Ухвала

від 18.05.2023 по справі 2-3291/05

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

18 травня 2023 року

м. Київ

справа № 2-3291/05

провадження № 61-6770ск23

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В.(суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса та Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби в місті Одесі, про видачу дубліката виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_3 до житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ про визнання рішення житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 17 листопада 1998 року незаконним та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2022 року заявник ОСОБА_1 звернулась з заявою про видачу дубліката виконавчого листа № 2-3291/05, який видав Приморський районний суд м. Одеси 15 лютого 2007 року та який перебував на виконанні в Першому ВДВС ОМУЮ.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2022 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року, в задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 не ставить питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

05 травня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2023 рокув указаній вище справі.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу, обґрунтовано тим, що при розгляді скарги судаминеповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Зазначене конституційне положення відображено й у статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (у редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року (у редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року (у редакції, чинній на момент подання заяви) встановлено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Зазначена норма кореспондується із частиною першою статті 433 ЦПК України.

При цьому, вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку вирішується судом лише за заявою учасника справи (частина перша статті 127 ЦПК України), з дотриманням загальних вимог обов`язку кожної сторони довести такі обставини (частини перша статті 81 ЦПК України), а суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, оцінює надані сторонами докази, у тому разі і щодо поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконанні, і не може за власною ініціативою вирішувати таке.

Суд установив, що у 2005 році ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) було пред`явлено виконавчий лист, провадження № 15525 від 10 вересня 2005 року до Першого відділу ДВС (постанова про відкриття виконавчого провадження від 16 вересня 2005 року), на виконання якого 28 вересня 2005 року на засіданні комісії інституту (протокол № 2) прийнято рішення про поновлення гр. ОСОБА_3 і її сина ОСОБА_2 на квартирному обліку з 18 листопада 1987 року (дати зарахування на квартирний облік її колишнього чоловіка - ОСОБА_4 ) та вказане було спрямовано інститутом Голові житлової комісії Одеського гарнізону.

Наведене формулювання рішення житлової комісії повністю відповідає змісту резолютивної частини судового рішення, про видачу дублікату виконавчого листа за яким заявницею ставиться питання.

Також заявницею надано копію постанови № В-2/398 від 19 лютого 2007 року про відкриття виконавчого провадження ДВС у Малиновському районі міста Одеси по виконанню виконавчого листа № 2-3291/05, який видав Приморський районний суд м. Одеси 15 лютого 2007 року, про зобов`язання Житлової комісії Одеського інституту сухопутних військ поновити ОСОБА_3 складом сім`ї 2 людини (вона, син ОСОБА_2 , 1987 року народження) на квартирному обліку ОІСВ з 10 грудня 1987 року та запропоновано боржнику виконати вимоги виконавчого документа в 6-ти денний строк з дня його отримання, яке було спрямоване сторонам виконавчого провадження 22 лютого 2007 року.

Начальником відділу Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 29 вересня 2022 року за № 49966 повідомлено ОСОБА_1 , що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП), у тому числі Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, що є окремим спеціальним розділом, який є архівною складовою частини АСВП та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження частиною АСВП, встановлено, що у 2007 році на примусовому виконанні в першому Малиновському ВДВС ОМУЮ перебувало виконавче провадження № 3365056 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3291/05, виданого 15 лютого 2007 року Приморським районним судом міста Одеси, про зобов`язання Житлової комісії Одеського інституту сухопутних військ на користь ОСОБА_5 , який знищено за закінченням терміну зберігання, оскільки згідно з п. 9.9. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 роки.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 виконавчий лист двічі пред`являвся до виконання - у 2005 та у 2007 роках.

Справу № 2-3291/05 за позовом ОСОБА_3 до Одеського інституту Сухопутних військ про визнання рішення житлової комісії Одеського інституту знищено за збігом строку її зберігання у 2011 році.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2022 року відновлено втрачене провадження у справі в частині змісту рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону N 606-XIV, чинній станом на час виконання вказаного рішення) державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Оскільки виконавче провадження у 2007 році, розпочате за ініціативою ОСОБА_1 , було закінчене, після чого сплинуло більше 15 років, і заявниця протягом розумного строку мала цікавитися перебігом виконання рішення суду, то строк для пред`явлення виконавчого листа (або його дублікату) до виконання за Законом № 606-XIV закінчився.

У разі пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання стягувач має право звернутися до суду із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку для його пред`явлення.

В суді апеляційної інстанції заявниця пояснила, що вона не пам`ятає, коли саме вона зверталася до виконавчої служби за виконанням рішення суду, але вважала, що перебуває на квартирному обліку. Про те, що вона із сином в списках осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання в Одеському гарнізоні, з грудня 2007 року по 15 грудень 2022 року не перебували, вона дізналася лише під час розгляді іншої справи щодо житлових прав сина у 2021 році.

Разом із тим, заявницею не ставилося питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа ані в заяві про видачу дублікату виконавчого листа, ані в апеляційній скарзі.

Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України установлено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, викладений у постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), згідно з яким якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установивши, що заявник пропустив строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, і заявником не подану заяву про поновлення цього строку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 та видачі дубліката виконавчого листа.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга є необґрунтованою в частині відмови у видачі дубліката виконавчого листа.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Квартирно-експлуатаційний відділ міста Одеса та Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби в місті Одесі, про видачу дубліката виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_3 до житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ про визнання рішення житлової комісії Одеського інституту Сухопутних військ від 17 листопада 1998 року незаконним та зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Петров

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко