Постанова

від 04.04.2023 по справі 2-3291/05

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4529/23

Справа № 2-3291/05

Головуючий у першій інстанції Абухін Р.Д.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Пінькової К.Ю.,

учасники справи: заявник- ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , КЕЧ Одеського регіону та Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби в м. Одесі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2022 року,

постановлену Приморським районним судом м. Одеси у складі: судді Абухіна Р.Д. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , КЕЧ Одеського регіону та Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби в м. Одесі, про видачу дубліката виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_3 до житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ про визнання рішення житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 17 листопада 1998 року незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2022 року заявник ОСОБА_1 звернулась з заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-3291/05, який видав Приморський районний суд м. Одеси 15 лютого 2007 року та який перебував на виконанні в Першому ВДВС ОМУЮ.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2022 року відновлено втрачене провадження у справі №2-3291/05 за позовом ОСОБА_3 до житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ про визнання рішення житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 17.11.1998 незаконним та зобов`язання вчинити певні дії в частині змісту рішення Приморського районного суду міста Одеси від 8.07.2005 року.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2005 у справі № 2-3291/05 ухвалено:

«Поновити ОСОБА_3 строк для оскарження винесеного житловою комісією Одеського інституту Сухопутних військ рішення від 11 січня 2000 року про виключення її та неповнолітнього сина з квартирного обліку.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Одеського інституту Сухопутних військ задовольнити.

Визнати незаконним рішення житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 11 січня 2000 року про виключення ОСОБА_3 та її неповнолітнього сина з квартирного обліку Одеського інституту сухопутних військ.

Зобов`язати житлову комісію Одеського інституту Сухопутних військ поновити ОСОБА_3 складом сім`ї 2 особи (вона, син ОСОБА_2 , 1987 року народження на квартирному обліку Одеського інституту Сухопутних військ з 10 грудня 1987 року».

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила прізвище на « ОСОБА_4 », про що свідчить свідоцтво про одруження від 19 грудня 2003 року, свідоцтво серії НОМЕР_1 .

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 22 листопада 2022 року за заявою ОСОБА_5 залучені в якості заінтересованих осіб - ОСОБА_2 (син), КЕЧ Одеського регіону та Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби в м. Одесі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2022 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_3 до житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ про визнання рішення житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 17.11.1998 року незаконним та зобов`язання вчинити певні дії, заінтересовані особи ОСОБА_2 , КЕЧ Одеського регіону та Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби в м. Одесівідмовлено.

Відмова у задоволенні заяви суду мотивована тим, що заявницею не подано заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа та не обґрунтоване таке, а також відповідно до постанови першого відділу Державної виконавчої служби № 15523 від 16.09.2005 житлова комісія Одеського інституту сухопутних військ вирішила поновити громадянку ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_2 на квартирному обліку в інституті з 18.11.1987 за умови подання нею в житлову комісію документів, які відповідно до вимог чинного законодавства України підтверджують, що на теперішній час потребу поліпшення її житлових умов, про що свідчить копія витягу з протоколу № 2 засідання житлової комісії Одеського інституту сухопутних військ від 28.09.2005.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою з порушеннями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2022 року, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги є те, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2005 не виконано та не відмінено, права на житло, на покращення житлових умов для заявниці та її сина порушено, що суперечить Конституції України, а також Законам Міжнародної Конвенції.

Заявниця вважає, що суд першої інстанції неправомірно закрив справу, не дослідивши всі обставини справи, не звернув уваги на те, рішення суду Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2005 ніколи не виконувалося, оскільки постановка на чергу у військових частинах та підрозділах - це процес який має важливе початкове рішення, прийняте зборами офіцерів у військовій частині з наступним оформленням документів, у підрозділі КЕЧ, куди заявниця ОСОБА_3 здавала необхідний пакет документів, це було у спецвідділ для цього в житлову групу КЕЧ. Документи ухвалили, однак на чергу забули поставити.

Крім того, суддя не запросив документ із КЕЧ, чи перебувала ОСОБА_3 та її син ОСОБА_2 з грудня 2007 року до цього дня на квартирній черзі саме там, і таку довідку отримано заявницею лише 15.12.2022, що вона із сином на квартирному обліку там не перебували.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала доводи своєї апеляційної скарги.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання не з`явилися, що відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглядаючи вказану ухвалу суду за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

На час ухвалення рішенняПриморського районного суду м. Одеси від 08 липня 2005 рокудіяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом одного року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

За частиною першою, другою, пунктом 1 частини четвертої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 17.4.розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізпункту 17.4.розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Схожі за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10.

У постанові від 21 серпня 2019 року Суду у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного зробила висновок, якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12.

У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шостастатті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина першастатті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першійстатті 329 ГПК України).

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання, або у разі позитивного вирішення судом питання про поновлення пропущеного строку з причин, визнаних судом поважними.

При цьому, вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку вирішується судом лише за заявою учасника справи (ч. 1 ст. 127 ЦПК України), з дотриманням загальних вимог обов`язку кожної сторони довести такі обставини (частини перша статті 81 ЦПК України), а суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, оцінює надані сторонами докази, у тому разі і щодо поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконанні, і не може за власною ініціативою вирішувати таке.

Звертаючись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа, заявниця ОСОБА_1 взагалі не ставить питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Доводи апеляційної скарги з цього приводу також відсутні.

Оскільки заявниця посилається на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, то колегія суддів зазначає про правильність висновків суду про ненадання заявником заяви про поновлення пропущеного строку та необгрунтування такого, оскільки самою заявницею надано докази того, що у 2005 році нею було пред`явлено виконавчий лист, провадження № 15525 від 10.09.2005 до Першого відділу ДВС (постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2005), на виконання якого 28.09.2005 на засіданні комісії інституту (протокол № 2) прийнято рішення про поновлення гр. ОСОБА_3 і її сина ОСОБА_2 на квартирному обліку з 18.11.1987 (дати зарахування на квартирний облік її колишнього чоловіка ОСОБА_6 ) та вказане було спрямовано інститутом Голові житлової комісії Одеського гарнізону (а.с. 34, 35).

Наведене формулювання рішення житлової комісії повністю відповідає змісту резолютивної частини судового рішення, про видачу дублікату виконавчого листа за яким заявницею ставиться питання.

Також заявницею надано копію постанови № В-2/398 від 19.02.2007 про відкриття виконавчого провадження ДВС у Малиновському районі м. Одеси по виконанню виконавчого листа № 2-3291/05, який видав Приморський районний суд м. Одеси 15 лютого 2007 року, про зобов`язання Житлової комісії Одеського інституту сухопутних військ поновити ОСОБА_3 складом сім`ї 2 людини (вона, син ОСОБА_2 , 1987 р.н.) на квартирному обліку ОІСВ з 10.12.1987 та запропоновано боржнику виконати вимоги виконавчого документа в 6-ти денний строк з дня його отримання (а.с. 6), яке було спрямоване сторонам виконавчого провадження 22.02.2007 року (а.с. 7).

Начальником відділу Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 29.09.2022 за № 49966 повідомлено ОСОБА_1 , що перевіркою даних АСВПР, у тому числі Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, що є окремим спец розділом, який є архівною складовою частини АСВП та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження частиною АСВП, встановлено, що у 2007 році на примусовому виконанні в першому Малиновському ВДВС ОМУЮ перебувало виконавче провадження № 3365056 з примусового виконання виконавчого листі № 2-3291/05, виданого 15.02.2007 Приморським районним судом м. Одеси, про зобов`язання Житлової комісії Одеського інституту сухопутних військ на користь ОСОБА_7 , які знищені за закінченням терміну зберігання, оскільки згідно з п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки. Надати іншу інформацію не уявляється можливим (а.с. 5).

Отже, заявницею ОСОБА_1 виконавчий лист двічі пред`являвся до виконання у 2005 та у 2007 році.

Справу № 2-3291/05 за позовом ОСОБА_3 до Одеського інституту Сухопутних військ про визнання рішення житлової комісії Одеського інституту знищено за збігом у 2011 році строку її зберігання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2022 року відновлено втрачене провадження у справі в частині змісту рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» « (в редакції закону N 606-XIV, чинній станом на час виконання вказаного рішення) державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Оскільки виконавче провадження у 2007 році, розпочате за ініціативою ОСОБА_1 , було закінчене, після чого сплинуло більше 15 років, і заявниця протягом розумного строку мала цікавитися перебігом виконання рішення суду, то строк для пред`явлення виконавчого листа (або його дублікату) до виконання за Законом N 606-XIV закінчився.

У разі пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання стягувач має право звернутися до суду із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку для його пред`явлення.

В суді апеляційної інстанції заявниця пояснила, що вона не пам`ятає, коли саме вона зверталася до виконавчої служби за виконанням рішення суду, але вважала, що перебуває на квартирному обліку. Про те, що вона із сином в списках осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання в Одеському гарнізоні, з грудня 2007 року по 15.12.2022 не перебували, вона дізналася лише під час розгляді іншої справи щодо житлових прав сина у 2021 році.

Проте, вказане не може бути взято до уваги як обґрунтування причини пропуску пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки заявницею не ставилося питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа ані в заяві про видачу дублікату виконавчого листа, ані в апеляційній скарзі.

Тому суд як першої, так і апеляційної інстанції позбавлений можливості самостійно вирішувати питання як про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, так і про поважність чи неповажність причин такого пропуску.

Не має значення для правильного вирішення справи довід апеляційної скарги про те, що суддя не запросив документ із КЕЧ, чи перебувала ОСОБА_3 та її син ОСОБА_2 з грудня 2007 року до грудня 2022 року на квартирній черзі саме там, оскільки вказане не має значення для вирішення питання про видачу дублікату виконавчого листа без одночасного вирішення питання про поновлення строку для його пред`явлення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 07 квітня 2023 року.

Головуючий М.В. Назарова

Судді: В.В. Кострицький

Ю.П. Лозко