Постанова

від 04.04.2023 по справі 917/776/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року м. Харків Справа № 917/776/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є. , суддя Стойка О.В.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

за участю представників сторін

прокурора Ногіна О.М. (службове посвідчення 072833 від 01.03.2023)

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Фаворит Агро Плюс", (вх. №350 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 (повний текст складено та підписано 26.01.2023 у місті Полтава) у справі № 917/776/22 суддя Тимощенко О.М.

за позовною заявою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м. Полтава

до відповідача Фермерського господарства "Фаворит Агро Плюс", с. Новачиха, Лубенський район, Полтавська область

про розірвання договору купівлі - продажу та стягнення неустойки в сумі 330 420,48 грн, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2022 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до Фермерського господарства "Фаворит - Агро Плюс" про розірвання договору купівлі - продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Лубенське агроторгове підприємство", за адресою: Полтавська область, м.Лубни, просп. Володимирський, 76, (код ЄДРПОУ 39802083), шляхом викупу від 22.12.2021 року та про стягнення неустойки в сумі 330 420,48 грн (вх. №849/22).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем ФГ «Фаворит Агро Плюс» у порушення умов договору купівлі - продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Лубенське агроторгове підприємство", за адресою: Полтавська область, м. Лубни, просп. Володимирський, 76, (код ЄДРПОУ 39802083), шляхом викупу від 22.12.2021 року, не здійснено повну оплату за об`єкт приватизації.

Внаслідок зазначеного прострочення, позивачем було нараховано 330 420,48 грн неустойки, яку відповідач також не сплатив. Зазначені порушення є підставою для розірвання договору. У зв`язку з цим, прокурор просив суд стягнути з відповідача 330 420,48 грн неустойки та розірвати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації.

Ухвалою від 25.07.2022 року господарський суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановивши розглядати справу у порядку загального провадження.

06.10.2022 до суду від прокуратури надійшла уточнена позовна заява (вх.7196) без змін предмету та підстав позову, де була зазначена вірна адреса та код ЄДРПОУ відповідача (ул.Сонячна.6, с.Новачиха, Лубенський район, Полтавська область, 37820, код ЄДРПОУ 37137530), яка була прийнята судом протокольною ухвалою від 06.10.2022.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 позовні вимоги задоволені (а.с.124-135).

Розірвано Договір купівлі - продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Лубенське агроторгове підприємство», розташованого по просп. Володимирському, буд 76 у м. Лубни Полтавської області, вартістю 6 608 409,60 грн, укладений 22.12.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та Фермерським господарством "Фаворит - Агро Плюс". Стягнуто з Фермерського господарства «Фаворит - Агро Плюс» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях неустойку в розмірі 330420,48 грн. Стягнуто з Фермерського господарства «Фаворит - Агро Плюс» на користь Полтавської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в сумі 7437,31 грн

Суд дійшов висновку про те, що прокурор виконав вимоги ст. 53 ГПК України та належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду з позовом в межах даної справи.

В обґрунтування задоволення позовних вимог суд, керуючись приписами ст.651 ЦК України, ч. 3 ст.24, ч. 3, 9 ст.26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» дійшов висновку про те, позовні вимоги про розірвання договору є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з несплатою відповідачем коштів за придбаний об`єкт приватизації, покупцю нараховано неустойку в розмірі 330 420,48 грн, що дорівнює 5 відсоткам ціни продажу об`єкта приватизації, з огляду на положення ч. 4 ст.29 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», суд дійшов висновку про обгрунтованість стягнення з відповідача неустойки у зазначеному розмірі.

Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач, Фермерське господарство «Фаворит Агро Плюс» звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, разом із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі №917/776/22, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено процесуальні та матеріальні норми права, неповно та не всебічно з`ясовано всі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Щодо існування даної справи фермерське господарство «Фаворит Агро Плюс» дізналося несвоєчасно та не змогло вчасно реалізувати своє право на судовий захист та право на примирення, про що подавалися 17.11.2022 письмові пояснення до Господарського суду Полтавської області. Також, 26.01.2023 року листом фермерське господарство «Фаворит Агро Плюс» звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях з пропозицією укласти мирову угоду та подати на завтердження до Господарського суду Полтавської області. Апелянт звертає увагу суду, що прохання фермерського господарства «Фаворит Агро Плюс» укласти мирову угоду засноване на бажанні виконати умови договору, бути належним покупцем та мати подальшу можливість брати участь в аукціонах, що також, на думку апелянта, свідчить про реальність наміру щодо належного виконання зобов`язання.

На переконання апелянта, в даному рішенні судом зазначені загальні норми права та не надано оцінку усім аргументам та обставинам, зокрема, судом не досліджено тієї обставини, що основною причиною не виконання даного зобов`язання, є те, що з 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжено, та діє і на даний час, що суттєво вплинуло на можливість проводити комунікацію з органами державної влади, а також забезпечення представництво інтересів у судовому порядку. Крім того, це вплинуло на відсутність можливості подати письмово гарантійний лист, а в усній комунікації з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях Фермерське господарство «Фаворит Агро Плюс» ніколи не відмовлялося від взятих на себе зобов`язань. Крім того, зазначає, що пошта в сільській місцевості працює не регулярно, що ускладнює отримання поштової кореспонденції.

Апелянт вважає, що ухвалюючи рішення щодо задоволення позовних вимог, господарським судом першої інстанції не було встановлено, що відповідач уникає належного виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу, оскільки відповідач намагається вчиняти належні заходи для виконання умов договору купівлі-продажу, що свідчить про відсутність підстав для розірвання зазначеного договору та формальний підхід до вирішення спору.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Медуниця О.Є., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 поновлено Фермерському господарству "Фаворит Агро Плюс" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі №917/776/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Фаворит Агро Плюс» на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі № 917/776/22. Встановлено строк учасникам справи до 21.03.2023 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання всім учасникам справи. Призначено справу до розгляду на "04" квітня 2023 р. о 14:30 годині. Зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі №917/776/22. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми Електронний суд (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua. Витребувано матеріали справи №917/776/22 із Господарського суду Полтавської області.

22.03.2023 за вх. №3236 на виконання вимог ухвали суду від 06.03.2022 з Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/776/22.

27.03.2023 (поза межами встановленого ухвалою суду від 06.03.2022 строку) на поштову адресу суду від Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення №15/2-167ВИХ-23 від 22.03.2023 щодо апеляційної скарги Фермерського господарства «Фаворит Агро Плюс» (в порядку ст. 42 ГПК України), за змістом яких останній зазначає, що апеляційна скарга відповідача є необгрунтованою, а відтак, підлягає відхиленню апеляційним господарським судом, а рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі №917/776/22 залишенню без змін.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №917/776/22 та встановлено учасникам справи строк до 21.03.2023 року включно, для надання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання іншим сторонам по справі.

Ухвала суду від 06.03.2023 у справі №917/776/22, зокрема, надсилалась Заступнику керівника Полтавської обласної прокуратури за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме: вулиця 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 02910060 в порядку вимог статті 120-122 ГПК України.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 п.3, п. 6 ст.42 ГПК України «Права та обов`язки учасників справи» встановлено, що учасники справи мають право: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

При цьому, апеляційний суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури обізнаний про розгляд даної справи, але не скористався своїми правами у строки, встановлені судом, а подав письмові пояснення лише 27.03.2023, про що свідчить відмітка на конверті останнього та трек-номер 3600008206919.

Враховуючи, що Заступником керівника Полтавської обласної прокуратури пропущено строк, встановлений судом для подання письмових пояснень (відзиву) на апеляційну скаргу, останній не заявив клопотання про поновлення строку для подання вищевказаних письмових пояснень, суд апеляційної інстанції залишає пояснення №15/2-167ВИХ-23 від 22.03.2023 щодо апеляційної скарги Фермерського господарства «Фаворит Агро Плюс» (в порядку ст. 42 ГПК України) останнього без розгляду.

03.04.2023 від апелянта через Електронний суд надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.ел пошта № 5982, 5981 від 03.04.2023), в якому останній просить відкласти розгляд справи або оголосити перерву у судовому засіданні, посилаючись на те, що голова фермерського господарства знаходиться на лікарняному.

Колегія суддів, розглянувши зазначене клопотання, відмовила у його задоволенні, керуючись ч. 12 ст.270 ГПК України, яка встановлює, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи та враховуючи те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою.

В судовому засіданні 04.04.2023 прокурор просив суд рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі № 917/776/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористався.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого статтею 273 цього Кодексу.

Ураховуючи, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалась, наявність в матеріалах справи доказів на підтвердження належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також достатність у матеріалах справи документів для розгляду апеляційної скарги та вирішення даного спору, зважаючи на відсутність передбачених частиною 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, а також з урахуванням вимог ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про закінчення апеляційного розгляду справи у даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та відповідача, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог статей 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні прокурора, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Щодо повноважень прокурора на звернення до суду з позовом по даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про належне обґрунтування наявності підстав для звернення до суду з позовом в межах даної справи згідно вимог ст. 53 ГПК України, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким чином, Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування.

Повноваження прокуратури, у тому числі щодо представництва інтересів держави в суді, встановлені Основним Законом України, не можуть бути передані законом будь-яким іншим державним органам.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про прокуратуру" функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами; делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Аналогічна позиція висловлена в рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 у справі № 3-234/2018.

Частиною 2 статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.

Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.

Згідно частини 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до абзацу другого частини 5 ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статуту позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статуту позивача.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Згідно із ст. 327 ЦК України та ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування.

Як зазначає в позовній заяві прокурор, подання ним самостійного позову в межах даної справи зумовлено тим, що РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях, як сторона договору купівлі-продажу, вимоги якого не виконано відповідачем, є уповноваженим органом на виконання функцій держави у спірних правовідносинах.

Разом з тим, РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях, як уповноваженим органом державної влади, відповідні заходи, направлені на захист майнових інтересів держави у спірних правовідносинах, не вжито.

На підставі викладеного, прокурор звернувся з вказаним позовом до суду в інтересах держави в особі РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях.

З пункту 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.

Розглядаючи питання обгрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло і з власності держави), а також таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Полтавською обласною прокуратурою 29.06.2022 до РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях направлено лист за №15/2-189вих22 про необхідність самостійного реагування на встановлені прокурором порушення.

У відповідь на лист вказаним органом повідомлено Полтавську обласну прокуратуру про відсутність наміру звертатись з відповідним позовом до суду (відсутність фінансування витрат на оплату судового збору).

Також, Полтавською обласною прокуратурою, на виконання абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено позивача про звернення в його інтересах до суду з вказаним позовом.

Отже, прокурором виконано приписи ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» шляхом направлення повідомлення позивачу про намір звернутися до господарського суду в його інтересах із зазначеним позовом та здійснення представництва прокуратурою інтересів держави у даній справі.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Лубенське агроторгове підприємство» (наказ від 26.05.2021 № 575).

Згідно протоколу про результати електронного аукціону №UА-Р8-2021-10-27-000030-1 від 25.11.2021 переможцем електронного аукціону стало ФГ «Фаворит Агро - Плюс» (арк. справи 22).

У зв`язку із цим, 22.12.2021 між РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях та ФГ «Фаворит Агро - Плюс» укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Лубенське агроторгове підприємство», розташованого по просп. Володимирському, буд. 76 у м. Лубни Полтавської області (а.с.23-26).

Ціна продажу об`єкта приватизації становить 6 608 409,60 грн. (у тому числі ПДВ 1101401,60 грн.) згідно протоколу про результати електронного аукціону №UA-PS-2021-10-27-000030-1 від 25.11.2021 (п 2.1 розділу 2 договору).

Пунктом 2.2 договору сторони погодили, що покупець зобов`язаний сплатити за придбаний об`єкт приватизації 6 608 409,60 грн у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору.

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що розрахунки за об`єкт приватизації здійснюються в такому порядку:

- гарантійний внесок для участі в аукціоні, сплачений покупцем на банківський рахунок оператора електронного майданчика ТБ «Аукціоніст» в сумі 536 566,60 грн., що становить 10% (відсотків) стартової ціни об`єкта приватизації, зараховується покупцеві в рахунок ціни продажу об`єкта приватизації шляхом його перерахування оператором електронного майданчика на рахунок продавцу протягом 10 днів з дня підписання цього договору на сплачені покупцем грошові кошти в сумі 536 566,60 грн. (гарантійний внесок) покупець зобов`язаний перерахувати на рахунок продавця, ПДВ в розмірі 107 313,32 грн.;

- грошові кошти покупця в розмірі 5 964 529,68 грн., з урахуванням ПДВ, за придбаний об`єкт приватизації сплачуються покупцем шляхом безготівкового перерахування з рахунка покупця на рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дня підписання цього договору.

Відповідно до пукту 3.1 договору, право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об`єкта приватизації разом із неустойкою (у разі її нарахування).

Кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, не перешкоджати іншій стороні у виконанні її обов`язків і має право вимагати від іншої сторони виконання належним чином її обов`язків, передбачених умовами договору. Сторона, яка порушила взяті відповідно до цього договору зобов`язання, повинна усунути ці порушення. Порушенням зобов`язання за цим договором є його невиконання або неналежне виконання умов, визначених цим договором (п. 6.1-6.2 договору).

Також, пунктом 7.1 договору сторони погодили, що покупець зобов`язаний в строк та порядку, встановлений цим договором, сплатити ціну продажу об`єкта приватизації, разом з неустойкою (у разі її нарахування).

Положеннями розділу 9 договору передбачено наступну відповідальність покупця:

- у разі повного або часткового невиконання умов цього договору покупець несе відповідальність, встановлену цим договором та законодавством України (пункт 9.1);

- у разі несплати коштів за об`єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня укладання цього договору покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 5 (п`яти) відсотків ціни продажу об`єкта приватизації (пункт 9.2).

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором в разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які не існували під час укладання цього договору та виникли поза волею сторін, які об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених і умовами цього договору, та які прямо передбачені Законом України «Про торгово - промислові палати в Україні» .

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту, коли їй стало відомо про їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Сторона повідомляє іншу сторону про закінчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) протягом 2 днів з дня, коли їй стало відомо про їх закінчення (п. 11.1, 11.2 договору).

Внесення змін до договору здійснюється відповідно до вимог законодавства тільки за згодою сторін у порядку, затвердженому Фондом державного майна України, шляхом укладення договору про внесення змін до договору. Сторони домовились, що одностороння відмова від виконання договору не допускається. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін, в тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених ним договором, у визначені строки. У разі розірвання договору об`єкт приватизації підлягає поверненню у державну власність (п. 12.1-12.3 договору).

Пунктом 12.5 договору врегульовано, що виключними умовами для розірвання договору об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством, є:

несплата покупцем коштів за об`єкт приватизації протягом 60 днів з дати підписання договору відповідно до умов договору;

невиконання умов продажу об`єкта приватизації і зобов`язань покупця, визначених умовами договору, в установлений договором строк;

подання державному органу приватизації неправдивих відомостей;

сплата за об`єкт приватизації коштів, отриманих з порушенням вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризм) та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

невиконання зобов`язання покупця щодо недопущення скорочення чисельності працівників з ініціативи нового власника чи уповноваженого ним органу;

продаж або в інший спосіб відчуження покупцем приватизованого об`єкта особам, визначеним частиною другою статті 8 Закону -України «Про приватизацію державного і комунального майна», протягом виконання зобов`язань за договором. Усі спори, що виникають при виконанні зобов`язань за цим договором, вирішуються або шляхом переговорів або в судовому порядку.

Пунктом 13.1 договору врегульовано, що усі спори, що виникають при виконанні зобов`язань за цим договорам, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання та нотаріального посвідчення (пункт 15.2 договору).

Пунктом 15.5 договору сторони погодили, договір діє до виконання у повному обсязі покупцем зобов`язань, зокрема, передбачених пунктом 7.5 цього договору, що підтверджено продавцем у встановленому законодавством порядку, якщо договір не буде раніше виконаний або припинений згідно законодавством України та умовами договору.

Цей договір посвідчено Башинською Т.В. - приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу.

Договір підписано сторонами без зауважень та скріплено печатками.

В порушення умов договору, ФГ «Фаворит Агро - Плюс» не здійснено повну оплату за об`єкт приватизації протягом 30 календарних днів з дня підписання договору купівлі-продажу.

У зв`язку з цим, покупцю нараховано неустойку в розмірі 330 420,48 грн., що дорівнює 5 відсоткам ціни продажу об`єкта приватизації.

Крім того, РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях на адресу ФГ «Фаворит Агро - Плюс» направлено претензію від 25.04.2022 №11-123-00428 з вимогою виконати належним чином усі зобов`язання за договором та сплатити неустойку.

Відповідь від ФГ «Фаворит Агро - Плюс» не надходила, передбачені п. 2.2 договору зобов`язання зі сплати грошових коштів за придбаний об`єкт приватизації не виконано.

Оскільки ФГ «Фаворит Агро - Плюс» не здійснено повну оплату за об`єкт приватизації, це і стало підставою звернення Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях за захистом порушених прав до суду з зазначеним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Предметом судового розгляду у цій справі є позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу від 22.12.2021 і стягнення неустойки за цим договором у розмірі 330 420,48 грн на підставі п. 9.2. договору, у зв`язку з несплатою покупцем коштів згідно з цим договором протягом встановленого строку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Приписами статі 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.526 ЦК України та п.1 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст.525 ЦК України та п.7 ст.193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК України, ч.1 ст.173 ГК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Так, доказів внесення змін до договору купівлі-продажу від 22.12.2021 в частині строку оплати вартості за об`єкт приватизації матеріали справи не містять.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що РВ ФДМ України по Полтавській та Сумській областях на адресу ФГ «Фавори Агро - Плюс» направлено претензію від 25.04.2022 №11-123-00428 з вимогою виконати належним чином усі зобов`язання за договором та сплатити неустойку (а.с. 27) та повідомлення про розірвання договору від 23.02.2022 (а.с. 28).

Відповідей на вказані пропозицію та претензію відповідач не надав.

Також, ФГ «Фаворит Агро Плюс» не надано суду доказів в порядку вимог статей 73, 74 ГПК України на підтвердження здійснення розрахунку з Регіональним відділенням фонду державного майна України по Потавській та Сумській областях за об`єкт малої приватизації єдиний майновий комплекс державного підприємства «Лубенське агропромислове підприємство, за адресою: Полтавська область, м. Лубни, просп. Володимирський, 76 в повному обсязі.

Крім того, граничний строк, до якого відповідач повинен був перерахувати кошти по договору - 21.01.2022 (30 днів з дня підписання договору). При цьому, не перерахував кошти до 21.02.2022 (60 днів з дня укладення договору).

Доводи апелянта про неможливість виконання умов договору з посиланням на воєнний стан не приймаються до уваги, оскільки строк виконання зобов`язання по оплаті згідно договору наступнив до введення воєнного стану.

Неможливість здійснити відповідні перерахування у зв`язку з введенням з 24.02.2022 в Україні воєнного стану не спростовує факт прострочення виконання зобов`язання зі своєчасного внесення коштів за придбане майно, оскільки: по-перше, відповідач при підписанні договору мав можливість ознайомитись із змістом того документу, який підписано без будь-яких зауважень, при цьому, відповідач був також обізнаний про укладення спірного договору та його умови, у зв`язку з чим мав усвідомлювати необхідність своєчасного виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань та усвідомлювати наслідки їх невиконання у встановлений договором строк; по-друге, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати за об`єкт приватизації або ініціювання вирішення питання щодо внесення змін до договору. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 травня 2022 року у справі №922/399/21.

За приписами ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Так, відповідно до ч. 3. ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), несплата коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 60 днів з дня укладення договору купівлі-продажу є підставою для розірвання такого договору відповідно до статті 30 цього Закону.

Частиною 3 ст. 26 вказаного Закону встановлено, що несплата протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу відповідно до його умов є виключною умовою для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством.

На вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду (ч. 9. ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Частиною 11 ст. 27 вищенаведеного Закону передбачено, що орган приватизації зобов`язаний вимагати від нового власника виконання зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу об`єкта приватизації, а в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації або визнання його недійсним.

Обставини не повного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо сплати коштів за об`єкт приватизації протягом встановленого договором строку не заперечуються відповідачем.

У свою чергу, відповідач зазначає, що він намагався виконати умови договору та оплатити придбаний об`єкт приватизації.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що неможливість виконання обов`язку за умовами договору, відбулось не з його вини, а з тих обставин, що у ході господарської діяльності (реалізації сільськогосподарської продукції) контрагенти відповідача затримували розрахунки за поставлену продукцію, тож на рахунках підприємства в той період була відсутня достатня сума для проведення повного розрахунку, а також господарство займалося оформленням кредиту, що призвело до несплати протягом 60 днів коштів за об`єкт приватизації з дня укладення договору купівлі-продажу, а саме до 21.02.2022 року.

Разом з тим, підприємство це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що за ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У силу ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 вказаної вище статті сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Досліджуючи обставини щодо вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання за договором, апеляційним судом встановлено, що дійсно 26.01.2023 року листом фермерське господарство "Фаворит Агро - Плюс" звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях з пропозицією укласти мирову угоду та подати на затвердження до Господарського суду Полтавської області.

Однак обставини, викладені останнім не свідчать про реальність наміру щодо належного виконання зобов`язаня, також не вбачається доказів, якими б підтверджувалось намагання з боку відповідача усунути обставини, що заважали йому належним чином виконати свої зобов`язання за договором до звернення позивача з цим позовом до суду.

При цьому нездійснення покупцем оплати згідно умов договору за переданий об`єкт малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Лубенське агроторгове підприємство", за адресою: Полтавська область, м. Лубни, просп. Володимирський, 76, який ФГ «Фаворит Агро Плюс» підписало без будь-яких зауважень, а також факт не звернення відповідача протягом установленого строку до позивача із пропозицією про внесення змін до договору, не звільняє покупця об`єкту приватизації від обов`язку здійснити своєчасну оплату придбаного нерухомого майна.

Отже, порушення строків оплати придбаного об`єкту приватизації є наслідком свідомої бездіяльності відповідача, а наявність вини останнього у цьому випадку (у разі не доведення ним протилежного) презюмується. Як наслідок, наявні підстави для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді розірвання договору купівлі-продажу.

У спірних правовідносинах відповідачем не доведено того, що до подання позову позивач не вчинив будь-яких дій, які він зобов`язаний вчинити відповідно до умов договору або в силу вимог закону для виконання відповідачем свого обов`язку із своєчасної оплати повної вартості придбаного нерухомого майна.

Натомість, як встановлено судом, саме відповідач своєчасно не вчинив залежних від нього дій для внесення змін до договору у відповідності до вимог Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та Порядку внесення змін.

Враховуючи встановлені судом обставини, якими підтверджується факт невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати коштів за об`єкт приватизації, умови договору та положення цивільного законодавства і спеціального Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", а також відсутність документального підтвердження вжиття відповідачем всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення прав позивача у встановлений договором та законом строк, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого суду про наявність правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 22.12.2021 року.

Щодо позовної вимоги стосовно стягнення неустойки за несплату вартості придбаного об`єкту приватизації, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Приписами ст.216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

Окрім того, відповідно до частини першої статті 549, пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 5 статті 656 Цивільного кодексу України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом. Зокрема, правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 24 Закону покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на відповідний поточний рахунок органів приватизації ціну продажу об`єкта приватизації не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу. За несплату коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору купівлі-продажу нараховується неустойка.

У разі несплати коштів за об`єкт приватизації згідно з договором купівлі-продажу протягом 30 днів з дня укладення договору та його нотаріального посвідчення (у разі якщо нотаріальне посвідчення договору передбачено законодавством) покупець сплачує на користь органу приватизації неустойку в розмірі 5 відсотків ціни продажу об`єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню (ч. 4 статті 29 Закону).

При цьому невиконання відповідачем умов договору зі сплати основної частини платежу свідчить про неналежне виконання всього договору з оплати всієї суми та є підставою для нарахування неустойки, виходячи із загальної ціни договору.

Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано, у тому числі за рішенням суду, в разі невиконання іншою стороною зобов`язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки або визнано недійсним за рішенням суду. У разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв`язку з невиконанням покупцем договірних зобов`язань приватизований об`єкт підлягає поверненню в державну (комунальну) власність.

З огляду на викладені положення законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов`язань за договором. Зокрема, однією з умов для розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації є невиконання умов продажу об`єкта і зобов`язань покупця, визначених договором купівлі-продажу, у встановлений таким договором строк.

Отже, для правильного вирішення спору щодо розірвання договору з наведених підстав необхідно перш за все встановити умови продажу об`єкта приватизації, обсяг зобов`язань покупця за договором і строк їх виконання.

Як вже зазначалось вище, умовами розділу 9 договору передбачено, що у разі повного або часткового невиконання умов цього договору покупець несе відповідальність, встановлену цим договором та законодавством України (пункт 9.1); у разі несплати коштів за об`єкт приватизації протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня укладання цього договору покупець сплачує на користь продавця неустойку в розмірі 5 (п`яти) відсотків ціни продажу об`єкта приватизації (пункт 9.2).

Отже, з огляду на встановлений факт невиконання з боку відповідача умов договору купівлі-продажу від 21.12.2022, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 5 % від ціни проданого об`єкта, що складає 330420,48 грн на підставі п. 9.2. договору та ч. 4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" є правомірним.

Таким чином, невиконання умов договору зі сплати частини платежу свідчить про неналежне виконання всього договору з оплати всієї суми та є підставою для нарахування неустойки, виходячи зі всієї суми договору.

З урахуванням наведеного, з огляду на положення частини 4 статті 29 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати коштів за об`єкт приватизації у встановлені договором строки та розмірі, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 330 420,48 грн.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, з огляду на те, що доводи апелянта не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а також враховуючи наведені обставини справи та норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, під час розгляду судом належним чином та в повному обсязі встановлені та досліджені обставини у даній справі, на підставі чого вказане рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Фаворит Агро Плюс" на рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі № 917/776/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 24.01.2023 у справі №917/776/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 06.04.2023 року.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.В. Стойка