Постанова

від 09.03.2023 по справі 380/9077/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/9077/22 пров. № А/857/18117/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.,

суддів Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;

за участю секретаря судового засідання Доморадова Р. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/9077/22 (головуючий суддя Кравців О. Р., м. Львів, повний текст судового рішення складений 05.12.2022) за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Галичина-Авто», ПАТ «Альфа-Банк» про визнання дії та бездіяльності протиправними, скасування акту,-

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Сихівського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Галичина-Авто», ПАТ «Альфа-Банк» в якому просила:

- поновити строки на подання даного позову, що пропущений з поважних причин;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо не звернення до суду з поданням про визначення частки боржника у майні, а саме у обладнанні, меблях та посуді в кількості 36 позицій, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо арешту майна боржника, а саме обладнання, меблів та посуду в кількості 36 позицій, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а постанову державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про арешт майна боржника від 15.10.2014 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо проведення опису та арешту майна боржника, а саме обладнання, меблів та посуду в кількості 36 позицій, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Тюльпанова, 2, а акт державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про опис та арешт майна боржника від 23.10.2014 визнати незаконним та скасувати;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 08.06.2015 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 24.12.2016 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 10.01.2017 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ щодо визначення вартості рухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна, який складений суб`єктом оціночної діяльності - Деревенко Л.Є. у межах процедури виконавчого провадження, щодо рухомого майна боржника, а саме обладнання, меблів та посуду в кількості 36 позицій, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Тюльпанова, 2;

- визнати неправомірними дії начальника Сихівського ВДВС ЛМУЮ щодо направлення філії ДП «Сетам» заяви на реалізацію, а саме обладнання, меблів та посуду в кількості 36 позицій (передачі майна на реалізацію з прилюдних торгів);

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів Бурій В.Я. щодо акту про проведення електронних торгів, а акт державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова Бурій В.Я. про проведення електронних торгів від 11.07.2017 визнати незаконним та скасувати;

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо незалучення до виконавчого провадження №44972961 органів опіки та піклування;

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо неотримання в межах виконавчого провадження №44972961 попереднього дозволу органів опіки та піклування для реалізації нерухомості право на користування яким мають неповнолітні діти;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна, який складений суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 станом на 03.10.2019 у межах процедури виконавчого провадження №44972961, щодо нерухомого майна боржника, а саме - 1/6 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 40.1 кв.м., житловою площею 20.1 кв.м.;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо проведення опису та арешту майна боржника, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. про опис та арешт майна боржника від 02.07.2019 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова у м. Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 05.07.2019 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо направлення 07.10.2019 висновку про вартість майна боржника;

- визнати неправомірними дії начальника Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Нагорняк О.Я. щодо направлення 22.10.2019 Львівській філії ДП «Сетам» заяви на реалізацію житлової нерухомості (передачі частки квартири на реалізацію з прилюдних торгів);

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо направлення 16.01.2020 повідомлення стягувачам про можливість залишення за собою нереалізованого майна;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 24.01.2020 визнати незаконною та скасувати;

- визнати незаконним та скасувати акт старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 24.01.2020.

02 листопада 2022 року представниця третьої особи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 адвокат Рісна Ю.Б. подала до суду першої інстанції клопотання, у якому просила відмовити ОСОБА_1 у поновленні строків на звернення до адміністративного суду та залишити без розгляду позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сихівського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Галичина-Авто», ПАТ «Альфа-Банк» про визнання протиправними дій та бездіяльності.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовом відмовлено. Клопотання представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Сихівського відділу Державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізична особа підприємець ОСОБА_2 , ПАТ «Галичина-Авто», ПАТ «Альфа-Банк», про визнання протиправними дій та бездіяльності - залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач - ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги позивачка обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що з матеріалами виконавчого провадження №44972961 ознайомилася тільки 10.12.2021 після чого звернулася з позовом до Господарського суду Львівської області, який ухвалою від 21.06.2022 провадження у справі закрив. Копію ухвали Господарського суду Львівської області позивачка отримала 28.06.2022. Після цього, ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до Львівського окружного адміністративного суду в порядку КАС України. Також позивач звертає увагу на те, що в період з 28.03.2014 по 22.10.2021 за місцем проживання у АДРЕСА_3 не знаходилась та в квартирі не проживала, оскільки у вказаний вище період проживала на території російської федерації. Для підтвердження зазначених обставин, апелянт подала акт ЛКП «Хуторівка» №801 від 08 грудня 2021 року, документи про постановлення на реєстраційний облік, а також копії паспорту з відмітками про перетин кордону. Враховуючи наведене, позивачка вважає, що в суду першої інстанції були всі наявні підстави поновити строк звернення з даним адміністративним позовом за наявності зазначених вище поважних причин, однак Львівським окружним адміністративним судом помилково не взято до уваги викладені обставини, що є підставою для задоволення її апеляційної скарги.

Відповідачем та представником третьої особи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надіслано до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу, в яких висловлено прохання відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили, просили відмовити в її задоволенні.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, відповідача та третьої особи, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржуване рішення змінити з таких підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Вказана стаття регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, на переконання колегії суддів, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом десяти днів від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Також колегія суддів наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду наголошує на тому, що постанова державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про арешт майна боржника винесена 15.10.2014. З цього моменту позивач мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою подання позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження №44972961 ознайомилася тільки 10.12.2021.

З адміністративним позовом ОСОБА_1 звернулась лише в червні 2022 року, тобто через 8 років з моменту виникнення спірних правовідносин та з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №44972961 10.12.2021 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти з пропуском строку звернення до суду.

Крім того, аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Щодо твердження апелянта про неможливість вчасного звернення з позовом до суду через перебування поза межами території України, слід зазначити наступне.

ОСОБА_1 виступала стороною при розгляді справ судами у 2014 та 2016, 2017 роках. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 04.07.2022 по справі №914/188/16 відмовив у задоволенні касаційної скарги ФОП ОСОБА_1 та залишив в силі ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 21.03.2022 щодо визнання неповажними причин пропуску строку на подання апеляційної скарги. Відповідно до вказаних судових рішень, позивач як на підставу визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду також посилалася на свою відсутність на території України та на факт ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження 10.12.2021.

Крім того, відповідно до інформації наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України позивач з січня 2018 року по березень 2022 року неодноразово перетинала кордон з Україною та перебувала на території України, що свідчить про об`єктивну можливість дізнаватися про стан та правовий статус свого майна. У даному випадку позивач, як заінтересована сторона проявила пасивну бездіяльність.

Як вірно вказано судом першої інстанції, факт не проживання за адресою знаходження майна жодним чином не впливає на можливість у встановлені строки звернутися до суду у випадку, якщо позивач вважала свої права порушеними.

Враховуючи те, що поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду з позовом позивачем не зазначено та в ході судового розгляду справи таких не встановлено, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України та залишення адміністративного позову ОСОБА_1 без розгляду.

Вказана правова позиція щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а та постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.

Слід також зазначити, що під час перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегією суддів було встановлено застосування судом першої інстанції норм нечинної редакції КАС України.

Так, залишаючи позовні вимоги без розгляду, суд першої інстанції застосував ст. 99 та 100 КАС України у редакції, що діяла до 15.12.2017.

Відповідно до ч.3 ст.3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Оскільки позовну заяву в даній справі було подано у 2022 році, в суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування норм КАС України, що втратили чинність ще у 2017 році.

Згідно ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину оскаржуваної ухвали в частині застосування нечинної редакції КАС України, в решта частині оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись статтями 241, 250, 308, 310, 312, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/9077/22 змінити в частині мотивів залишення позовної заяви без розгляду.

В решті ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/9077/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повний текст постанови складено 06.04.2023 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Носа С.П. з 10.03.2023 року по 21.03.2023 року та у відпустці відповідно до наказу Голови суду від 21.03.2023 №139/к/тм з 22.03.2023 року по 03.04.2023 року включно, а також через тимчасову непрацездатність судді Шевчук С.М. з 24.03.2023 року по 05.04.2023 року включно.