.

Такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2021 року (справа № 638/3792/20).

Апеляційний суд встановив, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України про визнання протиправними дій та скасування наказу про звільнення, відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

26 жовтня 2020 року представник Голови Верховної Ради України подав клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року клопотання задоволено (в матеріалах справи наявна вступна та резолютивна частина). Закрито провадження в частині, що стосується відповідача - Голови Верховної Ради України.

Повний текст оскаржуваного судового рішення в матеріалах справи відсутній.

Іншою ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Згідно з розпорядженням від 08 лютого 2022 року № 62 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, справа № 757/19310/20-ц передана на повторний перерозподіл у зв`язку зі смертю судді ОСОБА_2 , та з метою недопущення порушення строків розгляду справи.

На підставі викладеного апеляційний суд правильно врахував, що вирішення питання щодо закриття провадження здійснено судом під час підготовчого провадження, тому наявні підстави, передбачені пунктом 4 частини першої статті 379 ЦПК України, для скасування оскаржуваної ухвали.

Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не уточнив у резолютивній частині постанови, що направляє справу до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії підготовчого провадження є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Повноваження суду апеляційної інстанції скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, кореспондуються зі статтею 379 ЦПК України, якою передбачено підстави для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи направлення справи на новий розгляд, суд апеляційної інстанції обов`язково зазначає, які порушення закону були допущені судом першої інстанції, чим це підтверджено.

Предметом апеляційного розгляду була ухвала Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року про закриття провадження в частині, що стосується відповідача - Голови Верховної Ради України.

Відтак, у даному випадку, направлення справи на новий розгляд зі стадії підготовчого провадження суперечило б процесуальним нормам та правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2021 року (справа № 638/3792/20).

Посилання ОСОБА_1 на незаконність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року, Верховний Суд не приймає, оскільки такі доводи були предметом розгляду апеляційного суду, який надав їм належну оцінку та скасував ухвалу.

Таким чином, оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 390, частинами четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року.

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, про визнання протиправними дій та скасування наказу про звільнення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак