Рішення

від 23.03.2023 по справі 756/10686/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23.03.2023 Справа № 756/10686/22

Унікальний номер 756/10686/22

Провадження номер 2/756/1488/23

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2023 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Діденко Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Агажанової І.С.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 17.04.2019 року в розмірі 13027,73 доларів США, з яких: 12000,00 доларів США сума основного боргу та 1027,73 доларів США - 3 % річних; стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 17.04.2019 року в сумі 10 000,00 доларів США основного боргу.

Позов обґрунтований тим, що між сторонами укладено: договір позики від 17.04.2019 р. у формі розписки, відповідно до якого позивач передав відповідачу в позику суму 12000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути борг до 31.12.2019 р.; договір позики від 17.04.2019 р. у формі розписки, відповідно до якого позивач передав відповідачу в позику суму 10000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути борг, строк повернення на вимогу. Проте відповідач борг не повернув. На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу суму 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання за боргом в сумі 12000,00 доларів США в розмірі 1027,73 доларів США з 01.01.2020 р. по 08.11.2022 р. За розпискою від 17.04.2019 р. на суму 10 000,00 доларів США відповідачу було направлено вимогу про повернення коштів від 09.11.2022 р.

Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 21 листопада 2022 року відмовлено позивачу у забезпеченні позову.

07 грудня 2022 року позивач повторно подав заяву про забезпечення позову з додатковими документами.

Ухвалою судді від 09 грудня 2022 року частково задоволено заяву позивача про забезпечення позову.

Ухвалою судді від 21 грудня 2022 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 19 січня 2023 року.

16 січня 2023 року до суду подано відзив на позов, у якому відповідач позов не визнав, зазначив, що не укладав договорів позики з позивачем, розписки не дозволяють ідентифікувати позивача як позикодавця, та відповідача як боржника. Паспорті дані відповідача не збігаються з тими, які вказані у розписці. Розписка на суму 10 000,00 доларів США за своїм змістом не є борговою розпискою, оскільки в ній відсутні зобов`язання щодо повернення коштів.

В підготовчому засіданні 19 січня 2023 року оголошено перерву за клопотанням представника позивача до 09 лютого 2023 року.

31 січня 2023 року подано відповідь на відзив, у якій представник позивача не погодився з доводами, викладеними у відзиві. Зазначив, що має місце помилка у році видачі паспорту відповідачу за однією розпискою. Відомості у сукупності дозволяють ідентифікувати відповідача.

Ухвалою суду від 09 лютого 2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті на 23 березня 2023 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених відзиві.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з такого.

Встановлені судом обставини і відповідні їм правовідносини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 17.04.2019 року ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Мінським РУГУ в м. Києві 01.04.2019 р. складено розписку про отримання від ОСОБА_3 суми 12 000,00 доларів США, та зобов`язався повернути борг до 31.12.2019 року.

Також, 17.04.2019 року ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Мінським РУГУ в м. Києві 01.04.1997 р. складено розписку про отримання від ОСОБА_3 суми 10 000,00 доларів США на прокладення газової труби 150 м в селі Ходосівка вул. Грушева. Відомості щодо зобов`язання повернення вказаної суми у розписці відсутні.

09.11.2022 року позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів в сумі 10 000,00 доларів США у строк 30 днів з дня одержання вимоги. Відомості про отримання відповідачем вимоги - відсутні.

Відповідно до наданих до заяви про забезпечення позову відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно та копії договору про поділ майна, ОСОБА_4 , паспорт НОМЕР_1 виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 01.04.1997 року є власником декількох об`єктів нерухомого майна в с. Ходосівка Обухівського району Київської області.

Відповідно до встановлених правовідносин, суд керується такими нормами права.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оцінка доказів і мотиви суду.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Надаючи оцінку розписці від 17.04.2019 року на суму 12 000,00 доларів США, суд зазначає, що її зміст в повному обсязі підтверджує укладення між сторонами договору позики, відповідно до умов якого відповідач отримав від позивача суму 12 000,00 доларів США і зобов`язався повернути борг до 31.12.2019 року.

На переконання суду, прізвище ім`я і по батькові відповідача, серія і номер його паспорта, орган і дата видачі, а також співставлення цих даних з відомостями іншої розписки і документами про право власності на майно, дозволяють в достатній мірі ідентифікувати відповідача як боржника за вказаною розпискою.

Суд вважає, що у розписці від 17.04.2019 р. на суму 12000,00 доларів США у році видачі паспорта відповідача було допущено помилку, при цьому суд бере до уваги, що розписка містить також інші орфографічні помилки, допущені відповідачем при її складанні, які однак не впливають на розуміння її змісту.

Наявність боргової розписки у позивача, прізвище ім`я і по батькові якого відповідають особі, яка вказана у розписці як позикодавець, є достатнім для ідентифікації саме позивача як позикодавця.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача про те, що відповідач не складав вказаних розписок, оскільки доказів цього з урахуванням наявності розписок суду не надано, клопотань про призначення почеркознавчої експертизи відповідач не заявляв.

Доказів виконання зобов`язання щодо повернення коштів, суду не надано.

Тому, сума боргу в розмірі 12 000,00 доларів США підлягає стягненню з відповідача, а також на підставі ст. 625 ЦК України стягненню підлягає сума трьох процентів річних в розмірі 1027,73 доларів США за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 01.01.2020 року до 08.11.2022 р.

Водночас, надаючи оцінку розписці від 17.04.2019 р. на суму 10 000,00 доларів США суд зазначає, що розписка містить умови про отримання відповідачем коштів на прокладення газової труби, однак зобов`язання щодо повернення таких коштів у змісті розписки відсутнє.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, зобов`язання позичальника повернути позику є обов`язковою умовою договору позики.

Таким чином, суд не може дійти висновку, що розписка від 17.04.2019 р. на суму 10 000,00 доларів США є договором позики, і тому в задоволенні цих позовних вимог слід відмовити.

На підставі ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 5271,63 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 17.04.2019 року в сумі 13027,73 доларів США, з яких: 12000,00 доларів США - сума основного боргу, 1027,73 доларів США - три проценти річних.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) суму судового збору в розмірі 5271 грн. 63 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне рішення складено 06 квітня 2023 року.

Суддя Є.В. Діденко