Постанова

від 06.04.2023 по справі 820/3522/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 820/3522/18

адміністративне провадження № К/9901/11863/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 (головуючий суддя Мороко А.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 (колегія суддів у складі: Бартош Н.С., Подобайло З.Г., Ральченка І.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЕН ЛАЙФ" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними та скасування припису й постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКЕН ЛАЙФ" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі - відповідач, Департамент), в якому просило визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області щодо проведення перевірки на підставі наказу № 19-П від 22.03.2018 "Про проведення перевірки"; визнати протиправним та скасувати наказ № 19-П від 22.03.2018 "Про проведення перевірки" Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області; визнати протиправним та скасувати припис № 119-ПР від 04.04.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківський області; визнати протиправною та скасувати постанову № 13/1020-2599 від 18.04.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківський області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ № 19-П від 22.03.2018 "Про проведення перевірки", припис № 119-ПР від 04.04.2018, постанова № 13/1020-2599 від 18.04.2018 про накладення штрафу, винесені відповідачем, є протиправними та незаконними, так як відповідачем не встановлено факту проведення робіт з реконструкції об`єкту перевірки, а відтак відсутні підстави для інкримінування позивачу порушення містобудівного законодавства.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис - 119-ПР від 04.04.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківський області; визнано протиправним та скасовано постанову № 13/1020-2599 від 18.04.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківський області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з такими судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу, серед іншого, обґрунтовано тим, що суди дійшли помилкового висновку щодо відсутності у позивача обов`язку на отримання дозволу на проведення будівельних робіт, так як об`єкт перевірки є пам`яткою історії місцевого значення та згідно ч. 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відноситься до об`єктів з значними наслідками СС3, що судами, фактично було проігноровано.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою на підставі відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.

Як установлено судами, на підставі наказу № 19-П від 22.03.2018, направлення для проведення планового заходу № 119-Н від 22.03.2018 посадовими особами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті "Реконструкція приміщень під діагностичний центр ТОВ "СКЕН ЛАЙФ" за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Пушкінська, 80 (вул. Гуданова, 1), територія Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка".

За результатами проведеної перевірки інспекторами відповідача складено акт № 119 А, яким встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 , ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011.

Також, працівниками Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області стосовно підприємства складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.04.2018 та припис № 119-Пр від 04.04.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами розгляду матеріалів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 13/1020-2599 від 18.04.2018, якою ТОВ "СКЕН ЛАЙФ" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 1585800,00 грн.

Не погоджуючись із наказом № 19-П від 22.03.2018, приписом № 119-Пр від 04.04.2018, постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 13/1020-2599 від 18.04.2018, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що припис № 119-ПР від 04.04.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківський області та постанова № 13/1020-2599 від 18.04.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківський області винесені з порушенням норм чинного законодавства України, є неправомірними, так як в ході судового розгляду достовірно встановлено, що об`єкт будівництва не відноситься до пам`яток історії місцевого значення та згідно ч. 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не відноситься до об`єктів зі значними наслідками СС3.

Суди розглянули справу за участі належного представника відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Дослідивши спірні правовідносини в межах касаційного перегляду справи відповідно до статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 за № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 4 указаного Закону закріплено, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Вказаним правовим нормам також кореспондують положення пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011, яким закріплено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Відповідно змісту ч. 8 ст. 39 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Як установлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено з боку ТОВ порушення ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 , ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011, про що вказано у акті перевірки № 119-А.

Отже, фактично передумовою винесення спірних актів є встановлення факту виконання ТОВ "СКЕН ЛАЙФ" будівельних робіт на об`єкті з класом наслідків (відповідальності) СС3 (значні наслідки) без дозволу на виконання будівельних робіт на об`єктах, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів зі значними (СС3) наслідками.

На спростування вказаного факту, відповідно до висновку судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (судову будівельно-технічну експертизу проведено на підставі ухвали суду від 24.07.2018), встановлено, що реконструкція за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 80, територія Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка НАМН України в період з 2009 по 2011 роки не здійснювалась. Проведені в приміщенні будівельні роботи, відповідно до вимог нормативно-правових актів в будівництві, відносяться до робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, зазначені роботи проведені у відповідності до вимог п.п. 2, 5, 6, 8, 12, 20, 26, 27 Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 30.09.2009, зазначені роботи не потребують оформлення дозволу на їх проведення та, відповідно, введення в експлуатацію об`єкта, на якому проведені такі роботи.

Вказаний висновок експерта обґрунтований зокрема, тим, що: 1) ремонт внутрішнього опорядження поверхонь приміщення, ремонт зовнішнього опорядження фасаду та крильця, ремонт покрівлі- відповідають роботам, наведеним у п. 6 Переліку; 2) благоустрій території -відповідає роботам, наведеним у п. 26 та п. 27 Переліку; 3) внутрішні санітарно-технічні роботи, внутрішні електромонтажні роботи, зовнішні електромонтажні роботи - відповідають роботам, наведеним у п. 20 Переліку; 4) роботи по улаштуванню дверних та віконних прорізів, заміні заповнення віконних та дверних прорізів - відповідають роботам, наведеним у п. 12 Переліку; 5) улаштування пожежної та охоронної сигналізації - відповідають роботам, наведеним у п. 2 Переліку; 6) зміни в об`ємно-планувальному рішенні - відповідають роботам, наведеним у п. 5 Переліку; 7) улаштування вхідної групи з пандусом - відповідає роботам, наведеним у п. 8 Переліку.

Суди, досліджуючи висновок експерта детальніше встановили, що при проведенні наведених вище будівельних робіт у приміщенні загальною площею 173.1 м.кв., орендарем якого є ТОВ «СКЕН ЛАЙФ» за договором оренди від 13.07.2009 № 11: 1) не було зміни функціонального призначення приміщення (до проведення робіт приміщення було частиною громадського приміщення - лікувального закладу (1264 ,«Будівлі лікарень та оздоровчих закладів»), після проведення робіт функціональне призначення приміщення - діагностичний центр, що також відноситься до класу 1264 «Будівлі лікарень та оздоровчих закладів»; 2) не було змін у габаритних розмірах в межах основних несучих конструкцій стін; 3) проведені роботи сприяли підвищенню якості послуг, проте вони не є перебудовою об`єкту, а є такими, що не потребують дозволу на їх проведення, згідно з Переліком будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 30.09.2009 р. № 1104.

Наведене повністю спростовує доводи відповідача щодо наявності сумнівів стосовно експертного висновку, так як такі доводи спростовані належним чином та в повному обсязі судом апеляційної інстанції, відтак подальше висловлення незгоди з висновком експерта з тих же підстав є виключно висловленням незгоди з судовими висновками, що лягли в основу судового рішення і має на меті лише призвести до переоцінки доказів, а тому не заслуговує на увагу.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновками про те, що реконструкція приміщення на першому поверсі лабораторного корпусу (загальною площею 173.1 м.кв., орендарем якого є ТОВ «СКЕН ЛАЙФ» за договором оренди від 13.07.2009 № 11) під діагностичний центр за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 80, територія Інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка ПАМП України, в проміжок часу 2009 по 2011 роки не здійснювалась, а проведені у зазначеному приміщенні будівельні роботи, відповідно до вимог нормативно-правових актів в будівництві, відносяться до робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, а тому твердження відповідача про порушення ТОВ вимог п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 та п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 є безпідставними.

Стосовно посилання на те, що об`єкт будівництва відноситься до пам`яток історії місцевого значення (охоронний номер № 1998) та згідно ч. 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відноситься до об`єктів з значними наслідками СС3 Верховний Суд зазначає наступне.

Так, правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 за № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).

Статтею 1 Закону № 1805-III закріплено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до ст. 25 указаного Закону надання об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, в користування юридичним та фізичним особам з науковою, культурно-освітньою, туристичною та іншою метою здійснюється з дотриманням встановлених цим Законом вимог. Юридичні та фізичні особи, у користуванні яких перебувають пам`ятки, відповідають за їхню збереженість і зобов`язані дотримувати вимог органів охорони культурної спадщини.

Судом встановлено, що згідно переліку пам`яток історії та монументального мистецтва в Харківській області, включених до списків (переліків) пам`яток історії та культури республіканського чи місцевого значення відповідно до Закону Української PCP «Про охорону і використання пам`яток історії та культури», під охоронним номером 1998 значиться пам`ятка історії - Будинок, у якому у 1920-1940 роках працював М.І. Ситенко (адреса пам`ятки: вул. Пушкінська, 80, Київський район).

З наведеного вбачається, що пам`яткою історії, що знаходиться за адресою: вул. Пушкінська, 80, м. Харків, є конкретно визначений будинок, що має індивідуальні ознаки, а не комплекс будівель чи споруд.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "СКЕН ЛАЙФ" є орендарем приміщення, яке перевірялось (за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 80) на підставі договору оренди № 11 від 13.07.2009, укладеного з ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМН України" (орендодавець).

Так, вказане приміщення лабораторного корпусу знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 80, проте за цієї адресою також розташовані ще декілька будівель медичного призначення, однією з яких є пам`ятка історії - Будинок, у якому у 1920-1940 роках працював М.І. Ситенко - головний корпус ДУ "Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка АМН України".

На підставі ретельного дослідження доказів в рамках проваження, судами достовірно встановлено, що будівля медичного призначення, яка орендується ТОВ "СКЕН ЛАЙФ", не є пам`яткою історії, що є очевидним, а тому вірним є висновок про необґрунтованість посилання Департаменту на те, що об`єкт будівництва відноситься до пам`яток історії місцевого значення та згідно ч. 5 ст. 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відноситься до об`єктів з значними наслідками СС3.

З огляду на викладене правильними є висновок судів про те, що припис № 119-ПР від 04.04.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківський області та постанова № 13/1020-2599 від 18.04.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківський області винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому є неправомірними.

Таким чином колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками та основними мотивами судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, скасування спірних припису та постанови.

Не дають підстав для скасування судових рішень також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи відповідача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів, а зводяться виключно до висловлення незгоди з ухваленими рішеннями.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук