Ухвала

від 05.04.2023 по справі 404/3277/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3277/22

Номер провадження 1-кс/404/3305/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №42022122010000141, за ч. 3 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_4 подав до Кіровського районного суду міста Кіровограда клопотання про скасування арешту по кримінальному провадженню №42022122010000141, за ч. 3 ст. 191 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.07.2022 року.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином. До початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення даного клопотання без розгляду.

Прокурор, слідчий викликалися, не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно ч. 1 статті 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відмова у задоволенні вимог представника заявника через його неодноразові неявки до суду та відмову від заявлених вимог не позбавляє закріпленої можливості повторного доступу до правосуддя особи, яка звертається до слідчого судді для захисту своїх прав. У випадку неявок представника заявника, самого заявника, належним чином повідомленого про дату та час розгляду скарги в суді, при відсутності будь-яких заяв щодо відкладення розгляду справи, не будуть порушуватись вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які конкретизовані в п.п. 1, 2, 14, частини першої ст. 7 КПК України, відповідно до яких зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься: верховенство права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; законність та доступ до правосуддя.

Отже, норми КПК України не містять прямої вказівки щодо дій слідчого судді у разі повторної неявки особи, яка звернулась з клопотанням, на судове засідання з розгляду такого клопотання або відмови від заявлених вимог.

Враховуючи положення ст. 7 КПК України, справедливий судовий розгляд має ґрунтуватися на принципі рівності сторін, який передбачає надання розумної можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в істотно менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відмова від заявлених вимог дає суду право відмовити у задоволенні вимог та не позбавляє заявника та його представника права повторно звернутися до суду. Отже, за умов добросовісного використання процесуальних прав, вони порушені не будуть та доступ до суду не буде обмежений.

Керуючись ст.ст. 303 - 307, 318, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні вимог адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №42022122010000141, за ч. 3 ст. 191 КК України - відмовити.

Ухвала не оскаржується в апеляційному порядку.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1