Рішення

від 07.04.2023 по справі 638/6703/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/6703/22

Провадження № 2-др/638/49/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

07 квітня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого суддіСеміряд І.В.,

за участю секретаря Межирицької В.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщенні судув м.Харкові заявупредставника відповідача ОСОБА_1 адвоката ТамазликарЛеоніда Йосиповичапро винесеннядодаткового рішенняпро стягненнявитрат направничу допомогупо цивільнійсправі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятніченко Ірина Вікторівна, Споживчий кооператив «Престиж» про визнання недійсним договорів викупу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2023 представник відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що рішенням суду від 23.03.2023 у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 . Повний текст рішення складено судом 31.03.2023 та надіслано учасникам справи до електронного суду. У мотивувальній частині рішення суд зазначив, що судові витрати покладаються на позивача. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 зазначила, що має намір подати заяву про стягнення витрат на правову допомогу. Враховуючи, що ОСОБА_1 дізналась про те, що судом вирішено питання про розподіл судових витрат у мотивувальній частині рішення, яке отримано 31.03.2023 існує необхідність для заявлення клопотання про визнання поважними пропуску строку, передбаченого ст. 141 ЦПК України та поновлення строку на подання доказів понесених судових витрат. У зв`язку з викладеним представник відповідача просить визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів та поновити строк на подання доказів. Ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу у сумі 5000 грн.

Ч. 4 ст. 270 ЦПК України- у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає необхідності викликати сторони у судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.03.2023 у задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,треті особи: Приватний нотаріус ХМНО Десятніченко І.В.,Споживчий кооператив «Престиж» провизнання недійснимдоговорів викупу, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Після ухвалення рішення, відповідачем подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та надано докази судових витрат, які поніс відповідач.

Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді регламентовано в пункті 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини третя, четверта статті 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).

Крім того, в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі№ 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер;4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Заявником надано до суду докази понесених витрат на оплату юридичної допомоги, на загальну суму 5000 грн, на підтвердження чого додано: ордер на надання правничої (правової) допомоги, платіжне доручення на суму 5000 грн де отримувач вказано АБ «Леонід Тамазликар», призначення платежу «оплата за товари\послуги, ОСОБА_1 » та додаткову угоду до договору №02-12-2020/цК від 02.12.2020, який укладено між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Леонід Тамазликар».

Додаткова угода містить послуги, які надані ОСОБА_1 адвокатом та вартість наданих послуг. При цьому, додаткова угода містить вартість за надані послуги 20000 грн. Проте, стягнути відповідач просить лише 5000 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Судувід 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Суд вважає, що розмір гонорару адвоката, визначений відповідачем під час розгляду справи у суді, зважаючи на складність справи, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, є співмірним.

Суд не вправі вирішити питання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки матеріали справи не містять клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що, відповідно до приписів частини п`ятоїстатті 137 ЦПК України, унеможливлювало вирішення судом з власної ініціативи питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 обгрунтована та підлягає задоволенню, оскільки сума у розмірі 5000 грн є співмірною з наданими послугами.

Вирішуючи питання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд виходить з наступного.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вимога ч.8ст.141ЦПК Українищодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні,де судові дебати відсутні.Така практика запроваджена Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2019 року у справі № 817/1889/17.

Як вбачається з матеріалів справи рішення у справі ухвалено 23.03.2023 (вступна та резолютивна частина) та 31.03.2023 виготовлено повний текст рішення.

Через «Електронний суд» 03.04.2023 представником відповідача направлено заяву про ухвалення додаткового рішення та заявлено клопотання про поновлення строку подання заяви.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої-третьоїстатті 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку для подання доказів понесення витрат на правову допомогу, в обґрунтування якого зазначено, що повний текст рішення було виготовлено 31.03.2023 та в ньому зазначено, що судові витрати покладаються на позивача, після чого відповідачем було складено та подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення.

Отже, клопотання позивача підлягає задоволенню, строк для подання заяви підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 133,134,137,140,141,142,246,270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тамазликар Леоніда Йосиповича про поновлення строку на подання доказів понесених нею судових витрат на правову допомогу задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строку на подання доказів понесених нею судових витрат на правову допомогу.

Заяву представникавідповідача ОСОБА_1 адвокатаТамазликар ЛеонідаЙосиповича провинесення додатковогорішення простягнення витратна правничудопомогу поцивільній справіза позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Десятніченко Ірина Вікторівна, Споживчий кооператив «Престиж» про визнання недійсним договорів викупу, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД