Постанова

від 05.04.2023 по справі 695/699/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Черкаси

Справа № 695/699/22Провадження № 22-ц/821/373/23категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради,

розглянувши в порядкуписьмового провадження апеляційнускаргу ОСОБА_1 на ухвалуЗолотоніського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від13січня 2023року усправі запозовом ОСОБА_1 до Комунальногонекомерційного підприємства«Золотоніська багатопрофільналікарня» Золотоніськоїміської радипро поновленняна роботіта стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулу, у складі: головуючого судді Ушакової К. М.,

в с т а н о в и в :

У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2022 року відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.

03.11.2022 та 10.01.2023 до суду надійшли заяви про доповнення підстав позову разом з позовними заявами з доповненими підставами позову.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 січня 2023 року у прийнятті заяв про доповнення підстав позову від 03.11.2022 та 10.01.2023 відмовлено та повернуто позивачу.

Закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та призначено судову справу до розгляду у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 12:00 год. 13 лютого 2023 року у залі судових засідань Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалу мотивовано тим, що чинний процесуальний закон не передбачає право позивача на подання заяви про доповнення підстав позову.

Разом з цим, позивач доповнила позовні вимоги посиланнями на норми матеріального права, а тому, з урахуванням висновку Верховного Суду, суд вважає за необхідне у прийнятті заяв у виді доповнень до підстав позову від 03.11.2022 та 10.01.2023 відмовити та повернути позивачу.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить суд про скасування ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 січня 2023 року і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно провів підготовче засідання за відсутності позивача, оскільки вона не була належним чином повідомленою про підготовче засідання, призначене на 13.01.2023.

Наголошує, що нею не подавалось клопотань чи заяв про проведення підготовчого засідання 13.01.2023 у її відсутність, а допустимі докази, які б свідчили про отримання нею судової повістки про виклик в Золотоніський міськрайонний суд на 13.01.2023 у матеріалах справи відсутні.

Зазначає, що суд першої інстанції, безпідставно повернувши їй заяви про доповнення підстав позову, порушив норми процесуального права ч. 3 ст. 49 ЦПК України та не врахував висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, чим також порушив ч. 4 ст. 263 ЦПК України, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Крім того, суд першої інстанції, не виконавши повністю завдань підготовчого провадження, передчасно закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Статтею 129 Конституції України та ч. 3 ст. 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

За приписами ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржена.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвала суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви про доповнення підстав позову не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду в порядку ст. 353 ЦПК України.

Наслідком відмови у прийнятті заяви про доповнення підстав позову є повернення такої заяви позивачу.

Водночас, п. 6 ч.1 ст. 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (ч. 9 ст. 10 ЦПК України).

У справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

Отже, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.

Зважаючи нате,що процесуальнимнаслідком відмовиу прийняттізаяви продоповнення підставпозову єповернення такоїзаяви,яка,у своючергу,може бутиоскаржена вапеляційному порядкувідповідно довимог п.6ч.1ст.353ЦПК України,то на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про доповнення підстав позову може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.

На ряду з цим ухвала про закриття підготовчого провадження у цивільній справі оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Таким чином предметом апеляційного розгляду є ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 січня 2023 року в частині повернення заяв ОСОБА_1 про доповнення підстав позову від 03.11.2022 та від 10.01.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими гл. І розділу V ЦПК України.

Згідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Статтею 352 ЦПК України передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала таким вимогам не відповідає.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами загального позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається до закінчення підготовчого засідання.

У п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц).

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Таким чином, заяву позивача про зміну предмета або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 22.07.2021 у справі №910/18389/20.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань), виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 травня 2022 року відкрито провадження у даній справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження (а.с. 26).

03.11.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з доповненими підставами позову) (а.с. 93-97).

10.01.2022 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з доповненими підставами позову) (а.с. 112-118).

Із вказаних доповнень вбачається, що ОСОБА_2 доповнила позов саме новими правовими підставами позову, тобто відбулася зміна підстав позову. Предмет позову, а саме матеріально-правові вимоги позивача до відповідача залишились первісними.

Крім того, вказані зміни підстав позову були подані останньою до закінчення підготовчого засідання у письмовій формі, тобто у відповідності до положень ст. 49 ЦПК України.

Щодо посилання суду першої інстанції на неявку позивача в судові засідання, які були призначені на 15.06.2022, 13.07.2022, 07.09.2022, 03.10.2022, 03.11.2022, 13.12.2022, 10.01.2023 та 13.01.2023, хоча про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання вона була належним чином повідомлена, як на підставу повернення її заяв про збільшення підстав позову, то слід зазначити наступне.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що ст. 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно (ч. 2, ч. 4 та ч. 5 ст. 128 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Відповідно до ст. 366 ЦПК України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій у разі необхідності та призначення справи до розгляду. Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.

За положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

15.06.2022 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, яке призначене на 10:00 год 15 червня 2022 року у зв`язку із запровадженням воєнного стану (а.с. 55).

13.07.2022 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, яке призначене на 10:00 год 13 липня 2022 року у зв`язку із запровадженням воєнного стану (а.с. 55).

07.09.2022 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про витребування доказів та про проведення підготовчого судового засідання, яке призначене на 07.09.2022 без її участі (а.с. 69).

07.09.2022 від представника відповідача адвоката Сизька Д. Б. надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, яке призначене на 07.09.2022 на 12:00 год. в якому він, зокрема наголошував на неможливості розгляду клопотання про витребування доказів у відсутність відповідача (а.с. 73).

03.10.2022 ОСОБА_1 не з`явилась в судове засідання, проте подала клопотання про виклик і допит свідків (а.с. 81).

03.11.2022 і 10.01.2022 ОСОБА_1 також не з`явилась, проте подала до суду відповідні клопотання про доповнення підстав позову.

ОСОБА_1 неодноразово просила суд про відкладення розгляду справи. Стороною відповідача також неодноразово заявлялись такі клопотання. В свою чергу суд першої інстанції вказані сторонами причини відкладення вважав поважними та відкладав розгляд справи.

Доказів належним чином вручення судових повісток про виклик до суду матеріали справи не містять.

На ряду з цим, в матеріалах справи міститься акт від 02.06.2022 про неможливість відправки поштової кореспонденції у зв`язку з відсутністю фінансування з 02.06.2022 (а.с. 89).

Виклик ОСОБА_1 у вищевказані судові засідання здійснювалось шляхом направлення останній лише SMS повідомлень.

Проте ці довідки про доставку SMS не можуть вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно п. 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздрукування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_1 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. За таких обставин не можна вважати, що суд першої інстанції належним чином повідомляв позивача про дату, час і місце судового засідання.

При цьому слід зазначити, що недостатнє фінансування судової системи не дає підстав суду для невиконання своїх обов`язків, передбачених цивільним процесуальним законодавством України.

Статтею 379 ЦПК України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на зазначене та ураховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду цієї справи, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про повернення заяв ОСОБА_1 від 03.11.2022 та 10.01.2023 про доповнення підстав позову, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу суду скасувати в частині повернення заяв позивача з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 січня 2023 року в частині повернення заяв ОСОБА_1 про доповнення підстав позову від 03 листопада 2022 року та від 10 січня 2023 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13 січня 2023 року не переглядалась.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 05 квітня 2023 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко