Постанова

від 05.04.2023 по справі 520/1708/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 р.Справа № 520/1708/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, по справі № 520/1708/19

за позовом ОСОБА_1

до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області , Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, в якому просила суд:

- визнати дії Харківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у перерахуванні ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2018 року неправомірними;

- зобов`язати Харківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання:

з 01.01.2018 року у розмірі 86 відсотків заробітної плати на підставі довідки територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області від 06.08.2018 року № 04-52/450 з урахуванням здійснених виплат;

з 01.12.2018 року в розмірі 86 відсотків заробітної плати на підставі довідки територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області від 20.12.2018 року № 707 з урахуванням здійснених виплат;

з 01.01.2019 року у розмірі 86 відсотків заробітної плати на підставі довідки територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області від 15.01.2019 року № 43 з урахуванням здійснених виплат;

- визнати дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо надання позивачу довідок від 20.12.2018 року № 707 та від 15.01.2019 року № 43 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправомірними;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області надати ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з грудня 2018 року з урахуванням 15 мінімальних заробітних плат встановлених на 01.01.2018 року, що становить 55 845 грн. (3723 грн.*15) виходячи з даних про мінімальну заробітну плату згідно Закону України Про державний бюджет на 2018 рік, надбавку за вислугу років 70 відсотків (39 091,50 грн.) та з 01.01.2019 року 15 мінімальних заробітних плат встановлених на 01.01.2019 року становить 62 595 грн. (4173 грн.*15) виходячи з даних про мінімальну заробітну плату згідно Закону України Про державний бюджет на 2019 рік, надбавку за вислугу років 70 відсотків (43 816,50 грн.);

- зобов`язати Харківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання:

з 01.12.2018 року у розмірі 86 відсотків суддівської винагороду з розрахунку посадового окладу для обчислення щомісячного довічного грошового судді у відставці, виходячи із суми 15 мінімальних заробітних плат, що становить 55 845 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. - (3723 грн. * 15) виходячи з даних про мінімальну заробітну плату згідно Закону України Про державний бюджет на 2018 рік, надбавку за вислугу років 70 відсотків (39 091,50 грн.);

з 01.01.2019 року 62 595 грн. (шістдесят дві тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) грн., - (4173 грн. * 15) виходячи з даних про мінімальну заробітну плату згідно Закону України Про державний бюджет на 2019 рік, надбавку за вислугу років 70 відсотків (43 816,50 грн.).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ТУ ДСА України у Харківській області були видані відповідно до вимог чинного законодавства. Правових підстав для надання ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з грудня 2018 року з урахуванням 15 мінімальних заробітних плат встановлених на 01.01.2018 року, виходячи з даних про мінімальну заробітну плату згідно Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік», надбавку за вислугу років 70% та з 01.01.2019 року 15 мінімальних заробітних плат встановлених на 01.01.2019 року, виходячи з даних про мінімальну заробітну плату згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», надбавку за вислугу років 70% відсутні.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вона, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року по справі № 520/1708/19 скасовано. Прийнято постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.09.2022 по справі № 520/1708/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду 25.06.2019 скасовано. Справу № 520/1708/19 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022 адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 по справі № 520/1708/19 прийнято до свого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.

Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Верховної Ради України від 22.09.2016 №1600-УІІІ Про звільнення суддів ОСОБА_1 звільнено з посади судді Нововодолазького районного суду Харківської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

З 18.10.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Харківському приміському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду Харківської області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 86 % грошового утримання судді.

Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Харківській області 06.08.2018 видана довідка № 04-52/450 від 06.08.2018 про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що з врахуванням надбавки за вислугу років складає 31422,33 грн.

06.08.2018 позивач звернулася до Харківського приміського управління ПФУ з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіальної Державної судової адміністрації України в Харківській області № 04-52/450 від 06.08.2018.

Згідно протоколу перерахунку пенсії від 06.08.2018 Харківського приміського управління ПФУ ОСОБА_1 проведено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вищезазначеної довідки, починаючи з 01.08.2018 в сумі 25760,44 грн. з обрахунку суддівської винагороди в розмірі 15 прожиткових мінімумів, а не з 01.01.2018 і не в розмірі суддівської винагороди, який обраховано виходячи із 15 мінімальних заробітних плат, як просить позивач.

На звернення позивачки від 15.01.2019 до Харківського приміського управління ПФУ про проведення перерахунку довічного грошового утримання, починаючи з 01.01.2018 на підставі довідки № 04-52/450 від 06.08.2018 відповідач відмовив листом від 28.01.2019, посилаючись на те, що Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав від 15.05.2018 № 2415-УІІІ, яким внесено зміни до Законів України в частині застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 як розрахункової величини, набрав чинності 22.07.2018, а тому відсутні підставі для такого перерахунку з 01.01.2018. Також відповідач послався на п. 4 розділ ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, згідно якого перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

В подальшому ТУ ДСА в Харківській області позивачці видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №707 від 20.12.2018, що складає 47133,50 грн.

Згідно матеріалів пенсійної справи позивача 28.12.2018 органом ПФУ проведено перерахунок її довічного грошового утримання на підставі довідки №707 від 20.12.2018.

Відповідно до довідки ТУ ДСА в Харківській області № 43 від 15.01.2019, виданої ОСОБА_1 , суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 51386,70 грн., зокрема оклад 28815,00 грн., надбавка за вислугу 20170,50 грн., інші виплати 2401,25 грн.

23.01.2019 органом ПФУ проведено перерахунок довічного грошового утримання позивача на підставі цієї довідки.

Видача ТУ ДСА України у Харківській області довідок про суддівську винагороду для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з обрахуванням окладу, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, а не мінімальної заробітної плати та не проведення органом ПФУ перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2018 на підставі довідок Територіальної Державної судової адміністрації України в Харківській області № 04-52/450 від 06.08.2018, №707 від 20.12.2018, № 43 від 15.01.2019, стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з протиправності обчислення відповідачем суддівської винагороди ОСОБА_1 виходячи з посадового окладу у 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не 15 мінімальних заробітних плат.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Так, Законом України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» №2415-VIII від 15.05.2018, який набрав чинності 22.07.2018, внесені зміни до абзацу 2 пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зокрема слово та цифри «1600 грн.» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

Даною нормою Закону запроваджено застосування для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, в тому числі і суддів, нової розрахункової величини - «прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року». Крім того встановлено початок застосування цієї нової розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат - 1 січня 2017 року.

Крім того, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становив 1600 грн., що фактично відповідає розміру розрахункової величини, з якої визначалась суддівська винагорода працюючим суддям у 2017 році і відповідно нараховувалося і виплачувалося щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року встановлено в розмірі 1762 грн.

З огляду на зазначене, з 01 січня 2018 року посадовий оклад суддів встановлюється, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1762 гривні, а зміна суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, є підставою для проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказаний перерахунок необхідно здійснити позивачу на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області № 04-52/450 від 06.08.2018.

Особливості призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України врегульовано Порядком, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1.

Цим Порядком передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи, позивач у серпні 2018 року звернулася до Харківського приміського управління ПФУ із заявою про перерахунок довічного грошового утримання з 01.01.2018 на підставі довідки Територіальної Державної судової адміністрації України в Харківській області № 04-52/450 від 06.08.2018.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Порядку перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

У постанові від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а, обставини та правові питання якої є подібними, Верховний Суд дійшов висновку, що частина 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, яка передбачає здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди діючого судді, не містить відповідні часові обмеження здійснення виплати за наслідками перерахунку, які у даному випадку фактично позбавляють особу на реалізацію права отримання належного розміру грошового утримання за один місяць та пов`язує право на перерахунок щомісячного довічного утримання саме зі зміною розміру складових суддівської винагороди.

Натомість пункт 4 розділу ІІ Порядку позбавляє позивача права на отримання довічного грошового утримання судді з урахуванням проведеного перерахунку у відповідності до вимог статті 142 Закону № 1402-VIII за той місяць, коли було змінено розмір складових суддівської винагороди судді.

Колегія суддів вважає, що відповідач протиправно посилається на пункт 4 розділу ІІ Порядку, тобто підзаконного нормативно-правового акта, а не Закону № 1402-VIII, що має вищу юридичну силу.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити необхідний перерахунок довічного грошового утримання позивача з 01.01.2018 на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області № 04-52/450 від 06.08.2018.

До аналогічних висновків Верховним Суд дійшов у постановах від 24.06.2020 у справі №200/13067/18-а, від 23.09.2021 у справі № 120/654/19-а.

У постанові від 04.08.2022 у даній справі, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що орган пенсійного фонду наполягає, що в 2019 році позивачу проведено перерахунок з 01.01.2018 на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області № 04-52/450 від 06.08.2018, що не досліджено при розгляді справи, не встановлено механізм такого перерахунку та розмір збільшеного довічного грошового утримання.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 було витребувано у Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області інформацію про перерахунок, проведений позивачу в 2019 році з 01.01.2018 на підставі довідки № 04-52/450 від 06.08.2018, а саме: про механізм такого перерахунку; розмір збільшеного довічного грошового утримання на підставі довідки № 04-52/450 від 06.08.2018.

На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 відповідачем було надано суду пояснення, в яких, зокрема, зазначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки № 04-52/450 від 06.08.2018 виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України у Харківській області позивачу проведено з 01.08.2018.

В 2019 році врегульовано механізм перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці відповідно до внесених змін Законом України від 15.05.2018 № 2415-УІІІ «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (набрав чинності 22.07.2018) до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, зокрема в абзаці другому пункту 3 розділу II слово та цифри « 1600 гривень» замінено словами та цифрами «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року».

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01.01.2018 було встановлено в розмірі 1762 гривні.

Відповідно до викладеного з 01.01.2018 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, яким надано довідку про суддівську винагороду станом на 01.01.2018.

Враховуючи зазначене вище, на підставі довідки № 04-52/450 від 06.08.2018 виданої Територіальним управління Державної судової адміністрації України у Харківській області Головним управлінням з 01.01.2018 було переглянуте рішення 963200136581 від 24.09.2018. Розрахунок з 01.01.2018: середньомісячний заробіток - 29954,00; загальний процент розрахунку пенсії від середнього заробітку 86; розмір пенсії з надбавками 25760,44. Доплату з урахуванням виплачених коштів проведено у квітні 2019.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем було здійснено необхідний перерахунок довічного грошового утримання позивача з 01.01.2018 на підставі довідки ТУ ДСА в Харківській області № 04-52/450 від 06.08.2018 та проведено доплату з урахуванням виплачених коштів у квітні 2019, а отже позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, в постанові від 04.08.2022 у даній справі Верховний Суд також зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що 28.12.2018 та 23.01.2019 відповідачем прийнято рішення про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіальної Державної судової адміністрації України в Харківській області №707 від 20.12.2018 та № 43 від 15.01.2019 відповідно.

Однак судом апеляційної інстанції не встановлено, з якої дати проведено вказаний перерахунок.

Враховуючи вище вказані нормативні приписи, перерахунок довічного грошового утримання позивача на підставі довідки №707 від 20.12.2018 повинен бути проведений з 01.12.2018, а на підставі довідки № 43 від 15.01.2019 - з 01.01.2019.

Вказані обставини залишилися недослідженими, наявним матеріалам пенсійної справи правова оцінка не надана.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 було витребувано у Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області інформацію з якої дати проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області №707 від 20.12.2018 та № 43 від 15.01.2019.

На виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 08.02.2023 відповідачем було надано до суду пояснення, в яких, зокрема, зазначено, що на підставі довідки № 707 від 20.12.2018 виданої Територіальним управління Державної судової адміністрації України у Харківській області Головним управлінням позивачу з 01.01.2019 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків від заробітної плати. Розрахунок з 01.01.2019: середньомісячний заробіток - 44931,00; загальний процент розрахунку пенсії від середнього заробітку - 86; розмір пенсії з надбавками - 38640,66; доплату з урахування виплачених коштів проведено в лютому 2019.

Згідно довідки № 43 від 15.01.2019 виданої Територіальним управління Державної судової адміністрації України у Харківській області позивачу з 01.02.2019 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 86 відсотків від заробітної плати. Розрахунок з 01.02.2019: середньомісячний заробіток - 48985,50; загальний процент розрахунку пенсії від середнього заробітку - 86; розмір пенсії з надбавками - 42127,53; розраховане щомісячне довічне грошове утримання почало виплачуватися з лютого 2019.

Враховуючи викладене, а також те, що згідно вказаних вище нормативних приписів, перерахунок довічного грошового утримання позивача на підставі довідки №707 від 20.12.2018 повинен бути проведений з 01.12.2018, а на підставі довідки № 43 від 15.01.2019 - з 01.01.2019, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, шляхом: визнання протиправними дій Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2018 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області №707 від 20.12.2018 та з 01.01.2019 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області № 43 від 15.01.2019 та зобов`язання Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2018 року в розмірі 86 відсотків заробітної плати на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області від 20.12.2018 року № 707 з урахуванням здійснених виплат, з 01.01.2019 року у розмірі 86 відсотків заробітної плати на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області від 15.01.2019 року № 43 з урахуванням здійснених виплат.

Доводи апеляційної скарги в цій частині позовних вимог не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Стосовно обрахунку довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахункової величини у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 135 Закону № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.

04.12.2018 Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч.ч. 3, 10 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") ухвалено рішення №11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення ч.ч. 3, 10 ст. 133 Закону України від 07.07.2010 №245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції Закону України від 12.02.2015 №192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд").

Відповідно до п. 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VIII) підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 положення ч.ч. 3, 10 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІII, які визнані неконституційними п. 1, 2 резолютивної частини цього рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, саме з 04.12.2018 втратили чинність положення ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VІ (у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 №192-VІII) та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом".

Слід зазначити, що норма ч.3 ст.133 Закону № 2453-VI (в первинній редакції, чинній з 03.08.2010) є бланкетною, оскільки визначає лише кількість мінімальних заробітних плат для встановлення розміру посадового окладу судді, але не встановлює розміру мінімальної заробітної плати, який необхідний для цього. З огляду на це, необхідно звернутися до інших законів, які встановлюють розмір мінімальної заробітної плати. Такі норми доповнять частину третю статті 133 Закону 2453-VI і становитимуть єдину спеціальну норму, якою буде визначено розмір посадового окладу судді.

Нормативним доповненням до зазначеної статті є відповідні законодавчі положення, як-то пункт 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VІІІ.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, а саме з 22.07.2018) установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Тобто, розмір посадового окладу, та, відповідно, суддівської винагороди діючих суддів визначається з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не від мінімальної заробітної плати, тому відсутні підстави для обчислення розміру суддівської винагороди для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці, виходячи з мінімальної заробітної плати в розмірі, встановленому Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік".

Крім того, колегія суддів відмічає, що положення Закону № 1774-VІІІ, яким заборонено застосовувати при розрахунку посадових окладів показник мінімальної заробітної плати, також не були визнані неконституційними Конституційним Судом України та підлягали застосуванню до спірних відносин.

Таким чином, у зв`язку з набранням чинності Законом № 1774-VІІІ, суддівська винагорода позивача не могла бути розрахована відповідачем виходячи з мінімальної заробітної плати у 2018 - 2019 роках.

Відтак позовні вимоги до ТУ ДСА в Харківській області про зобов`язання видати довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з грудня 2018 року з урахуванням розрахункової величини посадового окладу судді у розмірі 15 мінімальних заробітних плат та в подальшому здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання є безпідставними.

Колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 року по справі № 520/1708/19 прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а отже підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 по справі № 520/1708/19 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Харківського приміського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2018 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області №707 від 20.12.2018 та з 01.01.2019 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області № 43 від 15.01.2019.

Зобов`язати Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2018 року в розмірі 86 відсотків заробітної плати на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області від 20.12.2018 року № 707 з урахуванням здійснених виплат.

Зобов`язати Харківське приміське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити позивачу перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, з 01.01.2019 року у розмірі 86 відсотків заробітної плати на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області від 15.01.2019 року № 43 з урахуванням здійснених виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 06.04.2023 року