УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №295/4565/21 Головуючий у 1-й інст. Стрілецька О.В.
Категорія 44 Доповідач Борисюк Р. М.
У Х В А Л А
06 квітня 2023 року
Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Борисюка Р.М.,
суддів Григорусь Н.Й., Галацевич О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи у м. Житомирі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Семашка Дмитра Миколайовича про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у цивільній справі №295/4565/21 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Семашка Дмитра Миколайовича до Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі голови ліквідаційної комісії Єфіменка Олександра Анатолійовича та Державної казначейської служби України, треті особи: слідчий СВ Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Дейнека Дар`я Сергіївна, Богунський відділ Державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Державна податкова інспекція в Солом`янському районі Головного управління ДПС у м. Києві, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) задоволено.
Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі голови ліквідаційної комісії Єфіменка Олександра Анатолійовича задоволено частково. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 31 травня 2022 року скасовано і ухвалено нове рішення. Позов представника ОСОБА_1 - адвоката Семашка Дмитра Миколайовича задоволено частково.Стягнуто із Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» на користь ОСОБА_1 226 000,00 (двісті двадцять шість тисяч) грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн моральної шкоди, 2760 грн судових витрат та 11700 грн витрат на професійну правничу допомогу.У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
14 березня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Семашко Д.М. подав заяву про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року. Заяву мотивував тим, що в резолютивній частині постанови Житомирського апеляційного суду від 24.01.2023 стягнуто із Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» на користь ОСОБА_1 -226 000,00 (двісті двадцять шість тисяч) грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) грн моральної шкоди, 2760 грн судових витрат та 11700 грн витрат на професійну правничу допомогу.Із судового рішення не зрозуміло, яким чином суд апеляційної інстанції змінив резолютивну частину рішення суду, а саме яка полягає не в стягненні з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , а стягнення безпосередньо із Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси». Крім того, в апеляційних скаргах відповідачів не було вимог чи заперечень щодо стягнення грошових коштів з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 , тобто ці вимоги не оскаржувались, але суд вийшов за рамки апеляційних скарг та прийняв рішення, щодо стягнення саме із Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» на користь ОСОБА_1 226 000,00 грн на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 50 000,00 грн моральної шкоди, 2760 грн судових витрат та 11700 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначає, що ні в описовій частині ні мотивувальній частині постанови відсутні посилання на норми закону щодо незаконного прийняття рішення судом першої інстанції, щодо стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. В постанові суду встановлено тільки грубе порушення солідарного стягнення із відповідачів. Не зрозуміло яким чином буде виконуватись постанова Житомирського апеляційного суду від 24.01.2023, оскільки Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» знаходиться в стані припинення, а тому виконати постанову суду буде неможливо, за відсутності зазначення в резолютивній частині стягнення з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України на Користь ОСОБА_1 .
Перевіривши доводи, поданої представником позивача заяви, апеляційний суд прийшов до висновку про відмову у роз`ясненні судового рішення.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України (ч.1 ст. 368 ЦПК України).
Враховуючи наведене, розгляд справи здійснюється без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268, ст. 381 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення (частини перша статті 271 ЦПК України).
В заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового для виконання характеру.
За приписами частини 2 статті 271 ЦПК України, подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20), «… необхідність роз`яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Такого ж правового висновку дійшла колегія Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у своєму судовому рішенні від 14.05.2022 по справі № 344/17673/19.
Системне тлумачення вказаних норм дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
При цьому роз`яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню. Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення.
Як вбачається із заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Семашка Д.М., він просить роз`яснити яким чином буде виконуватись судове рішення і чому судом ухвалено саме таке рішення. Тобто, представник просить роз`яснити мотиви ухвалення апеляційним судом вказаного рішення та порядок його виконання.
Порядок виконання судових рішень щодо стягнення коштів із державних підприємств регулюється положеннями Законів України «Про виконавче провадження» та «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Мотиви ухваленого рішення викладені у мотивувальній частині постанови Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року. Постанова є зрозумілою, не містить будь-яких неточностей та не допускає різних варіантів тлумачення, усі частини постанови викладені повно, чітко та ясно, розуміння яких труднощів не викликає.
У випадку незгоди із мотивувальною та резолютивною частиною судового рішення, позивач або його представник не були позбавлені права у встановленому законом порядку оскаржити постанову апеляційного суду у касаційному порядку.
Таким чином, порушене заявником питання не відповідає правовій природі та призначенню статті 271 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року відсутні, тому заява представника позивача - адвоката Семашка Д.М. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 259, 271, 374, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
У задоволенні заявипредставника ОСОБА_1 - адвоката Семашка Дмитра Миколайовича про роз`яснення постанови Житомирського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у цивільній справі №295/4565/21 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Семашка Дмитра Миколайовича до Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Житомирської філії Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі голови ліквідаційної комісії Єфіменка Олександра Анатолійовича та Державної казначейської служби України, треті особи: слідчий СВ Житомирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області Дейнека Дар`я Сергіївна, Богунський відділ Державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), Державна податкова інспекція в Солом`янському районі Головного управління ДПС у м. Києві, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2023 |
Оприлюднено | 07.04.2023 |
Номер документу | 110067757 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Борисюк Р. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні